Історія справи

Постанова КЦС ВП від 13.10.2023 року у справі №562/25/21
Постанова КЦС ВП від 13.10.2023 року у справі №562/25/21
Постанова КЦС ВП від 13.10.2023 року у справі №562/25/21

Постанова

Іменем України

13 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 562/25/21

провадження № 61-7976св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 08 липня 2022 року в складі колегії суддів: Хилевича С. В., Ковальчук Н. М., Шимківа С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» (далі - ТОВ «ГІГ-АНТ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 23 червня 2006 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 7/2306/06-2, за умовами якого ОСОБА_6 отримала кредитні кошти в сумі 22 000 доларів США на 360 місяців зі сплатою 10 відсотків річних за користуванням кредитом. Відповідно до укладених договорів поруки фінансовими поручителями є ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які несуть солідарну відповідальність перед кредитором на рівні з боржником за повернення сум кредиту.

16 січня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ГІГ-АНТ» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N014029, за яким право грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором відступлено позивачу.

Позивач вказував, що свої зобов`язання банк виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти. У свою чергу ОСОБА_6 належним чином не виконувала взяті за договору зобов`язання, графіка погашення кредиту не дотримувалася, що призвело до утворення заборгованості. Невиконання умов договору надає позивачу право стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом.

На підставі наведеного позивач просив позов задовольнити та стягнути солідарно з ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 893,26 доларів США, що еквівалентно 533 932,96 грн.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2021 року позов ТОВ «ГІГ-АНТ» задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ТОВ «ГІГ-АНТ» заборгованість за кредитним договором № 7/2306/06-2 від 23 червня 2006 року в сумі 18 893,26 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій 31 січня 2022 року апеляційній скарзі заявниця просила поновити їй строк на апеляційне оскарження судового рішення та відстрочити сплату судового збору.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та апеляційну скаргу залишено без руху. Надано заявниці п`ятиденний строк з дня отримання копії відповідної ухвали для надання суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в сумі 12 013,50 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вказану ухвалу ОСОБА_1 отримала 23 лютого 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У порядку виконання вимог ухвали апеляційного суду від 17 лютого 2022 року, ОСОБА_1 23 березня 2022 року надіслала до суду клопотання, в якому просила звільнити її від сплати судового збору.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору було відмовлено та продовжено п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання копії такого судового рішення.

Ухвалу апеляційного суду про продовження процесуального строку на усунення недоліків заявниця отримала 21 квітня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Тобто строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчувався 26 квітня 2022 року.

06 липня 2022 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду клопотання про зменшення розміру судового збору до 1 488,60 грн.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 08 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2021 року визнано не поданою та повернуто заявнику з підстав не усунення її недоліків.

При цьому апеляційним судом не вирішувалося питання щодо надісланого заявницею 04 липня 2022 року клопотання про зменшення розміру судового збору, оскільки останнє подано поза межами встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Також суд апеляційної інстанції в ухвалі роз`яснив, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає особі, що її подала, повторно звернутися з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, з одночасним поданням клопотання про поновлення строку апеляційне оскарження судового рішення.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

16 серпня 2022 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 08 липня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду та справу направити до Рівненського апеляційного суду для продовження розгляду.

У касаційній скарзі заявниця посилається на те, що вона не отримувала ухвалу суду апеляційної інстанції від 14 квітня 2022 року, якою їй було продовжено строк для усунення недоліків, про її існування дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень у липні 2022 року, а тому у суду апеляційної інстанції не було підстав визнавати не поданою та повертати їй подану нею апеляційну скаргу.

Інші учасники справи не скористалися своїм право на подання до Верховного суду відзиву на касаційну скаргу.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження в зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2021 року позов ТОВ «ГІГ-АНТ» задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ТОВ «ГІГ-АНТ» заборгованість за кредитним договором № 7/2306/06-2 від 23 червня 2006 року в сумі 18 893,26 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій 31 січня 2022 року апеляційній скарзі заявниця просила поновити їй строк на апеляційне оскарження судового рішення та відстрочити сплату судового збору.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та апеляційну скаргу залишено без руху. Надано заявниці п`ятиденний строк з дня отримання копії відповідної ухвали для надання суду оригіналу платіжного документа про сплату судового збору в сумі 12 013,50 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вказану ухвалу ОСОБА_1 отримала 23 лютого 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У порядку виконання вимог ухвали апеляційного суду від 17 лютого 2022 року, ОСОБА_1 23 березня 2022 року надіслала до суду клопотання, в якому просила звільнити її від сплати судового збору.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено та продовжено п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання копії такого судового рішення.

Ухвалу апеляційного суду про продовження процесуального строку на усунення недоліків заявниця отримала 21 квітня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 08 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2021 року визнано не поданою та повернуто заявнику на підставі частини другої статті 357 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право має бути забезпечене справедливими судовими процедурами.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22, рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

За частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, відповідно до якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способом і строком їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з частинами п`ятою-сьомою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) наголошено на тому, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимог ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, ухвалу апеляційного суду від 17 лютого 2022 року ОСОБА_1 отримала 23 лютого 2022 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року ОСОБА_1 продовжено п`ятиденний строк з дня отримання копії такого судового рішення для усунення недоліків апеляційної скарги.

Вказану ухвалу суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 отримала 21 квітня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а. с. 199).

З урахуванням встановлених обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що визнаючи не поданою та повертаючи ОСОБА_1 подану нею апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції діяв у межах чинного законодавства, оскільки заявниця, будучи належним чином повідомленою про залишення її апеляційної скарги без руху, її недоліків у встановлений судом строк не усунула.

Посилання заявниці на неотримання нею ухвали суду апеляційної інстанції від 14 квітня 2022 року про продовження строку для усунення недоліків не заслуговують на увагу, оскільки спростовується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що апеляційним судом належним чином повідомлено скаржницю про існуючі судові рішення (ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги).

За таких обставин, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає вимогам закону.

При цьому колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що ОСОБА_1 скористалася своїм правом на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою судді Рівненського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору та апеляційну скаргу з підстав несплати судового збору залишено без руху.

На виконання вимог ухвали, ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 12 013,50 грн.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2021 року.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2021 року змінено, викладено абзац 2 резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 з кожного окремо, солідарно з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ГІГ-АНТ» заборгованість за кредитним договором № 7/2306/06-2 від 23 червня 2006 року в сумі 18 893,26 доларів США».

Тобто рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 вже переглянуто в апеляційному порядку.

З огляду на викладене Верховний Суд, у межах доводів касаційної скарги, дійшов висновку, що вони належним чином не підтверджені та не дають підстав стверджувати про порушення апеляційним судом норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 402 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 08 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська