Постанова

Іменем України

14 червня 2023 року

м. Київ

справа № 731/125/22

провадження № 61-2577св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей № 1» Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 30 вересня 2022 року у складі судді Савенка А. І. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 січня 2023 року у складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей № 1» Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (далі - КЗЗСО І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей № 1»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що 16 серпня 2004 року вона прийнята на посаду вчителя математики до Варвинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, яка зараз має назву КЗЗСО І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей № 1».

03 вересня 2021 року вона звернулася із заявою до голови атестаційної комісії КЗЗСО І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей № 1» із заявою атестувати її в 2021-2022 навчальному році позачергово на підтвердження кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та присвоїти їй педагогічне звання «старший вчитель». Попереднє підвищення кваліфікації було у 2019 році. У зв`язку з тим, що до комісії не надходило подання стосовно позачергової атестації з присвоєння педагогічного звання «старший вчитель» від керівника освітнього закладу, педагогічної ради чи відділу освіти Варвинської селищної ради, рішенням атестаційної комісії, оформленим у вигляді протоколу від 19 жовтня 2021 року № 1, відхилено її заяву та її не було включено до списків педагогічних працівників, які підлягають черговій та позачерговій атестації у 2021-2022 навчальному році.

ОСОБА_1 вважала, що це рішення здійснено у зв`язку з упередженим ставленням керівництва школи та членів атестаційної комісії, без зазначення поважних причин та підстав відмови, з порушенням принципів гуманності, доброзичливого ставлення до педагогічних працівників та верховенства права.

Також зазначала, що наказом КЗЗСО І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей № 1» від 23 березня 2022 року № 20 перенесено атестацію педагогічних працівників закладу у 2022 році строком на 1 рік, тому захист її порушеного права зберігає свою актуальність та є ефективним.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , посилаючись на статтю 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Закон України «Про освіту», просила суд визнати незаконним та скасувати рішення атестаційної комісії КЗЗСО І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей № 1» від 19 жовтня 2021 року в частині відмови в атестації її, як вчителя математики та інформатики та зобов`язати голову атестаційної комісії внести її, як вчителем математики та інформатики до списку педагогічних працівників, які підлягають черговій та позачерговій атестації в 2021-2022 навчальному році.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 30 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підтвердження у позачерговому порядку вже наявної у вчителя кваліфікаційної категорії Типовим положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 жовтня 2010 року № 930, не передбачено, а позачергова атестація працівника з метою присвоєння педагогічного звання проводиться виключно за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою, яке щодо ОСОБА_1 ніким не оформлювалось, а попередню атестацію ОСОБА_1 пройшла у 2019 році, то підстави для включення її до списку працівників, які підлягають черговій та позачерговій атестації в 2021-2022 навчальному році, відсутні.

Крім того, відповідне рішення не включати ОСОБА_1 до відповідного списку прийнято колегіально, більшістю членів атестаційної комісії.

При цьому вказаними діями атестаційна комісія не порушила трудових прав ОСОБА_1 та не допустила щодо неї дій, які б відповідали ознакам дискримінації.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 30 вересня 2022 року залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов обґрунтованого висновку про те, що педагогічне звання «старший вчитель» може бути присвоєне за результатами атестації, яка проводиться виключно за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу або органу управління освітою, а категорія «спеціаліст вищої категорії» вже була присвоєна позивачу в 2019 році.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 30 вересня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 січня 2023 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 800/580/17 (провадження № 11-333заі18), та у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 537/1304/18-ц (провадження № 61-9447св19) (пункт 1 другої статті 389 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на порушення відповідачем частини третьої статті 7 та частини першої статті 15 Закону України «Про звернення громадян», оскільки безпосередній керівник ОСОБА_1 був зобов`язаний у термін не більше п`яти днів переслати її заяву про атестацію за належністю відповідному органу, якщо порушенні у зверненні питання не входять до його повноважень або повернути звернення з відповідними роз`ясненнями, якщо останнє не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення.

Також суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що відповідачем порушено процедуру розгляду заяви ОСОБА_1 про проведення її атестації.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2023 року касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

У квітні 2023 року заявником недоліки касаційної скарги усунуто.

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.

У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 серпня 2004 року ОСОБА_1 прийнята до Варвинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, назву якої змінено на КЗЗСО І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей № 1», на посаду вчителя математики.

За результатами атестації, яка проведена у 2019 році, рішенням атестаційної комісії КЗЗСО І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей № 1» від 26 березня 2019 року порушено клопотання перед атестаційною комісією відділу освіти, дітей, молоді та спорту Варвинської селищної ради про присвоєння ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», після чого рішенням атестаційної комісії відділу освіти, дітей, молоді та спорту Варвинської селищної ради від 05 квітня 2022 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», 14 тарифний розряд.

03 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до голови атестаційної комісії КЗЗСО І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей № 1» із заявою про проведення її атестації в 2021-2022 навчальному році у позачерговому порядку на підтвердження кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та присвоєння педагогічного звання «старший вчитель», зазначивши, що попереднє підвищення кваліфікації пройшла у 2019 році.

Відповідно до протоколу засідання атестаційної комісії КЗЗСО І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей № 1» від 19 жовтня 2021 року за результатами голосування щодо включення ОСОБА_1 до атестаційного списку: за - 0, проти - 8, утримались - 3.

21 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до голови атестаційної комісії із заявою, у якій просила пояснити, чому немає офіційної відповіді на її заяву про позачергову атестацію від 03 вересня 2021 року та на якій підставі її не внесено до списків вчителів, що атестуються у 2021-2022 навчальному році.

25 січня 2022 року ОСОБА_1 надано письмову відповідь, з якої вбачається, що її заява від 03 вересня 2021 року розглянута на засіданні атестаційної комісії. Роз`яснено, що відповідно до пункту 1.9 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 жовтня 2010 року № 930 позачергова атестація працівника з метою присвоєння педагогічного звання проводиться виключно за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою. Такого подання до атестаційної комісії не надходило. Підтвердження у позачерговому порядку вже наявної у вчителя кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» Типовим положенням непередбачено.

Наказом по КЗЗСО І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей № 1» від 23 березня 2022 року № 20 перенесено атестацію педагогічних працівників закладу в 2022 році на один рік.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 30 вересня 2022 року та постанова Чернігівського апеляційного суду від 18 січня 2023 року відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з статтею 27 Закону України «Про загальну середню освіту» атестація педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності є обов`язковою і здійснюється, як правило, один раз на п`ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

За результатами атестації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюється кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії і спеціаліст вищої категорії) та може бути присвоєно педагогічне звання (старший учитель, учитель-методист, вихователь-методист, педагог-організатор-методист тощо). Положення про кваліфікаційні категорії та педагогічні звання затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п`яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов`язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Відповідно до пункту 1.1 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 жовтня 2010 року № 930 (далі - Типове положення № 930), типове положення визначає порядок атестації керівників, їх заступників, інших педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників закладів охорони здоров`я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ, у штаті яких є педагогічні працівники.

Згідно з частиною другою статті 50 Закону України «Про освіту» атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п`ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

Пунктом 1.9 Типового положення № 930 передбачено, що позачергова атестація проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності. Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніш як через два роки після присвоєння попередньої.

Присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання зберігаються до чергової атестації (пункт 3.21 Типового положення № 930).

Отже, підтвердження у позачерговому порядку наявної у вчителя кваліфікаційної категорії, присвоєної попередньою атестацією, Типовим положенням № 930 не передбачено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 року № 1109 затверджено перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників.

Кваліфікаційними категоріями є: «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії».

Перелік педагогічних звань включає звання «старший вчитель».

Варто зазначити, що поняття «кваліфікаційні категорії» та «педагогічні звання» вочевидь не є тотожними, з огляду на специфіку процедур їх присвоєння.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, не спростовано матеріалами справи та позивачем те, що за результатами атестації, яка проведена у 2019 році, ОСОБА_1 присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії».

Доказів на підтвердження того, що керівник, педагогічна рада навчального закладу чи відповідний орган управління освітою, вносили до атестаційної комісії закладу подання щодо ОСОБА_1 з метою допущення її до позачергової атестації на присвоєння педагогічного звання «старший вчитель», матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 3.1 Типового положення № 930 щороку до 10 жовтня до атестаційних комісій подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію. До 20 жовтня атестаційна комісія затверджує списки педагогічних працівників, які атестуються.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із правильним висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що підтвердження у позачерговому порядку вже наявної у вчителя кваліфікаційної категорії Типовим положення № 930 не передбачено, а позачергова атестація працівника з метою присвоєння педагічного звання проводиться виключно за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою, яке щодо ОСОБА_1 ніким не оформлювалось. Попередню атестацію ОСОБА_1 пройшла у 2019 році, тому підстави для включення її до списку працівників, які підлягають черговій та позачерговій атестації у 2021-2022 навчальному році, відсутні.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дослідили всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надали їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання в касаційній скарзі.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 403 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 30 вересня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник