Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.05.2020 року у справі №638/7760/18

Постанова

Іменем України

10 червня 2020 року

м. Київ

справа № 638/7760/18-ц

провадження № 61-6928 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Сащенка І. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

Позовна заява мотивована тим, що з 11 травня 2002 року вона перебувала

з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який

у подальшому змінив прізвище на ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне проживання з відповідачем фактично припинено, а в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться справа за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Діти проживають разом з нею та перебувають на її повному утриманні. ОСОБА_2 участі у виховані та утриманні дітей не приймає, хоча стан його здоров`я та майнове становище дозволяє йому їх утримувати на достатньому рівні, оскільки з 2004 року він займається підприємницькою діяльністю, інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків на його утриманні немає.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 має нерегулярний, мінливий дохід та реальний свій заробіток приховує, ніде не фіксує, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей

у твердій грошовій сумі, а саме у розмірі 10 тис. грн щомісячно, починаючи

з дня пред`явлення позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня

2019 року у складі судді Шишкіна О. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

у твердій грошовій сумі у розмірі 8 тис. грн щомісячно, починаючи

з 01 червня 2018 року і до досягнення кожним із дітей повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду щодо стягнення аліментів у межах платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що сторони разом не проживають, діти проживають разом з матір`ю, а тому аліменти до досягнення дітьми повноліття підлягають стягненню

з відповідача на користь позивачки з підстав, передбачених статтею 180 СК України. При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції врахував стан здоров`я та майнове становище дітей, сторін у справі, інші обставини, що мають істотне значення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2019 року у частині визначення розміру аліментів змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 3 тис. грн щомісячно, починаючи

з 01 червня 2018 року та до досягнення ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Змінюючи рішення районного суду в частині зменшення розміру аліментів, апеляційний суд виходив із майнового стану відповідача, який з 16 жовтня 2019 року працює водієм автотранспортних засобів (швидкої

та невідкладної медичної допомоги) відділення екстренної (невідкладної) медичної допомоги № 7, заробітна плата якого за жовтень 2019 року складала 2 475,82 грн, а за листопад 2019 року - 8 276,18 грн, а також із того, що відповідач не заперечує сплачувати аліменти у розмірі 3 тис. грн до досягнення дітьми повноліття.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а рішення районного суду залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 травня 2020 року у малозначній справі відкрито касаційне провадження з підстав пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та витребувано її матеріали з Дзержинського районного суду м. Харкова.

У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової

палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2020 року справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний

суд, зменшуючи розмір аліментів, помилково виходив лише із того, що ОСОБА_2 з 16 жовтня 2019 року працевлаштований та не заперечує сплачувати аліменти у розмірі 3 тис. грн, оскільки не врахував, що аліменти стягуються з дня пред`явлення позову, а зміна майнового стану відповідача регулюється іншою нормою матеріального права, яка дає право відповідачу звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. Тобто, судом апеляційної інстанції не враховано положення статті 273 СК України та невірно зменшено розмір аліментів на утримання дітей на підставі статті 182 СК України з урахуванням зміни майнового стану відповідача під

час судового процесу. Крім того, відповідач хоча і працевлаштувався,

але продовжує займатися підприємницькою діяльністю, обслуговує свій інтернет-магазин - ІНФОРМАЦІЯ_3

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 11 травня 2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували

у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилося двоє дітей:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у подальшому

змінив прізвище на ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільне проживання з відповідачем припинено, а в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Згідно

з Єдиного реєстру судових рішень рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Діти проживають разом з ОСОБА_1 та перебувають на її утриманні, що підтверджується наданими останньою доказами (т. 1., а. с. 16-34, 47-97, 129-141, 161-175, 226-229, т. 3, а. с. 23-60, 68-95).

Виписками про рух коштів по рахунку, відкритому в акціонерному товаристві комерційного банку «ПриватБанк», а також інформації товариства з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ» щодо реєстрації інтернет-магазину - ІНФОРМАЦІЯ_3 факт підприємницької діяльності ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 190-192, т. 2,

а. с. 1-198).

Відповідно до довідки від 28 жовтня 2019 року № 533/03-к КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_2.

з 16 жовтня 2019 року працює водієм автотранспортних засобів (швидкої

та невідкладної медичної допомоги) відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги № 7, його заробітна плата за жовтень 2019 року складала 2 475,82 грн, за листопад 2019 року - 8 276,18 грн (т. 3, а. с. 106, 108).

Згідно з довідкою державного реєстратора Петракова С. Ю. від 11 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подав документи для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття

та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Частиною першою статті 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини першої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

08 липня 2017 року, тобто до ухвалення районним судом рішення суду, набрав чинності Закон України від 17 травня 2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання», яким частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним

та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

Задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , апеляційний суд виходив лише із його майнового стану, а саме, що він з 16 жовтня

2019 року працює водієм автотранспортних засобів (швидкої та невідкладної медичної допомоги) відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги № 7 та його заробітна плата за жовтень 2019 року складала 2 475,82 грн, а за листопад 2019 року - 8 276,18 грн, а тому він не в змозі сплачувати аліменти на утримання дітей у визначеному судом першої інстанції розмірі. При цьому ОСОБА_2 погоджується сплачувати аліменти на утримання дітей до досягнення ними повноліття у розмірі

3 тис. грн.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, а сама по собі згода батька дітей сплачувати певну суму аліментів для суду не має визначального значення.

Суд апеляційної інстанції у порядку, визначеному нормами ЦПК України,

не спростував висновки районного суду, неналежно перевірив обставини, визначені статтею 182 СК України, не взяв до уваги як стан здоров`я

і матеріальне становище дітей, так і стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини та положень статті 182 СК України щодо мінімального розміру аліментів на дитину, тому необґрунтовано визначив розмір аліментів

на дитину. При цьому докази, надані позивачкою, підтверджують майновий стан ОСОБА_2 , що дозволить забезпечувати гармонійний розвиток дітей й таким доказам суд першої інстанції надав належну правову оцінку (статті 81, 89 ЦПК України), а саме те, що відповідач продовжує обслуговувати свій інтернет-магазин - ІНФОРМАЦІЯ_3 та користується торговою маркою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зареєстрованої на його ім`я.

Таким чином, у справі, що переглядається, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи й правильно застосувавши норми права, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача аліменти

на утримання дітей у розмірі 8 тис. грн щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дітьми повноліття.

Вказане свідчить, що апеляційним судом безпідставно скасоване судове рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року скасувати, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня

2019 року залишити у силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк