Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.10.2019 року у справі №725/3535/18

Постанова

Іменем України

10 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 725/3535/18

провадження № 61-17952св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи: Чернівецька міська рада, ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівців від 03 липня 2019 року у складі судді Скуляк І. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у складі колегії суддів Владичана А. І., Кулянди М. І., Одинака О. О.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з 2000 року до дня смерті останнього.

Заява мотивована тим, що після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1, а встановлення факту необхідно для оформлення спадщини на цю квартиру.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Першотравневого районного суду міста Чернівців від 03 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду заяву, суд першої інстанції на підставі положень частини 4 статті 315 ЦПК України вважав, що заяву слід залишити без розгляду, оскільки під час розгляду справи по суті виявлений спір про право, а тому заява не підлягає розгляду у порядку окремого провадження.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 03 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівців від 03 липня 2019 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на те, що оскільки заявник бажає підтвердити своє право на спадкове майно, а зацікавленою особою заявлено клопотання про залишення заяви без розгляду у зв'язку з тим, що вбачається спір про право, справа не може бути розглянута в порядку окремого провадження.

Аргументи учасників справи

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з рішенням яким погодився апеляційний суд, не надав значення тому, що ОСОБА_2 у судові засідання не з'являвся, заяв про спір про право не надавав, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався, наявність ще одного спадкоємця не свідчить про наявність спору.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ОСОБА_1, звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, просила встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, вказуючи при цьому мету встановлення такого факту - для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_1 заяву обґрунтовувала тим, що з 2000 року проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вела спільний побут. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1. Встановлення факту необхідно для оформлення спадщини. Тобто заявник фактично бажає підтвердити своє право на спадкове майно.

При розгляді справи судом першої інстанції представником Чернівецької міської ради подано клопотання про залишення заяви без розгляду в зв'язку з тим, що із заяви вбачається спір про право.

Залишаючи без розгляду заяву, суди, застосувавши положення частини 4 статті 315 ЦПК України, виходили з того, що під час розгляду справи по суті виявлений спір про право, а тому заява не підлягає розгляду у порядку окремого провадження.

Колегія суддів не погоджується з цим висновком судів з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У пункті 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина 4 статті 315 ЦПК України).

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

У частині 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Суди встановили що спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є його син ОСОБА_2, який у встановлений законом строку подав заяву про прийняття спадщини і залучений до участі у справі як заінтересована особа. За таких обставин (наявність спадкоємця, який прийняв спадщину) немає підстав для висновку про наявність спору між ОСОБА_1 та органом місцевого самоврядування.

Суди встановили, що ОСОБА_1 звернулася до суду з метою підтвердження факту родинних зв'язків для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, з яким (за її твердженням) вона проживала однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вела спільний побут. Іншим спадкоємцем є ОСОБА_2 (заінтересована особа) - син ОСОБА_3, який не подавав будь-яких заяв з приводу наявності спору з

ОСОБА_1, що вказує на відсутність на етапі розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення зазначеного юридичного факту спору про право між нею та Чернівецькою міською радою чи ОСОБА_2.

За таких обставин суди зробили помилковий висновок про залишення заяви без розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржені рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржені рішення скасувати і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 та 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409,416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівців від 03 липня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 03 вересня 2019 року скасувати.

Передати справу № 725/3535/18 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Першотравневого районного суду міста Чернівців від 03 липня 2019 року та постанова Чернівецького апеляційного суду від 03 вересня 2019 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук