Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року

м. Київ

справа № 401/489/23

провадження № 61-102св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (далі - ТОВ «Світловодськпобут») про зобов`язання припинити нарахування плати за неотримувані послуги.

Позовна заява мотивована тим, що рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради № 459 від 19 червня 2019 року ОСОБА_1 надано дозвіл на улаштування в її квартирі індивідуального опалення, шляхом відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання в міжопалювальний період при наявності отримання відповідних технічних умов.

24 червня 2019 року складено Акт про відключення належної на праві власності позивачу квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, який було затверджено рішенням міжвідомчої комісії 03 жовтня 2019 року, протокол № 4.

02 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Світловодськпобут» із заявою, у якій повідомила про відключення від мереж централізованого опалення, просила зняти її з абонентського обліку та припинити нарахування оплати за надання послуги теплопостачання по її особовому рахунку.

Незважаючи на викладене, відповідач не виконав законних вимог позивача та відповідь на її лист не надав.

04 листопада 2020 року рішенням Антимонопольного комітету України визнано, що відповідач займав монопольне становище на ринку послуг централізованого опалення в м. Світловодську, порушив законодавство про економічну конкуренцію у вигляді зловживання монопольним становищем, зокрема нараховує плату за теплопостачання споживачам, відключеним від мереж централізованого опалення. Зобов?язання припинити такі порушення згідно з рішенням Антимонопольного комітету України підприємство не виконало.

Просила суд зобов`язати відповідача припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 з моменту відключення вказаної квартири від централізованого опалення, тобто з 03 жовтня 2019 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Світловодськпобут» про зобов`язання припинити нарахування плати за неотримувані послуги задоволено.

Зобов`язано ТОВ «Світловодськпобут» припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 з моменту відключення вказаної квартири від централізованого опалення, тобто з 03 жовтня 2019 року.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач у законний спосіб реалізувала своє право на вибір джерела теплопостачання до свого помешкання, оскільки вона отримала на це дозвіл суб`єкта владних повноважень і провела переобладнання та встановлення системи індивідуального опалення квартири під час його чинності.

Твердження представника відповідача щодо порушення теплового балансу внаслідок втручання позивача в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання будинку, не підтверджуються належними та допустимим доказами.

З огляду на відсутність між сторонами письмових договірних відносин позивач правильно не ставить перед судом питання про розірвання договору, обравши способом захисту порушеного права зобов`язання відповідача до припинення правовідносин шляхом припинення нарахування плати за послуги, які позивач не отримує, що не суперечить статті 16 ЦК України.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 листопада 2023 рокуапеляційну скаргу ТОВ «Світловодськпобут» задоволено. Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2023 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Світловодськпобут» про зобов`язання припинити нарахування плати за не отримувані послуги відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 № 630, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Правила) та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок).

Матеріали справи не містять підтверджень того, що відключення належної позивачу квартири від мереж ЦО та ГВП відбулось за участі представника виконавця послуг з ЦО і ГВП ТОВ «Світловодськпобут». Акт про відокремлення (відключення) квартири від мереж ЦО і ГВП від 24 червня 2019 року містить підпис тільки власника квартири ОСОБА_1 , представника власника будинку - КП «Житлосервіс 2012» та представника монтажної організації - Мазорук О. В.

Не містять також матеріали справи підтверджень того, що після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядали умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання, як це передбачено п. 2.7 Порядку. Звертаючись до суду, Медведкіна Л. О. також не ставила питання про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з ТОВ «Світловодськпобут».

Вказані обставини свідчать про те, що відключення належної позивачу на праві власності квартири відбулось не у відповідності до Порядку.

Крім того, за змістом пункту 28 Правил споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Таким чином, споживач, який відключений від системи централізованого опалення, зобов`язаний брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема, місць загального користування (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 311/3489/18).

Вказане свідчить про те, що після відключення квартири від мереж ЦО та ГВП, відповідач може нараховувати споживачу плату за надані послуги з опалення місць загального користування.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідач не мав права нараховувати заборгованість позивачу за надані послуги з 03 жовтня 2019 року.

Аргументи учасників справи

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що з аналізу вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що відсутність представника теплопостачальної організації під час робіт із відключення квартири від ЦО та ГВП, які здійснювалися залученим власником суб`єктом господарювання, та непідписання представником теплопостачальної організації акта про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, не може мати своїм наслідком визнання відповідних дій самовільним відключенням.

Основним документом для сторін є рішення органу самоврядування - дозвіл на переобладнання та встановлення індивідуального опалення, фактично здійснення відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж теплопостачання. Прийняття такого рішення передбачає з`ясування технічної можливості відключення та відповідність такої дії законодавчим нормам, в іншому випадку дозвіл не надається. Відповідальність за дотримання процедури покладена на державний орган.

Що стосується вказівки суду апеляційної інстанції на відсутність, начебто, даних щодо наявності обов`язку позивача приймати участь у витратах з опалення в місцях загального користування в багатоквартирному будинку, то це не є предметом спору, а вказаний обов`язок, який виникає в силу закону, сторонами, взагалі, не оспорюється.

Апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 401/1623/20 (провадження № 61-3777св21), в якій, зокрема, суд касаційної інстанції зазначив, що обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач реалізувала своє право на вибір джерела теплопостачання до свого помешкання, при цьому дану реалізацію не можна визнати свавільною, оскільки вона отримала на це дозвіл суб`єкта владних повноважень і провела відключення квартири під час його чинності. Також апеляційний суд усупереч висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 401/853/20 (провадження № 61-16527св20), не врахував, що обраний спосіб захисту припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення квартири із моменту відключення квартири від централізованого опалення є ефективним і поновлює порушене право.

У лютому 2024 року ТОВ «Світловодськпобут» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.

Зазначає, що у постановах Верховного Суду, які, на думку скаржника, не застосував апеляційний суд, ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд, ні тим паче Верховний Суд, не надавали правової оцінки та не досліджували в ході судових розглядів справ самовільність дій споживачів, які виразилися в недотриманні та порушенні порядку відключення споживачів від послуг з централізованого опалення.

Позивачем, як споживачем послуг, не виконані наступні вимоги діючого законодавства під час відключення від мереж централізованого опалення:

не отримано в теплопостачальній організації - ТОВ «Світловодськпобут» технічні умови на здійснення реконструкції систем централізованого опалення;

робочий проект на реконструкцію системи централізованого опалення розроблено без наявних технічних умов та без них взагалі;

не повідомлено теплопостачальну організацію про намір скористатися своїм правом на відключення від мереж централізованого опалення;

не надано на погодження теплопостачальній організації робочий проект на реконструкцію системи централізованого опалення;

не повідомлено теплопостачальну організацію про дату проведення відключення від мереж централізованого опалення;

не запрошено теплопостачальну організацію на перевірку факту від`єднання від мереж централізованого опалення та на перевірку факту дотримання державних будівельних норм при здійсненні такого від`єднання;

не надано доказів встановлення індивідуального опалення в квартирі.

Така бездіяльність позивача є грубим порушенням норм діючого законодавства і вказує на самовільне втручання в діючі системи теплопостачання з боку споживача, який здійснив лише одну дію в рамках діючого законодавства, а саме отримав дозвіл на відключення, проте не погодив жодних із своїх дій з теплопостачальною організацією.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про те, що позивачем в дійсності встановлено в квартирі індивідуальне опалення, про те, що здійснена ізоляція стояків та чим саме, а також чи здійснені інші вимоги вказані в проекті.

У лютому 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду пояснення на відзив ТОВ «Світловодськпобут», у якому зазначає, що незаконність її дій щодо відокремлення квартири від централізованого теплопостачання, або підприємства чи організації, які проводили монтаж автономного (індивідуального) опалення у її помешканні без належного дозволу та відповідних технічних умов може бути підставою для притягнення причетних осіб до відповідальності за умов заявленого до неї позову або висновку компетентного органу. Доказів, а саме рішень компетентних органів стосовно притягнення її чи інших осіб до відповідальності шляхом накладення штрафу або інших санкцій за начеб-то самовільне відключення квартири від системи централізованого опалення та порушення порядку такого відключення відповідачем до суду не надано.

Таким чином, твердження відповідача про те, то відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення було самовільним не доведено.

Крім того, вона на підставі наданого дозволу відповідно до рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області № 459 від 19 червня 2019 року виконала всі відповідні технічні умови, за наявності яких вона може відключитися від мереж централізованого опалення, зокрема на її замовлення був виготовлений робочий проект реконструкції системи опалення, в якому чітко зазначені всі технічні умови переходу квартири на індивідуальне опалення. Вона провела відключення квартири від мереж централізованого опалення відповідно до робочого проекту реконструкції системи централізованого опалення, про що було складено відповідний акт від 24 червня 2019 року, затверджений рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО ГВП Протокол № 4 від 03 жовтня 2019 року. Як правильно зазначив суд першої інстанції, суд не перевіряє в межах цього судового процесу правильність зазначеного акту, оскільки вказане є дискрецією Міжвідомчої комісії. Правомірність рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради, підстав відключення помешкання позивача від мереж ЦО і ГВП та процедури встановлення автономного опалення, не є предметом спору, що розглядається судом.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач у зазначений спосіб реалізував своє право на вибір джерела теплопостачання до свого помешкання, при цьому дану реалізацію не можна визнати свавільною, оскільки вони отримали на це дозвіл суб`єкта владних повноважень.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 31 травня 2022 року у справі № 401/1623/20, від 31 березня 2021 року у справі № 401/853/20, від 18 листопада 2019 року у справі № 401/2587/18, від 14 лютого 2020 року у справі № 401/799/18, від 21 вересня 2022 року у справі № 401/661/20).

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2025 року у задоволенні заяви ТОВ «Світловодськпобут» про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ТОВ «Світловодськпобут» є постачальником послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води в м. Світловодську, зокрема надає послуги з теплопостачання в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 .

Письмовий договір про теплопостачання між сторонами відсутній.

Згідно з витягом з рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 19 червня 2019 року № 459 «Про надання дозволів на улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення» ОСОБА_1 надано дозвіл на улаштування в квартирі АДРЕСА_1 індивідуального опалення шляхом відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання в міжопалювальний період, за умови дотримання відповідних технічних умов.

На замовлення ОСОБА_1 головним архітектором ОСОБА_3 розроблено робочий проект реконструкції системи централізованого опалення квартири.

Актом про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП, затвердженим рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО ГВП (протокол № 4 від 03 жовтня 2019 року) підтверджено, що квартира відключена від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП.

Заявою ОСОБА_1 від 02 січня 2020 року підтверджується факт звернення останньої до СП ТОВ «Світловодськпобут» з повідомленням про відключення від мереж централізованого опалення та проханням припинення нарахування плати за послуги централізованого опалення на підставі акту про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП.

Згідно з довідкою СП ТОВ «Світловодськпобут» № 177 від 07 червня 2022 року на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 і станом на 01 жовтня 2019 року заборгованість за спожиту теплову енергію складає 1 825,11 грн.

Квитанцією № 0.0.2855954382.2 від 13 лютого 2023 року підтверджується сплата ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1 825,00 грн.

Згідно з довідкою СП ТОВ «Світловодськпобут» № 178 від 07 червня 2022 року станом на 01 червня 2022 року заборгованість за спожиту теплову енергію складає 26 872,07 грн, що свідчить про продовження нарахування позивачу плати за централізоване опалення.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21)).

Відповідно до статті 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на, зокрема, вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Відповідно до пунктів 24, 25 Правил (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач має право відмовитися від надання послуг центрального опалення, постачання гарячої води і водовідведення. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (пункт 26 Правил).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Порядку для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг центрального опалення та гарячого теплопостачання орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу комісію для розгляду таких питань. Комісія після вивчення конкретних умов приймає рішення, яке оформлюється протоколом, витяг з якого надається заявникові. При позитивному рішенні комісії, заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального теплопостачання і відокремлення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання.

Згідно з пунктами 2.5, 2.6, 2.7 Порядку відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця таких послуг та власника квартири або уповноваженої ним особи. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж центрального опалення та гарячого теплопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження відповідного акта сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого опалення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2020 року у справі № 401/799/18, на яку є посилання в касаційній скарзі, вказано, що «встановлені у справі обставини, а саме: звернення позивача до Міжвідомчої комісії із заявою про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення належної йому квартири, надання Міжвідомчою комісією дозволу позивачу на таке відключення при наявності технічної можливості встановлення індивідуального опалення, розробленням за замовленням позивача робочого проекту із зазначенням у ньому технічної можливості встановлення індивідуального опалення, відключення приміщення позивача від централізованого опалення монтажною організацією та встановлення індивідуального опалення, затвердження Міжвідомчою комісією акта про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП, свідчать про те, що позивач належним чином реалізував своє право на відмову від надання послуг центрального опалення та вільний вибір джерела теплової енергії. За таких обставин відсутні підстави вважати, що позивач здійснив самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 року у справі № 401/853/20 вказано, що «посилання СП ТОВ «Світловодськпобут» та апеляційного суду про те, що рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 21 серпня 2017 року № 558 визнано рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, протиправним, безпідставні, оскільки на час проведення позивачем робіт по відключенню квартири від мережі централізованого опалення рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області № 558 від 21 серпня 2017 року, яким було надано дозвіл позивачу на відключення квартири від централізованого опалення, було чинним. Отже, дії позивача не були протиправними. Таким чином, рішення суду першої інстанції відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у подібних справах за участю цього самого відповідача, а саме у судових рішеннях: від 18 листопада 2019 року у справі № 401/2587/18, провадження № 61-8952 св 19; від 14 лютого 2020 року у справі № 401/799/18, провадження № 61-703 св 19; від 23 червня 2020 року у справі № 401/1676/19, провадження № 61-8693 ск 20».

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 401/661/20, на яку є посилання в касаційній скарзі, в якій вказано, що «встановлені у справі обставини, а саме: - звернення позивача до Міжвідомчої комісії із заявою про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення належної йому квартири; - надання Міжвідомчою комісією дозволу позивачу на таке відключення при наявності технічної можливості встановлення індивідуального опалення; - розроблення за замовленням позивача робочого проєкту із зазначенням у ньому технічної можливості встановлення індивідуального опалення; - відключення приміщення позивача від централізованого опалення монтажною організацією та встановлення індивідуального опалення; - затвердження Міжвідомчою комісією акта про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП свідчать про те, що позивач належним чином реалізував своє право на відмову від надання послуг центрального опалення та вільний вибір джерела теплової енергії».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2024 року у справі № 401/891/23 зазначено, що:

«правомірність рішення ВК Світловодської міської ради та підстав відключення квартири позивача від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та процедури встановлення автономного опалення не є предметом спору в цій справі. У матеріалах справи немає відомостей про скасування рішення ВК Світловодської міської ради від 11 червня 2020 року № 283. З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини попередня власниця квартири ( ОСОБА_1 ) у визначений законом спосіб реалізувала своє право на вибір джерела теплопостачання до своєї квартири та здійснила її відключення у міжопалювальний період від мереж централізованого опалення на підставі дозволу суб`єкта владних повноважень, провела переобладнання та встановлення системи індивідуального опалення квартири під час його чинності, а тому таке відключення є правомірним, не може вважатися самовільним, іншого рішенням суду, яке набрало законної сили, не встановлено. Згідно з Порядком № 169 акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води затвердження не потребує. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 здійснила відключення квартири від системи теплопостачання з порушенням закону.

Щодо висновків суду апеляційної інстанції, згідно з якими, звертаючись до суду, ОСОБА_1 не порушував питання про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з ТОВ «Світловодськпобут», а тому ця обставина та інші свідчать про те, що відключення належної позивачу на праві власності квартири відбулось без дотримання порядку, що затверджений центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, то Верховний Суд зазначає, що нерозірвання договору не є підставою для твердження про неправомірність відключення квартири від мереж централізованого опалення відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради та Порядку № 619, який не суперечить приписам законів, які регулюють спірні правовідносини, крім того, позивач не отримує відповідні послуги, тому їх оплата не відповідає вимогам закону.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у цій справі, від яких залежить правильне вирішення спору, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 , отримавши дозвіл на відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, що підтверджується рішення ВК Світловодської міської ради від 11 червня 2020 року № 283, правомірно здійснила таке відключення відповідно до робочого проєкту реконструкції централізованого опалення у її квартирі. Тому дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1. Отже, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі судового рішення суду першої інстанції. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі № 401/2587/18, провадження № 61-8952св19, від 31 березня 2021 року у справі № 401/853/20, провадження № 61-16527св20, від 17 червня 2021 року у справі № 401/1141/20, провадження № 61-2168св21, від 17 червня 2020 року у справі № 401/795/20, провадження № 61-2768св21, від 05 липня 2021 року у справі № 401/660/20, провадження № 61-2770св21, від 19 травня 2022 року у справі № 401/269/19, провадження № 61-11592св20, від 31 травня 2022 року у справі № 401/1623/19, провадження № 61-3777св21, від 21 вересня 2022 року у справі № 401/661/20, провадження № 61-2758св21, на які посилається заявник у касаційній скарзі. Доводи відзиву на касаційну скаргу не заслуговують на увагу, оскільки подібні обставини були встановлені у вказаних справах, переглянутих Верховним Судом, в яких зроблено висновок, що дії споживача за таких обставин не є протиправними. ТОВ «Світловодськпобут» було стороною у цих справах».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Встановивши, що ОСОБА_1 отримала дозвіл на відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання згідно з рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради від 19 червня 2019 року № 459, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що позивач правомірно реалізувала своє право на вибір джерела теплопостачання та здійснила таке відключення відповідно до робочого проєкту реконструкції централізованого опалення у її квартирі. Факт відключення квартири позивача від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП підтверджений актом про відключення, затвердженим рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО ГВП (протокол № 4 від 03 жовтня 2019 року), а порушення теплового балансу будинку внаслідок втручання позивача в діючі системи теплопостачання будинку з порушенням технічних умов відключення відповідачем не доведено.

Апеляційний суд висновків суду першої інстанції не спростував, не врахував, що саме лише непідписання представником виконавця послуг з ЦО і ГВП - ТОВ «Світловодськпобут» акта про відключення квартири позивача від мереж централізованого опалення не є підставою для твердження про непроведення такого відключення, про правомірність нарахування плати за послуги з централізованого опалення квартири позивача, яка не отримує відповідні послуги, а обов`язок позивача брати участь у загальних витратах на опалення місць загального користування не є предметом спору в цій справі.

Касаційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції, що нерозірвання договору про надання послуг з централізованого теплопостачанняза відсутності такого договору, укладеного між сторонами в письмовій формі, з встановленням відповідної умови відключення квартири позивача від мереж централізованого опалення, не створює для позивача обов`язку поєднувати відповідні способи захисту свого права.

Тому суд апеляційної інстанції помилково скасував обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

За таких обставин постанову суду апеляційної інстанції належить скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, а також необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2024 року у справі № 401/891/23, дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, постановуапеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Щодо розподілу судових витрат

У постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (підпункт «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України).

З урахуванням того, що касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та залишено в силі рішення суду першої інстанції, а ОСОБА_1 , як споживач, звільнена від сплати судового збору, то з ТОВ «Світловодськпобут» необхідно стягнути на користь держави 2 147,20 грн судового збору у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 141 400 402 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 листопада 2023 року скасувати.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2023 рокузалишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» на користь держави 2 147,20 грнсудового збору у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції постанова Кропивницького апеляційного суду від 27 листопада 2023 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко