Історія справи

Постанова КЦС ВП від 10.04.2023 року у справі №452/2495/20
Постанова КЦС ВП від 10.04.2023 року у справі №452/2495/20

Постанова

Іменем України

10 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 452/2495/20

провадження № 61-7863 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державне підприємство «Самбірське лісове господарство»,

третя особа - Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самбірського районного суду Львівської області від 26 січня 2021 року у складі судді Галина В. П. та постанову Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Самбірське лісове господарство» (далі - ДП «Самбірське лісове господарство», підприємство), третя особа - Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства, про визнання наказів нечинними та їх скасування, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що з 03 травня 1993 року він працював на різних посадах у ДП «Самбірське лісове господарство», останнім часом працював лісничим Рудківського лісництва.

21 травня 2020 року наказом ДП «Самбірське лісове господарство» № 15-к його було звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку з систематичним невиконанням посадових обов`язків щодо здійснення догляду за лісовими культурами та організації і охорони лісу від самовільних вирубок, покладених трудовим договором та посадовою інструкцією. Підставами вказаного наказу відповідача були наказ від 11 жовтня 2019 року № 102-ОСН про оголошення догани, наказ від 24 березня 2020 року № 41-ОСН «Про проведення раптової ревізії майстерських дільниць у Рудківському лісництві», акт раптової ревізії від 07 квітня 2020 року № 1 з додатками, акт раптової ревізії від 07 квітня 2020 року № 2 з додатками; акт раптової ревізії від 07 квітня 2020 року № 3 з додатками; акт раптової ревізії від 07 квітня 2020 року № 4 з додатками; акт раптової ревізії від 07 квітня 2020 року № 5 з додатками; акт раптової ревізії від 07 квітня 2020 року № 6 з додатками; наказ відповідача від 23 березня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Рудківського лісництва»; згода профспілкового комітету на його звільнення від 21 травня 2020 року № 3; лист Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства від 21 травня 2020 року про погодження його звільнення.

Акти раптової ревізії від 07 квітня 2020 року, які також були правовою підставою для його звільнення, складені під час його перебування на лікарняному у період з 23 березня 2020 року по 18 травня 2020 року, що підтверджується листом непрацездатності, тобто він не виконував своїх посадових обов`язків.

Позивач вважав своє звільнення незаконним, оскільки дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовано до нього за відсутності правових підстав, тому що він не допускав систематичного невиконання посадових обов`язків, а отже, він підлягає поновленню на роботі зі стягненням середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вказаними протиправними діями відповідача, як роботодавця, а саме звільненням з порушенням положень трудового законодавства, йому завдано моральної шкоди.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати нечинним та скасувати наказ ДП «Самбірське лісове господарство» від 23 березня 2020 року № 40-ОСН про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани; наказ ДП «Самбірське лісове господарство» від 21 травня 2020 року № 15-к про його звільнення з роботи; поновити його на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 7 000 грн.

Також ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку, в якій просив поновити строк звернення до суду із позовом до ДП «Самбірське лісове господарство» про визнання нечинним наказу від 21 травня 2020 року № 15-к та поновлення на роботі, яка мотивована тим, що строк для подачі позову пропущений ним з поважних причин. З 12 березня 2020 року по 22 травня 2020 року в Україні запроваджено карантин через спалах COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Відповідно до листа Ради суддів України від 11 березня 2020 року громадянам, які є учасниками судових процесів, слід утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників справи. 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким строки, визначені ЦПК України, продовжуються на строк дії карантину. 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни до ГПК України ЦПК України КАС України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину. З 30 червня 2020 року по 14 серпня 2020 року він перебував на лікуванні, що підтверджується долученою до заяви медичною довідкою, а з 14 серпня 2020 року до 28 серпня 2020 року на самоізоляції, що унеможливлювало складення процесуального документу (позовної заяви).

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Самбірського районного суду Львівської області від 26 січня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач перебував на лікарняному з 23 березня 2020 року, тобто з дати винесення оспорюваного наказу відповідача від 23 березня 2020 року № 40-ОСН. Отже, перебування ОСОБА_1 на лікарняному не впливає на наявність дисциплінарних проступків та розмір заподіяної лісу шкоди, які документально підтверджені. З приводу виявлених порушень позивачем не надані пояснення, що підтверджується актами про відмову від надання пояснень.

Отже, факти систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, підтверджено, у тому числі наказом відповідача від 11 жовтня 2019 року № 102-ОСН, згідно з яким йому оголошено догану за невиконання доглядів за лісовими культурами, який позивачем не оскаржувався; наказом від 23 березня 2020 року № 40-ОСН «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Рудківського лісництва»; результатами раптової ревізії майстерських дільниць у Рудківському лісництві, проведеної на підставі наказу від 24 березня 2020 року № 41-ОСН, за наслідками якої відповідно до наказу від 08 квітня 2020 року № 48-ОСН вказано про наявність в діях ОСОБА_1 факту порушення пункту 2.9 посадової інструкції, затвердженої директором ДП «Самбірське лісове господарство», і вирішено питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності після виходу з лікарняного. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 березня 2020 року розпочато досудове розслідування по факту виявлення незаконної рубки дерев різної породи в лісовому масиві поряд із селом Чайковичі Львівської області.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога позивача про визнання наказу відповідача від 23 березня 2020 року № 40-ОСН нечинним та його скасування у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню, оскільки останнім допущено порушення трудової дисципліни.

Вимоги позивача про визнання наказу відповідача від 21 травня 2020 року № 15-к нечинним та його скасування і поновлення на роботі зі стягненням середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, є безпідставними, оскільки звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з дотриманням положень трудового законодавства, враховуючи систематичне невиконання ним посадових обов`язків щодо здійснення догляду за лісовими культурами та організації і охорони лісу від самовільних рубок, покладених трудовим договором та посадовою інструкцією, з отриманням згоди профспілкового комітету та погодженням Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Систематичність порушень позивачем трудової дисципліни, у тому числі майнова шкода лісу, підтверджено належними доказами.

Пояснення позивача про відсутність технічної можливості здійснювати покладені на нього трудові обов`язки у зв`язку з незабезпеченням матеріально-технічною базою, не підтверджені доказами. Відсутні факти звернення позивача з цього питання до керівництва ДП «Самбірське лісове господарство».

Факт наявності моральної шкоди, завданої позивачу, не підтверджений доказами.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, унаслідок порушення трудової дисципліни.

Отже, апеляційний суд проаналізувавши усі обставини справи та дослідивши докази на їх підтвердження, погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для висновку про допущення відповідачем, як роботодавцем, порушень при застосуванні до позивача дисциплінарних стягнень оспорюваними наказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 452/2495/20 з Самбірського районного суду Львівської області.

У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

У березні 2023 року справу передано судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з порушенням положень трудового законодавства, оскільки він не допускав систематичного невиконання трудових обов`язків. Наказ відповідача від 11 жовтня 2019 року № 102-ОСН про оголошення ОСОБА_1 догани, який зазначено однією з підстав звільнення, є незаконним, тому що у ньому не вказано, у чому саме полягає неналежне виконання позивачем своїх службових обов`язків, які саме порушення ним допущено. Отже, він має намір також оскаржити наказ відповідача від 11 жовтня 2019 року № 102-ОСН.

Наказ ДП «Самбірське лісове господарство» від 23 березня 2020 року № 40-ОСН про оголошення йому догани, який також був однією з підстав звільнення, є незаконним, оскільки його видано у день перебування позивача на лікарняному, без надання ним пояснень, при проведенні відповідачем відповідних перевірок його не було на роботі, тому він не міг допустити порушення своїх посадових обов`язків.

Фактично відповідачем двічі притягнуто його до дисциплінарної відповідальності за одне і те саме правопорушення, тобто після виявлення самовільної рубки дерев на нього накладено наказом відповідача від 23 березня 2020 року № 40-ОСН дисциплінарне стягнення у вигляді догани та наказом відповідача від 21 травня 2020 року № 15-к накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, що є неприпустимим.

Доводи особи, яка подала відзив

У жовтні 2022 року ДП «Самбірське лісове господарство» подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Позивачем допущено систематичне невиконання обов`язків, покладених на нього трудовим договором, тому відповідач, як роботодавець, дійшов обґрунтованого висновку про його звільнення на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Позивач двічі не притягувався до дисциплінарної відповідальності за одне і те саме правопорушення.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судом установлено, що з 03 травня 1993 року ОСОБА_1 працював на різних посадах у ДП «Самбірське лісове господарство», останнім часом працював лісничим Рудківського лісництва.

Наказом ДП «Самбірське лісове господарство» від 11 жовтня 2019 року № 102-ОСН ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання запланованих лісокультурних робіт, а саме доглядів за лісовими культурами в кварталі 13 виділ 45, площею 2,0 га, в урочищі «Журавник».

Наказом ДП «Самбірське лісове господарство» від 23 березня 2020 року № 40-ОСН ОСОБА_1 оголошено догану та позбавлено його преміальних виплат у розмірі 100 % за результатами роботи за березень 2020 року, оскільки ним допущено порушення пункту 2.9 посадової інструкції лісничого Рудківського лісництва, затвердженої директором підприємства.

Факт притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани мав місце за наслідками порушень, виявлених 20 березня 2020 року працівниками Самбірського відділу поліції та державної екологічної інспекції по факту самовільної вирубки 44 дерев у кварталі № 20 виділах № 33, 35, 36, 37 Рудківського лісництва, чим завдано шкоду державі у розмірі 195 198,97 грн (а.с. 46).

23 березня 2020 року ОСОБА_1 перебував на роботі, що ним було підтверджено в апеляційному суді, перед застосуванням вищевказаного виду дисциплінарного стягнення йому було запропоновано надати пояснення щодо виявлених порушень, проте він відмовився надавати такі пояснення, унаслідок чого було складено акт від 23 березня 2020 року № 1.

23 березня 2020 року позивач подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням (а.с. 41), яку 24 березня 2020 року відкликав.

Зважаючи на виявлення 20 березня 2020 року працівниками поліції зазначених вище порушень, наказом підприємства від 24 березня 2020 року № 41-ОСН вирішено провести раптову ревізію майстерських дільниць у межах території Рудківського лісництва щодо наявності самовільних порубок.

За наслідками ревізії майстерських дільниць Рудківського лісництва за період з 30 листопада 2019 року по 24 березня 2020 року підприємством винесено наказ від 08 квітня 2020 року № 48-ОСН, в якому зазначено про виявлення самовільних вирубок лісових угідь із заподіянням державі матеріальних збитків у розмірі 2 361 217,04 грн та запропоновано вирішити питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності після виходу його з лікарняного, зокрема, за порушення пункту 2.9 посадової інструкції лісничого Рудківського лісництва.

Відповідно до актів раптової ревізії від 07 квітня 2020 року № 1-6 допущено незаконну вирубку лісів майстерських дільницях, які складаються з кварталів № 3-9, 11, 12, 14-16, 28-30, 35, 1, 2, 31-33, 13, 17-19, 34 (а.с. 58-59, 62-63, 66, 80, 82, 85).

Позивач відмовився надавати пояснення щодо зазначених обставин, про що складено відповідний акт від 18 травня 2020 року № 2.

Згідно з пунктом 2.9 посадової інструкції лісничого, затвердженої директором ДП «Самбірське лісове господарство», лісничий організовує та відповідає за охорону лісу від самовільних рубок та лісових пожеж шляхом їх попередження, а при скоєнні - подає інформацію лісгоспові для подальшого розслідування та встановлення винних осіб.

Лісничий несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені посадовою інструкцією та чинним законодавством України (пункт 4.1 посадової інструкції лісничого).

Наказом ДП «Самбірське лісове господарство» від 21 травня 2020 року № 15-к ОСОБА_1 звільнено з роботи 22 травня 2020 року за систематичне невиконання посадових обов`язків щодо здійснення догляду за лісовими культурами та організації й охорони лісу від самовільних рубок, покладених трудовим договором та посадовою інструкцією, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.Підставами вказаного наказу відповідача були наказ від 11 жовтня 2019 року № 102-ОСН, наказ від 24 березня 2020 року № 41-ОСН «Про проведення раптової ревізії майстерських дільниць у Рудківському лісництві», акт раптової ревізії від 07 квітня 2020 року № 1 з додатками, акт раптової ревізії від 07 квітня 2020 року № 2 з додатками; акт раптової ревізії від 07 квітня 2020 року № 3 з додатками; акт раптової ревізії від 07 квітня 2020 року № 4 з додатками; акт раптової ревізії від 07 квітня 2020 року № 5 з додатками; акт раптової ревізії від 07 квітня 2020 року № 6 з додатками; наказ відповідача від 23 березня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Рудківського лісництва»; згода профспілкового комітету на його звільнення від 21 травня 2020 року № 3; лист Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства від 21 травня 2020 року про погодження його звільнення.

Відповідно до повідомлення профспілкового комітету ДП «Самбірське лісове господарство» на засіданні комітету розглянуто подання адміністрації від 20 травня 2020 року № 238 і надано згоду на звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Згідно з повідомленням начальника управління Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства від 21 травня 2020 року управління на подання від 21 травні 2020 року № 240 погодило звільнення позивача з посади лісничого Рудківського лісництва ДП «Самбірське лісове господарство».

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10 квітня 2020 року у Самбірський відділ поліції головного управління національної поліції у Львівській області 09 квітня 2020 року надійшли матеріали подані директором ДП «Самбірське лісове господарство» про виявлення самовільних рубок на території Рудківського лісництва під час проведення раптової ревізії майстерських дільниць, по факту викладеного внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, правова кваліфікація кримінального правопорушення частина четверта статті 246 КК України.

Згідно з повідомленням Самбірського відділу поліції головного управління національної поліції у Львівській області від 25 січня 2021 року у вищевказаному кримінальному провадженні триває досудове розслідування.

Відповідач посилався на те, що збитки, завдані державі самовільними рубками, становлять 2 294 574,44 грн.

Щодо оспорюваного наказу відповідача про оголошення догани від 23 березня 2020 року № 40-ОСН

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Статтею 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

На роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати

від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають

з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 допущено порушення пункту 2.9 посадової інструкції лісничого Рудківського лісництва, а саме 20 березня 2020 року працівниками Самбірського відділу поліції та державної екологічної інспекції встановлено факт самовільної вирубки 44 дерев у кварталі № 20 виділах № 33, 35, 36, 37 Рудківського лісництва, чим завдано шкоду державі у розмірі 195 198,97 грн.

Отже, суди дійшли вірного висновку про те, що позивачем було допущено порушення обов`язків, покладених на нього трудовим договором, а отже, при винесенні оспорюваного наказу ДП «Самбірське лісове господарство» від 23 березня 2020 року № 40-ОСН про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани відповідачем положення трудового законодавства порушено не було.

Доводи касаційної скарги про те, що наказ відповідача від 11 жовтня 2019 року № 102-ОСН про оголошення ОСОБА_1 догани, який зазначено однією з підстав звільнення, є незаконним, на увагу не заслуговують, оскільки позивачем вказаний наказ підприємства у встановленому законом порядку не оскаржено, а намір ОСОБА_1 на вчинення таких дій, не спростовує законності вищезазначеного наказу відповідача.

Посилання касаційної скарги ОСОБА_1 на те, що наказ ДП «Самбірське лісове господарство» від 23 березня 2020 року № 40-ОСН про оголошення йому догани є незаконним, так як його видано у день перебування позивача на лікарняному, без надання ним пояснень, є безпідставними, оскільки 23 березня 2020 року він був на роботі, що ним було підтверджено в апеляційному суді, а перед застосуванням вищевказаного виду дисциплінарного стягнення позивачу запропоновано надати пояснення щодо виявлених порушень, проте ОСОБА_1 відмовився надавати такі пояснення, унаслідок чого представниками відповідача було складено акт від 23 березня 2020 року № 1. Крім того, 23 березня 2020 року позивач подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням (а.с. 41), яку 24 березня 2020 року відкликав.

Щодо оспорюваного наказу відповідача про звільнення ОСОБА_1 .

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40 41 КЗпП України.

За передбаченою пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставою працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України належать догана та звільнення.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібна сукупність таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Отже, працівника може бути звільнено за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). При звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібно встановити, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

Водночас систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібне існування факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) вчинення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків їх не знято і не погашено.

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

Ураховуючи викладене, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що позивачем допущено систематичне невиконання посадових обов`язків щодо здійснення догляду за лісовими культурами та організації і охорони лісу від самовільних рубок, покладених трудовим договором та посадовою інструкцією, тому відповідачем, як роботодавцем, після неодноразового притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності об`єктивно та правомірно прийнято наказ про звільнення останнього з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, а отже, оспорюваний наказ від 21 травня 2020 року № 15-к про його звільнення відповідає положенням трудового законодавства. Відсутні належні та допустимі докази спричинення позивачу моральної шкоди.

Доводи касаційної скарги про те, що фактично відповідачем двічі притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності за одне і те саме правопорушення, тобто після виявлення самовільної рубки дерев на нього накладено наказом відповідача від 23 березня 2020 року № 40-ОСН дисциплінарне стягнення у вигляді догани та наказом відповідача від 21 травня 2020 року № 15-к накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, є безпідставними, оскільки відповідно до наказу відповідача від 23 березня 2020 року № 40-ОСН на позивача накладено дисциплінарне стягнення за допущення самовільної вирубки дерев у кварталі № 20 виділах № 33, 35, 36, 37 Рудківського лісництва, а згідно з наказом відповідача від 21 травня 2020 року № 15-к позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, у тому числі на підставі актів раптової ревізії від 07 квітня 2020 року № 1-6, відповідно до яких допущено незаконну вирубку лісів на інших майстерських дільницях, які складаються з кварталів № 3-9, 11, 12, 14-16, 28-30, 35, 1, 2, 31-33, 13, 17-19, 34 (а.с. 58-59, 62-63, 66, 80, 82, 85).

Посилання касаційної скарги на те, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення без отримання від нього пояснень, чим порушено його права, на увагу не заслуговують, оскільки ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення щодо вказаних обставин, про що складено відповідний акт від 18 травня 2020 року № 2.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Самбірського районного суду Львівської області від 26 січня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник