Постанова

Іменем України

16 березня 2020 року

м. Київ

справа № 516/28/18

провадження № 61-15935св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Калараша А. А.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 11 липня 2019 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Сєверової Є. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду із заявою в якій просило видати дублікат виконавчих листів у справі №2-3/11 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 526 413 грн. 82 коп., судових витрат в сумі 910 грн., а також поновити строк пред'явлення виконавчих листів до виконання.

В обґрунтування заяви вказує, що рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 28 листопада 2011 року ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №ML-501/008/2008 від 29 січня 2008 року в загальній сумі 526 413 грн. 82 коп., та понесених ним судових витрат по 910 грн. з кожного. На підставі даного рішення суду стягувачу були видані виконавчі листи для його виконання у примусовому порядку. 17 січня 2018 року стало відомо про те, що виконавче провадження за виконавчим листом №74/13, виданим 30 липня 2013 року було завершено 22 березня 2014 року на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», та у зв`язку з тим, що термін зберігання завершених проваджень закінчився, більш детальна інформація щодо нього відсутня. Також зазначає, що на адресу стягувача вказаний виконавчий лист не повертався, що дає підстави вважати про його втрату при пересилці. В зв'язку з наведеним просить задовольнити заяву.

Згідно ухвали Теплодарського міськогосуду Одеськоїобласті від 24 квітня 2018 року в задоволенні заяви ТОВ«ОТП Факторинг Україна» про видачу дубліката виконавчих листів про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 526 413 грн. 82 коп., судових витрат в сумі 910грн., у справі №2-3/11 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», треті особи: ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору в зв'язку з істотною зміною обставин та стягнення грошових коштів, та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання щодо стягнення заборгованості у розмірі 526 413 грн. 82 коп., судових витрат в сумі 910 грн., у вказаній справі, відмовлено.

За постановою Апеляційного суду Одеської області від 02 серпня 2018 року апеляційна скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволена частково, ухвалу Теплодарського міського суду Одеської області від 24 квітня 2018 року у цій справі скасовано з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 12 лютого 2019 року, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання щодо стягнення заборгованості у розмірі 526 413 грн. 82 коп., судових витрат в сумі 910 грн., у справі №2-3/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», треті особи ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору в зв'язку з істотною зміною обставин та стягнення грошових коштів.

Ухвала суду мотивована тим, що стягувач не виявив належної зацікавленості у реалізації своїх прав щодо виконання рішення суду, про що свідчить той факт, що отримавши копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 17 вересня 2013 року із зазначенням в ній ідентифікатора доступу, заявник (стягувач) мав можливість дізнаватися про рух виконавчого провадження щодо ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за номером виконавчого провадження та ідентифікатором доступу.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 11 липня 2019 року, ухвалу Теплодарського міського суду Одеської області від 12 лютого 2019 року скасовано.

Заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено частково.

Видано ТОВ «ОТП Факторинг Україна» дублікат виконавчого листа, виданого 30 липня 2013 року Теплодарським міським судом Одеської області на виконання рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 28 листопада 2011 року в справі №2-3/11 про стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором №ML-501/008/02008 від 29 січня 2008 року в загальній сумі 526 413 грн. 82 коп.

Поновлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна» пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого Теплодарським міським судом Одеської області на виконання рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 28 листопада 2011 року в справі №2-3/11 про стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором №ML-501/008/02008 від 29 січня 2008 року в загальній сумі 526 413 грн. 82 коп.

Судове рішення мотивоване тим, що в даному випадку причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання обумовлені втратою виконавчого документа не з вини стягувача, з огляду на що такі причини пропуску строку є поважними.

Також, оскільки наявні причини пропуску строку для пред`явлення цього виконавчого документа до виконання є поважними, що має наслідком видачу дублікату виконавчого документу та поновлення пропущеного строку.

Щодо видачі дублікату виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судового збору в сумі 910,00 грн., то матеріали справи не містять достатніх доказів щодо видачі, повернення, втрати тощо цього виконавчого документа.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2019 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати вказане судове рішення та направити справу на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 серпня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.

09 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд виносячи постанову про часткове задоволення апеляційної скарги, порушив конвенційні принципи, які закріплюють поняття правової визначеності.

Також суд невірно зазначив, що стягувач не зобов`язаний за законом контролювати виконання судового рішення, однак, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання через органи ДВС відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на час виникнення спірних відносин встановлювався один рік, таким чином, враховуючи, що виконавче провадження було завершено у березні 2014 року, то стягувач повинен був би звернутись до органів ДВС з відповідним виконавчим листом до березня 2015 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що діюче законодавство не визначає переліку обставин, які підлягають врахуванню судом при визначенні обставин пропуску процесуальних строків. Суд зазначив, що причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання обумовлені втратою не з вини стягувача, однак з таким висновком неможливо погодитись, оскільки доведеність обставин та факту втрати може обумовлювати лише правову підставу для видачі дублікату виконавчого листа, а не право на поновлення строку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 28 листопада 2011 року в справі №2-3/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» заборгованість в загальній сумі 526 413,82 грн., стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кожного окремо судові витрати в сумі 910,00 грн.

29 липня 2013 року (надіслано поштою 24 липня 2013 року) ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в особі представника Царюк М.З., діючої на підставі довіреності від 25 березня 2013 року, звернувся до Теплодарського міського суду Одеської області із заявою про видачу копії рішення та виконавчих листів. Згідно супровідного листа суду від 30 липня 2013 року за вихідним №2-3/11-2066 Теплодарським міським судом Одеської області на адресу, зазначену як адреса для листування (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10), ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направлено копію рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 28 листопада 2011 року та чотири виконавчі листи, докази отримання надісланої судом кореспонденції в справі відсутні (т.3 а.с.232-234, 235).

Постановою ВП №39778352 від 17 вересня 2013 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Михайлової С.О. за заявою стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 12 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №74/13, виданого 30 липня 2013 року Теплодарським міським судом Одеської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 526 413,82 грн.

Постановою ВП №39778352 від 22 березня 2014 року старшого державного виконавця Михайлової С.О. виконавчий лист №74/13, виданий 30 липня 2013 року Теплодарським міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 526 413,82 грн. повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав того, що в ході проведення виконавчих дій у боржника не виявлено майна, на яке може бути звернено стягнення в рахунок погашення боргу; згідно довідки ДПІ боржник як платник податків в органах ДПС на обліку не перебуває, в пред`явлених до виконання документах відсутній ідентифікаційний номер боржника, що унеможливлює проведення виконавчих дій в повному обсязі; строк повторного пред`явлення до виконання 24 березня 2015 року (т.4 а.с.4-7).

Згідно відповіді від 12 лютого 2019 року за вихідним №1579/25 Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, наданої в порядку виконання ухвали суду про витребування доказів, виконавче провадження ВП №39778352 є знищеним (т.4 а.с.243).

Зі змісту відповіді від 17 січня 2018 року за вихідним №542/21 Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на запит ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про надання інформації щодо виконання виконавчого листа №74/13 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 526 413,82 грн. (ВП №39778352), вбачається, що виконавче провадження ВП №39778352 було завершено 22 березня 2014 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ №74/13, виданий 30 липня 2013 року Теплодарським міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 526 413,82 грн. було повернуто стягувачу на адресу: м. Одеса, вул. Бєлінського, 8. Крім того зазначено, що термін зберігання завершених проваджень закінчився, тому більш детальну інформацію надати не можливо (т.4 а.с. 4-5).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанцій відповідає вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 370 ЦПК України 2004 року замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог статті 370 ЦПК України(в редакції, чинній на час подання заяви), замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 28 листопада 2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором №ML-501/008/2008 від 29 січня 2008 року в загальній сумі 526 413 грн. 82 коп., та понесених ним судових витрат по 910 грн. з кожного не виконано, виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист на виконанні не перебуває, його оригінал втрачено під час пересилання з виконавчої служби до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не з вини стягувача, дійшов правильного висновку про видачу дубліката виконавчого листа, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ОТП Факторинг Україна» має зареєстроване в установленому законом порядку місцезнаходження юридичної особи за адресом: 03150, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Фізкультури, будинок 28Д (а.с. 98-105).

З наявних в справі матеріалів вбачається, що кореспонденцію ТОВ «ОТП Факторинг Україна» також отримував за адресою для листування: 65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10. В справі відсутні докази того, що адреса на яку державна виконавча служба у 2014 року повернула виконавчий документ №74/13, виданий 30 липня 2013 року Теплодарським міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 526 413,82 грн., є адресою юридичної особи стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» чи зазначеною стягувачем адресою для листування.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про видачу дублікату виконавчого листа.

Також щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання слід зазначити, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» оскаржує в касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, у тому числі в частині вирішення питання поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, проте в цій частині постанова суду не підлягає касаційному оскарженню з таких підстав.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК Українипередбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвал суду першої інстанції про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, після їх перегляду в апеляційному суді (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України), у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, враховуючи норми ЦПК України та компетенційну складову у понятті «суд, встановлений законом», Верховний Суд дійшов висновку, що повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції, є помилковим (Рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2012 року у справі «ТОВ «Фірма Верітас» проти України»).

Ураховуючи викладене, касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на постанову Одеського апеляційного суду від 11 липня 2019 року в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відкрито помилково, оскільки зазначене судове рішення у цій частині не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України, а тому підлягає закриттю.

Такий правовий висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року у справі № 337/5253/13-ц (провадження № 61-10084сво18).

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 11 липня 2019 року в частині вирішення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про видачу дублікату виконавчого листа залишити без змін.

Касаційне провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання, за касаційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 11 липня 2019 року у частині вирішення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - закрити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

В. М. Сімоненко

А. А. Калараш