Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.05.2020 року у справі №477/146/17

Постанова

Іменем України

11 березня2019 року

м. Київ

справа № 477/146/17

провадження № 61-32408св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго»,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, правонаступником яких є ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 05 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

30 січня 2017 року публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (далі - ПАТ «Миколаївобленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення завданих ПАТ «Миколаївобленерго» збитків у розмірі 24 370,98 грн.

Позов мотивовано тим, що 12 серпня 2015 року представниками ПАТ «Миколаївобленерго» за адресою по АДРЕСА_1, здійснено технічну перевірку електроустановки побутового споживача, в результаті якої встановлено порушення пункту 42 Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕн), а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника схованою електричною проводкою поза приладом обліку з порушенням схеми обліку, що не можливо виявити при контрольному огляді.

У результаті порушення відповідачами ПКЕЕН відбулося необліковане користування електричною енергію на загальну суму 24 370,98 грн, що є реально спожитою, але не врахованою приладом обліку споживача та несплаченою електроенергією.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 травня 2017 року в зв'язку зі смертю відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх замінено на належного відповідача ОСОБА_6

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_6 на свою користь борг у сумі коштів 24 370,98 грн та судові витрати.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 13 липня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на корись ПАТ «Миколаївобленерго» збитки в сумі 24 370,98 грн та судові витрати.

Суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позивачем вимог щодо стягнення коштів з ОСОБА_6 Також зазначив, що мають місце деліктні правовідносини, оскільки договір на постачання електричної енергії між сторонами не укладався, при цьому виявлено порушення споживання електричної енергії внаслідок безоблікового споживання.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 05 вересня 2017 року рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 13 липня 2017 року скасовано, ухвалено нове, яким позов ПАТ «Миколаївобленерго» до ОСОБА_6 про стягнення коштів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Миколаївобленерго» 13 398,85 грн на відшкодування вартості необлікованої електричної енергії та 875,65 грн судового збору.

Стягнуто з ПАТ «Миколаївобленерго» на користь ОСОБА_6 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмір 967,62 грн.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що має місце безоблікове споживання електричної енергії у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, власником якого та споживачем електричної енергії є ОСОБА_6 При цьому колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо відшкодування вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 13 398,85 грн із розрахунку за 12 місяців, що передували дню виявлення порушення.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

У вересні 2017 року ОСОБА_6 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасуватирішення апеляційного суду Миколаївської області від 05 вересня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Миколаївобленерго» 13 398,85 грн на відшкодування вартості необлікованої електричної енергії, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_6 не є власником житлового будинку за адресою по АДРЕСА_1 та не укладала договір про постачання електричної енергії з позивачем, а тому позовні вимоги про стягнення з неї збитків у вигляді відшкодування вартості необлікованої електричної енергії є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Жовтневого районного суду Миколаївської області.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року касаційна скарга разом з матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:

Згідно з актом про порушення від 12 серпня 2015 року № М 2542 при здійсненні перевірки працівниками ПАТ «Миколаївобленерго» за адресою: АДРЕСА_1, встановлено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, схованою електропроводкою з порушенням схем обліку, що неможливо було виявити під час контрольного огляду приладу обліку, чим порушено пункт 42 ПКЕЕн (а. с. 4).

Відповідно до розрахунку, проведеного позивачем, такими діями ПАТ «Миколаївобленерго» було завдано збитки на суму 24 370,68 грн. Розрахунок проведено з 22 травня 2013 року - дати складання попереднього акту про порушення ПКЕЕН, тобто попереднього технічного огляду (а. с. 9, 12).

Власником особового рахунку № НОМЕР_1, згідно з випискою є ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Будь-яких змін до особового рахунку після смерті останньої щодо власника особового рахунку внесено не було.

Суди також встановили, що власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 підставі договору купівлі-продажу від 20 грудня 2002 року є ОСОБА_6, яка за вказаною адресою не проживає, а проживає за адресою: АДРЕСА_2

На час огляду житлового будинку працівниками ПАТ «Миколаївобленерго» у ньому проживала та була зареєстрована ОСОБА_5, мати відповідачки (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року) відносно неї складено акт про порушення.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини:

У пункті 48 Правил користування електричною енергією зазначено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення Правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без засобів обліку.

Порядок складання актів про порушення споживачем Правил користування електричною енергією передбачений пунктом 53, відповідно до якого у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання, а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики.

Пункт 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 122, встановлює, що обсяг електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики.

Згідно з пункту 2 Правил користування електричною енергією, побутовий споживач - це фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником; самовільне підключення - це споживання електричної енергії без укладання з електропостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил.

Відповідно до пункту 3.1 Методики п/п 3.5 застосовується у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводок до електромережі електропостачальника або іншого споживача (власника мережі) з порушенням схеми обліку.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахунку споживання електричної енергії; за тарифами та за кількістю днів, у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за 12 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення (пункт 3.3 б Методики). Порядок проведення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії передбачений пунктом 3.5 та з врахуванням пункту 2.7 Методики.

Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за результатом розгляду касаційної скарги:

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 як власник житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, повинна відшкодувати ПАТ «Миколаївобленерго» вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 13 398,85 грн із розрахунку за 12 місяців, що передували дню виявлення порушення у зв'язку із виявленням у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики (самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника).

Щодо доводів касаційної скарги:

Доводи ОСОБА_6 про те, що вона не є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 необґрунтовані та спростовуються матеріалами справи, вже були предметом розгляду судом апеляційної інстанції та мотивовано ним відхилені, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Щодо доводів касаційної скарги про те, що ОСОБА_6 не укладала з позивачем договір на постачання електроенергії то слід зазначити таке.

Споживання електричної енергії може відбуватися на підставі договору, укладеного з енергопостачальником лише власником або наймачем об'єкта споживача.

Саме на власника або наймача об'єкта споживача покладено обов'язок звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією, у тому числі і у випадку набуття ним права власності чи права користування об'єктом споживача, уже підключеним до електропостачання попереднім власником чи наймачем.

Таким чином, саме на ОСОБА_6 як власника спірного житлового будинку покладено обов'язок звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією і саме власник є відповідальною особою за збитки, завдані енергопостачальнику в результаті безоблікового використання електроенергії, що подається у належні йому на праві власності чи користування об'єкти споживача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 05 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська