Історія справи

Постанова ВССУ від 09.02.2026 року у справі №753/11291/21
Постанова КЦС ВП від 16.08.2023 року у справі №753/11291/21
Постанова КЦС ВП від 16.08.2023 року у справі №753/11291/21

Постанова

Іменем України

16 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 753/11291/21

провадження № 61-4143св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

боржник - ОСОБА_1 ,

стягувач - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Солонько Микола Миколайович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Васюк Микола Миколайович, на ухвали Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у складі колегії суддів Суханової Є. М., Сушко Л. П., Олійника В. І.,

у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_2,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив: зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М. М. розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 травня 2021 року, яка подана в інтересах боржника адвокатом Васюком М. М., та надати їй відповідь; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М. М. зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 , який накладено на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в Акціонерному товаристві Комерційному банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), на підставі постанови про арешт коштів боржника від 26 травня 2021 року, яка винесена в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Скарга мотивована тим, що 15 квітня 2020 року заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі № 760/30615/19 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задоволено в повному обсязі. 18 листопада 2020 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва у справі № 760/30615/19 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 15 квітня 2020 року залишено без задоволення. 26 травня 2021 року скаржник дізнався з додатку «Монобанк» про те, що відносно нього відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 на підставі виконавчого листа № 760/30615/19, виданий Дарницьким районним судом м. Києва 01 березня 2021 року. 26 травня 2021 року адвокат Васюк М. М., який діяв в інтересах скаржника, звернувся до приватного виконавця Солонька М. М. з заявою та просив зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 , який накладений на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», на який перераховується його заробітна плата. 26 травня 2021 року приватний виконавець Солонько М. М. підтвердив отримання копії заяви від 26 травня 2021 року. У зв`язку з неотриманням відповіді на заяву, ОСОБА_1 змушений звертатись до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця Солонька М. М.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 03 грудня 2021 року скаргу задовольнив частково.

Зобов`язав приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М. М. зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 , який накладено на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», на підставі постанови про арешт коштів боржника від 26 травня 2021 року, яка винесена в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2.

В іншій частині ухвали суду відмовив.

Стягнув з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонько М. М. на користь держави судові витрати в розмірі 908 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 04 червня 2021 року за вихідним № 621 на адресу заявника направлена вмотивована відповідь приватного виконавця щодо відсутності підстав для зняття арештів з рахунків.

Отже, враховуючи дану обставину, суд вважав, що підстави для зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М. М. розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 травня 2021 року, яка подана в інтересах боржника адвокатом Васюком М. М., та надання на неї відповіді відсутні, оскільки відповідь надана у встановленому законом строком.

Разом з тим, з матеріалів виконавчого провадження вбачається і даних обставин не спростовував приватний виконавець, перевірка приведених у зверненні представника скаржника обставин ним не проводилася і відповідність постанови вимогам статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не перевірялася.

Виходячи з цього, суд вважав, що дії приватного виконавця Солонька М. М. в даних обставинах не відповідали вимогам статті 2 Закону України «Про виконавче провадження».

Посилання представника скаржника на судові витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 20 000 грн не заслуговують на увагу, оскільки докази в матеріалах справи відсутні.

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М. М. на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 18 січня 2022 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовив.

Суд першої інстанції виходив з того, що в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року вирішено питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн, а відтак відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення з цього приводу.

Не погоджуючись з ухвалами суду першої інстанції від 03 грудня 2021 року та від 18 січня 2022 року, ОСОБА_1 02 лютого 2022 року подав апеляційні скарги.

Київський апеляційний суд ухвалою від 22 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Васюк М. М., на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року залишив без руху та надав строк 10 днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник звернувся з апеляційною скаргою, яка не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме: зазначити поважну причину пропуску строку на оскарження ухвали суду першої інстанції, оплатити судовий збір.

Київський апеляційний суд ухвалою від 22 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Васюк М. М., на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2022 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишив без руху та надав строк 10 днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник звернувся з апеляційною скаргою, яка не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме: зазначити поважну причину пропуску строку на оскарження ухвали суду першої інстанції, оплатити судовий збір.

Київський апеляційний суд ухвалою від 24 січня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Васюк М. М., на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року.

Апеляційний суд виходив з того, що протягом строку, визначеного ухвалою Київського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року, заявник недоліки не усунув та з відповідною заявою до апеляційного суду не звернувся. Крім того, апелянт до суду не з`являвся та не цікавився рухом справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що в порядку пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, особі, яка подала апеляційну скаргу слід відмовити у відкритті апеляційного провадження, оскільки представником заявника у строк, визначений судом, не усунуто недоліки, вказані в ухвали суду від 22 серпня 2022 року.

Київський апеляційний суд ухвалою від 24 січня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Васюк М. М., на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2022 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційний суд виходив з того, що протягом строку, визначеного ухвалою Київського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року, заявник недоліки не усунув та з відповідною заявою до апеляційного суду не звернувся. Крім того, апелянт до суду не з`являвся та не цікавився рухом справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що в порядку пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, особі, яка подала апеляційну скаргу слід відмовити у відкритті апеляційного провадження, оскільки представником заявника у строк, визначений судом, не усунуто недоліки вказані в ухвали суду від 22 серпня 2022 року.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У квітні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Васюк М. М., подав до Верховного Суду касаційні скарги на ухвали Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги

У касаційних скаргах як на підставу оскарження судових рішень заявник посилається на абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційні скарги мотивовані тим, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання копії ухвал Київського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року. Оприлюднення тексту ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.

Таким чином, строк на усунення недоліків розпочинає відлік не з моменту оприлюднення, а з моменту вручення судового рішення у встановлений законодавством спосіб.

Апеляційним судом не враховані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 199/1861/20, від 19 жовтня 2022 року у справі № 369/16324/20, від 20 липня 2022 року у справі № 569/7129/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 752/24301/19, від 19 січня 2022 року у справі № 2-380/11, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, від 14 липня 2022 року у справі № 285/2686/20-ц, від 03 листопада 2021 року у справі № 2-3552/10, від 19 січня 2022 року у справі № 752/19105/21, від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20, від 11 серпня 2020 року у справі № 404/4551/19.

Отже, апеляційний суд позбавив заявника права на апеляційне оскарження ухвал суду.

Відзив на касаційні скарги іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 11 травня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував цивільну справу із Дарницького районного суду м. Києва.

Цивільна справа № 753/11291/21 надійшла до Верховного Суду 25 травня 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 03 липня 2023 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засади судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Фундаментальними засадами цивільного судочинства є, зокрема, принципи диспозитивності, змагальності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Диспозитивність цивільного судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частин першої і другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із частиною сьомою статті 14 ЦПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня (частини третя, п`ята статті 272 ЦПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Частиною третьою статті 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Підстави відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 03 грудня 2021 року скаргу задовольнив частково.

Відповідно до супровідного листа Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року копія оскаржуваної ухвали направлена, зокрема, ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 38), однак доказів отримання ним копії цієї ухвали суду матеріали справи не містять.

Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 18 січня 2022 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовив.

Відповідно до супровідного листа Дарницького районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року копія оскаржуваної ухвали направлена, зокрема, ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 61), однак доказів отримання ним копії цієї ухвали суду матеріали справи не містять.

02 лютого 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційні скарги на зазначені ухвали суду першої інстанції, в яких просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки вказані ухвали суду першої інстанції отримано на електронну пошту 20 січня 2022 року, на підтвердження чого надані роздруківки з електронної пошти.

Слід зазначити, що строк на апеляційне оскарження ухвали Дарницького апеляційного суду від 18 січня 2022 року, враховуючи подання апеляційної скарги 02 лютого 2022 року, тобто на п`ятнадцятий день з дня проголошення ухвали суду (т. 2 а. с. 94), ОСОБА_1 не пропущено.

Разом з тим, враховуючи, що 20 січня 2022 року ОСОБА_1 отримав на електронну поштукопії вказаної ухвали суду від 03 грудня 2021 року (т. 2 а. с. 101), а також те, що доказів отримання копії цієї ухвали суду в паперовій формі ОСОБА_1 матеріали справи не містять, апеляційний суд дійшов передчасного висновку щодо неповажності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 03 грудня 2021 року.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року та від 18 січня 2022 року.

Крім того апеляційний суд залишив поза увагою те, що із практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

ЄСПЛ зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконних судових рішень, оскаржувані ухвали апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 402 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Васюк Микола Миколайович, задовольнити частково.

Ухвали Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Васюк Микола Миколайович, на ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року та від 18 січня 2022 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийА. І. Грушицький Судді:І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк В. А. Стрільчук