Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.01.2019 року у справі №750/2447/18

Постанова

Іменем України

22 липня 2020 року

м. Київ

справа № 750/2447/18

провадження № 61-48487св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: державне підприємство "Сетам", Центральний відділ державної виконавчої служби м. Чернігова, ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та державного підприємства "СЕТАМ" на постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Бечка Є.

М., Євстафіїва О. К.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігова, ОСОБА_2, у якому просив визнати недійсними результати електронних торгів, оформлених протоколом електронних торгів № 318116 від 22 лютого 2018 року, з реалізації двокімнатної квартири

АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 2/750/22/2013, виданий Деснянським районним судом м.

Чернігова, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 667 877,34 грн.

Державним виконавцем накладено арешт на належну ОСОБА_1 двокімнатну квартиру

АДРЕСА_1.

З метою реалізації арештованого нерухомого майна 05 липня 2017 року суб'єктом оціночної діяльності було складено звіт, згідно з яким визначено ринкову вартість вказаної квартири в розмірі 330 420,00 грн.

Не погоджуючись із оцінкою майна, ОСОБА_1 подав скаргу на дії державного виконавця, в якій просив визнати необ'єктивною грошову оцінку вартості нерухомого майна. Згідно з висновком судової експертизи вартість двокімнатної квартири

АДРЕСА_1 станом на проведення її оцінки суб'єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження становила 563 187,00 грн. Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 березня 2018 року визнано необ'єктивною грошову оцінку спірної квартири, визначену у звіті, який складено 05 липня 2017 року суб'єктом оціночної діяльності.

Посилаючись на те, що ціна є істотною умовою договору купівлі-продажу, реалізація квартири, проведена за грошовою оцінкою, яка визнана судом необ'єктивною, продаж квартири на електронних торгах порушує його права, оскільки кредитору будуть перераховані кошти у значно меншій сумі, ніж ринкова вартість квартири, борг залишиться більшим, вважав, що оспорюваний правочин не відповідає нормам законодавства, та просив суд визнати недійсними результати електронних торгів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 червня

2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що електронні торги відбулися в межах норм чинного законодавства і не можуть бути визнані недійсними, оскільки при розгляді справи не встановлено, що при їх проведенні були порушені права та законі інтереси позивача.

Суд першої інстанції виходив із того, що проведення оцінки арештованого майна є дією державного виконавця, яка оскаржена не була, а отже, реалізація арештованого майна відбулася зі встановленням початкової ціни лота. На час електронних торгів самі торги зупинені не були та грошова оцінка двокімнатної квартири АДРЕСА_1 в розмірі 330 420,00 грн, визначена в звіті про незалежну оцінку від 05 липня 2017 року суб'єктом оціночної діяльності Дубиком О. О., була чинною, пропозицій, які б перевищували початкову ціну, не надходило.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 червня 2018 року скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними електронні торги, оформлені протоколом електронних торгів № 318116 від 22 лютого 2018 року, з реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірна квартира була реалізована на електронних торгах 22 лютого 2018 року за ціною, яка є значно заниженою і не відповідає дійсній ринковій вартості цієї квартири, що встановлено ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова

від 15 березня 2018 року, яка набрала законної сили 31 березня 2018 року.

Оскільки ціна є істотною умовою договору, електронні торги, проведені на підставі звіту, що ґрунтується на необ'єктивній грошовій оцінці майна, слід визнати недійсними, оскільки внаслідок продажу квартири на електронних торгах за значно заниженою ціною кредитору у виконавчому провадженні буде перерахована значно менша сума на погашення заборгованості ОСОБА_1, що свідчить про порушення майнових прав позивача.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

13 грудня 2018 року ОСОБА_2 та ДП "СЕТАМ" звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, у яких просять скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 червня

2018 року.

Находження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ДП "СЕТАМ" та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Клопотання ДП "СЕТАМ" про зупинення дії оскаржуваної постанови задоволено.

Зупинено дію постанови Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року до закінчення касаційного провадження.

У січні 2019 року справу № 750/2447/18 передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Сімоненко В. М.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції у порушення норм статей 89, 263 ЦПК України не з'ясував обставини щодо неможливості впливу необ'єктивної оцінки на результат оскаржуваних електронних торгів, не врахував того, що дії державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію за заниженою оцінкою незаконними не визнавалися, такі дії мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Апеляційний суд не встановив факту порушення вимог Порядку при проведенні спірних електронних торгів, яке впливає на їх результат та порушує права позивача, а тому дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Касаційна скарга ДП "СЕТАМ" мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув належної правової уваги на те, що процедура проведення прилюдних торгів як правочин може бути визнана недійсною у розумінні статті 215 ЦК України лише у випадку недодержання вимог законодавства в момент укладення такого правочину, тобто порушення правил проведення торгів. Разом із тим, дії ДП "СЕТАМ" є законними, оскільки організатор торгів не повинен перевіряти об'єктивність оцінки переданого на реалізацію майна, що належить до повноважень відповідних органів державної виконавчої служби, дії яких є самостійним предметом оскарження і не є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Таким чином, судом не встановлено, що ДП "СЕТАМ" було порушено норми Порядку реалізації арештованого майна.

Крім того, апеляційний суд не звернув належної уваги на те, що стартова ціна, що визнана заниженою, жодним чином не вплинула на результати торгів, оскільки спірне майно за цією ціною придбано не було у зв'язку із несплатою гарантійного внеску жодним учасником. Визнання недійсними електронних торгів матиме наслідком не закінчення виконавчого провадження, а повторне виставлення квартири боржника на реалізацію, а тому права позивача не порушено.

Відзив на касаційні скарги

У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційні скарги, підписаний представником ОСОБА_4, у якому просить суд залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Відзив мотивовано безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційних скарг, оскільки встановлення заниженої ціни початкової реалізації об'єкта нерухомого майна свідчить про те, що продаж такого майна на прилюдних торгах є незаконним, оскільки є помилковою така істотна умова, як ціна реалізації майна.

Порушенням права позивача є те, що внаслідок продажу квартири на прилюдних торгах за значно заниженою ціною, він недоотримав грошові кошти від реалізації його майна, оскільки вони будуть перераховані кредитору у меншій сумі, ніж боржник правомірно очікував, і відповідно, залишиться частина боргу, якої б у іншому випадку не існувало.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби

м. Чернігова знаходиться виконавчий лист № 2/750/22/2013, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь банківської установи заборгованості за кредитним договором у розмірі 667 877,34 грн.

У ході проведення виконавчих дій 05 липня 2017 року суб'єктом оціночної діяльності Дубиком О. О. складено звіт, яким визначено ринкову вартість належної позивачу двокімнатної квартири

АДРЕСА_1 в сумі 330 420,00 грн.

Згідно з протоколом № 285418 від 18 вересня 2017 року електронні торги з реалізації двокімнатної квартири

АДРЕСА_1 не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 318116 від 22 лютого 2018 року відбулися електронні торги з реалізації двокімнатної квартири

АДРЕСА_1 за кінцевою ціною продажу - 306 700,00 грн. Переможцем торгів було визнано

ОСОБА_2.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 березня

2018 року, яка набрала законної сили 31 березня 2018 року, у справі № 750/7311/17 скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів

Прощенко Л. В. задоволено частково та визнано необ'єктивною грошову оцінку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 в розмірі 330 420,00 грн, визначену в Звіті про незалежну оцінку від 05 липня 2017 року суб'єктом оціночної діяльності Дубиком О. О.

У справі встановлено, що згідно з висновком судової експертизи дійсна ринкова вартість двокімнатної квартири

АДРЕСА_1 станом на 27 червня 2017 року становила 563 187,00 грн, тобто визначена суб'єктом оціночної діяльності вартість вказаної квартири у звіті від 05 липня 2017 року, є значно заниженою і не відповідає дійсній ринковій вартості цієї квартири.

Головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС м. Чернігів Прощенко Л.

В. 23 березня 2018 року складено акт про реалізацію предмета іпотеки, який був затверджений начальником відділу.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних

Перевіривши доводи касаційних скарг, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний суд у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання,

а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною 2 статті 16, частиною 1 статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частиною 2 статті 16, частиною 1 статті 215 ЦК України, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину частиною 2 статті 16, частиною 1 статті 215 ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Наведене узгоджується з нормами частини 4 статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами електронних торгів, а підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент відкриття виконавчого провадження та початку процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, регулювалися нормами Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент проведення електронних торгів), а також Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2016 № 2831/5 (далі - Порядок).

Згідно з частиною 1 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частиною 1 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження") здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Відповідно до пункту 1 Порядку електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено визначення вартості майна боржника та його оцінка.

Зокрема, встановлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Відповідно до частини 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Згідно із частиною 4 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до частиною 4 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

статті 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.

Тому позивач вправі звертатися за захистом своїх прав шляхом подання відповідного позову стосовно відшкодування суб'єктом оціночної діяльності завданих збитків.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові

від 13 березня 2018 року (справа № 914/881/17), провадження №12-18гс18.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Як на підставу позову про визнання прилюдних торгів недійсними,

ОСОБА_1 посилався, зокрема на те, що продаж квартири на електронних торгах за значно заниженою грошовою оцінкою, яка визнана судом необ'єктивною, порушує його права, оскільки кредитору будуть перераховані кошти у значно меншій сумі, ніж ринкова вартість квартири, у результаті чого борг залишиться більшим.

У справі, що переглядається, встановлено, що 27 липня 2017 року

ОСОБА_1, не погоджуючись із грошовою оцінкою вартості двокімнатної квартири АДРЕСА_1 в сумі 330 420,00 грн, яку здійснено 05 липня 2017 року суб'єктом оціночної діяльності Дубиком О. О., звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Прощенко Л. В.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 березня

2018 року, яка набрала законної сили 31 березня 2018 року, у справі № 750/7311/17 скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів

Прощенко Л. В. задоволено частково та визнано необ'єктивною грошову оцінку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 в розмірі 330 420,00 грн, визначену в Звіті про незалежну оцінку від 05 липня 2017 року суб'єктом оціночної діяльності Дубиком О. О.

Таким чином, позивач скористався своїм процесуальним правом та оскаржив дії державного виконавця щодо майна, яке є предметом купівлі-продажу на прилюдних торгах.

Разом із тим, конкретно в цьому випадку подання позивачем скарги на рішення та дії державного виконавця не забезпечило йому відновлення порушених прав на нерухоме майно, і такий спосіб оскарження оцінки майна не був ефективним, оскільки прилюдні торги відбулися 22 лютого 2018 року і на момент їх проведення оцінка майна, що реалізовувалося, була чинною.

Враховуючи те, що прилюдні торги з реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 відбулися 22 лютого 2018 року за ціною продажу, яка визнана необ'єктивною в судовому порядку, а також те, що ціна є істотною умовою договору купівлі-продажу, апеляційний суд дійшов правильного висновку про порушення майнових прав позивача та наявність правових підстав для задоволення позову.

Подібний висновок висловлений в постанові Верховного Суду від 10 березня 2020 року у справі № 927/1184/15.

Посилання касаційних скарг ОСОБА_2 та ДП "СЕТАМ" на те, що дії державного виконавця, зокрема щодо встановлення оцінки майна, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними перевірено апеляційним судом та зазначено, що такі дії не є предметом розгляду у цій справі, а з огляду на визнання оцінки несправедливою та відсутністю повноважень державного виконавця на скасування оцінки, є такими, що не впливають на висновки судів.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційних скарг про те, що результати електронних торгів не порушують права позивача, оскільки порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Встановивши, що внаслідок продажу майна на електронних торгах за значно заниженою ціною кредитору у виконавчому провадженні буде перерахована значно менша сума на погашення заборгованості ОСОБА_1, апеляційний суд обґрунтовано вважав, що майнові права позивача у справі порушено.

Колегія суддів погоджується, що вилучення та реалізація майна, що належало позивачу, було здійснено в інтересах належного відправлення судочинства, з метою забезпечення виконання остаточного судового рішення, що є легітимною метою в загальних інтересах суспільства. Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу на той факт, що необхідної рівноваги не буде досягнуто, якщо через надто формальне застосування процедурних вимог майно позивача реалізовано за нижчою ціною, що зараховується в рахунок погашення його боргу перед кредиторами.

Вилучення майна з визначенням ціни, яка в рази нижча реальній вартості, порушить справедливу рівновагу, а заявник матиме особистий і надмірний тягар, що є порушенням статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, вирішуючи спір, апеляційний суд правильно застосував вказані норми матеріального та процесуального права, встановив фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскарженого судового рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників із висновками суду щодо їх оцінки, що в силу статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційних скаргах доводи були предметом дослідження апеляційним судом із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні дотримані норми матеріального та процесуального права, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

За змістом частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2019 року зупинено дію постанови Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року до закінчення касаційного провадження.

Враховуючи те, що касаційні скарги ОСОБА_2 та ДП "СЕТАМ" підлягають залишенню без задоволення, відповідно до положень частини 3 статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює дію постанови Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Згідно з частиною 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу державного підприємства "СЕТАМ" залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді:

А. І. Грушицький

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик