Постанова

Іменем України

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 283/2629/19

провадження № 61-18789ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідач -ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_3 , поданою представником ОСОБА_4 , на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог,рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок необережного поводження з вогнем.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 23 липня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок необережного поводження ОСОБА_5 з вогнем, у розмірі

46 580,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Встановивши, що матеріальна шкода, завдана внаслідок необережного поводження ОСОБА_5 з вогнем, повинна відшкодовуватися його спадкоємцем ОСОБА_2 у межах вартості нерухомого майна, яке було одержане нею у спадщину, суди першої та апеляційної інстанцій поклали на неї відповідальність в сумі вартості успадкованого майна в розмірі 46 580,00 грн.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишено без руху

в зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року відмовлено представнику ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 23 липня 2021 року визнано неподаною і повернуто особі, що її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_3 не є позивачем

у справі, а тому пільги по звільненню від сплати судового збору, надані законом позивачам, на неї не поширюються.

Аргументи учасників справи

У листопаді 2021 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу апеляційного суду від 01 листопада 2021 року, справу повернути для розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що заявник (апелянт, скаржник)

є непрацюючою особою, має пенсійний вік, але пенсію отримує

у мінімальному розмірі, ніяких доходів не отримує, субсидій не має, майна не має. Враховуючи майновий стан заявника (апелянта, скаржника), сума судового збору становить велику суму.

Враховуючі, що сукупний дохід заявника становить нуль гривень, що підтверджується документами доданими до апеляційної скарги, він має право на звільнення від сплати судового збору.

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду

з відзивом, у якому просила ухвалу апеляційного суду залишити без змін,

а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів.

ОСОБА_3 не є стороною у цій справі, будь які права та інтереси як спадкоємиці ОСОБА_5 судовим рішенням першої інстанції не порушені, тому стаття 8 Закону України «Про судовий збір» до неї не має застосовуватися. Цією статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення або звільнення заявника від судового збору.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що наведені

у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

21 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України заявником до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема за подання до суду апеляційної

і касаційної скарг на судові рішення.

Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з частиною другою статті 127 ЦПКУкраїни встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц (провадження № 61-16723св18) вказано, що «відмовляючи у задоволенні заяви про зменшення розміру судового збору та одночасно визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд не надав можливості особі, яка з нею звернулась, відреагувати на позицію суду щодо вирішення заявленого клопотання. Таким чином, повертаючи скаргу

і вирішуючи питання про зменшення розміру судового збору, апеляційний суд неправильно застосував положення ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» та статті 6 Конвенції».

Аналіз матеріалів справи свідчить, що на виконання ухвали Житомирського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху в зв`язку з несплатою судового збору, 20 жовтня 2021 року до апеляційного суду від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Заявник посилався на те, що сума судового збору перевищує 5 % річного доходу ОСОБА_3 . Крім того, скаржник є непрацюючою особою, має пенсійний вік, пенсію отримує у мінімальному розмірі, субсидій, майна та інших доходів не має. Тому її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті судового збору при зверненні до апеляційного суду в сумі 2881,50 грн.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Rada Cavanilles v. Spain», § 49, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1998 року).

Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання та одночасно повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції не вирішив питання продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, тим самим не надав можливості особі, яка з нею звернулась, відреагувати на позицію суду щодо вирішення заявленого клопотання.

За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про наявність підстав для визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_3 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду скасувати і передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 402 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року скасувати.

Справу № 283/2629/19 передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття ухвала Житомирського апеляційного суду від

01 листопада 2021 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук