Історія справи

Постанова КЦС ВП від 10.01.2025 року у справі №502/334/23

Постанова

Іменем України

10 січня 2025 року

м. Київ

справа № 502/334/23

провадження № 61-12402св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),

судді: Дундар І. О., Коротенко Є. В., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Кілійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Валах Вікторією Володимирівною, на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року в складі судді: Березнікова О. В., та постанову Одеського апеляційного суду від 17 червня 2024 року в складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Коновалової В. А., Назарової М. В.,

Історія справи

Короткий зміст позову

06 березня 2023 року ОСОБА_1 через Електронний суд звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина.

ОСОБА_3 за життя склав заповіт стосовно всього майна на ім`я позивача ОСОБА_4

02 січня 2022 року позивач подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , проте від приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Богачової Н. М. отримав інформаційний лист про те, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини.

Позивач вважав, що з об`єктивних причин не мав можливості подати заяву про прийняття спадщини у строк, встановлений частини першої статті 1270 ЦК України, оскільки виїжджав за межі території України.Зокрема, ОСОБА_1 , відповідно до відміток у закордонному паспорті: в`їхав на територію Польщі 14 серпня 2021 року; виїхав за межі території Польщі 07 жовтня 2021 року; в`їхав на територію Польщі 23 жовтня 2021 року; виїхав за межі території Польщі 23 грудня 2021 року.

Позивач зазначав, що людина, яка називає себе сином спадкодавця - ОСОБА_2 05 вересня 2022 подав до Кілійського районного суду Одеської області позовну заяву про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно. Відповідачами по цій справі визначені ОСОБА_1 та Кілійська міська рада. Кілійським районним судом Одеської області було відкрито провадження за цим позовом (справа № 502/1384/22). Розгляд цивільної справи № 502/1384/22 триває, наступне судове засідання призначено на 29 березня 2023 року. ОСОБА_1 16 січня 2023 року було подано зустрічну позовну заяву про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у справі № 502/1384/22. Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області зустрічну позовну заяву повернуто.

ОСОБА_1 просив:

визначити ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

стягнути з відповідачів судові витрати.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 26 квітня 2023 року в задоволенні клопотання представника позивача про об`єднання в одне провадження цивільних справ відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

14 березня 2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача Валах В. В. , про об`єднання в одне провадження цивільних справ № 502/1384/22 за позовом ОСОБА_2 до Кілійської міської ради та ОСОБА_1 , про встановлення факту родинних відносин, факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно та справа № 502/334/23 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Валах В.В. до ОСОБА_2 , Кілійська міська рада про визначення додаткового строку для подачі заяви для прийняття спадщини. Необхідність об`єднання цих справ в одне провадження вбачають у тому, що усі позовні вимоги взаємопов`язані між собою.

відповідно до вимог статті 188 ЦПК України, суд, з урахуванням положень частини першої цієї статті, може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу. Справи, що перебувають у провадженні суду, в разі об`єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі. Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об`єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об`єднання. Справи, об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають;

вирішуючи клопотання представника позивача, суд виходить із того, що об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть по суті однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи. Тому, об`єднання позовних вимог в даному випадку не сприятиме процесуальній економії часу та швидкому розгляду справ, виконанню завдання цивільного судочинства та є недоцільним. З цих підстав, клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

під час судового засідання представник позивача Валах В. В. заявила клопотання про виключення зі складу відповідачів ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що останній відмовився від частини позовних вимог у справі № 502/1384/22 за позовом ОСОБА_2 до Кілійської міської ради та ОСОБА_1 , про встановлення факту родинних відносин, факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно, а саме в частині визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , а відтак ОСОБА_2 у цій справі є неналежний відповідач, належним відповідачем є Кілійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області, яка позовні вимоги ОСОБА_4 визнала. Судом заявлене клопотання представника позивача задоволене, про що постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати. Таким чином суд розглядав позовні вимоги ОСОБА_4 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини;

вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій;

для прийняття спадщини позивач мав звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття, тобто смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не зробив цього вчасно (до 25 листопада 2021 року) і пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини;

