Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №357/1092/18

Постанова

Іменем України

06 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 357/1092/18

провадження № 61-48869св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представники позивача: адвокати Бойко Ірина Юріївна, Шевчук Юрій Іванович,

відповідач - державний дендрологічний парк "Олександрія"",

представник відповідача - Павловський Богдан Миколайович,

третя особа - профспілковий комітет Державного дендрологічного парку "Олександрія",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у складі судді Бондаренко О. В. від 29 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Яворського М.

А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О. від 20 листопада 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного дендрологічного парку "Олександрія" (далі - ДДП "Олександрія"), третя особа - профспілковий комітет ДДП "Олександрія", про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що з 01 лютого 2005 року по 15 січня 2018 року вона працювала на посаді робітника зеленого будівництва відділу збагачення дендрофлори. Відповідно до наказу № 2-к від 10 січня 2018 року її було звільнено із займаної посади у зв'язку із скороченням чисельності працівників. Вважає, що дане звільнення відбулося з порушенням вимог закону, оскільки на момент її звільнення у відповідача не існувало необхідності скорочувати штатну чисельність працівників, а також ним не було запропоновано відповідачеві іншу вакантну роботу, яка була на підприємстві. Позивачем також наголошується, що після її звільнення на роботу було прийнято двох осіб чоловічої статі, що також свідчить про порушення відповідачем вимог закону, що, в свою чергу, завдало їй моральних страждань у зв'язку із незаконним звільненням.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила поновити її на посаді робітника зеленого будівництва відділу збагачення дендрофлори ДДП "Олександрія" з 15 січня 2018 року та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку 133 грн за кожен день вимушеного прогулу та у рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що дійсно у відповідача мали місце зміни в організації праці, зокрема скорочення штату працівників, відповідачем було додержано норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника і відповідач не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу в установі, а позивач не мала переважного права на залишення на роботі та була попереджена за 2 місяці про наступне звільнення. Тому звільнення позивача на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції щодо законності звільнення позивача на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не з'ясували всіх фактичних обставин справи; не врахували, що постановою апеляційного суду Київської області від 13 серпня 2018 року у справі № 357/1089/18 позов ОСОБА_3 до ДДП "Олександрія" про поновлення на роботі було задоволено та скасовано наказ № 2к від 15 січня 2018 року про її звільнення з роботи. Крім того, суди не врахували, що зміни в організації виробництва і праці не можуть бути підставою для зловживання та незаконного звільнення працівника.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

ДДП "Олександрія" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 357/1092/18 з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 з 18 квітня 2005 року по 15 січня 2018 року працювала у ДДП "Олександрія" на різних посадах, з 01 травня 2016 року переведена згідно змін у штатному розписі на посаду робітника зеленого будівництва у відділ збагачення дендрофлори.

12 вересня 2017 року директором ДДП "Олександрія" видано наказ № 59-к "Про зміну істотних умов праці працівників ДДП "Олександрія" НАН України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці", згідно з пунктом 1.4. якого у зв'язку із змінами істотних умов праці для робітників зеленого будівництва і лісника, які працювали безстроково попередити 4 робітників зеленого будівництва відділу збагачення дендрофлори про зміну трудового договору з безстрокового на сезонний тривалістю сезону з 01 січня по 15 листопада 2017 року.

15 вересня 2017 року на виконання вказаного наказу робітників зеленого будівництва, в тому числі і ОСОБА_1, було попереджено про зміну умов трудового договору з безстрокового на сезонний з тривалістю з 01 січня по 15 листопада 2017 року та роз'яснено, що в разі незгоди із вказаними змінами істотних умов праці вона може бути звільнена за пунктом 6 частиною 1 статті 36 КЗпП України.

08 листопада 2017 року наказом директора ДДП "Олександрія" № 80-к за приписом Головного управління Держпраці у Київській області відмінено наказ № 59-к від 12 вересня 2017 року в частині пунктів 1.4., 1.5., 1.6., 1.7., у зв'язку з порушенням вимог статті 32 КзпП України (на підприємстві відсутні зміни істотних умов праці).

15 листопада 2017 року ДДП "Олександрія" НАН України було винесено наказ № 82-к "Про скорочення чисельності штату працівників" у зв'язку з реорганізацією наукового відділу збагачення дендрофлори, шляхом створення у складі відділу науково-дослідницької групи по вивченню нової теми (наказ № 59-к від 12 вересня 2017 року), яким було вирішено скоротити чисельність працівників та вивести із штатного розпису з 16 січня 2018 року, в тому числі і посаду робітника зеленого будівництва відділу збагачення дендрофлори в кількості двох штатних одиниць.

Цього ж дня, ОСОБА_1 було повідомлено, що згідно із наказом № 82-к від 15 листопада 2017 року з 16 січня 2018 року скорочується чисельність працюючих у дендропарку, а саме, робітник зеленого будівництва відділу збагачення дендрофлори (спеціальний фонд державного бюджету) - 1 посада. Вакантних посад у дендропарку в даний час не має. У разі появи вакантних місць по дендропарку "Олександрія" НАН України її буде запропоновано.

27 листопада та 22 грудня 2017 року відбулося засідання профспілкового комітету ДДП "Олександрія", на якому надано згоду на звільнення за скороченням штату робітника зеленого будівництва відділу збагачення дендрофлори ОСОБА_1

10 січня 2018 року наказом № 2-к ОСОБА_1 звільнено з посади робітника зеленого будівництва відділу збагачення дендрофлори за скороченням чисельності працівників за пунктом 1 частиною 1 статті 40 КЗпП України з 15 січня 2018 року, з виплатою грошової компенсації за невикористану основну відпустку за період з 18 квітня 2017 року по 15 січня 2018 року та вихідної допомоги при звільненні у розмірі одного середнього заробітку.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Порядок вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці та порядок врахування переважного права працівника на залишення на роботі встановлено статтями 42, 49-2 КЗпП України.

Перевіряючи дотримання вимог закону при звільненні ОСОБА_1 за пунктом 1 частиною 1 статті 40 КЗпП України, суд установив, що згідно з новим штатним розписом посади працівників зеленого будівництва збагачення дендрофлори, яку обіймала позивач, підлягали скороченню; іншої вакантної посади, яка б могла бути позивачу запропонована як на час її попередження про звільнення, так і на час звільнення, у відповідача не було; позивач був повідомлений про можливе звільнення за два місяці; звільнення позивача відбулося за згодою профспілкової організації, тобто відповідачем не були порушені трудові гарантії позивача під час її звільнення.

На підставі викладеного суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що звільнення позивача на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України відбулося з дотриманням норм трудового законодавства.

Потреба відповідача у сезонних працівниках, яка виникла після звільнення позивача, не свідчить про порушення трудових прав останньої при її звільненні на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у судах із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Частиною 3 статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Оскільки оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун