Історія справи

Постанова

Іменем України

15 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 337/4446/18

провадження № 61-10443св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 17 січня 2019 року в складі судді Гнатик Г. Є. та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Гончар М. С.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог заяви

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив на підставі статей 317, 319, 321, 391 ЦК України усунути перешкоди у користуванні власністю, вселити його у квартиру АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у листопаді 2017 року за судовим рішенням, яке набрало законної сили, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 він набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 незаконно вселилася у спірне житло і не віддає йому ключі від квартири, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 24 квітня 2019 року, позовні вимоги задоволено.

Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю - квартирою АДРЕСА_1 та вселено ОСОБА_1 у вказану квартиру.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи позов, виходив із того, що позивач є власником спірного житла і у відповідності до статей 317, 319, 321, 391 ЦК України вправі володіти, користуватися і розпоряджатися ним, а також вимагати усунення перешкод у здійснені права власності. Оскільки відповідачка ОСОБА_2 чинить ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю, не віддає ключі від квартири, останній підлягає вселенню в належне йому житло в судовому порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, залишити позов без розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що займану нею спірну квартиру вважає своїм житлом, оскільки проживала там з 2008 року, ще за життя спадкодавця ОСОБА_3 . Позовна заява ОСОБА_1 не відповідала вимогам ЦПК України, у зв`язку з чим були всі підстави для залишення її без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України, однак суд її розглянув.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, позбавив її можливості скористатись допомогою адвоката, та ухвалив постанову з порушенням норм процесуального права.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

У червні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, оскільки вони ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано справу із суду першої інстанції.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 22 листопада 2017 року, яке набрало законної сили 20 серпня 2018 року, за ОСОБА_1 як за спадкоємцем за заповітом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

03 вересня 2018 року право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним Витягом від 19 вересня 2018 року № 138342116.

Відповідачка ОСОБА_2 проживає в спірній квартирі та чинить перешкоди у вселенні позивача в це житло.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь - яких обмежень у здійсненні права права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, в тому числі й шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю (негаторний позов).

Враховуючи положення статей 317, 319, 321, 391 ЦК України суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що порушене право власності позивача підлягає захисту у обраний ним спосіб, оскільки ОСОБА_1 є власником спірної квартири, а ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у реалізації його права власності.

Твердження ОСОБА_2 про те, що позивачем обрано не той спосіб захисту, оскільки перед тим, як вселитись у спірну вкартиру, необхідно було виселити відповідачку, є безпідставними, тому що власник має право на вселення у належне йому житло безвідносно до того, чи проживає в ньому (правомірно чи неправомірно) ще хтось.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 не дають підстав для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 17 січня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель