Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.03.2019 року у справі №450/1547/18

Постанова

Іменем України

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 450/1547/18

провадження № 61-4507св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Державна казначейська служба України, Львівська місцева прокуратура № 2, Шевченківський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області,

треті особи: Прокуратура Львівської області, Головне управління Національної поліції у Львівській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Прокуратури Львівської області на ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року у складі судді Крайник Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Львівської місцевої прокуратури № 2, Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, треті особи: Прокуратура Львівської області, Головне управління Національної поліції у Львівській області, про стягнення моральної шкоди.

Короткий зміст рішення та ухвали суду першої інстанції

Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 листопада 2018 року у складі судді Кукси Д. А. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 90 000 грн.

У іншій частині вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування при розслідуванні кримінального провадження, внесеного 16 квітня 2013 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12013150090001476, позивач як потерпілий у межах вказаного провадження зазнав моральних страждань, які полягали в тому, що йому тривалий час довелося захищати свої порушені права, оскаржувати дії щодо вирішення вказаного кримінального провадження, були порушені його нормальні життєві зв`язки, що знаходиться в прямому причинному зв`язку із бездіяльністю органу досудового слідства.

У грудні 2018 року заступник прокурора Львівської області подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 листопада 2018 року.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2018 року у складі судді Кукси Д. А. відмовлено заступнику прокурора Львівської області у прийняті заяви про перегляд заочного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 листопада 2018 року.

Суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до вимог частини першої статті 284 та статті 286 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) третя особа - Прокуратура Львівської області не може бути суб`єктом звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 листопада 2018 року, оскільки таким правом наділені лише відповідачі у справі.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2018 року повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 353 ЦПК України ухвала про відмову у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, Прокуратура Львівської області, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що відповідно до вимог частини третьої статті 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Прокуратури Львівської області виключно з підстав її відсутності в переліку ухвал, передбачених статтею 353 ЦПК України, виявив надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, оскільки застосовані судом обмеження не повинні позбавляти чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що касаційна скарга Прокуратури Львівської області є безпідставною, доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, тому відсутні підстави для її задоволення.

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Прокуратури Львівської області в частині оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Прокуратури Львівської області в частині оскарження ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2018 року відмовлено і витребувано з Пустомитівського районного суду Львівської області цивільну справу № 450/1547/18.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

У статті 129 Конституції Українизакріплено основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11?рп/2007 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 Кримінально-процесуального кодексу України зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини та громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано положеннями глав 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Положеннями частини першої статті 284 ЦПК України чітко передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

У цій справі заяву про перегляд заочного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 листопада 2018 року подано заступником прокурора Львівської області.

Відповідно до ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 травня 2018 року про відкриття провадження у справі та ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 липня 2018 року про підготовче засідання процесуальний статус Прокуратури Львівської області визначено як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2018 року відмовлено заступнику прокурора Львівської області у прийняті заяви про перегляд заочного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 листопада 2018 року у зв`язку з тим, що третя особа - Прокуратура Львівської області, не може бути суб`єктом звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, оскільки таким правом наділені лише відповідачі у справі.

Статтею 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення апеляційної скарги заступнику прокурора Львівської області, діяв у відповідності до положень частини п`ятої статті 357 ЦПК України, надав належну оцінку доказам заявника і зробив правильний висновок про повернення апеляційної скарги.

Доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Прокуратури Львівської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк