Постанова

Іменем України

15 січня 2020 року

м. Київ

справа № 200/9984/16-ц

провадження № 61-11977св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Дніпровська міська рада,

третя особа - Третя дніпровська державна нотаріальна контора,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_2 ,

розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником ОСОБА_3 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 . Він не прийняв спадщину після смерті матері вчасно з поважних причин. В квітні 1977 року його батько ОСОБА_5 розірвав з його матір`ю шлюб. Він проживав з батьком у місті Дніпропетровську за адресою АДРЕСА_2 . З того часу стосунки повністю припинилися і його вихованням займався виключно батько та його нова жінка. Через свою незгоду з позицією батька та постійні конфлікти він пішов з дому та тривалий час вів асоціальний спосіб життя, проживаючи у різних областях України, в тому числі і Автономній Республіці Крим. Неодноразово проходив курс соціальної реабілітації, перебував на обліку безпритульних осіб.

Під час проходження військової служби у зоні проведення антитерористичної операції йому стало відомо, що деякі особи шукають можливих спадкоємців майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 . Перебуваючи у відпустці, він звернувся до сусідів - мешканців прилеглих будинків по Токарному провулку поблизу будинку його матері, які передали йому ключі та документи.

З огляду на викладене позивач просив суд визначити йому додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 15 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць для подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обчислюється з дня набрання законної сили рішенням суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин, а тому визначив позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_2 , яка не брала участь у розгляді справи в суді першої інстанції, оскаржила його в апеляційному порядку. Зазначала, що суд першої інстанції вирішив питання про її права та інтереси. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 15 листопада 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд дійшов висновку, що строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 позивачем пропущено з поважних причин. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанцій під час ухвалення рішення питання про права та обов`язки ОСОБА_2 не вирішував, оскільки спір щодо права власності на будинок АДРЕСА_1 , не є предметом судового розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року представник ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано цивільну справу № 200/9984/16-ц з Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без врахування усіх обставин справи. Причини пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини не є поважними. Вказала, що оскарженою постановою апеляційного суду порушено її права та інтереси, оскільки будинок АДРЕСА_1 належить їй на праві власності.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ОСОБА_2 з таких мотивів.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на її житловий будинок АДРЕСА_1 .

У квітні 1977 року батько позивача ОСОБА_5 розірвав з його матір`ю шлюб. Позивач проживав з батьком у місті Дніпропетровську за адресою АДРЕСА_2 . З того часу стосунки позивача з матір`ю повністю припинилися, його вихованням займався виключно батько та його нова жінка.

У 2015 році позивач брав участь в антитерористичній операції.

31 травня 2016 року позивач звернувся до Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4 . Того ж дня нотаріусом була відкрита спадкова справа № 371/2016 та винесена постанова від 31 травня 2016 року про відмову у вчинені нотаріальної дії у зв`язку з пропуском позивачем строку для прийняття спадщини, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України.

З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори звернувся лише ОСОБА_1 .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12?ц зроблено висновок, що «за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини».

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_2 не є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , питання про право власності на будинок АДРЕСА_1 не було предметом судового розгляду, дійшов обґрунтованого висновку, що рішенням суду першої інстанції про встановлення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини питання про її права та обов`язки не вирішувались.

За таких обставин апеляційний суд повинен був закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, однак не зробив цього, а розглянув справу по суті і за наведених обставин залишив апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

М. М. Русинчук