Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КЦС ВП від 18.10.2023 року у справі №280/1353/18 Постанова КЦС ВП від 18.10.2023 року у справі №280...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.08.2021 року у справі №280/1353/18
Постанова КЦС ВП від 18.10.2023 року у справі №280/1353/18

Державний герб України

Постанова

Іменем України

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 280/1353/18

провадження № 61-2220св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - керівник Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - дочірнє підприємство «Коростишівський лісгосп АПК»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Павицької Т. М., Григорусь Н. Й., від 16 листопада 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року керівник Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - дочірнє підприємство (далі - ДП) «Коростишівський лісгосп АПК», про визнання недійсними наказів, рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок.

Позов мотивований тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-6662/14-17-СГ

від 29 листопада 2017 року затверджено проєкт землеустрою щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 1822583000:11:000:0137, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Коростишівського району, за межами населених пунктів Квітневої сільської ради.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

№ 6-6663/14-17-СГ від 29 листопада 2017 року затверджено проєкт землеустрою щодо передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 1822583000:11:000:0138, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Коростишівського району, за межами населених пунктів Квітневої сільської ради.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

№ 6-6661/14-17-СГ від 29 листопада 2017 року затверджено проєкт землеустрою щодо передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 1822583000:11:000:0139, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Коростишівського району, за межами населених пунктів Квітневої сільської ради.

08 грудня 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відчужили вказані земельні ділянки на користь ОСОБА_1 .

Прокурор, з посиланням зокрема на протокол огляду місця події, проведеного в межах кримінального провадження, а також проєкт організації та розвитку лісового господарства ДП «Коростишівський лісгосп АПК» Житомирського обласного управління лісового господарства, вказував, що передані у власність земельні ділянки є землями лісогосподарського призначення. Жодних рішень стосовно зміни цільового призначення цих земельних ділянок не приймалося.

Посилаючись на викладене, прокурор просив суд:

- визнати недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про затвердження проєктів землеустрою щодо передачі у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельних ділянок;

- визнати недійсними рішення приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Демецької С. Л. про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави, в особі Житомирської обласної державної адміністрації, земельні ділянки, площею по 2 га кожна, з кадастровими номерами: 1822583000:11:000:0137, 1822583000:11:000:0138, 1822583000:11:000:0139, які розташовані на території Квітневої сільської ради Коростишівського району Житомирської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області, у складі судді Янчук В. В., від 17 грудня 2020 року у задоволенні позову прокурора відмовлено.

Суд першої інстанції вважав, що прокурором не доведено перебування спірних земельних ділянок у постійному користуванні ДП «Коростишівський лісгосп АПК», а також того, що земельні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення.

Додатковим рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 січня 2021 року стягнуто з Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Інформація про рух справи в судах

Постановою Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Миніч Т. І., від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області

від 17 грудня 2020 року та додаткове рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Визнано недійсними накази Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-6662/14-17-СГ, 6-6663/14-17-СГ, 6-6661/14-17-СГ від 29 листопада 2017 року про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 земельних ділянок, площею 2 га кожному, з кадастровими номерами, відповідно, 1822583000:11:000:0137, 1822583000:11:000:0138, 1822583000:11:000:0139, які призначені для ведення особистого селянського господарства та розташовані на території Коростишівського району, за межами населених пунктів Квітневої сільської ради.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Демецької С. Л. від 08 грудня 2017 року за індексними номерами 38602915, 38601794 та від 07 грудня за індексним номером 38592616 про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, площею 2 га кожна, з кадастровими номерами: 1822583000:11:000:0137, 1822583000:11:000:0138, 1822583000:11:000:0139, які розташовані на території Квітневої сільської ради Коростишівського району Житомирської області.

Витребувано на користь держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 три земельні ділянки, площею 2 га кожна, з кадастровими номерами: 1822583000:11:000:0137, 1822583000:11:000:0138, 1822583000:11:000:0139, які розташовані на території Квітневої сільської ради Коростишівського району Житомирської області.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури 15 858 грн судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірні земельні ділянки не накладаються на передані у постійне користування

ДП «Коростишівський лісгосп АПК» землі. Водночас, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що спірні земельні ділянки розташовані у

21 виділі 30 кварталу Старосільського лісництва ДП «Коростишівський лісгосп АПК» та є землями лісогосподарського призначення. Та обставина, що на ці землі лісового фонду не виданий державний акт на право постійного користування, не змінює їх правовий статус як таких, що належать до земель лісогосподарського призначення.

Постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Житомирського апеляційного суду від 17 червня 2021 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів зокрема вказала, що апеляційний суд в порушення норм процесуального права, приймаючи докази, які не були подані до суду першої інстанції, не навів мотивів такого рішення та дійшов передчасного висновку про скасування рішення районного суду і задоволення позову.

Короткий зміст оскарженої постанови апеляційного суду

Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року, з врахуванням ухвали цього ж суду від 22 лютого 2023 року про виправлення описки, апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2020 року та додаткове рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 січня

2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Визнано недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-6662/14-17-СГ, 6-6663/14-17-СГ, 6-6661/14-17-СГ від 29 листопада 2017 року про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 земельних ділянок, площею 2 га кожному, з кадастровими номерами 1822583000:11:000:0137, 1822583000:11:000:0138, 1822583000:11:000:0139, які призначені для ведення особистого селянського господарства та розташовані на території Коростишівського району, за межами населених пунктів Квітневої сільської ради.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Демецької С. Л. від 08 грудня 2017 року за індексними номерами 38602915, 38601794 та від 07 грудня 2017 року за індексним номером 38592617 про державну реєстрації права власності на земельні ділянки, площею 2 га кожна, з кадастровими номерами: 1822583000:11:000:0137, 1822583000:11:000:0138, 1822583000:11:000:0139, які розташовані на території Квітневої сільської ради Коростишівського району Житомирської області.

Витребувано на користь держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 три земельні ділянки, площею 2 га кожна, з кадастровими номерами: 1822583000:11:000:0137, 1822583000:11:000:0138, 1822583000:11:000:0139, які розташовані на території Квітневої сільської ради Коростишівського району Житомирської області.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури 30 835 грн судового збору.

Апеляційний суд, надавши оцінку наявним в справі доказам, дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора, оскільки спірні земельні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення, а зміна їх цільового призначення відбулася з порушенням земельного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15 лютого 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У травні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, у постановах Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 279/11692/15-ц,

від 10 листопада 2021 року у розглядуваній справі, від 07 квітня 2021 року у справі № 279/11692/15-ц, у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Вважає, що наявні в матеріалах справи докази є неналежними та наголошує, що апеляційний суд порушив приписи статті 367 ЦПК України в частині прийняття і оцінки доказів, які не були предметом дослідження у суді першої інстанції, надані лише до апеляційного суду з порушенням порядку, встановленого процесуальним законом.

Зауважує, що приналежність земель до лісового фонду визначається на підставі належним чином оформлених документів, якими є: 1) державний акт на право постійного користування земельними лісовими ділянками, одержаний в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами або 2) планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, до одержання зазначеного державного акта лісогосподарським підприємством.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

Відзиви на касаційну скаргу, подані 15 травня 2023 року Коростишівською окружною прокуратурою та 23 травня 2023 року Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області, не можуть бути враховані касаційним судом, як такі, що подані із пропуском строку визначеного ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2023 року. Колегією суддів не встановлено підстав для продовження строку на подання відзивів.

При цьому Верховним Судом враховано, що прокурору та Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області, як зареєстрованим учасникам системи «Електронний Суд», було доставлено до електронного кабінету копію касаційної скарги 18 лютого 2023 року та копію ухвали про відкриття касаційного провадження - 22 квітня 2023 року.

Фактичні обставини справи встановлені судами

25 жовтня 2004 року ДП «Коростишівський лісгосп АПК» виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 1198 га, яка розташована на території Квітневої сільської ради Коростишівського району Житомирської області та призначена для ведення лісового господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області

№ 6-6662/14-17-СГ від 29 листопада 2017 року затверджено проєкт землеустрою щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 1822583000:11:000:0137, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Коростишівського району, за межами населених пунктів Квітневої сільської ради.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області

№ 6-6663/14-17-СГ від 29 листопада 2017 року затверджено проєкт землеустрою щодо передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 1822583000:11:000:0138, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Коростишівського району, за межами населених пунктів Квітневої сільської ради.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області

№ 6-6661/14-17-СГ від 29 листопада 2017 року затверджено проєкт землеустрою щодо передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 1822583000:11:000:0139, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Коростишівського району, за межами населених пунктів Квітневої сільської ради.

На підставі рішень приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Демецької С. Л. від 08 грудня 2017 року за індексними номерами 38602915, 38601794 та від 07 грудня 2017 року за індексним номером 38592616 право власності на вказані земельні ділянки було зареєстровано за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4

08 грудня 2017 року між ОСОБА_6 , який діяв від імені

ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 1822583000:11:000:0138.

08 грудня 2017 року між ОСОБА_6 , який діяв від імені

ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 2,0 га, кадастровий номер 1822583000:11:000:0139.

08 грудня 2017 року між ОСОБА_6 , який діяв від імені

ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 1822583000:11:000:0137.

Вказані договори купівлі-продажу посвідчені приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я.

Земельні ділянки, загальною площею 6 га, які перебувають у приватній власності ОСОБА_1 , на момент складання акта про їх обстеження

від 04 липня 2018 року не використовувалися.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 1822583000:11:000:0137, 1822583000:11:000:0138, 1822583000:11:000:0139 не увійшли до складу земель, наданих у постійне користування ДП «Коростишівський лісгосп АПК» відповідно до державного акта серії ЯЯ № 07521.

До позовної заяви доданий проєкт організації та розвитку лісового господарства ДП «Коростишівський лісгосп АПК» Житомирського обласного управління лісового господарства з таксаційним описом щодо 21 виділу

30 кварталу Старосільського лісництва, у якому зазначені елементи лісу, їх вік, висота, діаметр, тип лісу тощо.

Також до позовної заяви додані план лісонасаджень ДП «Коростишівський лісгосп АПК» лісовпорядкування 2015 року та частина документації (картографічні матеріали) із плану насаджень Старосільського лісництва

ДП «Коростишівський лісгосп АПК» лісовпорядкування 2005 року, із якого вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 1822583000:11:000:0137, 1822583000:11:000:0138, 1822583000:11:000:0139 розташовані у 21 виділі 30 кварталу Старосільського лісництва

ДП «Коростишівський лісгосп АПК».

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною другою статті 1 ЛК України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (частина третя статті 1 ЛК України).

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі(частина четверта статті 1 ЛК України).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).

За основним цільовим призначенням ЗК України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт «е»

частини першої статті 19 ЗК України).

За положеннями статті 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до статті 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Складовою охорони земель є захист, зокрема лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б»

частини першої статті 164 ЗК України).

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону (стаття 8 ЛК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 ЛК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні ради у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на відповідній території: приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок на землях спільної власності відповідних територіальних громад, власності територіальних громад міст Києва і Севастополя та припиняють права користування ними.

Статтею 56 ЗК України визначено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до

5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Частиною 1 статті 57 ЗК України передбачено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу

Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).

Статтею 41 Конституції України та статтею 319 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і право розпоряджатися майном належить лише власникові майна.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У розглядуваній справі апеляційний суд, встановивши, що спірні земельні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення, а цільове призначення землі з лісогосподарського на ведення особистого селянського господарства відбулось з порушенням земельного законодавства, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову прокурора.

При цьому апеляційним судом правильно враховано долучені до позовної заяви:

- проєкт організації та розвитку лісового господарства

ДП «Коростишівський лісгосп АПК» Житомирського обласного управління лісового господарства з таксаційним описом щодо 21 виділу 30 кварталу Старосільського лісництва, у якому зазначені елементи лісу, їх вік, висота, діаметр, тип лісу тощо;

- план лісонасаджень ДП «Коростишівський лісгосп АПК» лісовпорядкування 2015 року;

- картографічні матеріали із плану насаджень Старосільського лісництва

ДП «Коростишівський лісгосп АПК» лісовпорядкування 2005 року, з якого вбачається, що земельні ділянки із кадастровими номерами 1822583000:11:000:0137, 1822583000:11:000:0138, 1822583000:11:000:0139 розташовані у 21 виділі 30 кварталу Старосільського лісництва

ДП «Коростишівський лісгосп АПК».

Наведене підтверджує висновки апеляційного суду про те, що спірні земельні ділянки, хоч не увійшли до складу земель, наданих у постійне користування ДП «Коростишівський лісгосп АПК» відповідно до державного акта серії ЯЯ № 07521, але розташовані у 21 виділу 30 кварталу Старосільського лісництва ДП «Коростишівський лісгосп АПК» і є землями лісогосподарського призначення.

Оскільки спірні земельні ділянки є землями лісогосподарського призначення та повинні використовуватись для ведення лісового господарства, тому Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області не було наділене повноваженнями щодо розпорядження ними.

Відсутність спрямованого на відчуження земельних ділянок рішення повноважного органу державної влади означає, що держава як власник, свою волю на відчуження спірного майна не виявляла, що є правовою підставою для витребування вказаних земельних ділянок у кінцевого набувача ОСОБА_1 .

Апеляційний суд, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, встановив правовий статус спірних земельних ділянок як таких, що належать до земель лісогосподарського призначення, у тому числі із врахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові

від 10 листопада 2021 року в цій справі.

Доводи касаційної скарги про неналежність та недостовірність наданих прокурором доказів підлягають відхиленню.

Суд касаційної інстанції в силу вимог статті 400 ЦПК України позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено зокрема статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

За встановлених обставин, висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, у постановах Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 279/11692/15-ц,

від 10 листопада 2021 року у розглядуваній справі, від 07 квітня 2021 року у справі № 279/11692/15-ц, у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14, на які посилається заявник у касаційній скарзі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши постанову апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411

ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Керуючись статтями 400 402 409 410 415 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати