Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.02.2021 року у справі №759/12839/17

Постанова

Іменем України

10 червня 2021 року

м. Київ

справа №759/12839/17

провадження №61-2325св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року у складі судді Кулікової С. В.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, у якому просила: визначити порядок користування квартирою

АДРЕСА_1, виділивши їй у користування ізольовану кімнату площею 10 кв. м, а відповідачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надати дві кімнати площею 16 кв. м (разом з балконом площею 6 кв. м) та 14,8 кв. м, залишивши інші місця у загальному користуванні, а саме: кухню, вбиральню, коридор, та ванну кімнату; зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні належною їй 1/4 частини квартири

АДРЕСА_1, та зобов'язати її надати ключі від вхідних дверей цієї квартири; вселити ОСОБА_1 в кімнату площею 10 кв. м у квартирі АДРЕСА_1.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 квітня 2020 року позов задоволено.

Встановлено порядок користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_1 у користування ізольовану кімнату площею 10 кв. м, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надати дві кімнати площею 16 кв. м (разом з балконом площею 6 кв. м) та 14,8 кв. м, залишивши інші місця загального користування, а саме: кухню, вбиральню, коридор, та ванну кімнату у спільному користуванні сторін.

Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні належною їй 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, та зобов'язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей цієї квартири.

Вселено ОСОБА_1 в кімнату площею 10 кв. м квартири

АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір по справі у розмірі 1 280
грн.

У жовтні 2020 року представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення суду.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_2, поданої представником, про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення відмовлено, заяву залишено без розгляду.

Роз'яснено заявнику, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

30 грудня 2020 року представник відповідача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 квітня 2020 року. Також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного заочного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником, на заочне рішення суду першої інстанції повернуто.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку можливе лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, проте таке судове рішення в матеріалах справи відсутнє. Подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, оскільки нормами ЦПК України не передбачено оскарження заочного рішення у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 в особі представникане погодилась з висновками апеляційного суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлену цим судом ухвалу з направленням справи до апеляційного суду для розгляду по суті.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що при постановлення ухвали Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року, факт залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 квітня 2020 року став головною підставою для відмови та поверненні апеляційної скарги представнику відповідача.

Залишаючи заяву про перегляд заочного рішення без розгляду суд першої інстанції позбавив відповідача права апеляційного оскарження, оскільки без проходження процедури перегляду заочного рішення в суді першої інстанції відповідач позбавлений права оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку (частина 4 статті 287 ЦПК України).

Таким чином, наявні підстави для скасування ухвали Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року та направлення справи до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті з метою надання відповідачу можливості реалізувати свої права щодо прийняття участі в судових засіданнях надання пояснень суду, наведення своїх доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечувати проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, як це передбачено ЩІК України.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, оскільки при винесенні оскаржуваної ухвали, судом порушено вимоги статті 287 ЦПК України, чим позбавлено відповідача права на перегляд заочного рішення суду першої інстанції.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу позивач ОСОБА_1 в особі представника заперечує проти доводів сторони відповідача та просить залишити постановлену судом апеляційної інстанції ухвалу без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшов.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

- ухвали суду першої інстанції, вказані у пункту 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку;

- ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

ЦПК України встановлює особливий порядок оскарження заочного рішення відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому частини 1 статті 284 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина 4 статті 287 ЦПК України).

Частинами 2 та 3 статті 288 ЦПК України передбачено, що позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Частинами 2 та 3 статті 288 ЦПК України.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому Частинами 2 та 3 статті 288 ЦПК України.

Тлумачення статей 284, 287, 288 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який ухвалив заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Установивши, що заява відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду першої інстанції залишена без розгляду з підстав пропуску визначеного законом строку на подання такої заяви, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги, поданої безпосередньо на заочне рішення без дотримання особливого порядку оскарження, встановленого законом для відповідача.

Апеляційний суд правильно виходив з того, що залишення заяви про перегляд заочного рішення і залишення такої заяви без розгляду за своїм змістом і правовими наслідками є різними процесуальними рішеннями, останнє з яких (залишення заяви без розгляду) не наділяє відповідача оскаржити заочне рішення на загальних підставах та поза межами встановленої процедури.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо повернення апеляційної скарги на заочне рішення з тих підстав, що процесуальним законом не передбачено оскарження такого рішення у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко