Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №473/4383/17

Постанова

Іменем України

11 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 473/4383/17

провадження № 61-38529св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

відповідач - Перша вознесенська державна нотаріальна контора Миколаївської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2018 року у складі судді Ротар М. М. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 23 травня 2018 року у складі колегії суддів:

Колосовського С. Ю., Локтіонова О. В., Ямкова О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У грудні 2017 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду із позовом до Першої вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса Першої вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання видати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Свої вимоги позивач обґрунтовувало тим, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (далі - ВП ВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області) перебував виконавчий лист № 1407/2-1690/2011, виданий 16 лютого 2012 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 01 жовтня 2008 року № 02/114/08-КЛТ, укладеного між ВАТ "Кредитпромбанк ", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, що утворилась станом на 16 серпня 2011 року в розмірі 3 550 916,66 грн, а саме комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_2 29 жовтня 2012 державний виконавець ВП ВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області відкрив виконавче провадження № 34930226 із виконання цього виконавчого документа.

22 квітня 2014 року державний виконавець ВП ВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області на підставі ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 березня 2014 року у справі № 473/1057/14-ц здійснив заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача на ПАТ "Дельта Банк". У межах виконавчого провадження арештовано, описано та передано на прилюдні торги майно боржника ОСОБА_2, а саме комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

25 квітня 2014 року призначено перші прилюдні торги за початковою стартовою ціною аукціону 719 000,00 грн із реалізації арештованого майна, які не відбулися у зв'язку з відсутністю купівельного попиту. 03 червня 2014 року другі прилюдні торги із реалізації майна за стартовою ціною аукціону 575 280,00 грн, визнано такими, що не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців. У зв'язку з цим ПАТ "Дельта Банк" прийняв рішення про залишення за собою нереалізованого майна та з цією метою 10 червня 2014 року до ВП ВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області відправлено заяву від 06 червня 2014 року. Відповідно до протоколу від 16 червня 2014 року № 1514133 Філії 15 Приватного підприємства "Нива-В. Ш.", яка здійснювала продаж майна згідно з договором від 26 березня 2014 року про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належить ОСОБА_2, на виконання статті 49 Закону України "Про іпотеку" та згідно з листом ~organization4~ від 06 червня 2014 року вказане майно ОСОБА_2 передано АТ "Дельта Банк" шляхом заліку його забезпечених вимог у рахунок ціни майна, яка складає 719 100,00 грн. Старшим державним виконавцем ВП ВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області 21 липня 2014 року складений акт про реалізацію предмета іпотеки. На підставі Закону України "Про виконавче провадження", Закону "Про іпотеку" та Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України, ПAT "Дельта Банк" звернулося до Першої вознесенської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, а саме: комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Проте постановою від 24 квітня 2015 року нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати незаконною та скасувати постанову державного нотаріуса Першої вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 квітня 2015 року та зобов'язати видати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2018 року у задоволенні позову ПAT "Дельта Банк" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що нотаріус правомірно відмовив у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відповідно до статті 47 Закону України "Про нотаріат" для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 23 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що дії нотаріуса відповідають вимогам законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову ПAT "Дельта Банк".

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У липні 2018 року ПAT "Дельта Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області 23 травня 2018 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що нотаріусом порушена процедура проведення нотаріальних дій та протиправно відмовлено у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. Акт державного виконавця не визнаний судовим рішенням протизаконним, він не скасований будь-яким іншим законним шляхом, тобто його законність та дійсність не викликає жодних сумнівів, а отже, відсутні реальні законні підстави у нотаріуса для відмови у вчиненні нотаріальної дії. У чинному законодавстві України відсутня норма щодо обов'язку, чи навіть права нотаріуса до здійснення ним перевірки порядку проведення прилюдних торгів.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Згідно із частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у ВП ВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області перебував виконавчий лист № 1407/2-1690/2011, виданий 16 лютого 2012 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 01 жовтня 2008 року № 02/114/08-КЛТ, укладеним між ВАТ "Кредитпромбанк ", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, що утворилась станом на 16 серпня 2011 року в розмірі 3 550 916,66 грн, а саме комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_2

29 жовтня 2012 року державним виконавцем ВП ВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 34930226 із виконання виконавчого документа.

При примусовому виконанні описане нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2, а саме комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та передано торгівельній організації філії 15 приватного підприємства "Нива-В. Ш." для проведення прилюдних торгів.

Зазначене майно з прилюдних торгів, які призначались на 25 квітня 2014 року і 03 червня 2014 року за адресою: АДРЕСА_2, не реалізовано. Ці торги визнано такими, що не відбулися відповідно у зв'язку з відсутністю купівельного попиту та зареєстрованих покупців.

13 червня 2014 року до ВП ВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області надійшла заява ПАТ "Дельта Банк" про залишення за ним нереалізованого майна з посиланням на статтю 49 Закону "Про іпотеку".

16 червня 2014 року ліцитатором Філії 15 Приватного підприємства "Нива-В. Ш.", яка здійснювала продаж майна за договором від 26 березня 2014 року про надання послуг із організації і проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна складено протокол № 1514133 проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2, у якому крім іншого, зазначено: дата проведення торгів - 16 червня 2014 року, а їхнє місце проведення - АДРЕСА_3.

21 липня 2014 року старшим державним виконавцем ВП ВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області складено Акт про реалізацію предмета іпотеки, яке належить ОСОБА_2 у якому теж зазначено дату проведення торгів - 16 червня 2014 року, місце їх проведення - АДРЕСА_3.

26 березня 2015 року ПAT "Дельта Банк" звернулося до Першої вознесенської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, а саме: комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

24 квітня 2015 року постановою державного нотаріуса Першої вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області відмовлено ПАТ "Дельта Банк" у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до статей 54, 62 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку". Реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. У разі якщо майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Згідно з пунктом 7.2,7.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, якщо прилюдні торги не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців чи жоден з покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота, то організатор торгів у триденний термін повідомляє про це державного виконавця. Якщо прилюдні торги не відбулися двічі, то майно знімається з торгів, про що спеціалізована організація в триденний термін повідомляє державного виконавця.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про іпотеку" за результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки. У протоколі зазначаються: опис придбаного покупцем предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки; ціна продажу предмета іпотеки; інформація про покупця предмета іпотеки; день, до якого покупець повинен повністю сплатити ціну продажу предмета іпотеки; банківський рахунок органу державної виконавчої служби для переказу покупцем ціни продажу предмета іпотеки. У разі необхідності до протоколу може бути внесена й інша інформація.

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються: назва виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі, найменування органу (посадової особи), який видав документ; відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця; стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки; назва організатора прилюдних торгів, який проводив прилюдні торги, дата та місце їх проведення; відомості про покупця; початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний платіж, та дати їх перерахування (стаття 47 Закону "Про іпотеку").

Відповідно до статті 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни мана. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статей 54, 62 Закону України "Про виконавче провадження", а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Згідно з пунктами 1,2 глави 13 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 у разі, якщо прилюдні торги (аукціон) оголошено такими, що не відбулися, нотаріус видає відповідне свідоцтво про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта із зазначенням того, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися. В акті про те, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися, має бути зазначено: ким, коли і де проводилися прилюдні торги (аукціон); коротка характеристика майна; прізвище, ім'я, по батькові (найменування юридичної особи), місце проживання/місцезнаходження кожного покупця; дані про документи, що посвідчували право власності боржника на майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку: назва документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, нотаріальний округ), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата та номер реєстрації; підстави, з яких прилюдні торги (аукціон) не відбулися.

Відповідно до статей 5,47,49 Закону "Про нотаріат" нотаріус зобов'язаний відмовити у вчинені нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України. Для вчинення нотаріальної дії не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що державний нотаріус Першої вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області при розгляді заяви ПAT "Дельта Банк" про видачу свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки виявив, що інформація вказана в акті державного виконавця від 21 липня 2014 року про реалізацію предмета іпотеки про місце і час проведення прилюдних торгів не відповідає дійсності, а саме: після призначення на 03 червня 2014 року повторних прилюдних торгів із місцем їхнього проведення по АДРЕСА_2, інші торги на 16 червня 2014 року по АДРЕСА_3, не призначались, а інформація щодо дати і місця проведення прилюдних торгів у такому акті в силу статей 47,49 Закону України "Про іпотеку", пункту 2 Глави 13 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України є обов'язковою, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання оскарженої постанови нотаріуса неправомірною та зобов'язання його вчинити нотаріальну дію.

За таких обставин та з підстав, передбачених наведеними нормами права, правильним та обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що державний нотаріус Кучерова Г. А., відмовляючи у видачі позивачу свідоцтва діяла відповідно до вимог законодавства, оскільки, перевіряючи подану заяву та документи додані до неї виявила порушення Закону України "Про іпотеку", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Закону України "Про нотаріат".

Твердження заявника про те, що у чинному законодавстві України відсутня норма щодо обов'язку, чи навіть права нотаріуса до здійснення ним перевірки порядку проведення прилюдних торгів, є безпідставними, оскільки нотаріальними діями є посвідчення права, а також фактів, що мають юридичне значення, та інші дії передбачені Закону України "Про іпотеку", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Закону України "Про нотаріат", з метою надання їм юридичної вірогідності, а отже, у разі виявлення нотаріусом невідповідностей поданих йому документів, він зобов'язаний відмовити у вчинені нотаріальної дії. За наявності умов, передбачених статтею 49 Закону України "Про нотаріат" на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, оскільки судами при розгляді цієї справи та дослідженні доказів, поданих сторонами, не виявлено порушень закону нотаріусом при відмові у вчиненні нотаріальної дії.

З урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги, є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким суд надав належну оцінку, висновки суду апеляційної інстанції є достатньо аргументованими, Верховний Суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника, при цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 23 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик