Постанова

Іменем України

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 761/21898/16-ц

провадження № 61-979св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві (правонаступник - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року у складі судді Таргонія Д. О. у справі за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві (правонаступник - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві) про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просив:

Зобов'язати відповідача зробити перерахунок стягнутих 25 листопада 2003 року Голосіївським районним судом міста Києва (справа № 2-3306/17 2003) з Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Трест Київміськбуд-6" на користь позивача щомісячних виплат на підгузки в сумі 2 539,80 грн і на ліки у сумі 662,64 грн, починаючи з 9 квітня 2015 року, що є датою звернення із заявою до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві;

Зобов'язати відповідача на майбутнє зі зростанням цін у торговельній мережі проводити перерахунки виплат на ліки та підгузки за заявою позивача.

Короткий зміст судового рішення суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року скасовано рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року й ухвалено нове, яким задоволено позовні вимоги частково: зобов'язано "Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві" провести перерахунок позивачу щомісячних виплат на ліки та підгузки з 01 березня 2016 року.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві залишено без задоволення і поновлено його виконання.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року залишено без змін.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, яким зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві здійснити перерахунок щомісячних виплат ОСОБА_1 на ліки та памперси з 01 березня 2016 року, зокрема щомісячно стягувати на памперси 2 539,80 грн на ліки

662,64 грн.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року заяву

ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві про зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі поза межами строку передбаченого на виконання рішення.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

18 січня 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року і ухвалити нове рішення, ким задовольнити вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення.

Касаційна скарга, з урахуванням уточненої редакції, мотивована тим, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 травня 2017 року було зупинено виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі, виконання якого було поновлено постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року. Заявнк вказує, що апеляційний суд на вказане уваги не звернув, та дійшов передчасного висновку про подання заяви про ухвалення додаткового рішення поза межами трирічного строку, установленого для виконання судового рішення, оскільки такий строк ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від

19 травня 2017 року було зупинено, а постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року його було поновлено.

Крім того, заявник вказує, що заяву було розглянуто неналежним складом суду, який не відповідає правилам частини 3 статті 270 ЦПК України, згідно якої суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Доводи інших учасників справи

15 березня 2021 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві через засоби поштового зв'язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суд увід 18 грудня 2020 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Шевченківського районного суду міста Києва.

03 березня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права:

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Одним з елементів права на справедливий судовий розгляд є право на розгляд справи незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи відомо, що 13 квітня 2017 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Соколової В. В. ухвалив рішення, яким скасував рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року й ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги частково: зобов'язав "Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві" провести перерахунок позивачу щомісячних виплат на ліки та підгузки з 01 березня

2016 року.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві залишено без задоволення і поновлено його виконання.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року залишено без змін.

27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, яким зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві здійснити перерахунок щомісячних виплат ОСОБА_1 на ліки та памперси з 01 березня 2016 року, зокрема щомісячно стягувати на памперси 2 539,80 грн на ліки

662,64 грн.

Порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, встановлений статтею 270 ЦПК України, частина третя якої встановлює, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі здійснюється у тому самому складі суддів, які ухвалювали судове рішення по справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 761/21898/16-ц між суддями від 27 жовтня 2020 року, для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі визначено колегію апеляційного суду у складі: Таргонія Д. О. (суддя-доповідач), Голуб С. А., Ігнатченко Н. В.

У той же час, розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення було здійснено суддею Таргоній Д. О., що не відповідає правилам частини 3 статті 270 ЦПК України.

Вказане свідчить про розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в апеляційному суді неповноважним складом суду, що є порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги:

Пунктом 1 частини 1 статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

За таких обставин, ураховуючи вимоги пункту 1 частини першої

статті 411 ЦПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для обов'язкового скасування ухвали апеляційного суду, оскільки справу розглянуто неповноважним складом суду, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська