Постанова

Іменем України

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 761/36287/17

провадження № 61-23338св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватне акціонерне товариство "Телеканал "Інтер",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Телеканал "Інтер" на постанову Апеляційного суду міста Києва у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А., Мазурик О. Ф., від 13 березня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Телеканал "Інтер" (далі - ПрАТ "Телеканал "Інтер") про захист честі та гідності, спростування недостовірної інформації, заборону поширення інформації, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ПрАТ "Телеканал "Інтер" у телепередачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" ("ІНФОРМАЦІЯ_2"), яка вийшла в ефір на телевізійному каналі "Інтер" о 20 год. 00 хв., була здійснена трансляція сюжету про заступника начальника управління Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_1

У вказаному сюжеті висловлено інформацію щодо здійснення ним як заступником начальника управління Головного слідчого управління Національної поліції України корупційних схем.

Поширена інформація є недостовірною, недоведеною та такою, що порушує його особисті немайнові права, право на честь, гідність та ділову репутацію.

За таких обставин позивач просив суд визнати недостовірною та такою, що порочить його честь і гідність та підлягає спростуванню інформацію стосовно нього, поширену ПрАТ "Телеканал "Інтер" ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі "Інтер" у передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2", а саме (мовою оригіналу):

1) "Схемщик ОСОБА_1 в структуре МВД организовал целые потоки по отжиму бизнесов и выколачиванию денег".

2) "Функция ОСОБА_1 в Нацполиции довольно любопытная - он, как конвейер, поставляет огромные суммы для верхушки МВД".

3) "Для вымогательства средств использует уголовные дела - открывает и закрывает их. Вот наглядный пример - из собственных источников мы узнали, что под прикрытием расследования дел "по майдану" ОСОБА_1 отжал сельскохозяйственный бизнес у экс- замминистра внутренних дел ОСОБА_2 - тот каким-то образом владел 350-ю гектарами земли в Винницкой области. На экс-силовика "повесили" финансирование ОРДЛО и под этим предлогом было получено разрешение на проведение процессуальных действий 30-ти вполне прибыльных предприятий. Кстати, большинство из них не имеют никакого отношения к ОСОБА_2. Документацию изъяли, а бизнес ОСОБА_1 подмял под себя. То же самое повторилось и в Николаевской области - подчиненные ОСОБА_1 под угрозой уголовного преследования "скачали" с фермера 100 тысяч долларов США. Подобные факты только в конце этого лета всплыли в Винницкой, Херсонской областях и Мариуполе".

4) "Совместно с довольно известным департаментом защиты экономики ОСОБА_1 создал целую схему по "доению" фирм занимающихся "обналичиванием" денег. Работают по отлаженной схеме наезда - вначале полицейские требуют откупные в сумме от ста до трехсот тысяч долларов, забирают их, а потом коммерсанту предлагают крышу главного следственного управления и департамента защиты экономики. В этой схеме ОСОБА_1 имеет четыре процента, его коллеги - два, от общей прибыли фирмы. А это миллионы в месяц. Несмотря на активную криминальную деятельность ОСОБА_1, его в упор не видит ни один антикоррупционный орган".

5) "Связи позволяют "оборотню в погонах" не только ежемесячно "грести" миллионы долларов, но и в пятнадцатом году "отмазать" от тюремного срока своего отца. ОСОБА_1 тогда занимался адвокатурой, попался на взятке в каких-то полторы тысячи долларов. При наличии полной доказательной базы уголовное дело закрыли".

Зобов'язати ПрАТ "Телеканал Інтер" спростувати поширену недостовірну інформацію стосовно нього, повідомивши про ухвалене судове рішення у цій справі:

- у телепередачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" на телевізійному каналі "Інтер" із зачитуванням ведучим або диктором передачі резолютивної частини судового рішення;

- на Інтернет каналі "ІНФОРМАЦІЯ_2", зареєстрованому на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3, та на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом розміщення відповідних відомостей - відеозаписів передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" та безпосередньо сюжету про спростування недостовірної інформації, а також тексту судового рішення, не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Заборонити поширення недостовірної інформації стосовно нього, розміщеної ПрАТ "Телеканал "Інтер" в мережі Інтернет, а саме:

- відеозапису телевізійної передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" від ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2, выпуск за ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розміщений на Інтернет каналі "ІНФОРМАЦІЯ_2", зареєстрованому на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 (URL-адреса https://www. ІНФОРМАЦІЯ_3/watch? v=2 Е9OМsОQКНЕ);

- відеозапису сюжету під назвою "Чиновник Нацполиции ОСОБА_1 занимался рейдерством под прикрытием "дел Майдана ", розміщений на Інтернет каналі "ІНФОРМАЦІЯ_2", зареєстрованому на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 (URL-адреса https:ІНФОРМАЦІЯ_5);

відеозапису телевізійної передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" від ІНФОРМАЦІЯ_1, розміщений на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 (URL-адреса ІНФОРМАЦІЯ_6);

- відеозапису сюжету та статті під назвою "Чиновник Нацполиции ОСОБА_1 занимался рейдерством под прикрытием "дел Майдана", які розміщені на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 (URL -адреса ІНФОРМАЦІЯ_7) та зобов'язати ПрАТ "Телеканал "Інтер" видалити зазначену інформацію, виключивши можливість доступу до неї.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Притули Н. Г. від 18 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено факту поширення відповідачем інформації, про спростування якої заявлено позов, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розповсюдження інформації та не надано доказів, що відповідач є власником Інтернет каналу "ІНФОРМАЦІЯ_2".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 13 березня 2018 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасовано рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1.

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь і гідність ОСОБА_1 інформацію, поширену приватним акціонерним товариством "Телеканал "Інтер" ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі "Інтер" у передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2", а саме:

- "Схемщик ОСОБА_1 в структуре МВД организовал целые потоки по отжиму бизнесов и выколачиванию денег";

- "Функция ОСОБА_1 в Нацполиции довольно любопытная - он, как конвейер, поставляет огромные суммы для верхушки МВД";

- "Для вымогательства средств использует уголовные дела - открывает и закрывает их. Вот наглядный пример - из собственных источников мы узнали, что под прикрытием расследования дел "по майдану" ОСОБА_1 отжал сельскохозяйственный бизнес у экс-замминистра внутренних дел ОСОБА_2 - тот каким-то образом владел 350-ю гектарами земли в Винницкой области. На экс-силовика "повесили" финансирование ОРДЛО и под этим предлогом было получено разрешение на проведение процессуальных действий 30-ти вполне прибыльных предприятий. Кстати, большинство из них не имеют никакого отношения к ОСОБА_2. Документацию изъяли, а бизнес ОСОБА_1 подмял под себя. То же самое повторилось и в Николаевской области - подчиненные ОСОБА_1 под угрозой уголовного преследования "скачали" с фермера 100 тысяч долларов США. Подобные факты только в конце этого лета всплыли в Винницкой, Херсонской областях и Мариуполе";

- "Совместно с довольно известным департаментом защиты экономики ОСОБА_1 создал целую схему по "доению" фирм занимающихся "обналичиванием" денег. Работают по отлаженной схеме наезда - вначале полицейские требуют откупные в сумме от ста до трехсот тысяч долларов, забирают их, а потом коммерсанту предлагают крышу главного следственного управления и департамента защиты экономики. В этой схеме ОСОБА_1 имеет четыре процента, его коллеги - два, от общей прибыли фирмы. А это миллионы в месяц. Несмотря на активную криминальную деятельность ОСОБА_1, его в упор не видит ни один антикоррупционный орган";

- "Связи позволяют "оборотню в погонах" не только ежемесячно "грести" миллионы долларов, но и в пятнадцатом году "отмазать" от тюремного срока своего отца. ОСОБА_1 тогда занимался адвокатурой, попался на взятке в каких-то полторы тысячи долларов. При наличии полной доказательной базы уголовное дело закрыли".

Зобов'язано приватне акціонерне товариство "Телеканал Інтер" спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1, повідомивши про зазначене судове рішення у телепередачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" на телевізійному каналі "Інтер" із зачитуванням ведучим або диктором передачі резолютивної частини судового рішення.

В решті позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач надав належні докази розповсюдження відповідачем вказаної недостовірної інформації, а останній в свою чергу не надав відповідних доказів на підтвердження істинності фактів, про які йдеться в сюжеті (дійсності поширеної інформації).

Вимоги про спростування такої інформації на Інтернет каналі "ІНФОРМАЦІЯ_2", зареєстрованому на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3, та на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4, заборону поширення недостовірної інформації стосовно позивача, розміщеної ПрАТ "Телеканал "Інтер" в мережі Інтернет та зобов'язання ПрАТ "Телеканал "Інтер" видалити зазначену інформацію не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що відповідач є власником цих сайтів та має до них доступ для видалення інформації чи подальшого її поширення. Позивач не надав доказів про те, що він звертався до власників інтернет сайтів з питання видалення такої інформації та що йому було відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, ПрАТ "Телеканал "Інтер" просить скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не надав доказів на спростування поширеної про нього інформації, тому висновки суду апеляційної інстанції про її недостовірність є безпідставними.

Крім того, матеріали справи не містять доказів поширення відповідачем вказаної інформації в ефірі, оскільки наданий позивачем доказ - диск із записом телеефіру зазначеної програми не є належним доказом поширення такої інформації. При цьому оригінальний запис програми "ІНФОРМАЦІЯ_2" за ІНФОРМАЦІЯ_1 в архіві телеканалу "Інтер" не зберігся.

Водночас зазначають, що поширена про позивача інформація є оціночним судженням тележурналістів, яка не містить конкретних фактів а тому не підлягає спростуванню.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивачем надано диск із відеозаписом телевізійної передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" від ІНФОРМАЦІЯ_1, розміщеній на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 та на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3., роздруківки скрін-шотів з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 з відеозаписом сюжету та статтею під назвою "Чиновник Нацполиции ОСОБА_1 занимался рейдерством под прикрытием "дел Майдана" та роздруківку з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 з відеозаписом сюжету під назвою (мовою оригіналу) "Чиновник Нацполиции ОСОБА_1 занимался рейдерством под прикрытием "дел Майдана".

З наданого диску вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ПрАТ "Телеканал "Інтер" у телепередачі "ІНФОРМАЦІЯ_2 ", яка вийшла в ефір на телевізійному каналі "Інтер" о 20 год. 00 хв. була здійснена трансляція сюжету про заступника начальника управління Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_1.

На початку зазначеного сюжету, анонсуючи його зміст, ведуча передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" повідомила наступне (мовою оригіналу): "..Мы обещали вам новые подробности о коррупционных схемах замначальника Главного следственного управления Нацполиции ОСОБА_1. Почти две недели наши журналисты разбирали коррупционные пазлы, которые он собрал. Давайте посмотрим, что получилось".

Надалі в сюжеті говориться про наступне (мовою оригіналу): "Схемщик ОСОБА_1 в структуре МВД организовал целые потоки по отжиму бизнесов и выколачиванию денег..". "..функция ОСОБА_1 в Нацполиции довольно любопытная - он, как конвейер, поставляет огромные суммы для верхушки МВД..". "..для вымогательства средств использует уголовные дела - открывает и закрывает их. Вот наглядный пример - из собственных источников мы узнали, что под прикрытием расследования дел "по майдану" ОСОБА_1 отжал сельскохозяйственный бизнес у экс -замминистра внутренних дел ОСОБА_2 - тот каким-то образом владел 350-ю гектарами земли в Винницкой области. На экс-силовика "повесили" финансирование ОРДЛО и под этим предлогом было получено разрешение на проведение процессуальных действий 30-ти вполне прибыльных предприятий. Кстати, большинство из них не имеют никакого отношения к ОСОБА_2. Документацию изъяли, а бизнес ОСОБА_1 подмял под себя. То же самое повторилось и в Николаевской области - подчиненные ОСОБА_1 под угрозой уголовного преследования "скачали" с фермера 100 тысяч долларов США. Подобные факты только в конце этого лета всплыли в Винницкой, Херсонской областях и Мариуполе". "..совместно с довольно известным департаментом защиты экономики ОСОБА_1 создал целую схему по "доению" фирм занимающихся "обналичиванием" денег.

Работают по отлаженной схеме наезда - вначале полицейские требуют откупные в сумме от ста до трехсот тысяч долларов, забирают их, а потом коммерсанту предлагают крышу главного следственного управления и департамента защиты экономики. В этой схеме ОСОБА_1 имеет четыре процента, его коллеги - два, от общей прибыли фирмы. А это миллионы в месяц. Несмотря на активную криминальную деятельность ОСОБА_1, его в упор не видит ни один антикоррупционный орган". "..связи позволяют "оборотню в погонах" не только ежемесячно "грести" миллионы долларов, но и в пятнадцатом году "отмазать" от тюремного срока своего отца. ОСОБА_1 тогда занимался адвокатурой, попался на взятке в каких-то полторы тысячи долларов. При наличии полной доказательной базы уголовное дело закрыли".

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З огляду на визначені законом межі касаційного перегляду та доводи касаційної скарги, постанова суду апеляційної інстанції переглядається в частині задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає з таких підстав.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Частиною 1 статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позовупро захист честі та гідності, спростування недостовірної інформації є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшов правильного висновку про те, що відповідач поширив недостовірну інформацію відносно позивача, звинувачуючи його у вчиненні протиправних дій, чим порушив особисті немайнові права останнього на честь, гідність та ділову репутацію, а тому відповідно до вимог статті 277 ЦК України має її спростувати.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Доводи касаційної скарги про не доведення позивачем факту поширення відповідачем оспорюваної інформації, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

На підтвердження викладених у позовній заяві обставин щодо поширення відповідачем оспорюваної інформації ОСОБА_1 надав диск із відеозаписом телевізійної передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" від ІНФОРМАЦІЯ_1, розміщеній на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 та на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3., в якій поширена негативна інформація щодо його особи.

Вказуючи на те, що наданий позивачем диск не є оригінальним записом телевізійної передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" від ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач не спростував зміст цього запису, не подав оригінальний запис цієї передачі з іншим змістом, ніж надав позивач. Позивач не має доступу до оригінальних записів програм відповідача, а свій запис вказаної програми ПрАТ "Телеканал "Інтер" не надало.

Таким чином, позивач в порядку статті 81 ЦПК України надав належні і допустимі докази поширення відповідачем вказаної інформації - диск із записом телеефіру зазначеної програми, а відповідач, заперечуючи належність та достовірність цього доказу, не довів, що спірна інформація не була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі "Інтер" у передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2", не погодившись із його оцінкою судом.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про доведення позивачем факту поширення оспорюваної інформації та відхиляє відповідні доводи касаційної скарги.

Також вірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що поширена щодо позивача інформація є такою, що порушує його особисті немайнові права.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Поширена відповідачем інформація містила дані про вчинення позивачем ряду протиправних дій, які містять ознаки злочинів (рейдерство, хабарництво, шахрайство, вимагання, корупційних дій) отже, є негативною.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Виходячи з положень статті 277 ЦК України та процесуального обов'язку кожної із сторін довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право

подати докази недостовірності поширеної інформації.

Під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій ПрАТ "Телеканал Інтер" не надав будь-яких доказів на підтвердження достовірності вищевказаної поширеної щодо ОСОБА_1 негативної інформації.

Заперечуючи проти достовірності інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_1 у телепрограмі "ІНФОРМАЦІЯ_2", позивач вказував, що відсутній вирок суду про вчинення ним злочину.

Відповідно до статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

У частинах 1 , 2 та 5 статті 17 КПК України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому частинах 1 , 2 та 5 статті 17 КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Судами попередніх інстанцій встановлено відсутність вироку суду відносно позивача та будь-яких доказів правдивості поширеної відповідачем негативної інформації щодо особи позивача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що поширена відповідачем негативна інформація про позивача є недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію, оскільки означена інформація містить фактичні твердження про вчинення ОСОБА_1 з використанням службових повноважень протиправних дій, які містять склад злочинів, передбачених КК України.

Верховний Суд відхиляє як необґрунтовані доводи касаційної скарги про те, що оспорювана позивачем інформація є оціночним судженням, з огляду на таке.

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Вимогу підтвердити доказами оціночні судження неможливо задовольнити. Така вимога порушує свободу висловлювання своєї думки, яка (свобода) є найважливішою частиною того права, яке забезпечується статтею 10 Конвенції (справа "Лінгенс проти Австрії, 1986 рік).

Уявляється неприйнятним, щоб журналіста позбавили можливості висловлювати критичні думки, навіть якщо він не може довести їх істинність. Поняття "журналістська свобода" допускає деякі перебільшення і навіть провокативність (справа Далбан проти Румунії, 1999 рік).

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд апеляційної інстанції визначив характер такої інформації та дійшов вірного висновку, що вона є фактичним твердженням, а не оціночним судженням.

Поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 в телевізійній програмі "ІНФОРМАЦІЯ_2" інформація містила дані про вчинення позивачем кримінально караних діянь, де зазначено конкретні прізвища та найменування потерпілих від дій позивача осіб, суми отриманих позивачем неправомірних вигод, дати вчинення протиправних діянь, їх фактичні обставини та наслідки. В анонсі телеведучої оприлюднена щодо позивача інформація, подана як наслідок журналістського аналізу корупційної діяльності позивача. Сюжет щодо позивача містив послідовний і лаконічний виклад протиправних дій позивача, при цьому автори використовували усталені для ділового стилю мовні звороти (.. подібні факти..,.. створив схему..,..для вимагання використовує кримінальні справи..), що загалом могли бути витлумачені як такі, що містять перевірені журналістами фактичні дані та не є провокативним перебільшенням авторів у формі суб'єктивних суджень.

Суд враховує, що позивач, як офіційна особа правоохоронних органів, має бути більш відкритим до прийнятної критики, ніж приватна особа, та виявляти більший рівень терпіння до уваги журналістів і всього суспільства до кожної його дії.

Разом з тим поширена відповідачем інформація виходить за межі прийнятної для публічної особи критики і не є оціночними судженнями авторів, а є констатацією фактів про порушення позивачем законодавства, які можуть і мають бути доведені належними доказами.

Таким чином, доказів правдивості поширеної інформації або належності її до категорії оціночних суджень відповідач не надав, а матеріали справи таких не містять.

Враховуючи баланс прав на свободу слова, на повагу до гідності та честі особи, а також презумпцію невинуватості, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію, інформації стосовно ОСОБА_1, поширеної ПрАТ "Телеканал "Інтер" ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі "Інтер" у передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2", оскільки зазначена інформація містить фактичні твердження про вчинення ОСОБА_1 з використанням службових повноважень протиправних дій, які містять склад злочинів, передбачених КК України.

Таким чином, вказані доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими. Інші доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків суду обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Телеканал "Інтер" залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В.

Шипович