Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.10.2018 року у справі №201/8265/17

Постанова

Іменем України

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 201/8265/17

провадження № 61-43007св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Дніпровська міська рада,

відповідачі: ОСОБА_1, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15 січня 2018 року у складі судді Ходаківського М. П. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року у складі колегії суддів:

Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що земельна ділянка площею 0,0706 га, кадастровий номер 1210100000:03:326:0025, що розташована на АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд вибула із комунальної власності протиправно, Дніпровська міська рада не приймала рішення від 29 січня 2014 року № 25/47 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок громадянам у м. Дніпропетровську" на підставі якого ОСОБА_1 02 лютого 2015 року отримав свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку.

Посилаючись на вищенаведене та на положення статей 203 215 ЦК України, позивач просив визнати свідоцтво про право власності на земельну ділянку, що видане державним реєстратором Реєстраційної служби Дніпровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Лісоволенком Р. М. 02 лютого 2015 року на ім'я ОСОБА_1, недійсним.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15 січня 2018 року, зміненим в частині правового обґрунтування постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року, в задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не є власником спірної земельної ділянки, оскільки після видачі оспорюваного свідоцтва земельна ділянка неодноразово була відчужена і для нового власника оспорюване свідоцтво не є правовою підставою для володіння земельною ділянкою.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині правового обґрунтування, апеляційний суд виходив із того, що відповідач не є власником спірної земельної ділянки, щодо якої видане оспорюване свідоцтво, вказана земельна ділянка відчужена на підставі цивільно-правової угоди іншій особі, яка не була залучена до участі у справі в якості відповідача, та що позивач у даній справі вимог про витребування спірної земельної ділянки з володіння нового власника не заявляв.

Крім того, на спірній земельній ділянці розташований житловий будинок, що належить на праві власності ОСОБА_3., яка також не була залучена до участі у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з таким вирішенням спору, Дніпровська міська рада подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Дніпровської міської ради аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення у даній справі взяли до уваги експертний висновок, у якому відсутня інформація щодо передачі відповідачу спірної земельної ділянки. Крім того, експерт не був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, а отже він не є належним та допустимим доказом.

Крім того, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки іншим доказам, наявним у матеріалах справи.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Витребувано з Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі договору оренди землі, укладеного 19 лютого 2009 року між Дніпропетровською міською радою та закритим акціонерним товариством "Солар-Холдінг ", правонаступником якого є ТОВ "Солар-Холдінг", в строкове платне користування останньому передана земельна ділянка загальною площею 0,0705 га, кадастровий номер 1210100000:03:32:0025, що розташована на АДРЕСА_1.

На вищевказаній земельній ділянці був розташований належний орендарю на праві власності житловий будинок, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок НОМЕР_1 від 19 січня 2005 року, виданим виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

25 січня 2013 року між ТОВ "Солар-Холдінг" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 25 грудня 2013 року № 53/45 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок по фактичному розміщенню індивідуальних жилих будинків, господарських будівель і споруд. Вказане рішення не оспорювалось.

Рішенням сесії VІ скликання Дніпропетровської міської ради від 29 січня 2014 року № 25/47 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок громадянам у м. Дніпропетровську.

Згідно з додатком № 9 до рішення Дніпропетровської міської ради від 29 січня 2014 року № 25/47 у власність ОСОБА_1 передана земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,0705 га, кадастровий номер 1210100000:326:0025.

02 лютого 2015 року Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Добровольському О. С. видано свідоцтво про право власності за індексним номером 33030317 на земельну ділянку площею 0,0705 га (кадастровий номер 1210100000:03:32:0025) в районі будинку АДРЕСА_1.

Згідно з висновком від 21 червня 2017 року експертного технічного дослідження документів, зокрема, додатку № 9 до рішення Дніпропетровської міської ради від 29 січня 2014 року № 25/47, проведеного Дніпропетровським Науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, відтиски печатки на рішенні сесії VІ скликання Дніпропетровської міської ради від 29 січня 2014 року № 25/47 та додатку № 9 до рішення Дніпропетровської міської ради від 29 січня 2014 року № 25/47 нанесені одним і тим же кліше печатки Дніпропетровська міська рада.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У позовній заяві Дніпровська міська рада просила визнати свідоцтво про право власності на землю, видане ОСОБА_1, недійсним з підстав, передбачених статями 203 215 ЦК України.

Відповідно до статті 126 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації права на нерухоме майно, видається, зокрема: фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республік Крим, органів місцевого самоврядування. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується печаткою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 917/927/17 зазначила, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб'єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.

Правовстановлюючим документом у цьому випадку є рішення ради "Про оформлення права приватної власності", на підставі якого видані відповідні свідоцтва та дійсність яких може бути підтверджена (не підтверджена) судом при вирішенні спору щодо дійсності рішення відповідного органу, на підставі якого було видано оскаржуване заявником свідоцтво.

Оскільки рішення про оформлення права власності не визнано недійсним, вірним є висновок про відмову у визнанні недійсним свідоцтва про право власності на землю, виданого ОСОБА_1.

Суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, виходячи з підстав позову, змісту позовних вимог та враховуючи те, що апеляційний суд не наділений процесуальними повноваженнями щодо залучення нових учасників справи, правильно відмовив у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у даній справі, взяли до уваги експертний висновок, який не є належним та допустимим доказом, та що суди не надали належної оцінки іншим наявним доказам у матеріалах справи, колегія суддів відхиляє, оскільки встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій відповідно до статтей 77 78 79 80 89 367 ЦПК України.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15 січня 2018 року у незміненій при перегляді апеляційним судом частині та постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15 січня 2018 року у незміненій при перегляді апеляційним судом частині та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук