Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.07.2020 року у справі №755/4297/20

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 755/4297/20

провадження № 61-8984св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи: ОСОБА_2, служба у справах дітей

та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня 2020 року у складі судді Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису та встановлення тимчасових обмежень стосовно ОСОБА_2 строком до шести місяців, а саме:

- заборони наближатися на визначену відстань до її місця проживання (перебування, навчання, роботи, інших місць частого відвідування);

- заборони вести з нею листування, телефонні переговори або контактувати через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;

- заборони наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування, навчання, інших місць частого відвідування) дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною поведінкою ОСОБА_2 щодо неї та щодо здійснення нею материнських обов'язків стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3.

Вказувала, що на час звернення до суду між нею та ОСОБА_2 триває судовий спір щодо визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_3, який знаходиться в провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області.

04 березня 2020 року ОСОБА_2, скориставшись перебуванням заявниці

в судовому засіданні у справі щодо визначення місця проживання дитини, ввів

в оману дідуся малолітньої ОСОБА_3, забрав доньку та не повернув

до місця її проживання.

Із цього приводу внесені відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження за попередньою кваліфікацією злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України.

На підставі викладеного заявниця ОСОБА_1 просить суд видати обмежувальний припис та встановити відповідні обмеження стосовно

ОСОБА_2.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2020 року

в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва

від 09 квітня 2020 року повернено без розгляду.

Повертаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог підпункту 15.5 пункту 1 розділу 13 ЦПК України, оскільки станом на 16 липня 2018 року функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи

не розпочато.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи

13 червня 2020 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду

від 01 червня 2020 року, в якій просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що відсутність Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи не створює перешкоди учасникам провадження

та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів. Зазначений висновок викладений

у постанові Верховного Суду в складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17 (провадження № 61-12112св18).

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, матеріали справи витребувано з Дніпровського районного суду м. Києва.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року справу призначено

до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд першої інстанції встановив, що 22 лютого 2017 року ОСОБА_2

та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб. У шлюбі у сторін народилась донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 лютого

2019 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Стягнено

з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3.

Відповідно до розпорядження Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 26 березня 2019 року № 226 "Про визначення способів участі батька у вихованні малолітньої дитини" визначено дні та години спілкування батька ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_3.

Вказане розпорядження видане на підставі заяви ОСОБА_2.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 періодично виникали конфліктні ситуації, але суду не надано доказів застосування ОСОБА_2 фізичного насильства щодо ОСОБА_1

чи малолітньої ОСОБА_3.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Згідно з абзацом другим частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства

є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 1 розділу 13 ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

В разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу 13 ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"

ЦПК України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення

з апеляційною скаргою до апеляційного суду в передбаченому статтею 355

ЦПК України порядку, оскільки держава не може обмежувати права особи без певної мети.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17 (провадження № 61-12112сво18).

Ураховуючи викладене, необґрунтованим є висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги як такої,

що подана з порушенням вимог підпункту 15.5 пункту 1 розділу 13 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції

та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За встановлених обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове рішення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв'язку

з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня 2020 року скасувати.

Справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної

у м. Києві державної адміністрації, про видачу обмежувального припису

( № 755/4297/20) направити до апеляційного суду для вирішення питання

про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В.

М. Коротун