Постанова

Іменем України

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 638/6870/19

провадження № 61-1833св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Харківська міська рада,

третя особа - Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, третя особа - Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його двоюрідний брат ОСОБА_2. Він є єдиним спадкоємцем померлого і не подав у встановлений строк заяву про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що через сильні хвилювання після похорону брата у нього стався гіпертонічний криз і він довго лікувався та знаходився на реабілітації. 02 березня 2019 року він звернувся до нотаріуса, який йому повідомив, що він пропустив шестимісячний строк, який сплив 12 червня 2017 року.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив надати йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2019 року у складі судді Федорової О. В. позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з 12 грудня 2016 року (дня смерті спадкодавця) до 02 червня 2017 року (час госпіталізації позивача) він з поважних причин не міг вчасно подати заяву про прийняття спадщини.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2019 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном два місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що перебування позивача на лікуванні в останній місяць та день строку для подання заяви про прийняття ним спадщини після померлого двоюрідного брата є об'єктивною причиною, з якою закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Право позивача на спадщину підлягає захисту відповідно до вимог Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та на підставі статті першої Протоколу № 1.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, Харківська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просила скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не врахував те, що тривала хвороба мала місце у ОСОБА_1 у чітко окреслений період, з 02 червня 2017 року до 27 червня 2017 року. При цьому в матеріалах справи відсутні відомості щодо поважних причин в інший період часу, який входив у шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини, з 12 грудня 2016 року до 02 червня 2017 року. Також ОСОБА_1 не зазначив, яким чином його хвороба могла бути визначена в якості перешкоди для подання ним заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, тому відсутність таких доказів є підставою для відмови у задоволенні позову відповідно до практики Верховного Суду, викладеної у постанові від 25 квітня 2019 року в справі № 761/794/15-ц (провадження № 61-13789св18).

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що касаційна скарга Харківської міської ради не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року поновлено Харківській міській раді строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року і витребувано із Фрунзенського районного суду м. Харкова цивільну справу № 638/6870/19.

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга Харківської міської ради не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим повторно 05 лютого 2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

ОСОБА_1 є двоюрідним братом померлого ОСОБА_2, що підтверджується, зокрема, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виданим повторно 24 липня 1980 року завідуючим відділу (бюро) запису актів громадського стану виконавчого комітету Красногвардійської районної ради народних депутатів Харківської області; записом акта про народження № 83 від вересня місяця 1938 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6; записом про народження № 49 від 04 серпня 1916 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьками якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_8; записом про народження № 74 від 07 вересня 1911 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьками якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_9.

Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1, яка належала на праві власності померлому, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11 січня 1995 року № 8-95-48024, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду.

02 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою державного нотаріуса Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори від 02 березня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, оскільки у встановлений строк заявник не подав заяву про прийняття спадщини.

На підтвердження своєї хвороби ОСОБА_1 надав довідку Комунального некомерційного підприємства "Красноградська центральна районна лікарня" від 08 травня 2019 року № 795, відповідно до якої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, був госпіталізований до Красноградської центральної районної лікарні та перебував на лікуванні з 02 червня 2017 року до 27 червня 2017 року з діагнозом ІХС, нестабільна стенокардія, гіпертонічна хвороба ІІ-го ступеня кризовий перебіг, атеросклеротичний кардіосклероз, СН ІІВ. Переведений з 27 червня 2017 року на денний стаціонар під нагляд сімейного лікаря. Рекомендовано подальше лікування та проходження періодичного огляду в лікарів кардіолога та терапевта.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Статтею 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого частини 1 статті 1272 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина 3 статті 1272 ЦК України).

За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини 3 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року в справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року в справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року в справі № 6-1215цс16 та у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року в справі № 318/1037/15-ц (провадження № 61-4630св18), від 21 жовтня 2019 року в справі № 662/1724/18 (провадження № 61-9300св19), від 24 січня 2020 року в справі № 192/1663/17 (провадження № 61-7193св19).

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 зазначив, що 02 червня 2017 року був госпіталізований до Красноградської центральної районної лікарні та перебував на стаціонарному лікуванні з 02 червня 2017 року до 27 червня 2017 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано матеріалами справи, що ОСОБА_1 дійсно у період з 02 червня 2017 року до 27 червня 2017 року перебував на стаціонарному лікуванні в Красноградській центральній районній лікарні.

Колегія суддів вважає правильним висновок апеляційного суду про те, що спадкоємець має право вчинити дії для прийняття спадщини до останнього дня строку, передбаченого статтею 1270 ЦК України.

Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і саме ця дата є часом відкриття спадщини, тому шестимісячний строк для прийняття позивачем спадщини закінчився 11 червня 2017 року, а відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства "Красноградська центральна районна лікарня" від 08 травня 2019 року № 795 позивач 02 червня 2017 року був госпіталізований до Красноградської центральної районної лікарні.

Отже, факт незадовільного стану здоров'я позивача підтверджується довідкою Красноградської центральної районної лікарні та у суду не має підстав ставити під сумнів дійсність діагнозів, вказаних у ній, та факт лікування позивача протягом зазначеного періоду.

Крім того, подальше перебування позивача на денному стаціонарі саме по собі не спростовує факту перебування його у стані тимчасового розладу здоров'я.

Посилання заявника на те, що відсутні відомості щодо поважних причин в інший період, який входив у шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини, не спростовує висновки апеляційного суду про необхідність визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спадкоємець має право вчинити дії для прийняття спадщини до останнього дня строку, передбаченого для цього. Отже, в даному випадку перебування позивача на лікуванні в останній місяць та день строку для подання заяви про прийняття ним спадщини після померлого двоюрідного брата є поважною причиною, яку суд першої інстанції не взяв до уваги.

Доводи касаційної скарги про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду суперечить висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 25 квітня 2019 року в справі № 761/794/15-ц (провадження № 61-13789св18), колегія суддів відхиляє, так як ця постанова стосувалася інших фактичних обставин, а саме пропуску спадкоємцем строку для подання заяви про прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк