Постанова

Іменем України

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 303/7554/16-ц

провадження № 61-20523св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач-відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут",

відповідач-позивач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Бухтоярова Оксана Василівна, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2018 року у складі судді Куропятник О. М.

та постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року

у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (далі - ТОВ "Закарпатгаз Збут") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 упродовж липня 2015 року - листопада 2016 року за адресою споживання:

АДРЕСА_1, здійснювала фактичне споживання природного газу.

Зазначало, що відповідач не зверталася до ТОВ "Закарпатгаз Збут" із заявою про припинення подачі газу, відмови від послуг ТОВ "Закарпатгаз Збут", а фактично користувалася послугами із газопостачання, визначаючи, таким чином, наявність правовідносин, а отже, взаємних прав та обов'язків, що з них випливають.

Вказувало, що ТОВ "Закарпатгаз Збут" як постачальник фактично надало відповідачу послуги з постачання природного газу. Відповідач не сплачує вчасно вартість спожитого газу, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 12 грудня 2016 року становить:

37 054,40 грн - основна заборгованість; 3 447,97 грн - інфляційні витрати;

709,86 грн - 3 % річних.

Ураховуючи вищевикладене, ТОВ "Закарпатгаз Збут" просило суд стягнути

з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Закарпатгаз Збут" заборгованість за спожитий прородній газ станом на 12 грудня 2016 року, що складається з: 37 054,40 грн - основна заборгованість; 3 447,97 грн - інфляційні витрати; 709,86 грн - 3 % річних.

26 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Закарпатгаз Збут" про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що заявлена до стягнення

ТОВ "Закарпатгаз Збут" сума боргу нарахована необґрунтовано.

Вказувала, що до грудня 2016 року рахунки висилали на ім'я ОСОБА_5, яка померла 12 років тому. Субсидія була оформлена на ОСОБА_6.

Зазначала, що ТОВ "Закарпатгаз Збут" не надано доказів, що послуги

з газопостачання надавалися саме їй. Неправильно посвідчені копії свідчать про відсутність доказів. Внаслідок незаконного покладення на неї зобов'язання та відключення будинку за адресою:

АДРЕСА_1, від газопостачання напередодні Пасхальних свят, ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 41 212,23 грн. Зазначала, що моральна шкода полягає в її стражданнях та переживаннях, втраті душевного спокою та перебування у пригніченому стані.

Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати незаконними дії ТОВ "Закарпатгаз Збут" з нарахування їй заборгованості за природній газ у розмірі 37 054,40 грн за період

з 01 вересня 2015 року до 12 грудня 2016 року та зобов'язати

ТОВ "Закарпатгаз Збут" анулювати вказану заборгованість;

- визнати незаконними дії ТОВ "Закарпатгаз Збут" з відключення від газопостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1.

- стягнути на її користь із ТОВ "Закарпатгаз Збут" моральну шкоду

у розмірі 41 212,23 грн.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 27 квітня 2017 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ "Закарпатгаз Збут" про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди прийнято до розгляду з первісним позовом ТОВ "Закарпатгаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 09 лютого 2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (далі - ТОВ "Закарпатгаз Збут") задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Закарпатгаз Збут" заборгованість за спожитий природний газ у сумі 41 212,23 грн з яких: 37 054,40 грн -основний борг за спожитий природний газ, 3 447,97 грн - інфляційні втрати та 709,86 грн - 3 % річних.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до

ТОВ "Закарпатгаз Збут".

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ "Закарпатгаз Збут" виконало в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, зокрема, провело пуск газу в газове обладнання у будинок

АДРЕСА_1, відкрило відповідачу особовий рахунок № НОМЕР_1,

з липня 2015 року до грудня 2016 року здійснювало безперервне постачання природного газу, у свою чергу ОСОБА_1 належним чином своїх зобов'язань за договором не виконала, у зв'язку з чим у неї станом

на 12 грудня 2016 року у неї утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь ТОВ "Закарпатгаз Збут".

Оскільки боржник порушив грошове зобов'язання, то враховуючи вимоги частини 2 статті 625 ЦК України, задоволенню підлягають

і позовні вимоги ТОВ "Закарпатгаз Збут" про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних.

ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження незаконних дій ТОВ "Закарпатгаз Збут" із нарахування їй заборгованості за природнього газу, безпідставності відключення від газопостачання та спричинення їй моральної шкоди, тому зустрічні позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 09 лютого 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 належним чином своїх зобов'язань за договором не виконала, у зв'язку з чим у неї станом на 12 грудня 2016 року утворилася заборгованість зі сплати позивачу послуг з постачання природного газу, тому вказана заборгованість підлягає стягненню на користь ТОВ "Закарпатгаз Збут".Також суд першої інстанції, враховуючи вимоги частини 2 статті 625 ЦК України, правильно вважав, що задоволенню підлягають і позовні вимоги ТОВ "Закарпатгаз Збут" про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних.

Оскільки ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження своїх зустрічних позовних вимог, то правильним є висновок суду першої інстанції про відмову в позові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Бухтоярова О. В., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року справу призначено

до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем подано позов, який не відповідає вимогам ЦПК України. Суд першої інстанції відкрив провадження у справі за позовом ТОВ "Закарпатгаз Збут" до відповідача якого не існує, суд не залишив позовну заяву без руху, а ТОВ "Закарпатгаз Збут" недоліки шляхом подання позовної заяви в новій редакції не усував, а подав заяву про заміну відповідача на належного після отримання зустрічного позову. Вважає такі дії незаконними та такими, що суперечать вимогам частини 1 статті 33 ЦПК України.

Вказує, що вона не може бути відповідачем за первісним позовом, оскільки є споживачем ТОВ "Закарпатгаз Збут".

Зазначає, що до грудня 2016 року рахунки з оплати послуг

ТОВ "Закарпатгаз Збут" висилали на ОСОБА_5, яка померла 12 років тому. Субсидія була оформлена на ОСОБА_6, таким чином, стягнення з неї є неможливим, оскільки позивач не надав доказів, що послуги із газопостачання надавались саме їй.

Вказує, що судами не застосовані стаття 19, пункту 1 частини третьої

статті 20 та пункт 3 частини 1 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з наданим ТОВ "Закарпатгаз Збут" рахунком № 0500124630 за адресою: АДРЕСА_1, заведено на споживача ОСОБА_1, відомості щодо кількості спожитого природного газу, зняті з лічильника типу ВК-Т G4, серійний номер 8020254.

Постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання

у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕ КП) від 30 вересня

2015 року за № 2496 (набрала чинності 27 листопада 2015 року) затверджено Правила постачання природного газу.

Відповідно до Постанови НКРЕ КП від 30 вересня 2015 року за № 2500 "Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам" (набрала чинності 01 грудня 2015 року), дія Правил постачання природного газу поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та операторів ГРМ/ГТС. Цими постановами передбачено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого регулятором, який є однаковим для всіх побутових споживачів України. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному вебсайті регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

У газеті "Новини Закарпаття" від 22 грудня 2015 року ТОВ "Закарпатгаз Збут" повідомило споживачів, що для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу всіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, ТОВ "Закарпатгаз Збут" в установленому порядку направлятиме кожному побутовому споживачу типову заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник ТОВ "Закарпатгаз Збут". Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання)

є сплачений споживачем рахунок (квитанція) ТОВ "Закарпатгаз Збут" за поставлений природний газ та фактичне споживання природного газу після офіційного опублікування договору ТОВ "Закарпатгаз Збут" відповідно до вимог Правил за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник (а. с. 9-10, т. 1).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власниками будинку АДРЕСА_1

з 2007 року є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а. с. 144, т. 1).

Відповідно до інформації управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради ОСОБА_1 у 2015-2016 роках отримувала субсидію (а. с. 175, т. 1).

Станом на грудень 2016 року у споживача ОСОБА_1 наявний борг за спожитий природний газ у сумі 37 054,40 грн (а. с. 8, т. 1).

ОСОБА_1 у зв'язку з укладенням шлюбу було змінила прізвище на "ОСОБА_8", представником ТОВ "Закарпатгаз Збут" було подано клопотання про заміну первісного відповідача належним - ОСОБА_1.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 13 квітня 2017 року відповідача ОСОБА_1 замінено на належного відповідача ОСОБА_1

01 червня 2017 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_9 заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 01 червня 2017 року у справі за позовом ТОВ "Закарпатгаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Закарпатгаз Збут" про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди призначено судову економічну експертизу. Провадження

у цивільній справі на час проведення експертизи та отримання судом результатів експертного дослідження зупинено.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 04 січня 2018 року провадження у цій цивільній справі відновлено, у зв'язку з поверненням матеріалів справи без виконання ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 01 червня 2017 року, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не сплатила вартість експертизи.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін

до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності статті 20 та пункт 3 частини 1 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності статті 20 та пункт 3 частини 1 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно із частиною 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами 1 та 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до пункту 32 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", регулятор - це національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

До компетенції регулятора на ринку природного газу належить, зокрема затвердження правил постачання природного газу.

27 листопада 2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетичних та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України

06 листопада 2015 року (далі - Правила).

На виконання вимог статей 12 та 40 Закону України "Про ринок природного газу" регулятор затвердив типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам.

Судом встановлено, що у газеті "Новини Закарпаття" від 22 грудня

2015 року ТОВ "Закарпатгаз Збут" повідомило споживачів, що для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу всіх побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, ТОВ "Закарпатгаз Збут" в установленому порядку направлятиме кожному побутовому споживачу типову заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник ТОВ "Закарпатгаз Збут". Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) ТОВ "Закарпатгаз Збут" за поставлений природний газ та факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору ТОВ "Закарпатгаз Збут" відповідно до вимог Правил за умови, що у споживача відсутній інший постачальник (а. с. 9-10, т. 1).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власниками будинку АДРЕСА_1

з 2007 року є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а. с. 144, т. 1).

Відповідно до інформації управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради ОСОБА_1 у 2015-2016 роках отримувала субсидію (а. с. 175, т. 1).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 ЦК України).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, що передбачені договором,

а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу

в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується регулятором та оприлюднюється

в установленому порядку. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Від вказаних висновків Верховний Суд не відступив.

Згідно з пунктом 2.1 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, на підставі якого шляхом фактичного споживання ОСОБА_1 природного газу між сторонами укладений договір на постачання природного газу, ТОВ "Закарпатгаз Збут" зобов'язувалося постачати відповідачу природний газ в необхідних для неї об'ємах (обсягах), а відповідач зобов'язувалася своєчасно сплачувати позивачу вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом (частина 3 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу").

Відповідно до пункту 11 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання

у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу.

Згідно з пунктами 4.3,4.6 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць; споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктами 4.9,5.2 договору передбачено, що відповідач зобов'язувався

у разі порушення строків оплати за договором сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу; забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг постачальника згідно з умовами цього договору; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку

з невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань, відповідно до чинних нормативно-правових актів та/або цього договору.

Пунктами 4.9,4.10,8.2 договору позивачу надано право у разі нездійснення споживачем оплати за договором протягом десяти днів після встановленого строку здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу у порядку, визначеному цим договором; у разі прострочення оплати поточних платежів здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу у порядку, визначеному цим договором; вимагати від споживача відшкодування збитків у разі порушення споживачем строків розрахунків із постачальником.

Згідно з розрахунком, наданим ТОВ "Закарпатгаз Збут", заборгованість ОСОБА_1 станом на 12 грудня 2016року становить 37 054,40 грн.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, встановивши, що ТОВ "Закарпатгаз Збут" виконало в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, зокрема, провело пуск газу в газове обладнання

у будинок АДРЕСА_1, відкрило відповідачу особовий рахунок № НОМЕР_1, з липня 2015 року до грудня 2016 року здійснювало безперервне постачання природного газу, а ОСОБА_1 отримувала послуги з газопостачання, проводила часткову оплату послуг за спожитий газ, проте належним чином своїх зобов'язань за договором не виконала, у зв'язку з чим у неї станом на 12 грудня 2016 року утворилася заборгованість, дійшов правильного висновку про те, що вказана заборгованість зі сплати за спожитий природний газ підлягає стягненню на користь ТОВ "Закарпатгаз Збут".

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочила виконання грошового зобов'язання, вона на вимогу позивача повинна сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Також суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження незаконних дій ТОВ "Закарпатгаз Збут" щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості за природний газ, безпідставності відключення від газопостачання, не довела факту спричинення їй моральної шкоди, та обґрунтовано відмовили у задоволенні зустрічного позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України",

§ 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Бухтоярова Оксана Василівна, залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 09 лютого 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду

від 26 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк