Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.06.2018 року у справі №608/1467/17

Постанова

Іменем України

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 608/1467/17

провадження № 61- 36207св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Курило В. П., Крата В. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 31 січня 2018 року у складі судді: Парфенюка В. І. та постанову апеляційного суду Тернопільської області від 03 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Ткач О. І., Бершадської Г. В., Гірського Б. О.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулися з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позовна заява мотивована тим, що позивачам разом із двома неповнолітніми дітьми на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, в якій є зареєстрованим відповідач ОСОБА_3 Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. Відповідач з червня 2016 року по дату звернення до суду у вказаній квартирі не проживає без поважних причин. Всі обов'язки з утримання квартири та сплаті комунальних послуг покладені на позивачів.

ОСОБА_1, ОСОБА_4 просили визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Чортківського районного суду від 31 січня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Тернопільської області від 03 квітня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовано тим, що припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє члена сім'ї права користування займаним приміщенням. Встановлені обставини свідчать про наявність поважних причин відсутності відповідача в квартирі АДРЕСА_1 понад один рік, що не дає підстав визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням відповідно до положень частини другої статті 405 ЦК України.

Аргументи учасників справи

У липні 2018 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу в якій просила оскаржені рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що у своєму рішенні суд застосував докази, які відсутні у матеріалах цивільної справи та не стосуються спірного періоду. Відповідач не проживав в квартирі АДРЕСА_1 понад один рік без поважних причин.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2019 року справа призначена до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ОСОБА_1, ОСОБА_4, а також неповнолітнім дітям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належить на праві приватної власності по 1/4 частці квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_1 з 27 вересня 2011 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 20 січня 2007 року по 24 травня 2016 року.

Згідно актів про встановлення факту не проживання від 01 червня 2016 року, від 15 липня 2016 року, від 17 серпня 2016 року, від 01 листопада 2016 року, від 16 серпня 2017 року відповідач ОСОБА_3 по місцю реєстрації не проживає, комунальними послугами не користується, особистих речей та іншого майна в квартирі не утримує.

При відмові в задоволенні позову суди зробили висновок, що існують поважні причини відсутності відповідача в квартирі АДРЕСА_1 понад один рік, що не дає підстав визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням відповідно до положень частини другої статті 405 ЦК України

Колегія суддів не погоджується із цими висновками з таких підстав.

У справі, що переглядається, позивачі обґрунтовували свій позов не тільки тим, що відповідач не проживає в спірній квартирі понад один рік, але й тим, що відповідач створює співвласникам перешкоди у володінні та користуванні спірною квартирою.

Аналіз положень глави 32 ЦК України свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов'язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна. Відповідач вселився в квартиру і набув право користуванням чужим майном, яке по своїй суті є сервітутом.

Відповідно до частини другої статті 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Суди встановили, що позивачі є співвласниками квартири і як співвласники цього майна надавали право відповідачу користуватись ним. Відповідач спільним побутом із позивачами не пов'язаний. Тому право відповідача на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу співвласників цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України.

Аналогічний по суті висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2017 року в справі № 734/387/15-ц, що користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна відповідно до положень частини другої статті 406 ЦК України.

Тому суди зробили неправильний висновок про відмову в задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржені рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 31 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Тернопільської області від 03 квітня 2018 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою № 33 по вулиці Степана Бандери, будинок 60-а в місті Чорткові Тернопільської області.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 31 січня 2018 року та постанова апеляційного суду Тернопільської області від 03 квітня 2018 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. П. Курило

В. І. Крат