Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.07.2018 року у справі №717/383/17

Постанова

Іменем України

12 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 717/383/17

провадження № 61-37779св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пастораль О. О. Груп»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Хоменко Марина Олександрівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2018 року у складі судді Гураль Л. Л. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 03 травня 2018 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Височанської Н. К., Яремка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулось до Кельменецького районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Пастораль О. О. Груп» (далі - ТОВ «Пастораль О. О. Груп»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Хоменко М. О., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсною передачі частини нежитлової будівлі, скасування державної реєстрації права власності та повернення нежитлової будівлі.

Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежитлова будівля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвальним приміщенням, що розташована по АДРЕСА_4.

У межах розгляду справи за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2015 року задоволено частково заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову та накладено арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2, у розмірі, співмірному розміру заявлених позовних вимог, - 14 430,41 доларів США та 1 066 347 грн 35 коп.

07 червня 2016 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_3 набув право власності на 76/100 частини нежитлової будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвальним приміщенням, що розташована по АДРЕСА_4.

24 червня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір дарування, згідно з яким ОСОБА_4 набула право власності на нерухоме майно - 76/100 частини нежитлової будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвальним приміщенням, що розташована по АДРЕСА_4.

05 жовтня 2016 року ОСОБА_2 за актом приймання-передачі відчужив на користь ТОВ «Пастораль О.О. Груп» шляхом внесення 24/100 частини належного йому на праві власності зазначеного вище нежитлового приміщення до статутного капіталу товариства.

За актом приймання-передачі нерухомого майна від 05 жовтня 2016 року ОСОБА_4 передала у статутний капітал ТОВ «Пастораль О. О. Груп» належні їй на праві власності 76/100 частини нежитлової будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвальним приміщенням, що розташована по АДРЕСА_4.

ОСОБА_2, всупереч вимог ухвали суду про забезпечення позову та норм чинного законодавства України, відчужив належну йому на праві власності нежитлову будівлю магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвальним приміщенням, що розташована по АДРЕСА_4.

На підставі викладеного та з урахуванням уточнених позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просило визнати недійсним договір купівлі-продажу 76/100 частини нерухомого майна, укладений 07 червня 2016 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ТОВ «Пастораль О. О. Груп» і повернути спірне нерухоме майно у власність ОСОБА_2

Ухвалою Кельменецького районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2017 року визначено підсудність Хотинському районному суду Чернівецької області справи № 717/383/17 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Пастораль О. О. Груп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Хоменко М. О., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсною передачі частини нежитлової будівлі, скасування державної реєстрації права власності та повернення нежитлової будівлі.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2018 року у позові ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на час постановлення ухвали суду про забезпечення позову ОСОБА_2 на праві власності належало таке майно: нежитлова будівля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвальним приміщенням, що розташована по АДРЕСА_4; нежитлова будівля молодіжно-розважального комплексу по АДРЕСА_3; нежитлова будівля по АДРЕСА_2; 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,114 га у с. Ворониця Кельменецького району Чернівецької області. Станом на 07 червня 2016 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під забороною відчуження перебувала нежитлова будівля молодіжно-розважального комплексу по АДРЕСА_5, вартість якої станом на 14 липня 2017 року становила 7 571 299 грн 00 коп. Оскільки вартість молодіжно-розважального комплексу була достатньою для виконання рішення суду у справі № 717/1974/15-ц та ухвала Кельменецького районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2015 року не містить відомостей про накладення заборони саме на нежитлову будівлю магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвальним приміщенням, що розташована по АДРЕСА_4, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 правомірно здійснив відчуження зазначеного нерухомого майна.

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 03 травня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» залишено без задоволення, рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що арешт та заборону відчуження нерухомого майна накладено лише у розмірі, співмірному розміру позовних вимог - 14 430,41 доларів США та 1 066 347 грн 35 коп. Спірне нерухоме майно - нежитлова будівля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвальним приміщенням, що розташована по АДРЕСА_4, - під забороною відчуження не перебувала. Враховуючи вартість арештованого майна - молодіжно-розважального комплексу по АДРЕСА_3, - та відсутність заборони відчуження спірного нерухомого майна, апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав визнавати оспорювані правочини недійсними.

У червні 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені з порушенням статтей 77-79, 89, 263, 412 ЦПК України, судами не з'ясовані фактичні обставини справи, висновки судів не відповідають наявним у матеріалах справи доказам. Суди залишили поза увагою те, що на час вчинення правочинів та виконання ухвали про забезпечення позову виконавче провадження № 44940743 (стягнення боргу) не було об'єднане у зведене виконавче провадження з провадженням № 49490150 (виконання ухвали про накладення арешту). Дійсна вартість нежитлової будівлі молодіжно-розважального комплексу по АДРЕСА_3 станом на час розгляду справи у суді складає 2 456 000 грн 00 коп., тобто є значно меншою, ніж заборгованість ОСОБА_2 перед банком. Ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2015 року накладено арешт на майно боржника, а тому останній не має права здійснювати відчуження всього свого майна навіть при відсутності відповідних записів про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або в будь-яких інших реєстрах та наявності тільки обмеження щодо вартості такого арештованого майна.

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Хотинського районного суду Чернівецької області.

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_2 зазначав про законність ухвалених судами першої та апеляційної інстанції рішень, оскільки ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2015 року накладено арешт на майно ОСОБА_2 у розмірі, співмірному розміру заявлених позовних вимог - 14 430,41 доларів США та 1 066 347 грн 35 коп. Дія зазначеної ухвали не поширювалась на нежитлову будівлю магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвальним приміщенням, що розташована по АДРЕСА_4.

У серпні 2018 року до Верховного суду надійшла заява ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про залучення до справи правонаступника позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт»).

Заява мотивована тим, що 09 серпня 2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Форінт» укладено договір відступлення прав вимоги, за умовами якого банк передав ТОВ «ФК «Форінт» право вимоги за договором іпотеки № 014/05/240/659, укладеним 28 квітня 2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на те, що ТОВ «ФК «Форінт» набуло право вимоги за договором іпотеки від 28 квітня 2007 року № 014/05/240/659, укладеними між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

У вересні 2018 рок справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у справі № 717/1974/15-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором Кельменецьким районним судом Чернівецької області 25 листопада 2015 року постановлено ухвалу, якою заяву позивача ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 у розмірі, співмірному заявленим позовним вимогам, - 14 430,41 доларів США та 1 066 347 грн 35 коп.

Виконуючий обов'язки заступника начальника Кельменецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі - Кельменецький РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області) у межах виконавчого провадження № 49490150 з примусового виконання ухвали Кельменецького районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2015 року № 717/1974/15-ц про забезпечення позову 31 травня 2016 року виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на майно у розмірі, співмірному розміру позовних вимог,- 14 430,41 доларів США та 1 066 347 грн 35 коп., що належить ОСОБА_2, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна з моменту надходження постанови.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 лютого 2016 року у справі № 725/6146/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором та зобов'язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволено.

Визнано припиненим договір іпотеки від 05 січня 2007 року № 014/05/02, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», посвідчений приватним нотаріусом Кельменецького районного нотаріального округу Лакустою В. І., зареєстрований у реєстрі за № 5.

Зобов'язано ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зняти обтяження з нерухомого майна, що належить ОСОБА_2,- нежитлової будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвалом, розташованої по АДРЕСА_4. Рішення набрало законної сили 25 квітня 2016 року (а. с. 246-247, том 2).

Ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2016 року у справі № 717/1974/15-ц скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову виконуючого обов'язки заступника начальника Кельменецького РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області від 30 листопада 2015 року скасовано і знято заборону відчуження та арешт майна, яке належить ОСОБА_2, крім належної йому нежитлової будівлі молодіжно-розважального комплексу, розташованої по АДРЕСА_3, вартістю 3 187 479 грн 00 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 21 квітня 2016 року у справі № 717/1974/15-ц апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково, ухвалу Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2016 року скасовано, постанову заступника начальника Кельменецького РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області від 30 листопада 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження визнано неправомірною та скасовано в частині накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_2, залишено в силі накладення арешту на майно у розмірі, співмірному розміру позовних вимог, - 14 430,41 доларів США та 1 066 347 грн 35 коп., що належить ОСОБА_2 У іншій частині відмовлено.

Станом на 07 червня 2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження щодо нежитлової будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвальним приміщенням, розташованої по АДРЕСА_4, відсутні.

07 червня 2016 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_3 набув право власності на 76/100 частин нежитлової будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвальним приміщенням, що розташована по АДРЕСА_4.

24 червня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір дарування, згідно з яким ОСОБА_4 набула право власності на нерухоме майно - 76/100 частини нежитлової будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвальним приміщенням, розташованої по АДРЕСА_4.

05 жовтня 2016 року ОСОБА_2 за актом приймання-передачі відчужив на користь ТОВ «Пастораль О.О. Груп» шляхом внесення до статутного капіталу товариства 24/100 частини належного йому на праві власності зазначеного вище нежитлового приміщення.

За актом приймання-передачі нерухомого майна від 05 жовтня 2016 року ОСОБА_4 передала у статутний капітал ТОВ «Пастораль О. О. Груп» належні їй на праві власності 76/100 частини нежитлової будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвальним приміщенням, що розташована по АДРЕСА_4.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною третьою статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 151 ЦПК України 2004 року суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Зазначені обмеження суд установлює в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України 2004 року).

Згідно із висновком судової оціночно-будівельної експертизи у цивільній справі № 722/1208/16-ц, складеним 26 грудня 2017 року судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, ринкова вартість нежитлової будівлі молодіжно-розважального комплексу з підвальним приміщенням по АДРЕСА_3 становить 5 147 170 грн 00 коп., а відповідно до висновку про вартість об'єкта оцінки станом на 14 липня 2017 року - 7 571 299 грн 00 коп. (а.с. 228-235, том 2)

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував обізнаність ОСОБА_2 про наявність заборони відчуження та накладення арешту на належне йому нерухоме майно у розмірі, співмірному 14 430,41 доларів США та 1 066 37 грн 35 коп.; помилково виходив із того, що нежитлова будівля молодіжно-розважального комплексу з підвальним приміщенням станом на час укладення оспорюваних договорів під забороною на відчуження фактично не перебувала, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про те, що права ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладенням оспорюваних договорів не порушені.

Згідно з частинами першою та другою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції, на вказане уваги не звернув, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги та дійшов передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

У зв'язку із викладеним рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 55, 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про залучення правонаступника задовольнити.

Залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до участі у справі № 717/383/17 як правонаступника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 03 травня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю.В. Черняк