Історія справи

Постанова КЦС ВП від 28.01.2019 року у справі №2-4926/12

Постанова

Іменем України

16 січня 2019 року

м. Київ

справа № 2-4926/12

провадження № 61-4369св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В. (суддя- доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Музичко С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 28 серпня 2007 року між ПАТ «Промінвестбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тотем» (далі - ТОВ «Тотем») укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 1388, за умовами якого ТОВ «Тотем» надано кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 500 000 грн 00 коп., зі сплатою 17 % річних та кінцевим терміном повернення - 25 серпня 2010 року.

У подальшому сторони уклали договори про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії, якими вносилися зміни до основного договору щодо кредитного ліміту та процентів за користування коштами.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 31 жовтня 2007 року між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 1514, згідно з яким ОСОБА_1, у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов'язань, що випливають з кредитного договору, зобов'язався відповідати перед кредитором як солідарний боржник.

Станом на 15 лютого 2012 року заборгованість ТОВ «Тотем» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 28 серпня 2007 року № 1388 становить 522 281 грн 13 коп. та складається із простроченої заборгованості - 500 000 грн 00 коп., заборгованості за процентами - 19 493 грн 14 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту - 2 547 грн 94 коп. та пені за несвоєчасне повернення процентів - 240 грн 05 коп.

Оскільки ОСОБА_1 є поручителем за кредитним зобов'язанням ТОВ «Тотем», то банк просив стягнути заборгованість за кредитом із поручителя.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року у складі судді Дубаса В. А. позов ПАТ «Промінвестбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Промінвестбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 522 281 грн 13 коп. та судовий збір у розмірі 3 219 грн 00 коп.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТОВ «Тотем» своїх зобов'язань за кредитним договором не виконувало, у зв'язку із чим станом на 15 лютого 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 522 281 грн 13 коп., яка підлягає стягненню з поручителя ОСОБА_1

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31 травня 2016 року у складі судді Шклянки М. П. заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року залишено без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про поважні причини своєї неявки суду не повідомив, а тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року відсутні.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ПАТ «Промінвестбанк» у позові.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що умовами кредитного договору визначено строк його виконання - 25 серпня 2010 року. Після спливу цього строку у ПАТ «Промінвестбанк» виникло право протягом шести місяців пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_1, тобто до 25 лютого 2011 року. Однак банк скористався своїм правом лише 24 лютого 2012 року, що свідчить про пропуск ним шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителя та відсутність підстав для стягнення з відповідача кредитної заборгованості.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Промінвестбанк», посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду ухвалене з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 пропустив строк, визначений статтею 294 ЦПК України 2004 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 09 грудня 2016 року поновлено строк і відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду м. Києва.

У відзиві ОСОБА_1 просив залишити без задоволення касаційну скаргу ПАТ «Промінвестбанк», оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального то процесуального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У січні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 28 серпня 2007 року між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Тотем» укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 1388, за умовами якого ТОВ «Тотем» надано кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 500 000 грн 00 коп., зі сплатою 17 % річних та кінцевим терміном повернення - 25 серпня 2010 року.

У подальшому сторони уклали додаткові договори про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії, якими вносили зміни до основного договору щодо кредитного ліміту та процентів за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 31 жовтня 2007 року між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 1514, згідно з яким ОСОБА_1, у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов'язань, що випливають з кредитного договору, зобов'язався відповідати перед кредитором як солідарний боржник.

Згідно із розрахунком заборгованості станом на 15 лютого 2012 року заборгованість ТОВ «Тотем» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 28 серпня 2007 року № 1388 становить 522 281 грн 13 коп., та складається із простроченої заборгованості - 500 000 грн 00 коп., заборгованості за процентами - 19 493 грн 14 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту - 2 547 грн 94 коп. та пені за несвоєчасне повернення процентів - 240 грн 05 коп.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором може бути пред'явлено в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку виконання основного зобов'язання або сплати щомісячних чергових платежів. У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку виконання основного зобов'язання, в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється.

Апеляційним судом установлено, що вимога про повернення кредиту поручителю ОСОБА_1 від 22 лютого 2011 року № 330, була направлена поручителю лише 24 лютого 2012 року (а. с. 22)

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, правильно встановив, що строк виконання основного зобов'язання закінчився 25 серпня 2010 року та банк мав право протягом наступних шести місяців пред'явити вимогу до поручителя, тобто у період з 26 серпня 2010 року по 25 лютого 2011 року. Оскільки така вимога ПАТ «Промінвестбанк» була направлена поручителю лише 24 лютого 2012 року, тобто поза межами шестимісячного строку, визначеного частиною четвертою статті 559 ЦК України, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову банку у позові.

Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно із статтею 410 ЦПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Є.В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В.Черняк