з урахуванням викладеного та зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини як виїзд за межі території України до Польщі, суд не вважав їх поважними у зв`язку з наступним. Позивач виїжджав за межі території України до Польщі 14 серпня 2021, відповідно до відмітки, тобто через майже три місяці після відкриття спадщини. Крім того, позивач повертався з Польщі 07 жовтня 2021 року та 23 жовтня 2021 року знов повернувся до Польщі. Тобто позивач мав змогу подати заяву про прийняття спадщини у встановлений статтею 1270 ЦК України строк, зважаючи на те, що він знав про смерть спадкодавця та був присутній на його похороні, про що зазначено у поданому відзиві представником ОСОБА_2 адвокатом Спрінчаном М. В. Таким чином, у даному випадку причини пропуску строку для прийняття спадщини не є поважними, тобто не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами;

посилання представника позивача у позові на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18, якою визначено, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту, за встановлених у цій справі обставин, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, є безпідставною, оскільки про необізнаність позивача ОСОБА_1 про наявність складеного заповіту у позові не йде мова та не ставиться у поважність причин пропуску строку, а також жодним доказом не підтверджується;

належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради). Як встановлено з матеріалів спадкової справи спадкоємець ОСОБА_2 спадщину прийняв відповідно до статті 1269 ЦК України. За таких обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 17 червня 2024 року

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Валах В. В., залишено без задоволення;

рішення Кілійського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

при обґрунтуванні поважності пропуску строку подачі заяви на прийняття спадщини позивач зазначав, що виїжджав за межі території України, а саме 14 серпня 2021 року виїхав на території Польщі, 07 жовтня 2021 року виїхав за межі території Польщі, 23 жовтня 2021 року в`їхав на територію Польщі, 23 грудня 2021 року виїхав за межі території Польщі, що підтверджується відмітками у паспорті громадянина України для виїзду за кордон;

проте, у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 607/13549/21 зазначено, що перебування спадкоємців за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, які унеможливили чи в інший спосіб перешкодили вчасно здійснити таку дію;

поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог. Частина третя статті 1272 ЦК України може застосовуватись, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними;

спеціальний механізм подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України. Законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців;

судом першої інстанції встановлено, що позивач виїжджав за межі території України до Польщі 14 серпня 2021 року, відповідно до відмітки, тобто через майже три місяці після відкриття спадщини, позивач повертався з Польщі 07 жовтня 2021 року та 23 жовтня 2021 року знов повернувся до Польщі. Отже, враховуючи тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, а також встановлені обставини, апеляційний суд визнав обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що заявник не довів існування об`єктивних та неподоланних перешкод для прийняття спадщини, а отже ним не доведено, що пропуск зазначеного строку відбувся з поважних причин;

колегія суддів погодилася з висновком місцевого суду щодо безпідставності посилання представника позивача у позові на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2021 року в справі № 591/1271/18, в якою вказано, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту, за встановлених у цій справі обставин, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки про необізнаність позивача ОСОБА_1 про наявність складеного заповіту у позові не йде мова та не ставиться у поважність причин пропуску строку, а також жодним доказом не підтверджується;

доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права при постановлені 26 квітня 2023 року ухвали про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про об`єднання в одне провадження цивільних справ, а саме № 502/334/23 за вказаним позовом та № 502/1384/22 за позовом ОСОБА_2 до Кілійської міської ради та ОСОБА_1 , про встановлення факту родинних відносин, факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно, не спростовують висновків суду викладених в ухвалі. За таких обставин, колегія суддів вважала, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Аргументи учасників справи

09 вересня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Валах В. В., на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 червня 2024 року, в якій просив:

оскаржені судові рішення скасувати повністю і передати справу повністю на новий розгляд до суду першої інстанції

стягнути з Кілійської міської ради на користь ОСОБА_1 усі судові витрати, пов`язані з розглядом справи №502/334/23. Розрахунок розміру витрат на правову допомогу буде наданий до суду в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

позивач є племінником спадкодавця. Позов про надання додаткового строку на отримання спадщини тут витікає із спадкування за заповітом. ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса після публічного оголошення останнім, де і дізнався про заповіт і про пропуск строку на прийняття спадщини, а питання щодо наявності/відсутності свідоцтва про смерть спадкодавця взагалі не було предметом розгляду справи. ОСОБА_1 не є спадкоємцем за законом жодної черги, знав про смерть Спадкодавця, не знав про наявність заповіту, більшість часу протягом шести місяців після смерті Спадкодавця був за межами України, не спілкувався з ОСОБА_2 (який вважає себе спадкоємцем першої черги) тривалий час, останній подав заяву на прийняття спадщини в останній день спливу шестимісячного строку -25 листопада 2021 року, ОСОБА_1 подав заяву на вступ у спадщину 02 січня 2022 року після його виклику нотаріусом 24 грудня 2021 року (у виклику вказано строк для з`явлення - до 23 січня 2022 року);

апеляційний суд застосував норму частини третьої статті 1272 ЦК України без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23; від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17; від 01 вересня 2021 року в справі № 183/5181/18, від 17 жовтня 2018 року у справі №681/203/17;

необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність не можна ототожнювати з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом. Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем й у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси, не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала. Тож необізнаність про наявність заповіту може бути оцінена як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом;

апеляційний в порушення статті 367 та підпункту в) пункту 3) частини першої статті 382 ЦПК України у мотивувальній частині не навів аргументи щодо відхилення аргументів апелянта стосовно його заперечень на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 26 квітня 2023 року у справі №502/334/23 (тобто не врахував висновки, викладені у постановах ВС у справі № 11-164сап21 від 16 грудня 2021 року та в справі № 442/9001/21 від 18 травня 2023 року);

судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Валах В.В. про об`єднання в одне провадження вказаних цивільних справ. КЦС у своїй постанові від 18 травня 2023 року у справі № 442/9001/21 визначив правову позицію щодо необхідності вирішення спорів різних спадкоємців стосовно одного і того ж спірного спадкового майна в одному судовому провадженні, а саме: «відповідно до принципу процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути саму потребу у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Тобто вирішення спорів різних спадкоємців щодо одного і того ж спірного спадкового майна має відбуватися в одному судовому провадженні». Позовні вимоги по цивільним справам № 502/1384/22 та № 502/334/23 пов`язані між собою підставами виникнення та доказами, що підтверджують ці вимоги, а саме: смерть спадкодавця ОСОБА_3 , визначення черговості спадкування та кола спадкоємців. Отже, позовні вимоги є однорідними та спір існує між тими ж сторонами.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

01 січня 2025 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 06 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 21 листопада 2024 року вказано, що:

суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23; від 01 вересня 2021 року у справі № 183/5181/18; від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17; від 17 листопада 2021 року у справі № 755/5684/18-ц, від 16 грудня 2021 року у справі № 11-164сап21; від 18 травня 2023 року у справі № 442/9001/21 та постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 склав заповіт від 13 вересня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області Богачовою Н. М., зареєстровано у реєстрі за № 974, яким спадкодавець заповів все належне йому майно позивачу ОСОБА_1 .

02 січня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Згідно матеріалів спадкової справи № 196/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 25 листопада 2021 року до нотаріуса Овчинніковим Ю. Г. подано заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 .

В матеріалах спадкової справи також міститься інформація щодо опублікування оголошення від 22 грудня 2021 року, відповідно до якого здійснено виклик ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Богачової Н. М. Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області з проханням прибути за вказаною у повідомленні адресою робочого місця у строк до 23 січня 2022 року. Оголошення розміщене в редакції газети «Дунайська зоря» від 24 грудня 2021 року.

Відповідно до інформації щодо оформлення спадщини від 12 січня 2022 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Богачовою Н. М., ОСОБА_1 у строк, встановлений статтею 1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини не подав, що також підтверджується матеріалами спадкової справи № 196/2021.

Суди встановили, що:

при обґрунтуванні поважності пропуску строку подачі заяви на прийняття спадщини позивач зазначав, що виїжджав за межі території України, а саме 14 серпня 2021 року виїхав на території Польщі, 07 жовтня 2021 року виїхав за межі території Польщі, 23 жовтня 2021 року в`їхав на територію Польщі, 23 грудня 2021 року виїхав за межі території Польщі, що підтверджується відмітками у паспорті громадянина України для виїзду за кордон;

позивач виїжджав за межі території України до Польщі 14 серпня 2021 року, відповідно до відмітки, тобто через майже три місяці після відкриття спадщини, позивач повертався з Польщі 07 жовтня 2021 року та 23 жовтня 2021 року знов повернувся до Польщі.

Позиція Верховного Суду

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частина друга статті 1223 ЦК України).

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно (частина перша статті 1277 ЦК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі № 947/6589/21 (провадження № 61-10253св23)).

Касаційний суд вже неодноразово звертав увагу, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18) постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року в справі № 543/459/21 (провадження № 61-30св22)).

У справі, що переглядається:

суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову ОСОБА_4 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини з двох підстав: внаслідок необґрунтованості, оскільки причини пропуску строк для прийняття спадщини є неповажними; позов ОСОБА_4 пред`явлений до неналежного відповідача (Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області), а належним відповідачем є ОСОБА_2 , який прийняв спадщину;

апеляційний суд погодився з судом першої інстанції тому, що причини пропуску строк для прийняття спадщини є неповажними. При цьому, апеляційний суд мотивів рішення суду першої інстанції не змінив;

суди не звернули, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини

суди не врахували, що поважність/неповажність причин пропуску строку на прийняття спадщини має з`ясовуватися у разі пред`явлення позову до належного відповідача. Тобто, в цій справі за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, до спадкоємця, який прийняв спадщину;

під час судового засідання 15 травня 2023 року представник позивача Валах В. В. заявила клопотання про виключення зі складу відповідачів ОСОБА_2 . Протокольною ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року клопотання представника позивача задоволене (а. с. 116). Таким чином суд першої інстанції розглядав позов ОСОБА_4 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області;

суди встановили, що син спадкодавця ОСОБА_2 прийняв спадщину;

з урахуванням встановлених обставин справи, задоволеного клопотання представника позивача Валах В. В. протокольною ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року про виключення зі складу відповідачів ОСОБА_2 , Кілійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області є неналежним відповідачем за позовом ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Натомість належним відповідачем є син спадкодавця ОСОБА_2 , який прийняв спадщину. Тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_4 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини внаслідок його пред`явлення до неналежного відповідача.

За таких обставин оскаржені судові рішення належить змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

З урахуванням зміни мотивів оскаржених судових рішень, та задоволеного клопотання представника позивача Валах В. В. протокольною ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року про виключення зі складу відповідачів ОСОБА_2 , касаційний суд відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що апеляційний суд не відповів на довід апеляційної скарги щодо заперечень на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 26 квітня 2023 року.

Касаційний суд відхиляє аргумент касаційної скарги про необхідність застосування висновків, зроблених в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2023 року в справі № 442/9001/21 (провадження № 61-10105св22), оскільки вони зроблені за обставин наявності в суді першої інстанції нерозглянутої справи з якою можливо об`єднати провадження в іншій справі.

Натомість аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що постановою Одеського апеляційного суду від 14 червня 2024 року в справі № 502/1384/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119731098) апеляційну скаргу адвоката Валах В. В. в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Кілійського районного суду Одеської області від 24 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. В касаційному порядку постанова Одеського апеляційного суду від 14 червня 2024 року в справі № 502/1384/22 не оскаржувалася.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення частково прийняті із порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку із наведеним касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково,судові рішення змінити, виклавши їх мотивувальну частину у редакції цієї постанови, а в іншій частині належить залишити без змін.

Оскільки касаційний суд змінює судові рішення лише в частині мотивів їх прийняття, то судові витрати покладаються на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 409 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Валах Вікторією Володимирівною, задовольнити частково.

Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 червня 2024 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Коротенко

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко