Історія справи

Постанова КЦС ВП від 17.09.2024 року у справі №715/36/22
Постанова КЦС ВП від 10.04.2024 року у справі №715/36/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 715/36/22

провадження № 61-16559св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом звільнення земельної ділянки та зобов`язання не чинити перешкоди у встановленні огорожі

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов`язати ОСОБА_2 усунути їй перешкоди у користуванні власністю, а саме частиною земельної ділянки площею 0,0087 га, яка входить до земельної ділянки загальною площею 0,1000 га та знаходиться в с. Валя Кузьмина Чернівецького району Чернівецької області, кадастровий номер 7321080500:01:001:0985, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 , шляхом її звільнення, приведення земельної ділянки до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, а також шляхом зобов`язання не чинити перешкод ОСОБА_1 у встановленні огорожі по межах вказаної земельної ділянки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 7321080500:01:001:0985, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована в с. Валя Кузьмина.

Із належною їй ділянкою межує земельна ділянка з кадастровим номером 7321080500:01:001:1306, яка належить ОСОБА_2 .

На момент придбання між належною їй та суміжною земельною ділянкою вже була огорожа, яка є дотепер.

У процесі оформлення відповідних документів на земельну ділянку позивачці стало відомо, що частина її земельної ділянки у розмірі 0,0087 га знаходиться за межами вказаної огорожі й перебуває у користуванні відповідача. Однак ОСОБА_2 відмовляється демонтувати огорожу та повернути захоплену частину належної їй земельної ділянки.

У зв`язку з цим просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Глибоцький районний суд Чернівецької області рішенням від 05 липня 2023 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що накладення частини земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивачки виникли внаслідок внесення до Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) помилкових відомостей про межі, конфігурацію та просторове розташування зазначених земельних ділянок, які не відповідають їх фактичним межам, конфігурації та просторовому розташуванню. А тому, посилання позивачки на порушення її прав з боку відповідача, у тому числі захоплення ним частини її земельної ділянки, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Чернівецький апеляційний суд постановою від 19 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 05 липня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Зобов`язав ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю, а саме земельною ділянкою загальною площею 0,1000 га, яка знаходиться в с. Валя Кузьмина Чернівецького району Чернівецької області, кадастровий номер 7321080500:01:001:0985, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 , та звільнити частину вказаної земельної ділянки площею 0,0070 га, яка зазначена у висновку земельно-технічної експертизи від 31 січня 2023 року № 14, шляхом знесення бетонної огорожі, яка на ній розташована. Зобов`язав ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у встановленні огорожі вздовж межі земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, яка знаходиться в с. Валя Кузьмина Чернівецького району Чернівецької області, кадастровий номер 7321080500:01:001:0985, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і яка перебуває у власності ОСОБА_1 , зі сторони земельної ділянки, яка належить на праві власності відповідачу. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновком експерта встановлено факт користування відповідачем частиною належної позивачці земельної ділянки площею 0,0070 га, яка входить до складу земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, у зв`язку з цим є доведеним факт порушення права позивачки.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У листопаді 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження зазначив відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частин третьої - п`ятої Закону України «Про державний земельний кадастр», статей 35, 55, 57 Закону України «Про землеустрій» в ситуації, коли у межах декількох земельних ділянок допущено технічні помилки у точках їх координат, що призвело до накладання одна на одну декількох земельних ділянок за даними ДЗК, однак фактично всі власники земельних ділянок як користувалися первинно, так і продовжують користуватися своїми земельними ділянками, їхні площі земельних ділянок фактично не змінилися, між ділянками існують тверді межі (огорожа), за якими первинно вони і формувалися, однак при цьому один із власників сусідньої земельної ділянки не бажає виправляти в своїй технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дані про дійсні точки координат своєї ділянки для внесення таких даних до ДЗК, а стверджує, що теперішні дані ДЗК є правильними і просить зобов`язати відповідача знести огорожу.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що спір у цій справі виник не через незаконне захоплення відповідачем частини земельної ділянки позивачки, а у зв`язку з виявленням позивачкою помилок у точках координат меж усіх 9 земельних ділянок всього кварталу, які внесені в ДЗК. Апеляційний суд не встановив, що у володінні позивачки коли-небудь перебувала частина земельної ділянки площею 0,0070 га, яка на цей час згідно з інформацією з ДЗК перебуває за межами її огорожі на земельній ділянці відповідача. Також суд не врахував того, що спірна огорожа, яку зобов`язано знести, не належить відповідачу і він її не встановлював. Крім того, апеляційний суд не взяв до уваги, що позивачка відмовляється добровільно виправити помилки у точках координат суміжних земельних ділянок, хоча таке виправлення можливе лише за згодою всіх власників.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

01 січня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Апеляційний суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажу від 26 жовтня 1994 року ОСОБА_3 придбала земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 7321080500:01:001:0985, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: с. Валя Кузьмина Глибоцького району Чернівецької області.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10 липня 2020 року № 215794434 відомо, що ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 7321080500:01:001:0985, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: с. Валя Кузьмина.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 лютого 2017 року ОСОБА_4 продав ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1392 га, кадастровий номер 7321080500:01:001:1306, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: с. Валя Кузьмина.

З відповіді Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області на лист ОСОБА_1 від 17 липня 2020 року № 298/6-20 щодо можливого самовільного зайняття частини її земельної ділянки відомо, що під час обстеження двох суміжних ділянок з`ясувалося, що межі поворотних точок не відповідають межам земельних ділянок на місцевості всіх 10 земельних ділянок на масиві. При цьому немає правових підстав кваліфікувати цей факт як самовільне зайняття частини земельної ділянки. Сторонам запропоновано звернутись до суб`єкта господарювання з метою внесення змін до ДЗК України.

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 31 січня 2023 року № 14 на ситуаційному плані № 2 земельних ділянок ОСОБА_1 з кадастровим номером 7321080500:01:001:0985 та ОСОБА_2 з кадастровим номером 7321080500:01:001:1306, які розташовані в с. Валя Кузьмина, та їх фактична (на місцевості) площі, відповідно до встановлених на місцевості огорож, межових знаків, природних меж в умовних позначеннях вказано накладання земельної ділянки площею 0,0070 га, якою користується ОСОБА_2 на земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером 7321080500:01:001:0985 та накладання земельної ділянки площею 0,0003 га, якою користується ОСОБА_1 (по бетонній огорожі), на земельну ділянку ОСОБА_2 з кадастровим номером 7321080500:01:001:1306. Такі накладання площею 0,0070 га (жовтий трикутник) та площею 0,0003 га (синій трикутник) на ситуаційному плані № 2 відображені за інформацією ДЗК (координатами поворотних точок їх меж згідно з поземельними книгами).

Наявні невідповідності меж, конфігурації та просторового розташування усіх земельних ділянок з кадастровими номерами 7321080500:01:001:0158; 7321080500:01:001:0159; 7321080500:01:001:0160; 7321080500:01:001:0016; 7321080500:01:001:0017; 7321080500:01:001:1305; 7321080500:01:001:1306; 7321080500:01:001:0985; 7321080500:01:001:0722 фактичним межам, конфігурації та просторовому їх розташуванню в натурі (на місцевості) виникли внаслідок унесення до ДЗК помилкових відомостей про межі, конфігурацію та просторове розташування зазначених земельних ділянок, які не відповідають їх фактичним межам, конфігурації та просторовому розташуванню.

Для усунення вказаних розбіжностей (виправлення помилок у ДЗК) усім власникам земельних ділянок з кадастровими номерами 7321080500:01:001:0158; 7321080500:01:001:0159; 7321080500:01:001:0160; 7321080500:01:001:0016; 7321080500:01:001:0017; 7321080500:01:001:1305; 7321080500:01:001:1306; 7321080500:01:001:0985; 7321080500:01:001:0722 необхідно у встановленому законом порядку провести технічну інвентаризацію всіх зазначених земельних ділянок на вказаному масиві, розробити у встановленому законом порядку відповідну документацію із землеустрою (технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель), погодити у встановленому законом порядку та подати до відповідного державного кадастрового реєстратора для внесення відповідних змін і виправлення помилок у відомостях ДЗК.

Виявлені невідповідності (розбіжності) внесених до ДЗК відомостей про межі, конфігурацію та просторове розташування земельних ділянок, які розташовані в цьому масиві в с. Валя Кузьмина з кадастровими номерами 7321080500:01:001:0159, 7321080500:01:001:0158, 7321080500:01:001:0160, 7321080500:01:001:0016, 7321080500:01:001:0017, 7321080500:01:001:1305, 7321080500:01:001:1306, 7321080500:01:001:0722, 7321080500:01:001:0985, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і для ведення особистого селянського господарства, їх фактичним межам, конфігурації та просторовому їх розташуванню в натурі (на місцевості) впливають на можливість визначення достовірних меж, площі та конфігурації як частини, так і всієї земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 7321080500:01:001:0985 із-за внесених до ДЗК помилкових відомостей про межі, конфігурацію та просторове розташування вищезазначених земельних ділянок.

До виправлення помилок про межі, конфігурацію та просторове розташування зазначених земельних ділянок, допущених у відомостях ДЗК, достовірно встановити межі, площу та конфігурацію як всієї, так і частини земельної ділянки з кадастровим номером 7321080500:01:001:0985, експертним шляхом неможливо.

Матеріалами справи підтверджується, що по всій довжині межі між земельними ділянками сторін у справі є бетонна огорожа.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Статтями 15 16 ЦК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У статті 321 ЦК України встановлено принцип непорушності права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Враховуючи наведене, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка зазначила про порушення її прав як власника земельної ділянки, оскільки частина її земельної ділянки у розмірі 0,0087 га знаходиться за межами спірної огорожі й перебуває у користуванні відповідача, який відмовляється демонтувати огорожу та повернути захоплену частину належної їй земельної ділянки.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 31 січня 2023 року№ 14 накладення частини земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивачки виникли внаслідок унесення до ДЗК помилкових відомостей про межі, конфігурацію та просторове розташування зазначених земельних ділянок, які не відповідають їх фактичним межам, конфігурації та просторовому розташуванню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позову, апеляційний суд, виходив з того, що висновком експерта від 31 січня 2023 року№ 14 встановлено факт користування відповідачем частиною належної позивачці земельної ділянки площею 0,0070 га, яка входить до складу земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, у зв`язку з чим доведеним є факт порушення права позивачки.

Таким чином, надавши оцінку висновку судової земельно-технічної експертизи від 31 січня 2023 року № 14, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних за змістом висновків про доведеність/недоведеність вимог позову.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як відомо з висновку судової земельно-технічної експертизи від 31 січня 2023 року № 14, під час проведення дослідження виявлені невідповідності (розбіжності) внесених до ДЗК даних про межі, конфігурацію та просторове розташування земельних ділянок, які розташовані в цьому масиві в с. Валя Кузьмина, їх фактичним межам, конфігурації та просторовому їх розташуванню в натурі (на місцевості) впливають на можливість визначення достовірних меж, площі та конфігурації як частини, так і всієї земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 7321080500:01:001:0985 із-за внесених до ДЗК помилкових відомостей про межі, конфігурацію та просторове розташування вищезазначених земельних ділянок. До виправлення помилок про межі, конфігурацію та просторове розташування зазначених земельних ділянок, допущених у відомостях ДЗК, достовірно встановити межі, площу та конфігурацію як всієї так і частини земельної ділянки з кадастровим номером 7321080500:01:001:0985, експертним шляхом неможливо.

Таким чином, експерт констатував наявність помилок про межі, конфігурацію та просторове розташування земельних ділянок, які є в ДЗК, та у зв`язку з цим неможливість встановити межі, площу та конфігурацію земельної ділянки з кадастровим номером 7321080500:01:001:0985.

Разом з цим апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та частково задовольняючи позов, не звернув належної уваги на зазначені висновки експерта про те, що до виправлення помилок про межі, конфігурацію та просторове розташування зазначених земельних ділянок, допущених у відомостях ДЗК неможливо достовірно встановити площу земельної ділянки позивачки, тобто не повною мірою дослідив питання щодо накладення чи ненакладення земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивачки та площу такого накладення, що є предметом цього позову та має значення для правильного вирішення спору.

За наведених обставин передчасними є висновки суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України касаційний суд не має процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які суди не дослідили, а отже, не може вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

У зв`язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400, 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов