Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №266/98/17 Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №266/98...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

Постанова

Іменем України

12 травня 2020 року

м. Київ

справа № 266/98/17

провадження № 61-48960св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Маріупольський морський торговий порт»,

третя особа - Первинна профспілкова організація Державного підприємства «Маріупольський морський торговий порт» профспілки працівників вугільної промисловості України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Маріупольський морський торговий порт», третя особа - Первинна профспілкова організація Державного підприємства «Маріупольський морський торговий порт» профспілки працівників вугільної промисловості України, про визнання незаконним та скасування наказу,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 липня 2018 року у складі судді Пантелєєва Д. Г. та постанову Донецького апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Принцевської В. П., Биліни Т. І., Мальцевої Є. Є,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати неправомірним та скасувати наказ від 29 грудня 2016 року № 733 про притягнення його до відповідальності за невиконання пункту 3.1.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку та пункту 2.1.4 Посадової інструкції начальника вантажного району № 2-06-16 (далі - Інструкція), стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він працює в Державному підприємстві «Маріупольський морський торговий порт» (далі - ДП «ММТП») з 1982 року.

У період з 21 червня 2009 року до 05 грудня 2017 року працював на посаді начальника першого вантажного району. З 17 січня 2015 року він є членом первинної профспілкової організації ДП «ММТП», а з 17 січня 2016 року був обраний до складу виборного органу вказаної організації. З часу вступу до первинної профспілкової організації збоку керівництва підприємства почався тиск. Документообіг району на протязі тривалого часу вів старший тальман. В підпорядкуванні мав двох заступників, які дестабілізували роботу району.

Наказом виконуючого обов`язки директора ДП «ММТП» від 29 грудня 2016 року № 733 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання пункту 3.1.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку та пункту 2.1.4 Інструкції, внаслідок чого до нього не застосовувались заохочення в вигляді преміювання, також не задоволено клопотання колективу про направлення документів про присвоєння звання «Заслуженого працівника транспорту України».

Наказ вважає протиправним, винесеним з порушенням діючого законодавства.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області рішенням від 02 липня 2018 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що 25 листопада 2016 року ДП «ММТП» виявлено порушення ОСОБА_1 Інструкції, Правил внутрішнього трудового розпорядку та наказу від 17 серпня 2016 року № 409, про що зазначено у рапорті заступника директора з охорони праці та екології та головного технолога порту, однак питання про притягнення ОСОБА_1 відкладено до його виходу з лікарняного, тобто притягнення позивача до дисціплінарної відповідальності відбулося з дотриманням вимог статті 148 КЗпП України.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Донецький апеляційний суд постановою від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 липня 2018 року залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 14 листопада 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин справи.

Суди не взяли до уваги, що відповідач не спростував його доводи про невчасне отримання ним РТК. Клопотання про витребування у роботодавця документів (журналу) де зазначено час вручення йому РТК залишилося без розгляду.

Роботодавець видав наказ № 733 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності лише 29 грудня 2016 року, тобто через чотири місяці після виявлення правопорушення, що суперечить нормам законодавства. Крім того, вина за невиконання вказаного наказу не може бути покладена на нього, оскільки згідно з пунктом 5 наказу № 409 обов`язок контролю його виконання покладено на інших посадових осіб, які не проконтролювали його виконання, хоча до дисциплінарної відповідальності не притягувалися.

Він не вчинив дисциплінарний проступок, оскільки відсутня його вина, що є обов`язковою складовою, відсутність якої виключає притягнення до дисциплінарної відповідальності. Не ознайомлення всіх працівників з РТК в строк передбачений наказом, виникло з незалежних від нього причин, зокрема, неотримання РТК, відсутність працівників на роботі, невиконання його розпорядження заступниками, неприязні стосунки між роботодавцем та ним.

Висновки судів, що порушення виявлено лише 25 листопада 2016 року, а тому строк притягнення до відповідальності слід відраховувати з дня виявлення, є безпідставним, оскільки в наказі було встановлено чіткий строк виконання до 31 серпня 2016 року, а притягнення через такий тривалий час є зловживанням прав роботодавця, оскільки є порушенням прав працівника та його незахищеністю, суперечить нормам статті 148 КЗпП України.

Крім того, він був членом профкому та рішенням від 14 грудня 2016 року виборний орган первинної профспілкової організації (далі - ППО) відмовив у наданні дозволу на притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Рішення є обґрунтованим, оскільки не надано підтвердження, що він ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку від 21 травня 2015 року, пропущено строк накладення дисциплінарного стягнення. Також знаходить своє підтвердження про дискримінацію членів профкому, що підтверджується притягненням його до відповідальності через чотири місяці, та не застосування стягнення безпосередньо до осіб, на яких було покладено обов`язок особистого контролю за виконанням наказу № 409.

Суди неправильно застосували статтю 149 КЗпП України, яка зобов`язує перед накладенням стягнення встановити не тільки вину особи, а й завдану шкоду. Не взято до уваги, що в його діях відсутня вина та ніякої шкоди підприємству не було завдано.

01 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ДП «ММТП» мотивований тим, що доводи касаційної скарги є такими, що не підлягають задоволенню, судові рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Висновки ОСОБА_1 про те, що вина за невиконання наказу не може бути покладена на нього, оскільки згідно з пунктом 5 наказу № 409 обов`язок контролю його виконання покладено на інших посадових осіб, які не проконтролювали його виконання, однак до дисциплінарної відповідальності не притягувалися, свідчать про неуважний розгляд ним наказу № 409 і, як наслідок, несумлінне виконання ним своїх посадових обов`язків, оскільки обов`язок виконання наказу по порту від 17 серпня 2016 року № 409 було покладено саме на начальників вантажних районів, начальника БВМ та начальника служби охорони праці кожного в своїй частині. Головний технолог і заступник директора з охорони праці та екології, про яких йде мова у пункті 5 вказаного наказу повинні були здійснювати контроль за його виконанням, а не безпосереднє виконання, як зазначає позивач. Саме в рамках зазначеного контролю і було виявлено виконання позивачем наказу № 409 не в повному обсязі, що рапортом від 25 листопада 2016 року доведено до керівника підприємства. При цьому, вказаним наказом не встановлено строків виконання пункту 5, тому висновок позивача, що строк для здійснення контролю за виконанням наказу № 409 сплив 31 серпня 2016 року є таким, що не відповідає дійсності.

Щодо посилань ОСОБА_1 на не ознайомлення його з введеними РТК, то згідно з наказом № 409 (пункт 3.1.) він мав самостійно ознайомитися з такими РТК; зазначені РТК передаються разом з наказом про їх введення, що підтверджується і журналом видачі технологічної документації з вказанням дати та підпису особи, що їх отримала. Крім того, факт ознайомлення з РТК інших працівників та їх навчання у встановлений в наказі від 17 серпня 2016 року № 409 строк свідчить про наявність РТК у підрозділі та доведення його роботодавцем у належні строки до виконавців. Усі зазначені докази (журнали видачі технологічної документації, проведення навчання працівників, наказ з підписами відповідних осіб) надавались у суді першої інстанції.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що видав розпорядження, яким зобов`язав своїх заступників ознайомити працівників з РТК, однак про таке позивач не зазначав в момент проведення розслідування за даним фактом, навпаки, відмовився від надання пояснень, такого розпорядження не надав і в суді першої інстанції, в скарзі же не зазначає поважних причин не долучення такого розпорядження до матеріалів справи. У будь-якому випадку він повинен був проконтролювати виконання свого розпорядження.

Не відповідають дійсності і твердження ОСОБА_1 про не застосування РТК в роботі, оскільки з рапорту від 25 листопада 2016 року вбачається, що працівниками при проведенні навантажувально-розвантажувальних робіт не дотримано правила, зазначені у нововведених РТК, що призвело до порушень правил охорони праці. З пояснень стивідора ОСОБА_2 від 17 листопада 2016 року та табелю (наряду) за 29 жовтня 2016 року (долучені до матеріалів справи) також вбачається, що стивідор проводив інструктаж за РТК, що втратили чинність. Тобто, відповідні РТК вже мали б застосовуватись у роботі, однак останні не були доведені до всіх працівників, які мали б працювати згідно з останніми.

У зв`язку з відсутністю обґрунтувань відмови ППО у наданні згоди на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відсутністю обґрунтувань невиконання ним посадових обов`язків, портом прийнято законний та обґрунтований наказ. Профспілковий комітет, надаючи відмову роботодавцю у притягненні працівника до дисциплінарної відповідальності без обґрунтувань, зловживає наданими їй правами.

Про ознайомлення позивача з Правилами внутрішнього трудового розпорядку свідчить штамп на особовій картці. Крім того, згідно з актами перевірок Головного управління Держпраці у Донецькій області ДП «ММТП» діють правила внутрішнього трудового розпорядку, які відповідають вимогам статті 142 КЗпП України. Правила внутрішнього трудового розпорядку передані до структурних підрозділів, для ознайомлення з ними працівників. Встановлено, що всі працівники при прийомі на роботу ознайомлені під підпис з правил внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.

Факт ознайомлення позивача із зазначеними документами перевірявся в іншій справі № 266/1124/16-ц, згідно з рішеннями у якій суди дійшли до висновку про ознайомлення позивача з такими документами.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області.

01 лютого 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

15 квітня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного цивільного суду Капустинським В. № 1093/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

15 квітня 2020 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю., судді, які входять до складу колегії: Бурлаков С. Ю., Коротенко Є. В.

Фактичні обставини справи встановлені судами

02 червня 1982 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ДП «ММТП» на посаду докера-механізатора, з 21 липня 2009 року призначений на посаду начальника 1 вантажного району.

ОСОБА_1 належним чином ознайомлений зі своєю посадовою інструкцією зі змінами та доповненнями, про що свідчить його особистий підпис в аркуші ознайомлення.

Згідно з пунктом 2.1.4 Інструкції в обов`язки начальника вантажного району входить виконання наказів, розпоряджень, заходів, інших документів, виданих керівництвом порту.

17 серпня 2016 року тимчасово виконуючим обов`язки директора ДП «ММТП» ОСОБА_17 видано наказ № 409 про впровадження в дію РТК № Н-23.0 та № Н-24.0, пунктом 3 та 3.1 якого доручено начальникам вантажних районів, зокрема, ОСОБА_1 ознайомити особисто з РТК своїх заступників та інший підпорядкований склад робітників порту під підпис, строком виконання до 26 серпня 2016 року, пунктом 3.2 зобов`язано організувати навчання оперативно-розпорядницького та складського персоналу згідно РТК, строком виконання до 31 серпня 2016 року, пунктом 3.3 організувати навчання механізаторів, докерів-механізаторів строком виконання до 09 вересня 2016 року.

Пунктом 5 наказу № 409 контроль за його виконанням покладено на старшого

технолога порту ОСОБА_15 та заступника директора з охорони праці та екології ОСОБА_16 без визначення дати проведення вказаного контролю.

08 вересня 2016 року виконуючий обов`язки директора ДП «ММТП» ОСОБА_18 видав наказ № 451, пунктом 1 якого поклав на керівників структурних підрозділів порту обов`язок ознайомлювати підлеглий персонал під підпис з документами, що направляються до підрозділу, пунктом 2.2. встановив строк для забезпечення ознайомлення працівників структурних підрозділів 01 жовтня 2016 року.

13 вересня 2016 року начальник 1 вантажного району ОСОБА_1 видав розпорядження, яким призначив відповідальним за виконання наказу № 451 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , яким встановив строк ознайомлення співробітників 1 вантажного району порту з наказом № 451 до 22 вересня 2016 року, строк до 01 жовтня 2016 року відведено для ознайомлення співробітників з іншими нормативними документами, з якими вони не ознайомлені.

14 листопада 2016 року начальник 1 вантажного району ОСОБА_1 видав розпорядження про внесення змін до розпорядження від 13 вересня 2016 року.

25 листопада 2016 року старшим технологом ДП «ММТП» ОСОБА_15 та заступником директора з охорони праці та екології ОСОБА_16 надано рапорт, згідно з яким вказаними особами на виконання пункту 5 наказу № 409 здійснювався контроль за його фактичним виконанням та виявлено чисельні порушення в роботі працівниками 1 вантажного району ДП «ММТП», за результатами якого начальнику району ОСОБА_1 доручено проведення внутрішнього розслідування, яке ним завершено 17 листопада 2016 року, але проведено не в повному обсязі.

29 листопада 2016 року наказом виконуючого обов`язки директора ДП «ММТП» на підставі рапорту від 25 листопада 2016 року скасовано розпорядження ОСОБА_1 від 17 листопада 2016 року № 169, вирішено відкласти питання про відповідальність ОСОБА_1 в зв`язку із знаходженням на лікарняному.

ОСОБА_1 знаходився на лікарняному згідно з відомостями листка непрацездатності в період з 20 до 23 листопада 2016 року та з 26 листопада до 01 грудня 2016 року.

09 грудня 2016 року складено акт про відмову ОСОБА_1 надати пояснення щодо порушень виконання наказу від 17 серпня 2016 року № 409.

27 грудня 2016 року рішенням виборного органу ППО ДП «ММТП» відмовлено в задоволенні подання керівництва порту про надання згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

29 грудня 2016 року ДП «ММТП» видано наказ № 733 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за невиконання ним пункту 3.1.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку та пункту 2.1.4 Інструкції.

З пояснень ОСОБА_12 вбачається, що РТК нею було отримано наприкінці серпня - початку вересня та передано особисто ОСОБА_1 .

З пояснень ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_2 вбачається, що з РТК вони фактично ознайомлені 25 листопада 2016 року.

Отримання документації в строк доведено поясненнями допитаних в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які підтвердили факт наявності усного розпорядження ОСОБА_1 про виконання ними покладених на нього наказом керівництва ДП «ММТП» обов`язків щодо ознайомлення працівників 1 вантажного району з новими РТК.

Свідки ОСОБА_19, ОСОБА_2 , в судовому засіданні підтвердили факт ознайомлення з новими РТК, однак відомостей про особу того, хто їх ознайомив та час ознайомлення суду не надали.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 14 квітня 2017 року, ухваленим у справі № 266/1124/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ДП «ММТП» про визнання незаконним та скасування пункту наказу, встановлено факт належного ознайомлення ОСОБА_1 з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та Інструкцією.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення, якими є догана і звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

За змістом статей 147-1, 149 КЗпП України, статті 81 ЦПК у справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.

В аспекті положень частини сьомої статті 43 і частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та з урахуванням висновку про право роботодавця звільнити працівника (притягнути його до дисциплінарної відповідальності) без згоди виборного органу профспілки слід виходити з того, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника (притягнення його до дисциплінарної відповідальності), а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Обставини щодо належного ознайомлення ОСОБА_1 з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та Інструкцією, встановлені апеляційним судом у справі № 266/1124/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ДП «ММТП» про визнання незаконним та скасування пункту наказу, мають преюдиційне значення в силу положень частини четвертої статті 82 ЦПК України при розгляді цієї справи.

За таких обставин, встановивши, що позивач не виконав пункт 3.1.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку та пункт 2.1.4 Інструкції, а рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача не вмотивоване, не містить посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося з дотриманням норм трудового законодавства України.

Аргументи касаційної скарги щодо пропущення відповідачем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності не ґрунтуються на вимогах статті 148 КЗпП України, якою передбачено, що обчислення місячного терміну для застосування дисциплінарного стягнення починається з дня виявлення не факту (події), а саме проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов`язки, характеру порушення, шкідливі наслідки правопорушення, причинного зв`язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника. Як правило, місячний строк обчислюється з дня закінчення службового розслідування, проведення перевірки тощо. Наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності № 733 винесено 29 грудня 2016 року, тобто в місячний строк з моменту завершення внутрішнього розслідування.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судами, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні

підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної

інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 14 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст