Постанова

Іменем України

11 січня 2023 року

м. Київ

справа № 127/27446/20

провадження № 61-11002 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Самородова Олена Петрівна,

відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Міхасішина І. В., Стадника І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який було уточнено, до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»

(далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) про захист прав споживача, припинення нарахування заборгованості та відшкодування моральної шкоди, в якому просила:

- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» припинити незаконне нарахування

їй заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за додатковим рахунком договору SAMDNWFC 00046754192 від 05 листопада 2018 року;

- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» скасувати нараховані

відсотки і штрафні санкції у період із 16 липня 2020 року по день

ухвалення судом рішення за рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за додатковим рахунком SAMDNWFC 00046754192 від 05 листопада 2018 року;

- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів

на рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 )

за додатковим рахунком SAMDNWFC 00046754192 від 05 листопада

2018 року;

- стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь грошові кошти у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн;

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що у зв`язку зі збором коштів

на операцію дитини, у якої діагноз дитячий церебральний параліч, вона виставила на продаж на сайті «ОLX» дитячу коляску за 1 900,00 грн.

18 липня 2020 року до неї зателефонував покупець, який виявив бажання придбати коляску за 1 800,00 грн, на що вона погодилася.

Позивач указувала, що по домовленості з покупцем гроші їй було перераховано на картковий рахунок із картки дружини покупця. Після цього

їй зателефонував консультант банку та повідомив, що на її рахунок надійшли кошти у розмірі 1 800,00 грн, однак вона не може їх отримати, через відсутність послуги отримання грошових коштів від юридичних осіб, яку запропонував їй підключити. У подальшому їй було направлено посилання, за яким вона мала перейти, після чого з рахунку її кредитного ліміту зникла грошова сума у розмірі 15 392,00 грн.

По даному факту вона одразу звернулася до поліції й було відкрито кримінальне провадження № 12020025020000100 з кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною першою статті 190 КК України (шахрайство).

У той самий день вона зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» та заблокувала всі свої рахунки. Крім того, вона просила банк провести службове розслідування і не нараховувати їй проценти, у чому їй було відмовлено. Разом із цим, працівники банку почали постійно телефонувати їй, вимагаючи сплатити грошові кошти.

Позивач уважала себе потерпілою від злочинної недбалості банку, який

не створив умов для безпеки її особистих даних, у зв`язку з чим надав можливість шахраям 18 липня 2020 року зняти з її банківського рахунку грошові кошти.

При цьому банк продовжує нараховувати їй проценти, пеню, у результаті чого її заборгованість зростає. Через такі дії банку вона не може спокійно жити, її життя погіршилося, працівники банку постійно їй телефонують, погрожують, залякують родичів та знайомих, розповсюджують її особисті дані та приватну інформацію. Як наслідок погіршився стан її здоров`я, вона змушена витрачати додатковий час і кошти для захисту своїх порушених прав.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд її позов задовольнити.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого

2022 року у складі судді Воробйова В. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» припинити незаконне нарахування ОСОБА_1 заборгованості за картковим рахунком

№ НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за додатковим рахунком договору SAMDNWFC 00046754192 від 05 листопада 2018 року

за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) 18 липня 2020 року.

Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на рахунку

№ НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за додатковим рахунком SAMDNWFC 00046754192 від 05 листопада 2018 року до того стану, в якому він був перед виконанням фінансових операцій 18 липня

2020 року, тобто станом на 17 липня 2020 року, врахувавши внесені позивачем кошти в рахунок погашення боргу по картковому рахунку

№ НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).

Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти

у рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок неправомірних дій

АТ КБ «ПриватБанк», що порушили її права, як споживача фінансових послуг, у розмірі 3 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, надавши оцінку поданим сторонами доказам

у їх сукупності, врахувавши відповідні норми ЦК України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», судову практику Верховного Суду, частково задовольняючи позов ОСОБА_2 , виходив із недоведеності факту того, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію. Тому наявні правові підстави для припинення незаконного нарахування їй заборгованості за відповідним картковим рахунком та відновлення залишку коштів станом на 17 липня 2020 року.

Разом із цим, позовна вимога ОСОБА_2 про зобов`язання відповідача скасувати нараховані їй відсотки і штрафні санкції

за відповідний період не підлягає задоволенню, оскільки є неефективним способом судового захисту порушеного права.

Суд першої інстанції вважав, що оскільки заборгованість за картковим рахунком нараховувалася ОСОБА_1 незаконно їй завдано моральну шкоду, визначивши її у розмірі 3 000,00 грн, яка полягає у душевних переживаннях та стражданнях, порушенні нормального життєвого ритму через погрози зі сторони співробітників банку, витрачанні часу та зусиль для захисту своїх прав. У цій частині враховано прецедентну судову практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Крім того, позовна вимога про відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає, так як позивачем їх не підтверджено.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

АТ КБ «ПриватБанк» у вересні 2022 року подало до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року, в якій також просило поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху, надано заявнику строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції, в якій запропоновано зазначити інші підстави для поновлення такого строку, надавши відповідні докази. Заявника попереджено про наслідки невиконання ухвали.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 жовтня 2022 року

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області

від 07 лютого 2022 року відмовлено з підстав, передбачених пунктом 4

частини першої статті 358 ЦПК України.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що банк пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а наведені ним причини його пропуску є неповажними, що є підставою для відмови

у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху заявник звернувся до суду із заявою про усунення недоліків, у якій просив визнати причини пропуску подання апеляційної скарги поважними та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року, посилаючись на те, що апеляційну скаргу банком було подано 15 лютого 2022 року, тобто у межах строку, визначеного статтею 354 ЦПК України,

що, на думку банку, підтверджується відбитком печатки поштового відділення публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - ПАТ «Укрпошта») на описі вкладення у цінний лист, реєстром згрупованих відправлень та фіскальним чеком. Банк посилався також на введення правового режиму воєнного стану на території України з 24 лютого

2022 року та переїзд працівників банку у безпечні місця.

Апеляційний суд зазначив, що доводи заяви банку про усунення недоліків апеляційної скарги фактично дублюють клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заявлене в апеляційній скарзі.

При цьому апеляційний суд відхилив посилання АТ КБ «ПриватБанк»,

як на поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції, на воєнний стан та переїзд працівників банку в інші місця проживання, вказавши, що відповідно

до сталої прецедентної практики ЄСПЛ сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними

їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Апеляційний суд не вбачав у цьому порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), оскільки право

на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. У свою чергу право

на оскарження судового рішення також обмежене встановленим строком

на апеляційне чи касаційне оскарження. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що відповідачем не надано доказів відсутності реальної можливості представника АТ КБ «Приватбанк»,

як юридичної особи, цікавитися фактичним рухом та розглядом поданої банком апеляційної скарги. Додані до апеляційної скарги копія опису

та даних з реєстру відправки не є достатньою підставою для поновлення порушеного банком строку на апеляційне оскарження. При цьому АТ КБ «ПриватБанк» не зазначає дату вручення йому копії оскаржуваного рішення районного суду.

Судом апеляційної інстанції враховано відповідну прецедентну практику ЄСПЛ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2022 року до Верховного Суду,

АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до Вінницького апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із Вінницького міського суду Вінницької області. Надіслано іншому учаснику справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву

на касаційну скаргу.

У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року справу призначено

до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними

у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» мотивована тим, що апеляційним судом необґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження, чим допущено надмірний формалізм, позбавивши відповідача доступу

до правосуддя (стаття 6 Конвенції).

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була передана

для відправлення ПАТ «Укрпошта» 15 лютого 2022 року, тобто в межах строку, визначеного статтею 354 ЦПК України, що підтверджується відбитком печатки поштового відділення на описі вкладення у цінний лист, реєстром згрупованих відправлень та фіскальним чеком.

У зв`язку з відсутністю інформації про відкриття апеляційного провадження у вказаній справі, у вересні 2022 року банк повторно звернутися

до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Незадовільна робота поштового відділення не змінює положення частини шостої статті 124 ЦПК України, відповідно до якої строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява/скарга здана

на пошту чи передана іншими відповідними засобами зв`язку, вимоги

якої банком додержано. При цьому банк надав належні докази

на підтвердження передачі апеляційної скарги ПАТ «Укрпошта»

для відправлення.

Крім того, з 24 лютого 2022 року на території України введено режим воєнного стану, багато працівників банку переїхали у безпечні місця, тому тільки у вересні 2022 року було виявлено відсутність інформації щодо прийняття апеляційної скарги. Запровадження воєнного стану є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Банк посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2022 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу

від представника ОСОБА_1 - адвоката Самородової О. П., у якому представник позивача просить у задоволенні касаційної скарги банку відмовити та залишити в силі оскаржувану ухвалу апеляційного суду, оскільки вона є законною та обґрунтованою.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої

або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права

і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,

що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання

про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду

не відповідає.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією

з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права

на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні

права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю

або частково.

За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження

у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України

суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження

у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву

про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані

з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

У статтях 127 357 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності

з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу (постанова Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 442/37/14, провадження № 61-1683св19).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

ЄСПЛ зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене

за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою («Volovik v. Ukraine», № 15123/03, § 53, 55, рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані

на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані («Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine», № 17160/06

та № 35548/06, § 34, рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року).

У справі, яка переглядається Верховним Судом, АТ КБ «ПриватБанк»

13 вересня 2022 року засобами електронного зв`язку звернулося

до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року, в якій просило скасувати рішення районного суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити нове судове рішення про відмову

у задоволенні позову в цій частині, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення районного суду, яке мотивовано тим,

що апеляційна скарга була подана банком 15 лютого 2022 року, тобто

в межах строку, визначеного статтею 354 ЦПК України, однак до 13 вересня

2022 року апеляційне провадження не відкрито, процесуальні документи апеляційного суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень у даній справі відсутні. З 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, у зв`язку з чим працівники банку переїхали у безпечні місця. На думку заявника, запровадження воєнного стану є поважною причиною пропуску процесуального строку, а тому такий строк підлягає поновленню.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху, надано заявнику строк для звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції, в якій запропоновано зазначити інші підстави для поновлення такого строку, надавши відповідні докази. Попереджено про наслідки її невиконання.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року, апеляційний суд визнав наведені заявником обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, з огляду на те, що копія реєстру відправки ПАТ «Укрпошти» та опису від 15 лютого 2022 року

не дають можливості встановити дійсність направлення, вказаних у них документів, на адресу суду. Дані про відправлення за відповідним

трек номером відсутні, оскільки не зареєстровані в системі для відстеження Укрпошти.

При цьому, надаючи оцінку посиланням відповідача на введення воєнного стану, як на поважність пропуску строку, апеляційний суд, урахувавши,

що ні АТ КБ «Приватбанк», ні суди першої та апеляційної інстанції

не знаходилися в зоні бойових дій тривалий час, не знайшов підстав для поновлення строку саме з цих підстав.

30 вересня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» засобами поштового зв`язку подав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій посилався на ті саме обставини, що й в апеляційній скарзі, зокрема: подання апеляційної скарги 15 лютого 2022 року, введення воєнного стану, переїзд працівників у безпечні місця. Заявник уважав,

шо він підтвердив факт передачі апеляційної скарги до відправлення

ПАТ «Укрпошта» 15 лютого 2022 року, тоді як незадовільна робота поштового відділення не змінює того, що відповідач дотримався положень статті 124 ЦПК України.

Частиною першою статті 126 ЦПК України передбачено, що право

на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Тобто поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження

є правом суду, яке останній реалізує лише встановивши об`єктивну неможливість дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк», суд апеляційної інстанції, пославшись на відповідну прецедентну практику ЄСПЛ, вказав, що сторона,

яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, й виходив із того, що відповідачем

не надано доказів реальної відсутності можливості представника АТ КБ «ПриватБанк», тобто юридичної особи, цікавитися фактичним рухом

та розглядом поданої 15 лютого 2022 року, як стверджує банк, апеляційної скарги. Водночас, додані до апеляційної скарги копії документів не можуть слугувати достатньою підставою для поновлення порушеного строку

на апеляційне оскарження.

При цьому АТ КБ «ПриватБанк» не зазначив дату вручення йому копії оскаржуваного рішення районного суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи банку щодо підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, встановив,

що ці підстави є неповажними й дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Верховний Суд не погоджується з такими висновками апеляційного суду.

Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані

на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

У справі, яка переглядається Верховним Судом, рішення суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження, ухвалено 07 лютого 2022 року.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки

і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року й діє на цей час.

Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку

з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно

до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися

при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. Разом з тим, якщо процесуальний строк був пропущений

до початку війни, питання про його поновлення повинно вирішуватися

з врахуванням причин, з яких строк був пропущений, та тривалості пропуску строку до запровадження воєнного стану.

Безумовно, що стан війни в Україні створює об`єктивні перешкоди

для реалізації своїх прав на судовий захист.

Проте, в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що банк вказував однією

із причин пропуску строку на подання апеляційної скарги - наявність повномасштабної війни в Україні та введення воєнного стану на території України, починаючи з 24 лютого 2022 року, та станом на день закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Після закінчення строку на подання апеляційної скарги та станом на день подання відповідної апеляційної скарги зазначені обставини продовжували мати місце в Україні.

Верховний Суд погоджується з тим, що саме по собі введення воєнного стану в державі саме по собі не є достатньою підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

У зв`язку з цим апеляційному суду слід було проаналізувати, дослідити та належним чином оцінити інші наведені заявником підстави для визначення, що строк пропущено з поважних причин.

Так, на підтвердження цього банком додано до апеляційної скарги передані для відправлення ПАТ «Укрпошта» 15 лютого 2022 року, тобто в межах строку, визначеного статтею 354 ЦПК України, скріплені відбитком печатки поштового відділення опис вкладення у цінний лист, реєстром згрупованих відправлень та фіскальним чеком, з якого чітко вбачається, що подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду (а. с. 159 зв., 160). Посилання апеляційного суду, що банк повинен слідкувати за провадженням у справі, також є вірним, проте норми ЦПК України не вказують, в який інтервал часу (з дати направлення скарги) заявник скарги повинен цікавитися рухом провадження у справі, ураховуючи надзвичайну завантаженість суду і введення у державі воєнного стану.

Отже, апеляційний суд, визнаючи неповажними причину пропуску строку

на подання банком апеляційної скарги - наявність воєнного стану

на території України з 24 лютого 2022 року та залишаючи з цих підстав апеляційну скаргу без руху, дійшов такого висновку без належних мотивів.

Подібні за змістом правові висновки викладено Верховним Судом

у постанові від 11 серпня 2022 року у справі № 199/8478/21 (провадження

№ 61-6159св22).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду

Суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 127 357 358 ЦПК України та дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг

на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої

або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції (частина четверта статті 406 ЦПК України).

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою

для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки доводи касаційної скарги дають підстави для висновку,

що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, колегія суддів уважає, що касаційну скаргу

АТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити, оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції.

Оскільки за результатами касаційного перегляду ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направляється до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 401 402 406 409 411 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 жовтня 2022 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець