ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 618/940/18

провадження № 61-11453св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя - доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Тавільжанська сільська рада Дворічанського району Харківської області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2019 року у складі суддів: Бурлака І. В., Бровченко І. О., Колтунової А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому вказав, що у травні 2012 року домовився з ОСОБА_4 про купівлю-продаж квартири, розташованої в АДРЕСА_1 . Вони погодили ціну, зібрали всі необхідні для угоди документи, однак, коли прибули до нотаріуса у ОСОБА_4 не виявилося необхідної суми коштів для оплати послуг нотаріуса, державного мита та інших платежів.

17 травня 2012 року ОСОБА_4 видав нотаріально посвідчену довіреність за реєстровим № 1980, якою уповноважив ОСОБА_1 , його дружину ОСОБА_2 та нині померлу мати ОСОБА_5 володіти, користуватися і розпоряджатися вищевказаною квартирою.

18 травня 2012 року він у присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 за вказану квартиру грошові кошти в сумі 1 650,00 доларів США, про що ОСОБА_4 складено письмову розписку, яка за своїм змістом є договором купівлі-продажу.

Він з дружиною та двома дітьми зареєстровані у спірній квартирі, фактично проживали у ній весь час, зробили ремонт. З 22 березня 2016 року він знявся з реєстрації, проте, фактично продовжує проживати у спірній квартирі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, у зв`язку з чим Тавільжанська сільська рада Дворічанського району Харківської області як орган місцевого самоврядування може поставити питання про визнання спадщини відумерлою.

На даний час має намір розпорядитися вказаною квартирою, але не має відповідних правовстановлюючих документів на своє ім`я, в зв`язку з чим змушений звернутися до суду з даним позовом.

Просив визнати за ним право власності на двокімнатну квартиру, загальною площею 54,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано за ним право власності на зафіксовану в технічному паспорті КП «Дворічанське БТІ» від 04 вересня 2018 року двокімнатну квартиру, загальною площею 54,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторони домовились щодо всіх істотних умов укладеного договору купівлі-продажу. Повністю виконали їх шляхом передачі квартири продавцем ОСОБА_4 покупцю ОСОБА_1 , але продавець за життя ухилявся від його нотаріального посвідчення, а на даний час помер і втратив цивільну правоздатність, в зв`язку з чим даний договір може бути визнаний дійсним судом, тобто позивач правомірно, на законних підставах набув право власності на квартиру.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_8 задоволена.

Рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2018 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності на житло відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 1240, 50 грн. за подачу апеляційної скарги.

Скасовуючи рішення суду та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не було укладено договір купівлі-продажу квартири, а були лише наміри вчинити такий правочин, договір купівлі-продажу квартири підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, тому не може бути визнаний дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України, позивачем не надано доказів на підтвердження ухилення відповідача від укладення спірного договору, вимоги щодо визнання укладеним договору купівлі-продажу дійсним, позивачем не заявлялись, видача розписки та довіреності на розпорядження нерухомим майном без належного укладення договору не вважається укладеним договором та не є підставою для набуття права власності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

В червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2019 року та залишити рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2018 року без змін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_8 зверталась з заявою про прийняття спадщини, не дав належної оцінки доказам по справі, які безспірно підтверджують факт укладання договору купівлі-продажу квартири, неправильно застосовано положення ст. 220 ЦК України.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на квартиру.

На підставі частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 , посилаючись на положення ст. 220 ЦК України, вважав укладений між ним та ОСОБА_4 шляхом видачі довіреності та розписки договір купівлі-продажу квартири дійсним.

Але позовні вимоги про визнання договору дійсним не заявляв.

Крім того, Верховний Суд України в постанові від 30 січня 2013 року № 6-162цс12 зробив висновок про те, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації. Момент вчинення таких правочинів згідно зі статтею 210, частиною третьою статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними й не створюють прав та обов`язків для сторін.

Отже, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не набув права власності, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Посилання в касаційній скарзі на те, що ОСОБА_8 не зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини безпідставні, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на час смерті ОСОБА_4 вона була неповнолітньою, тому на підставі частини четвертої статті 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Отже, доводи касаційної скарги та зміст оскарженого судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови Харківського апеляційного суду від 21 травня 2019 року, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат