Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.10.2019 року у справі №477/145/17

Постанова

Іменем України

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 477/145/17

провадження № 61-28150св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго",

представник позивач - Горбенко Алла Юріївна,

відповідач - ОСОБА_2,

представник відповідача - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року у складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Локтінової О. В., Ямкової О. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - ПАТ "Миколаївобленерго") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Позовна заява мотивована тим, що 23 червня 2016 року при здійсненні контрольного огляду електроустановок побутового споживача у житловому будинку по АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2, представниками ПАТ "Миколаївобленерго" було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН), зокрема самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі енергопостачальника відкритою електропроводкою з порушенням схеми обліку, у результаті чого було складено акт про порушення ПКЕЕН від 13 грудня 2016 року № S5372.

На підставі пункту 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика), нараховано обсяг і вартість необлікованої електроенергії внаслідок порушення ПКЕЕН у розмірі ~money0~ за період з 04 липня 2016 року (дата останньої технічної перевірки) до 23 листопада 2016 року. Добровільно відшкодувати вартість необлікованої електричної енергії ОСОБА_2 відмовляється.

На підставі вказаного ПАТ "Миколаївобленерго" просило суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за актом про порушення ПКЕЕН від 23 червня 2016 року № S5372 у розмірі ~money1~

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 червня 2017 року у складі судді Семенової Л. М. у задоволенні позову ПАТ "Миколаївобленерго" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем ПКЕЕН та споживання ним необлікованої електроенергії, тому відсутні підстави для задоволення позову ПАТ "Миколаївобленерго".

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Миколаївобленерго" задоволено.

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 червня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позову ПАТ "Миколаївобленерго".

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Миколаївобленерго" ~money2~ на відшкодування завданих збитків та судові витрати у розмірі ~money3~

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що на порушення ПКЕЕН відповідач самовільно підключився до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, внаслідок чого ним безобліково споживалась електрична енергія, постачальником якої є позивач. Порушення зафіксовано актом, в якому вказано схему підключення та вид порушення. Розмір збитків, завданих відповідачем енергопостачальнику, розраховано відповідно до Методики, що є підставою для задоволення позову ПАТ "Миколаївобленерго".

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження в. о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 07 червня 2019 року № 636/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Сакарі Н. Ю.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з нього вартості необлікованої електричної енергії, оскільки складений працівниками позивача акт про порушення ПКЕЕН є неналежним доказом у цій справі, так як в ньому не зазначено інформації щодо конкретних електроустановок чи струмоприймачів, які функціонували внаслідок приєднання до електромережі в обхід засобів обліку, не встановлена кінцева точка споживання.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У жовтні 2017 року представник ПАТ "Миколаївобленерго" - Горбенко А. Ю. подав заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду немає, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Між ОСОБА_2, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, і ПАТ "Миколаївобленерго" було укладено договір про користування електричною енергією № 40290316.

23 червня 2016 року при здійсненні контрольного огляду електроустановок побутового споживача у житловому будинку по АДРЕСА_1 представниками ПАТ "Миколаївобленерго" було виявлено порушення ПКЕЕН, зокрема самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі енергопостачальника відкритою електропроводкою з порушенням схеми обліку.

На підставі виявленого порушення було складено акт про порушення ПКЕЕН від 13 грудня 2016 року № S5372, який був підписаний чотирма представниками ПАТ "Миколаївобленерго", споживач від підпису відмовився.

13 грудня 2016 рокувідбулося засідання комісії філії "Південна" ПАТ "Миколаївобленерго" з розгляду акта про порушення ПКЕЕН від 13 грудня 2016 року № S5372.

Комісією встановлено, що споживач, який поживає за адресою: АДРЕСА_1, допустив порушення ПКЕЕН.

На підставі вказаного було прийнято рішення провести розрахунок вартості спожитої необлікованої електроенергії за період з 04 липня 2016 року (дата останньої технічної перевірки) до 23 листопада 2016 року відповідно до пункту пункту 3.3 Методики. Сума компенсації за недораховану електроенергію становить ~money4~

Добровільно відшкодувати завдані збитки ОСОБА_2 відмовився.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.

Так, відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24, 25, 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", ПКЕЕН та Методикою.

Частиною 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 2 , 3 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом частини 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення правил користування електричною і тепловою енергією.

Згідно з пунктом 48 ПКЕЕН та пунктом 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 122, розмір збитків, завданих енергопостачальнику, розраховується відповідно до оформленого акта про виявлене порушення та згідно з Методикою.

Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

Також комісія визначає величину збитків, завданих енергопостачальнику протиправними діями споживача. Розмір відшкодування збитків, обчислюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 з наступними змінами (далі - Методика).

Відповідно до пункту 1.1 Методики цей нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН.

Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2 Методики).

Установивши, що ОСОБА_2 як споживач електричної енергії допустив порушення ПКЕЕН, внаслідок чого мало місце розкрадання електроенергії й завдано збитків позивачу, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних та обґрунтованих рішень, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

З урахуванням того, що вказані доводи касаційної скарги є ідентичними доводам, яким судами попередніх інстанцій надана належна оцінка, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В.

Шипович