Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.06.2019 року у справі №226/1649/18

Постанова

Іменем України

12 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 226/1649/18

провадження № 61-10348св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Донецького апеляційного суду від 08 травня 2019 року у складі судді Никифоряк Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі -ПАТ «Родовід банк») в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченка А. М. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що між банком та відповідачем 22 травня 2008 року укладено кредитний договір № Д002/СК-170.08.1, за яким банк надав відповідачу грошові кошти у сумі 300 000,00 доларів США терміном до 22 травня 2023 включно, а відповідач зобов`язується належним чином використати та повернути кредит в сумі 300 000,00 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15 % річних в порядку, на умовах та у строки, визначені договором.

Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору відповідач зобов`язується погашати кредит рівними частками в сумі 1 667,00 доларів США щомісячно в строк до 10 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після укладення договору, відповідно до графіку погашення кредиту.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки від 22 травня 2008 року № Д002/СК-170/1.08.1, посвідчений приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу Донецької області Богатовим С. Г. та зареєстрований у реєстрі за № 4001, відповідно до умов якого відповідач як іпотекодавець для забезпечення належного виконання в повному обсязі своїх зобов`язань відповідно до договору перед позивачем як іпотекодержателем передав, а банк прийняв в іпотеку нерухоме майно житлового призначення, а саме: нежиле приміщення з підвалом загальною площею 1179,3 кв. м, вбудоване в нежитлову будівлю літ. А-2, будівля котельної літ. Д-1 загальною площею 106,1 кв.м, будівля майстерні літ. Г-1 загальною площею 87,0 кв.м, будівля гаражу літ. В-1 загальною площею 68,1 кв.м за номером 18 приміщення АДРЕСА_1 .

У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем був поданий до суду позов до відповідача про стягнення заборгованості.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області у цивільній справі № 226/53/13-ц позов банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до банку про зменшення пені, стягнення заборгованості шляхом передання у власність нерухомого майна, розірвання та визнання припиненим кредитного договору та договору іпотеки, визнання повністю погашеним зобов`язання та визнання недійсним договору іпотеки, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитом у сумі 2 331 268,47 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами у сумі 1 208 385,90 грн, пеню за прострочення виконання грошових зобов`язань у сумі 4 500 000,00 грн, 3% річних за прострочення виконання зобов`язання у сумі 101 022,81 грн, судовий збір у сумі 1 121,60 грн, всього 8 141 799,78 грн. В задоволенні інших позовних та інших зустрічних позовних вимог відмовлено.

У зв`язку із невиконанням відповідачем кредитних зобов`язань, у ОСОБА_1 перед позивачем утворилась кредитна заборгованість, яка станом на 12 червня 2018 року за період з 19 грудня 2012 року по 12 червня 2018 року становить 685 502,40 доларів США - сума заборгованості по кредиту та процентам за період з 19 грудня 2012 року по 12 червня 2018 року та 318 030 268,68 грн - загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості та трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості за період з 19 грудня 2012 року по 12 червня 2018 року, що у еквіваленті становить 335 915 927,73 грн, що складається з: 685 502,40 доларів США - сума заборгованості по кредиту та процентам за період з 19 грудня 2012 року по 12 червня 2018 року; 316 405 832,34 грн - сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам за період з 19 грудня 2012 року по 12 червня 2018 року; 1 624 436,34 грн - сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентами з 19 грудня 2012 року по 12 червня 2018 року.

З урахуванням викладеного, просило суд в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором від 22 травня 2008 року №Д002/СК- 170.08.1, укладеним між банком та ОСОБА_1 , яка станом на 12 червня 2018 року складає 685 502,40 доларів США - сума заборгованості по кредиту та процентам за період з 19 грудня 2012 року по 12 червня 2018 року та 318 030 268,68 грн - загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості та трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості за період з 19 грудня 2012 року по 12 червня 2018 року, що у еквіваленті становить 335 915 927,73 грн, що складається з: 685 502,40 доларів США - сума заборгованості по кредиту та процентам за період з 19 грудня 2012 року по 12 червня 2018 року; 316 405 832,34 грн - сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентами за період з 19 грудня 2012 року по 12 червня 2018; 1 624 436,34 грн - сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентами з 19 грудня 2012 року по 12 червня 2018 року, звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 , який є іпотекодавцем відповідно до договору іпотеки від 22 травня 2008 року № Д002/СК-170/1.08.1, укладеного з банком, а саме: нежиле приміщення з підвалом загальною площею 1179,3 кв.м, вбудоване в нежитлову будівлю літ. А-2, будівля котельної літ. Д-1 загальною площею 106,1 кв.м, будівля майстерні літ. Г-1 загальною площею 87,0 кв.м, будівля гаражу літ. В-1 загальною площею 68,1 кв.м за номером 18 приміщення АДРЕСА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі, у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за ціною, визначеною шляхом проведення незалежної експертної оцінки суб`єкта оціночної діяльності, але не менше, ніж за ціною 2 254 687,64 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2019 року в задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченка А. М. до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не виконав умов іпотечного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати додаткових зобов`язань, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак банк, звернувшись в січні 2013 року до суду із позовом про стягнення з відповідача кредитної заборгованості змінив строк виконання зобов`язання із травня 2023 року на січень 2013 року, а отже, звернувшись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредиту та трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості по кредиту в липні 2018 року, пропустив трирічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову в означеній частині. Отже, підстави для задоволення позовних вимог банку відсутні.

Не погодившись із цим рішенням, ПАТ «Родовід Банк» подало до суду апеляційну скаргу.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 08 травня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2019 року повернуто позивачу.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем у встановлений судом строк не були усунуті недоліки апеляційної скарги, визначені ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року, а саме - судовий збір сплачено не у повному розмірі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У травні 2019 року ПАТ «Родовід банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченка А. М. подало до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду касаційну скаргу на на ухвалу Донецького апеляційного суду від 08 травня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції є передчасними та такими, що прийняті без повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

11 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданною касаційною скаргою.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2019 року в задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням, ПАТ «Родовід Банк» подало до суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2019 року на підставі ч.2 ст. 357, ч.2 ст. 185 ЦПК України залишено без руху, оскільки позивачем сума судового збору була сплачена не у повному обсязі. Надано скаржнику строк для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Копію ухвали Донецького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року ПАТ «Родовід Банк» отримало 22 квітня 2019 року, але увстановлений судом строк недоліки апеляційної скарги усунуті не були.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 08 травня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2019 року повернуто позивачу, оскільки недоліки апеляційної скарги усунуті не були.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Із матеріалів справи вбачається, що банк та відповідач уклали кредитний договір. Кредит забезпечено іпотекою. Позичальник не виконує узятих на себе зобов`язань з повернення кредиту і плати відсотків за користування кредитними коштами, тому позивач з метою захисту прав і законних інтересів звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог і виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставне майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Таким чином, наявність вартісного, грошового, вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17.

Судом встановлено, що ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2019 року на підставі ч.2 ст. 357, ч.2 ст. 185 ЦПК України було залишено без руху, оскільки позивачем сума судового збору за подання апеляційної скарги була сплачена не у повному обсязі.

Так, відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, подану юридичною особою (станом на момент звернення позивачем до суду з позовною заявою) складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем визначена ціна позову у сумі 335 915 927,73 грн.

Таким чином, ураховуючи положення частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», сума судового збору, яка підлягала сплаті при зверненні ПАТ «Родовід Банк» до суду з позовною заявою, становила 616 700,00 грн (1762 грн. х 350).

Згідно підпункту 6 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду (станом на момент звернення позивачем до суду з апеляційною скаргою) складала 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції в розмірі 925 050,00 грн (150% від 616 700,00 грн), натомість було сплачено 2 643,00 грн, згідно платіжного доручення від 21 лютого 2019 року № 22.

Копію ухвали Донецького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року ПАТ «Родовід Банк» отримало 22 квітня 2019 року, але увстановлений судом строк недоліки апеляційної скарги усунуті не були.

При таких обставинах Донецький апеляційний суд своєю ухвалою від 08 травня 2019 року, керуючись приписами частини третьої статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України, обґрунтовано повернув апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2019 року.

Касаційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються із матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм процесуального законодавства та правильно застосовано норми матеріального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення суду апеляційної інстанцій - без змін, оскільки підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного суду від 08 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

В. П. Курило