Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.05.2020 року у справі №191/2416/19

Постанова

Іменем України

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 191/2416/19-ц

провадження № 61-7396св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі судді Кухара Д. О., від 04 грудня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В., від 25 березня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Дніпроагроальянс" про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди.

Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 03 червня 2015 року, їй належить земельна ділянка площею 5,780 га, розташована на території Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

У 2013 році зазначену земельну ділянку згідно з договором оренди

від 15 липня 2013 року її батько ОСОБА_2 передав в оренду

ТОВ "Дніпроагроальянс" строком на 7 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, а земельна ділянка була успадкована позивачем.

У 2015 році після отримання свідоцтва про право на спадщину вона звернулась до ТОВ "Дніпроагроальянс" для укладення договору оренди на своє ім'я. Договір начебто був укладений, але свій примірник вона не отримала. Згодом виявилось, що укладений договір не має державної реєстрації. Тобто фактично орендар користувався землею на підставі договору, який був укладений ще з її померлим батьком, хоча власником землі була вона.

Орендна плата за 2017 рік була сплачена несвоєчасно (у березні 2018 року) після її неодноразових звернень до підприємства-орендаря.

18 квітня 2018 року сторони переуклали договір оренди.

Орендна плата за 2018-2019 роки невиплачена, у зв'язку з чим вона у квітні 2019 року надіслала товариству лист-претензію з вимогою у

10-денний термін сплатити орендну плату за 2018-2019 рік і надати їй примірник укладеного договору оренди. Однак, відповіді від орендаря на лист-претензію не отримала.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення позову, в якій зазначила, що 03 вересня 2019 року відповідач виплатив заборгованість по орендній платі за 2018 рік, а 10 вересня 2019 року виплатив заборгованість по орендній платі за 2019 рік та зареєстрував речове право оренди, на підставі договору оренди від 18 квітня 2018 року.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1, з урахуванням заяви про уточнення позову, просила суд:

- розірвати зареєстрований і діючий на теперішній час договір оренди землі, укладений з відповідачем, через порушення істотних умов договору (систематична невиплата орендної плати), через несвоєчасну державну реєстрацію договору оренди і не надання копії цього договору орендодавцю протягом 1,5 року;

- стягнути з відповідача на її користь пеню в розмірі 406 грн за несвоєчасну виплату орендної плати за 2018 рік у розмірі 0,01% несплаченої суми (15 770 грн) за 257 днів прострочення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,78 га, що розташована на території Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224882000:01:002:0082, який укладений 18 квітня 2018 року між

ОСОБА_1 та ТОВ "Дніпроагроальянс".

Стягнуто з ТОВ "Дніпроагроальянс" на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну виплату орендної плати за 2018 рік у розмірі 406 грн та судовий збір в розмірі 768,40
грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач систематично несвоєчасно сплачував орендну плату за договором оренди від 18 квітня 2018 року, а саме 03 вересня 2019 року була виплачена заборгованість за 2018 рік, орендна плата за 2019 рік сплачена

14 листопада 2019 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Дніпроагроальянс" залишено без задоволення,

а рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2019 року - без змін.

Колегія суддів виходила із того, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду щодо наявності правових підстав для задоволення позову. При цьому апеляційний суд врахував, що орендна плата за 2019 рік сплачена після подання позову до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2020 року ТОВ "Дніпроагроальянс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2020 року, в якій, просило оскаржувані судові рішення скасувати в частині розірвання договору оренди земельної ділянки, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2019 року та постанова Дніпровського апеляційного суду

від 25 березня 2020 року в частині стягнення пені, в касаційному порядку не оскаржується, а тому в силу вимог статті 400 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) справа в цій частині касаційним судом не переглядається.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 191/2416/19-ц та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У червні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначив

пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України, вважаючи що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 614/805/16-ц,

від 14 травня 2018 року у справі № 388/2151/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі 484/3687/16-ц, від 15 серпня 2018 року у справі № 227/2710/17-ц,

від 04 грудня 2019 року у справі № 183/1749/17.

Заявник вказує, що за договором оренди від 18 квітня 2018 року ним дійсно допущено порушення строків сплати орендної плати за 2018 рік, однак орендна плата за 2019 рік виплачена своєчасно.

Зауважує, що підставою для розірвання договору оренди є саме систематична несплата орендної плати, а не затримка її сплати за один рік.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

03 червня 2015 року ОСОБА_1, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2.

Спадщина, на яку свідоцтво складається із земельної ділянки розміром

5,78 га кадастровий номер 1224882000:01:002:0082, що розташована на території Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, цільове призначення- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 473216 від 25 вересня 2007 року.

18 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Дніпроагроальянс" укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого

ОСОБА_1, як орендодавець, надала, а ТОВ "Дніпроагроальянс", як орендар, прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 5,78 га з кадастровим номером 1224882000:01:002:0082, яка знаходиться на території Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Договір укладено на термін 7 років (пункт 3.1 договору).

Згідно пункту 4.1 цього договору за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату в грошовій формі в розмірі, що становить:

19 590,06 грн та становить не менше земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території і не більше 12 відсотків від нормативної грошової оцінки. У розмір орендної плати входить податок на землю та військовий збір в розмірі згідно чинного законодавства.

Сплачується орендна плата один раз на рік не пізніше

20 числа місяця останнього календарного року, за який вноситься орендна плата за місцем знаходження Орендодавця.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору

(пункт 13.1 договору).

Відповідно до пункту 4.7 договору оренди у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно акту приймання - передачі земельної ділянки від 18 квітня 2018 року ОСОБА_1 передала, а ТОВ "Дніпроагроальянс" прийняло в оренду земельну ділянку в розмірі 5,78 га, кадастровий номер undefined.

Право ТОВ "Дніпроагроальянс" на оренду земельної ділянки, на підставі договору оренди землі від 18 квітня 2018 року, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 вересня 2019 року, номер запису про речове право:
33186271.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із положенням пункту 1 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 18 квітня 2018 року, суди виходили із того, що

ТОВ "Дніпроагроальянс" допустило порушення строків сплати орендної плати за 2018-2019 рік, які визначенні умовами договору, що є підставою для розірвання договору.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України,

ЦК України, Статтею 2 Закону України "Про оренду землі", іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями частини 1 , 2 статі 21 зазначеної редакції Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та іншими законами України.

Відповідно до пункту "д" частини 1 статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати.

Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 614/805/16-ц, від 14 травня 2018 року у справі № 388/2151/15-ц,

від 11 липня 2018 року у справі № 484/3687/16-ц, від 15 серпня 2018 року у справі № 227/2710/17-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 183/1749/17-ц.

За змістом пункту 4.1. договору оренди від 18 квітня 2018 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Дніпроагроальянс", орендна плата сплачується один раз на рік не пізніше 20 числа останнього календарного місяця року, за який вноситься орендна плата, тобто не пізніше 20 грудня кожного року.

Судами встановлено, що ТОВ "Дніпроагроальянс" сплатило орендну плату за договором від 18 квітня 2018 року, за 2018 рік - 03 вересня

2019 року, а за 2019 рік - 14 листопада 2019 року.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Враховуючи викладене, суди дійшли помилкового висновку щодо систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати за договором від 18 квітня 2018 року, оскільки орендна плата за 2019 рік сплачена своєчасно - до 20 грудня 2019 року, що відповідає умовам договору, зокрема пункту 4.1.

Отже у розглядуваній справі не встановлено систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати за договором від 18 квітня 2018 року.

Посилання ОСОБА_1 на несвоєчасну сплату орендної плати за

2017 рік, не впливають на правильність вирішення заявленого спору, оскільки ці обставини виникли до укладення договору оренди

від 18 квітня 2018 року.

Договір оренди від 18 квітня 2018 року є самостійним договором, а не договором про внесення змін чи новою редакцією інших договорів, які, за твердженням позивача, укладались до цього між нею та

ТОВ "Дніпроагроальянс".

При цьому будь-яких інших договорів оренди (або їх копій), укладених між ОСОБА_1 та ТОВ "Дніпроагроальянс", матеріали справи не містять.

Право ТОВ "Дніпроагроальянс" щодо оренди земельної ділянки

ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване саме на підставі договору оренди від 18 квітня

2018 року. Вказане право оренди зареєстровано на строк до 31 грудня

2025 року (запис 33186271), а відтак зволікання відповідача із реєстрацією свого речового права за договором від 18 квітня 2018 року, про яке зазначала ОСОБА_1, не призвело до збільшення строку дії договору.

Щодо доводів позивача про ненадання їй екземпляру договору оренди на протязі 1,5 року, то колегія суддів враховує, що згідно пункту 16.4. договору оренди від 18 квітня 2018 року, договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий в орендаря, третій в органі, що провів його державну реєстрацію.

Отже наведені позивачем обставини не свідчать про наявність правових підстав для розірвання договору оренди від 18 квітня 2018 року, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статті 412 ЦПК України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але в частині вирішення вимог про розірвання договору оренди неправильно застосовано норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду в цій частині з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" задовольнити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 25 березня 2020 року в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 18 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В.

Шипович