Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 359/2091/17

провадження № 61-45904св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ",

представник відповідача - Бріф Дмитро Леонідович,

третя особа - Перший віце-президент товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" Сівков Віталій Семенович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області в складі судді Муранової - Лесів І. В. від 20 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Київської області в складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Голуб С. А., Іванової І. В. від 11 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ" (далі - ТОВ "Футбольний клуб "Динамо Київ"), третя особа - Перший віце-президент ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" Сівков В. С., про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що з 21 листопада 2011 року він працював на посаді керівника веб-порталу департаменту по роботі з громадськістю ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ". Наказом № 304/к ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" від 30 листопада 2016 року позивачу оголошено догану, за порушення трудової дисципліни та не виконання ним своїх службових обов'язків. У подальшому його було звільнено з роботи з 20 січня 2017 року в зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов'язків, на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Позивач вважаючи, що його звільнено з порушенням чинного законодавства, просив: визнати незаконним та скасувати накази - № 304/к від 30 листопада 2016 року "Про оголошення догани", № 19-/к від 20 січня 2017 року "Щодо особового складу за яким позивача було звільнено; поновити його на посаді керівника веб-порталу департаменту по роботі з громадськістю ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ"; стягнути з ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2018 року позов задоволено частково. Скасовано наказ № 304/к від 30 листопада 2016 року "Про оголошення догани", яким ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни та не виконання ним своїх службових обов'язків, а саме ненадання необхідної інформації на сайті ТОВ "Футбольний клуб "Динамо Київ" щодо прем'єри знакового фільму "Лобановський назавжди". Скасовано наказ № 19/к від 20 січня 2017 року "Щодо особового складу", за яким ОСОБА_1, керівника веб-порталу департаменту по роботі з громадськістю, було звільнено в зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов'язків - пункт 3 частини 1 статті 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника веб-порталу департаменту по роботі з громадськістю ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ ". Стягнуто з ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 січня 2017 року по 20 лютого 2018 року в розмірі 121 113,90 грн з урахуванням утримання обов'язкових податків та зборів в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Стягнуто з ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" на користь ОСОБА_1 в рахунок спричиненої йому моральної шкоди 9 420 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи не було встановлено в чому полягало систематичне невиконання позивачем посадових обов'язків, або в чому виявлялось систематичне порушення ним трудової дисципліни. В наказі про звільнення позивача не зазначено, яке порушення трудової дисципліни, вчинене позивачем після наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, що стало підставою для його звільнення. Крім того, судом було встановлено, що попереднє стягнення було накладено на позивача безпідставно.

Короткий зміст постанови рішення апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" залишено без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду про часткове задоволення позову, зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що накладення дисциплінарного стягнення та звільнення позивача на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України в зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов'язків, було здійснено відповідачем з порушенням вимог статей 147 149 КЗпП України.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2019 року ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли до невірних висновків щодо початку строку звернення до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, й, відповідно, щодо пропущення строку звернення до суду з цією вимогою. Також матеріалами справи, показами свідків та поясненнями сторін повною мірою підтверджено той факт, що позивач не виконував свої трудові обов'язки з 29 листопада 2016 року по 20 січня 2017 року.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ", у якому просить зазначену касаційну скаргу відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначає про те, що оскаржувані судові рішення судами ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених у касаційній скарзі, немає.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 359/2091/17 з Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Зупинено виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2018 року в частині, що не підлягає негайному виконанню, до закінчення касаційного провадження

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 з 21 листопада 2011 року працював в ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" на посаді керівника веб-порталу департаменту по роботі з громадськістю, що підтверджується даними його трудової книжки та копією витягу з наказу № 661/к від 18 листопада 2011 року.

28 листопада 2016 року в Національному академічному драматичному театрі імені І.

Франка в м. Києві, пл. І. Франка, 3, відбулася прем'єра фільму "Лобановський назавжди" за участі Президента України П. О. Порошенка, керівництва Футбольного клубу "Динамо "Київ", інших запрошених осіб, в тому числі журналістів. Позивач ОСОБА_1 також отримав запрошення на прем'єру фільму, де знаходився з початку до завершення заходу.

Наказом № 304/к від 30 листопада 2016 року було оголошено догану ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни та невиконання своїх службових обов'язків, а саме: ненадання необхідної інформації на сайті Футбольного клубу "Динамо "Київ" щодо прем'єри фільму "Лобановський назавжди".

Дослідивши лог-файли адміністративної частини офіційного веб-сайту ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" за 28 листопада 2016 року, суд встановив, що після прем'єри фільму о 17:48:51 до адміністративної частини сайту увійшов позивач ОСОБА_1 та продовжував роботу в адміністративній частині сайту до 22-ї години. Крім того, продовжував роботу в адміністративній частині сайту до 22-ї години. Крім того, продовжував роботу в адміністративній частині сайту 29 листопада 2016 року з 6:04:25 та по 8:35:06, всього заходив 263 рази.

Судом також встановлено, що наказом № 19/к від 20 січня 2017 року "Щодо особового складу", виданим Першим віце-президентом ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" Сівковим В. С., ОСОБА_1 з 20 січня 2017 року було звільнено у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов'язків, на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій зазначили про те, що під час розгляду справи не було встановлено в чому полягало систематичне невиконання позивачем посадових обов'язків або в чому виявлялось систематичне порушення ним трудової дисципліни. В наказі про звільнення позивача не зазначено, яке порушення трудової дисципліни, вчинене ОСОБА_1 після наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани стало підставою для його звільнення.

Крім того, судами встановлено, що попереднє стягнення було накладено на позивача безпідставно.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Аналіз зазначеної норми права свідчить про те, що при звільненні працівника за систематичне порушення трудової дисципліни, яке є заходом стягнення, необхідною умовою такого звільнення є вчинення ним конкретного дисциплінарного проступку, тобто працівник допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків, що носило систематичний характер, а за попереднє порушення трудової дисципліни до такої особи застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, які не втратили юридичної сили за давністю й не зняті.

Отже, до юридичних фактів, які підлягають встановленню при вирішенні спору про законність звільнення з вищевказаних підстав, відноситься обставина про те, чи мав місце дисциплінарний проступок під час раніше застосованих заходів дисциплінарного чи громадського стягнення.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" судам роз'яснено, що за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Ураховуючи наведене, суд повинен був дослідити два аспекти даної справи: щодо оголошення догани та звільнення позивача.

Так, до безпосередніх повноважень позивача відносилося оперативне розміщення інформації на веб-порталі, що підтверджується Посадовою інструкцією керівника веб-порталу, від ознайомлення якої ОСОБА_1 відмовився про що свідчить акт від 30 листопада 2011 року. Отже позивач був ознайомлений зі своїми посадовими обов'язками та ухилився від підписання посадової інструкції, що повинно тлумачитись як належне ознайомлення з таким документом.

Апеляційним судом належним чином не з'ясовано обставин порушення трудових обов'язків керівником веб-порталу ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" ОСОБА_1 під час презентації фільму "Лобановський назавжди", що відбулася 28 листопада 2017 року, які виразилися в не висвітленні на офіційному веб-порталі інформації про прем'єрний показ документального фільму "Лобановський назавжди", в результаті чого був виданий наказ ТОВ "Футбольного клубу "Динамо "Київ" про оголошення догани ОСОБА_1.

З матеріалів справи вбачається, що керівництво встановило чіткі терміни підготовки та публікації новин - "максимально оперативно: раніше ніж на інших сайтах". І саме керівник веб-порталу повинен був забезпечувати виконання даних термінів - організовувати роботу таким чином, аби офіційний веб-сайт "Футбольного клубу "Динамо" був саме тим першоджерелом, з якого інші ресурси могли б черпати необхідну інформацію. Проте позивач не виконав жодних дій по забезпеченню оперативного висвітлення новин, пов'язаних з даним важливим заходом, у той час як такий обов'язок було покладено на нього трудовим договором, оскільки матеріалами справи підтверджено, що на великій кількості інших веб-ресурсів новин про захід були опубліковані раніше.

Разом із тим, не можна погодитися й з висновком апеляційного суду про те, що строк звернення з позовом до суду позивачем не пропущений з огляду на таке.

Стаття 233 КЗпП України передбачає, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпрсередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивач відмовився від ознайомлення з наказом про накладення на нього дисципіланого стягнення, що підтверджується актом від 01 грудня 2016 року.

Відмова позивача від ознайомлення з наказом про звільнення, що зафіксована в установленому законом порядку, не свідчить про наявність в нього обставин, які об'єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду.

За таких обставин, висновок апеляційного суду в частині скасування наказу № 304/к від 30 листопада 2016 року "Про оголошення догани" не відповідає матеріалам справи і нормам матеріального і процесуального права.

Також апеляційним судом не надано належної оцінки доводам відповідача про те, що позивач не виконував свої посадові обов'язки з 29 листопада по 20 січня 2017 року включно. Судом взагалі не з'ясовано причини, які стали підставою для звільнення позивача, оскільки дійшовши висновку про неправомірність накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді догани, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність систематичності порушень трудових обов'язків та поновив позивача на роботі.

Апеляційний суд, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, виходив з того, що в наказі про звільнення позивача не зазначено проступку, що потягнув за собою розірвання трудових відносин за пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Проте незазначення в наказі конкретного проступку саме по собі не є підставою для висновку про невчинення позивачем дисциплінарного проступку. З актів власника підприємства та матеріалів засідання профкому вбачається, що відповідач пов'язував звільнення позивача з тим, що починаючи з 29 листопада 2016 року та по 20 січня 2017 року останній припинив виконувати трудові обовязки, покладені на нього трудовим договором. На вказані підстави є посилання в наказі про звільнення позивача.

Посилання апеляційного суду на те, що підставою для скасування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є те, що роботодавцем в порушенн статті 149 КЗпП України у позивача не було отримано письмові пояснення з приводу невиконання ним своїх посадових обов'язків є неспроможним, оскільки відовідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладене у постанові від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15, зазначено, що невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Отже, оскільки апеляційним судом не з'ясовано обставини щодо звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України, то рішення апеляційного суду про задоволення вимог не гуртується на матеріалах справи та ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості досліджувати докази, з'ясовувати обставини справи, необхідні для прийняття рішення, перешкоджає ухваленню нового судового рішення, а тому справа підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

За таких обставин рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалене з порушеннями норм процесуального права, що в силу статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В.

М. Коротун