Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.07.2019 року у справі №607/18862/18

Постанова

Іменем України

07 червня 2021 року

м. Київ

справа № 607/18862/18

провадження № 61-11806св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня,

треті особи: головний лікар Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні ОСОБА_13, ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 лютого 2019 року у складі судді Грицак Р. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 травня 2019 року у складі колегії суддів: Парандюк Т.

С., Дикун С. І., Сташківа Б. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні, треті особи: головний лікар Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні ОСОБА_13, ОСОБА_2, у якому просила визнати незаконним пункт другий наказу від 13 червня 2018 року № 87/01, виданий Тернопільською обласною дитячою клінічною лікарнею, в частині притягнення лікаря невролога дитячого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Позов обґрунтований тим, що наказом № 87/01 від 13 червня 2018 року ОСОБА_1 як лікарю неврологу дитячому оголошено догану за неналежне виконання своїх функціональних обов'язків, які полягали в порушенні термінів виписки хворої дитини ОСОБА_4. Підставою для оголошення догани стали: звернення народного депутата України Рибалки С. В. від 23 травня 2018 щодо проведення перевірки фактів, викладених у зверненні батьків ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стосовно неналежного виконання професійних обов'язків, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, службової недбалості; пояснення лікарів лікарні: ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_9, результати перевірки комісії лікарні, проведеної за зверненням народного депутата України Рибалки С. В. від 23 травня 2018 року № 963-2305/1, якою встановлено недостатній контроль за лікуванням дитини ОСОБА_4, недооцінку важкості перебігу захворювання та можливий негативний прогноз, не проведення діагностичної люмбальної пункції при першій госпіталізації останньої, що спричинило передчасну її виписку із умов стаціонару. ОСОБА_1 не ознайомлено ні з зверненням депутата, ні з наказом про проведення перевірки. У наданні копії звернення на запит адвоката головний лікар Корицький Г. І. відмовив, не повідомивши про причини такої відмови. До посадових обов'язків ОСОБА_1, як лікаря-невролога дитячого не входять обов'язки які їй ставляться у провину. В наказі відсутні посилання на конкретні пункти посадової інструкції, що нею порушені. Жодним документом, посилання на які містяться в наказі № 87/01, не зафіксовано/не встановлено факту порушення нею трудової дисципліни.

Крім того зауважує, що дитина ОСОБА_4 лікувалась в Тернопільській обласній дитячій клінічній лікарні тричі, вперше госпіталізована 05 лютого 2018 року з Ланівецької КЦРЛ та перебувала на лікуванні до 13 лютого 2018 року. Вдруге дитина поступила на лікування 14 лютого 2018 року та перебувала на лікуванні до 23 лютого 2018 року. Третя госпіталізація - з 03 березня 2018 року по 06 березня 2018 року, рекомендовано лікування продовжити в НДСЛ "Охматдит". 27 серпня 2018 року дитина ОСОБА_4 повторно госпіталізована до Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні, звідки 30 серпня 2018 року направлена на продовження лікування в НДСЛ "Охматдит". З моменту поступлення в стаціонар дитина ОСОБА_4 оглядалась, спостерігалась у різних відділеннях, різних лікарнях та різними лікуючими лікарями. Стан дитини періодично покращувався, що було підставою для виписки з стаціонару під спостереження дільничного педіатра. Після виписок з стаціонару, за короткий час перебування вдома стан дитини різко погіршувався, що було підставою для наступних госпіталізацій. Також зазначає, що лікування дитини ОСОБА_4 вона здійснювала згідно протоколів, та продовжувала лікування, розпочате в попередніх відділах з приводу діагнозу встановленого в попередніх відділах (BAIT, інфекційно-боксове відділення), самостійно діагнозу не змінювала, діагностичних критеріїв для зміни діагнозу не було. За час перебування дитини у неврологічному відділенні в період першої госпіталізації показів до проведення люмбальної пункції не було. При проведені обстежень (ЕЕГ, МРТ) змін не виявлено, стан при виписці був задовільний, термін виписки не суперечив протоколам лікування. Вважає, що дата наступної госпіталізації не може бути критерієм вчасності виписки, бо в подальшому після шестимісячного лікування в "Охматдит" дитина через 2 дні була госпіталізована повторно - тоді і 6 місяців - це теж передчасна виписка.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що порушень процедури притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не виявлено, оскільки в Тернопільській обласній дитячій лікарні було відсутнє звернення народного депутата щодо якості надання медичної допомоги дитині ОСОБА_4. Звернення отримала юрисконсульт лікарні ОСОБА_10 в управлінні охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації. Наявність в адміністрації лікарні депутатського звернення, на підставі якого була проведена перевірка, підтверджена наказами про створення комісії та про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Клініко-експертна комісія є консультативно-дорадчим органом, її висновок носить рекомендаційний характер, проведення керівником медичного закладу перевірки якості надання медичної допомоги дитині ОСОБА_4 є правомірним, посилання позивача на відсутність висновку клініко-експертної комісії не є порушенням нормативно-правових документів (положення та порядку).

Посилання позивача на порушення процедури перевірки випадку лікування дитини ОСОБА_4, оскільки рішення підписано лише головою комісії, не обґрунтовані, так як законодавчо не передбачено форми складання висновку комісії закладу охорони здоров'я лікарні.

Накладення дисциплінарного стягнення відповідає посадовій інструкції позивача.

Лікуючий лікар ОСОБА_1 в порушення посадових обов'язків та затверджених МОЗ мінімальних строків лікування інфекційних хвороб у дітей, допустила недооцінку важкості перебігу захворювання та можливий негативний прогноз дитини ОСОБА_4 при першій госпіталізації останньої, що спричинило передчасну її виписку із умов стаціонару. Крім того, лікуючим лікарем дитячим неврологом ОСОБА_1 не продовжено термін лікування дитини ОСОБА_4, яка поступила на лікування у відділення повторно, якій було поставлено діагноз гострий вірусний менінгоенцифаліт з судомним синдромом, отримувала противірусну терапію і потребувала спостереження за її станом в умовах відділення для дітей з ураженням нервової системи та порушенням психіки.

Клінічно-експертна комісія дійшла висновку про наявність порушень ОСОБА_12 та рекомендовано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності. Вказаний висновок позивач не оскаржувала.

Дійшов висновку, що пункт другий наказу від 13 червня 2018 року № 87/01, виданий Тернопільською обласною дитячою клінічною лікарнею, в частині притягнення лікаря невролога дитячого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани) є законним та містить обґрунтовані посилання на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції. Виходив з того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани проведено з дотриманням норм матеріального права.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що є обов'язковим контроль якості надання медичної допомоги, що супроводжується скаргами пацієнтами та/або іншими особами, який проводиться шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги про що складається висновок за відповідною у пункті 8 Порядку, затвердженого Наказом від 28 вересня 2012 року № 752 формою. Наказ головного лікаря лікувального закладу не може бути підставою для проведення клініко-експертної оцінки, так як підставою для проведення таких перевірок є наказ МОЗ АРК, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, такий висновок має містити посилання на нормативно-правові документи. Суд самостійно встановив діагноз ОСОБА_4. Інформації про те, що ОСОБА_4 встановлено помилково діагноз, матеріали справи не містять. Перевіркою Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні, яку суд першою інстанції вважає правильною, та наказом № 87/01 не встановлено порушення ОСОБА_1 протоколів лікування та медичних стандартів.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що висновки комісії та висновки клініко-експертної комісії не містять будь-якого посилання на нормативно-правові акти, які не були дотримані ОСОБА_1 при виконанні своїх обов'язків, що є обов'язковим при встановленні вини. Позивач оскаржує наказ № 87/01 і спростовує ті обставини, що передували його прийняттю і були покладені в основу. Суди неправильно застосували норми матеріального права та дійшли висновку про наявність дисциплінарного проступку. Відповідач не надав обґрунтованих доказів щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку та наявності її вини.

11 серпня 2019 року третя особа - ОСОБА_2 подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Відзив аргументований тим, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки до повноважень головного лікаря входить накладення дисциплінарного стягнення на підпорядкованих йому працівників. Підставою для проведення перевірки стало звернення народного депутата Рибалки С. В. щодо надання інформації про стан здоров'я ОСОБА_4 з метою допомогти батькам у питаннях, які виникли у процесі лікування дитини. Крім того, був направлений запит народного депутата України Рибалки С. В. щодо лікування ОСОБА_4 на адресу Прем'єр Міністра України, Міністра Внутрішніх Справ, який був оголошений на засіданні Верховного Ради України та скерований для розгляду і надання відповіді. Факти, викладені у запиті, були відомі головному лікарю Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні ОСОБА_13 ще під час проходження лікування, оскільки він особисто цікавився станом дитини та процесом лікування. Представники відповідача та третьої особи отримали копію вказаного запиту, у якому були зазначені факти, які потребували вивчення в Управлінні охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації. За дорученням голови Тернопільської обласної державної адміністрації здійснено клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування. Висновок клініко-експертної комісії не оскаржувався, що свідчить про те, що ОСОБА_1 погоджується з ним.

08 серпня 2019 року головний лікар Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні Корицький Г. І. подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

У відзиві зазначається, що до повноважень головного лікаря входить накладення дисциплінарних стягнень будь-якого працівника лікарні, в тому числі і позивача.

Відповідач був повідомлений про наявність звернення народного депутата, що підтверджується встановленими обставинами у справі, також наказом від 11 червня 2018 року № 86/01 про проведення перевірки та наказом від 13 червня 2018 року № 87/01 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Висновок клініко-експертної комісії має рекомендаційний характер та немає жодного нормативно-правового документа, що вказує про те, що висновок клініко-експертної комісії має передувати наказу керівника про накладення дисциплінарного стягнення, тому доводи позивача про порушення порядку накладення дисциплінарного стягнення є необґрунтованими. Оскаржений наказ має обґрунтовані підстави та доведено наявність вини позивача у наданні медичної допомоги ОСОБА_4.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги з таких підстав.

Суди встановили, що 28 жовтня 2011 року наказом по лікарні № 107-о/47 ОСОБА_1 було переведено на 0,5 ставки на посаду лікаря-невролога відділення для дітей з ураженням нервової системи та порушенням психіки Тернопільської обласної комунальної дитячої клінічної лікарні, залишивши за нею 0,5 ставки лікаря- рефлексотерапевта Центру реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи лікарні.

Положенням про відділення для дітей з ураженням нервової системи та порушенням психіки Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні, затвердженим головним лікарем Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні ОСОБА_13 16 грудня 2016 року, визначено, що це відділення є самостійним структурним підрозділом стаціонару лікарні і користується у своїй роботі лікувально-діагностичними та іншими допоміжними підрозділами лікарні (п.1.). Завданням відділення є надання лікувально-діагностичної допомоги дітям раннього віку з препиринатально зумовленим ураженням нервової системи з метою раннього попередження дитячої інвалідизації, проведення кваліфікованої діагностики, диференційованого комплексного лікування та ранньої медичної реабілітації хворих дітей з раннього віку до 18 років із захворюваннями центральної та периферичної нервової системи, порушенням психіки та функції опорно-рухового апарату (пункти 2.1.-2.2.).

16 грудня 2016 року головним лікарем Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні ОСОБА_13 "Затверджено" та головою профспілкового комітету лікарні ОСОБА_14 "Погоджено" посадову інструкцію лікаря-невролога дитячого відділення для дітей з ураженням нервової системи та порушенням психіки II кваліфікаційної категорії ОСОБА_1, з якою остання була ознайомлена 16 грудня 2016 року під особистий підпис.

У Розділі "Завдання та обов'язки" посадової інструкції позивача вказано: п. 2.1. "Лікар-невролог дитячий зобов'язаний застосовувати сучасні методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та диспансеризації неврологічних хворих", п. 2.2. "Надавати швидку та невідкладну допомогу неврологічним хворим"; п.2.4. "Щоденно проводити обхід хворих, робити відмітки про основні зміни в стані здоров'я, які відбулися протягом доби і залежно від цього, застосовувати необхідні заходи щодо лікування і догляду за пацієнтами"; п. 2.9. "Приймати участь в обходах завідувача відділення і доповідати йому про своїх пацієнтів, в необхідних випадках приймати участь в консультуванні пацієнтів інших лікарів даного відділення або інших спеціалізованих відділень лікарні"; п. 2.10. "Доповідати завідувачу відділення, а у випадку його відсутності - безпосередньо заступнику головного лікаря з медичної частини Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні про загрозливі зміни у стані здоров'я пацієнтів, про всі випадки смерті, про грубі порушення правил внутрішнього трудового розпорядку і трудової дисципліни медичними працівниками та пацієнтами".

Також у розділі IV Інструкції, у п.4.1. вказано, що лікар-невролог дитячий несе відповідальність за несумлінну роботу і помилкові дії, а також за бездіяльність і неприйняття рішень, які входять до його обов'язків і компетенції. Види персональної відповідальності визначаються відповідно до чинного законодавства України.

23 травня 2018 року народний депутат Рибалка С. В. звернувся до Премєр-міністра України Гройсмана В. Б., в. о. міністра охорони здоров'я України Супрун Уляни, міністра внутрішніх справ України Авакова А. Б. із депутатським запитом щодо лікування дитини ОСОБА_4. У вказаному зверненні депутат зазначив, що 04 березня 2018 року до нього, як народного депутата України, надійшла інформація про необхідність надання допомоги в лікуванні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки міста Ланівці Тернопільської області.

Вказаний депутатський запит був оголошений на засіданні Верховної Ради України 25 травня 2018 року та скерований для розгляду і надання відповіді Прем'єр-міністру України Гройсману В. Б.

В подальшому вказаний запит був скерований з Кабінету Міністрів України до Тернопільської обласної державної адміністрації, зареєстрований загальним відділом 08 червня 2018 року, вх. № 6658/03-01-36.

08 червня 2018 року управління охорони здоров'я Тернопільської облдержадміністрації за вих. № 52719І9-03 звернулося з листом до головного лікаря Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні про надання медичної документації на дитину ОСОБА_4 для розгляду на клініко-експертну комісію.

11 червня 2018 року головним лікарем Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні видано наказ № 86/01 "Про проведення перевірки", у якому зазначено: "з метою проведення перевірки за фактами, викладеними у зверненні депутата України Рибалки С. В. щодо можливого неналежного надання медичної допомоги дитині ОСОБА_4, наказую створити комісію.

Наказом управління охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації від 11 червня 2018 року № 389-од "Про проведення комісійної перевірки організації та якості медичної допомоги дитині", відповідно до звернення народного депутата України Рибалки С. В. від 23 травня 2018 року № 963-2305/1 та на виконання доручення голови обласної адміністрації ОСОБА_16, клініко-експертній комісії управління охорони здоров'я облдержадміністрації відповідно до спеціальності "педіатрична допомога" доручено здійснити клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров'я дитині ОСОБА_4, в строк до 14 червня 2018 року.

На виконання вище згаданого наказу пояснення надавали лікарі Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні, а саме: 12 червня 2018 року завідувач відділення для дітей з ураженням нервової системи та порушенням психіки, лікар-невролог дитячий ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 лікар-невролог дитячий відділення для дітей з ураженням нервової системи та порушенням психіки ОСОБА_1,12 червня 2018 року завідувач інфекційно-діагностичним відділенням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 лікар-отоларинголог дитячий отоларингологічного відділення ОСОБА_8,13 червня 2018 року заступник головного лікаря з медичної частини ОСОБА_9.

Як пояснила у суді першої інстанції ОСОБА_1, вона була лікуючим лікарем дівчинки ОСОБА_4 у період з 08 лютого 2018 року по 13 лютого 2018 року та з 15 лютого 2018 року по 23 лютого 2018 року. Вперше дитина ОСОБА_4 госпіталізована 06 лютого 2018 року з приводу фебрилітету та фокальних судом. У зв'язку з тим, що судоми не повторювалися та температура тіла нормалізувалась дитину перевели у інфекційно-боксоване відділення де продовжено обстеження, проведено MPT головного мозку (змін не виявлено) та загально-клінічні обстеження. 08 лютого 2018 дитина була переведена у неврологічне відділення з діагнозом ГРВІ, нейротоксикоз. При огляді відхилень у стані здоров'я дівчинки не відмічалося, окрім періодичного неспокою. Було проведено ЕЕГ (повільно-хвильова тета активність фізіологічна), консультована ЛОР лікарем - встановлено діагноз гострого двобічного середнього отиту, а 11 лютого 2018 проведено парацентез барабанних перетинок. Проводилась протизапальна та антибактеріальна терапія. 13 лютого 2018 року дівчинка у задовільному стані виписана додому. ОСОБА_17 була госпіталізована 14 лютого 2018 у інфекційно-боксоване відділення Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні з приводу повторних судом та підйому температури тіла, тоді ж було проведено додаткове обстеження: люмбальна пункція, взято аналіз ліквору і крові на ПЛР до збудників Torch-інфекції, встановлено діагноз вірусного менінгоенцефаліту, розпочато противірусну та протисудомну терапію. У стабільному стані дитина була переведена у неврологічне відділення, судоми у відділенні не спостерігались, відхилень у стані здоров'я не відмічалося. Було проведено повторне МРТ ГМ (вогнищеві зміни відсутні). Двічі дитина була консультована імунологом (зв'язок хвороби із щепленням не встановлений). 23 лютого 2018 року ОСОБА_18 була виписана додому з рекомендаціями продовжувати противірусну та протисудомну терапію. В обох випадках питання виписки дитини обговорювалося консилярно за участю батьків дитини, оцінювався об'єктивний стан дитини та подальша тактика ведення із залученням батьків.

Наслідком перевірки комісії Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні стало рішення клінічного розбору випадку лікування дитини ОСОБА_4. У рішенні комісія Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні запропонувала винести догану лікуючому лікарю дитячому ОСОБА_1 за порушення термінів виписки хворої, яка поступила на лікування повторно і потребувала спостереження за її станом в умовах відділення.

13 червня 2018 року головним лікарем Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні видано наказ № 87/01 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Із вказаного наказу вбачається, що у зв'язку із надходженням до Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні звернення народного депутата України Рибалки С. В. від 23 травня 2018 року № 963-2305/1 щодо проведення перевірки фактів, викладених у зверненні батьків ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки міста Ланівці Тернопільської області, стосовно неналежного виконання професійних обов'язків, ненаданні допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, службової недбалості та вжиття відповідних заходів реагування до лікарів Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні та з інших питань, комісією Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні проведено перевірку викладених у зверненні фактів, за результатами якої встановлено недостатній контроль за лікуванням дитини ОСОБА_4, недооцінку важкості перебігу захворювання та можливий негативний прогноз, не проведено діагностичну люмбальну пункцію при першій госпіталізації останньої, що спричинило передчасну виписку із умов стаціонару.

Догану оголошено лікуючому лікарю хворої ОСОБА_4 - лікарю-неврологу дитячому ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх функціональних обов'язків - за порушення термінів виписки хворої ОСОБА_4, яка поступила на лікування у відділення повторно.

13 червня 2018 року ОСОБА_1 ознайомилась із наказом про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, про що зробила особистий підпис під наказом.

Наказом МОЗ України від 05.02.2016 № 69 "Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування", затверджено Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я Автономної республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та зареєстровано 24.11.2016 №286/28416 у Міністерстві юстиції України.

Положенням про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я Автономної республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, яке зареєстровано 24 листопада 2016 року № 286/28416 у Міністерстві юстиції України, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 лютого 2016 № 69 "Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування" (далі - Положення), передбачено, що клініко-експертна комісія (далі - КЕК) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній або тимчасовій основі, що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретним випадком у закладі охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - 303) та фізичних осіб-підприємців, що проводять господарську діяльність у сфері охорони здоров'я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України.

Отже, згідно із Положенням КЕК є консультативно-дорадчим органом і його висновки мають рекомендаційний, а не обов'язковий характер. Положенням не передбачено, що висновок КЕК має передувати наказу керівника про накладення дисциплінарного стягнення. Таким чином, відсутність висновку КЕК на момент винесення наказу № 87/01 про догану позивачу не є порушенням норм діючого трудового законодавства України.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 вересня 2012 року № 752, затверджено Порядок контролю якості медичної допомоги (далі - Порядок).

У пункті 4 Порядку зазначено, що контроль якості надання медичної допомоги здійснюється шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю якості медичної допомоги, самооцінки медичних працівників, експертної оцінки, клінічного аудиту моніторингу системи індикаторів якості, атестації/сертифікації відповідно до вимог чинного законодавства України та Європейського Союзу.

Пункт 5 Порядку передбачає, що внутрішній контроль якості надання медичної допомоги здійснюється керівництвом закладів охорони здоров'я та/або медичними радами закладів охорони здоров'я у межах повноважень, визначення законодавством.

Таким чином, керівник закладу охорони здоров'я - Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні, мав повноваження проводити внутрішній контроль якості надання медичної допомоги ОСОБА_4 у межах повноважень визначення законодавством.

Встановлено, що головний лікар Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні при проведенні перевірки якості надання медичної допомоги дитині ОСОБА_4 керувався Наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року № 752.

За правилами статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Порядок застосування дисциплінарного стягнення визначений у статті 148 КЗпП України, відповідно до якого до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавця покладено обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як один із важливих елементів порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Відповідно до статей 148, 151 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши вину позивача у неналежному виконанні своїх функціональних обов'язків - порушення термінів виписки хворої ОСОБА_4, яка поступила на лікування у відділення повторно, дійшов правильного висновку про законність наказу відповідача про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Твердження позивачки, що головний лікар немає повноважень щодо проведення перевірки якості надання медичних послуг, спростовуються положеннями Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 вересня 2012 року № 752, згідно з яким внутрішній контроль якості надання медичної допомоги здійснюється керівництвом закладів охорони здоров'я.

Доводи касаційної скарги про недоведеність факту порушення позивачкою своїх посадових обов'язків в процесі лікування пацієнтки ОСОБА_4 є неприйнятними, оскільки перевірка цих доводів вимагає переоцінки доказів досліджених і оцінених судами першої і апеляційної інстанцій і встановлення нових обставин, на що у суду касаційної інстанції відповідно до положень статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) немає повноважень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 та 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401,409,416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 лютого 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат