Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.10.2019 року у справі №501/1927/18

Постанова

Іменем України

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 501/1927/18-ц

провадження № 61-17712св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - орган опіки та піклування в особі Овідіопольської районної державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року складі судді Таварткіладзе О. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування в особі Овідіопольської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом визначення способу участі у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви

17 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом визначення способу участі у вихованні дитини. Свої вимоги мотивував тим, що від шлюбних відносин у них з відповідачем народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу син за взаємною згодою сторін проживає разом з відповідачем ОСОБА_2 Сторони не досягли згоди по визначенню порядку участі у вихованні дитини, між ними виникають непорозуміння і відповідач створює перешкоди у підтримці повноцінних відносин позивача з дитиною, у його вихованні та спілкуванні з ним.

В позові позивач також зазначив, що він любить свою дитину, намагається приймати активну участь у житті дитини. На час звернення до суду він позбавлений можливості спілкуватись з сином. В добровільному порядку це питання вирішити не вдалось, в зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд: усунути перешкоди з боку матері дитини, ОСОБА_2, у спілкуванні з сином шляхом визначення наступного способу участі батька ОСОБА_1, у вихованні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1: систематичних побачень щосереди з 16-00 години до 20-00 години за місцем проживання батька, без присутності матері дитини; перебування дитини з батьком з 09-00 години кожної першої та третьої суботи місяця до 16-00 години неділі за місцем проживання батька, без присутності матері.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 05 лютого 2019 року у складі судді Петрюченко М. І. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом визначення способу участі у вихованні дитини - задоволено частково. Усунуто перешкоди з боку матері ОСОБА_2 у спілкуванні з сином шляхом визначення наступного способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щонеділі з 09-00 години ранку до 16-00 години дня у присутності матері ОСОБА_2 (за домовленістю), враховуючи стан здоров'я та власне бажання дитини. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення вимог щодо графіку та порядку спілкування з дитиною з врахуванням висновку органу опіки та піклування.

12 квітня 2019 року, засобами поштового зв'язку, представник ОСОБА_1 адвокат Скиртач С. В. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 червня 2019 року дану апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Скиртача С. В. на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05 лютого 2019 року було відмовлено.

22 серпня 2019 року, засобами поштового зв'язку, ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05 лютого 2019 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05 лютого 2019 року відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки вже існує ухвала Одеського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Скиртача С. В., який діяв в інтересах ОСОБА_1, на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05 лютого 2019 року, а тому враховуючи приписи статті 358 ЦПК України наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05 лютого 2019 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу передати до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що заявник погано обізнаний у сфері права, а тому був вимушений скористатися правовою допомогою адвоката, який про строки апеляційного оскарження його не повідомив та запевнив, що ніяких проблем з поданням апеляційної скарги не виникне. Заявник вказує, що він був введений в оману адвокатом, а тому не міг подати апеляційну скаргу в межах строку.

Таким чином він був змушений вже самостійно подавати апеляційну скаргу та просив поновити строк на апеляційне оскарження, однак у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, чим на його думку було обмежене його право на судовий захист.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Іллічівського міського суду Одеської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом визначення способу участі у вихованні дитини.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 05 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом визначення способу участі у вихованні дитини - задоволено частково.

12 квітня 2019 року, засобами поштового зв'язку, представник ОСОБА_1 адвокат Скиртач С. В. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 червня 2019 року дану апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Скиртача С. В. на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05 лютого 2019 року було відмовлено.

22 серпня 2019 року, засобами поштового зв'язку, ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05 лютого 2019 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05 лютого 2019 року відмовлено.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Правом, передбаченим частиною 1 статті 58 ЦПК України скористався заявник, надавши адвокату Скиртачу С. В. повноваження на його представництво у всіх судах, установах та організаціях.

Згідно з частиною 1 статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.

Із системного аналізу положень статей 58, 64 ЦПК України випливає, що надане процесуальним законом право особі брати участь у справі через представника, передбачає вчинення представником від імені та в інтересах особи певних юридичних дій, що позбавляє сторону або третю особу необхідності їх вчиняти самостійно.

Таким чином надані заявнику законом процесуальні права він реалізував через свого представника - адвоката Скиртача С. В.

Доводи касаційної скарги про необізнаність заявника щодо строків апеляційного оскарження спростовуються матеріалами справи, адже як вірно було встановлено судом апеляційної інстанції в ухвалі від 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 був присутній на судовому засіданні 05 лютого 2019 року під час проголошення оскаржуваного рішення, копію вступної та резолютивної частини рішення отримав 08 лютого 2019 року, про що свідчить розписка апелянта, наявна в матеріалах справи.

Копію повного тексту оскаржуваного рішення ОСОБА_1 відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримав 26 лютого 2019 року.

Таким чином колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість цих доводів касаційної скарги.

Враховуючи наявність ухвали апеляційного суду від 08 серпня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Скиртача С. В. на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05 лютого 2019 року, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог процесуального права зробив обґрунтований висновок про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Аргументи касаційної скарги на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, висновків суду не спростовують.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська