Постанова

Іменем України

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 707/2307/16-ц

провадження № 61-864св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю,

Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - Черкаська місцева прокуратура в інтересах держави в особі державного підприємства "Черкаське лісове господарство",

відповідач - ОСОБА_1,

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Старовойтов Олександр Сергійович, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна, виконавчий комітет Свидівоцької сільської ради Черкаського району,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу прокуратури Черкаської області на додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Єльцова В. О., Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги та заяви про ухвалення додаткового рішення

У вересні 2016 року Черкаська місцева прокуратура в інтересах держави в особі державного підприємства "Черкаське лісове господарство" (далі - ДП "Черкаське лісове господарство") звернулась з позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу

Старовойтов О. С., приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Е. А., виконавчий комітет Свидівоцької сільської ради Черкаського району, про скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області

від 19 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 02 жовтня 2018 року скасовано заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 липня

2017 року та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Витребувано у ОСОБА_1 1/2 частку земельної ділянки за кадастровим номером 7124982500:03:001:0072, що становить 0,10 га, розташовану в адміністративних межах Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, шляхом виготовлення технічної документації щодо її поділу.

Скасовано рішення державного реєстратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіної-Богданової К. О. від 20 лютого 2017 року № 33927682 про державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу на земельну ділянку за кадастровим номером 7124982500:03:001:0072 загальною площею 0,20 га, розташовану в адміністративних межах Геронимівської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту за ОСОБА_1 (об'єкт нерухомого майна № 1176650171249).

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь прокуратури Черкаської області судові витрати в розмірі 7 353,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року рішення Апеляційного суду Черкаської області від 02 жовтня 2017 року залишено без змін.

10 грудня 2018 року до апеляційного суду Черкаської області надійшла заява заступника прокурора області про ухвалення додаткового рішення у справі.

Заява про ухвалення додаткового рішення мотивована тим, що апеляційним судом при винесенні рішення по суті справи не враховано сплачені прокуратурою області судові витрати за подачу заяви про забезпечення позову відповідно до платіжного доручення від 24 квітня 2017 року № 601 у розмірі 1 600,00 грн, а тому вказана сума також підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури Черкаської області у порядку статті 141 ЦПК України.

Короткий зміст додаткового рішення суду апеляційної інстанції

Додатковою постановою Черкаського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі відмовлено, не оскаржувалася прокуратурою в апеляційному порядку. Докази на підтвердження витрат в розмірі 1600,00 грн судового збору позивачем не подані протягом встановленого законом строку на їх подання, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У січні 2020 року прокуратура Черкаської області подала до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Черкаського апеляційного суду

від 11 грудня 2019 року, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву прокуратури Черкаської області про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача сплачений при подачі апеляційної скарги на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року відкрито провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

У березні 2020 року справа № 707/2307/16-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що додаткова постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки судом не надано оцінки доказам. Висновок суду про те, що прокуратурою не оскаржувалася ухвала Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі відмовлено, є необґрунтованим та не відповідає матеріалам справи.

Суд дійшов помилкового висновку про те, що у матеріалах справи відсутній доказ сплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн за апеляційну скаргу на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року.

Згідно штампу вхідної кореспонденції Черкаського районного суду Черкаської області супровідний лист та платіжне доручення від 24 квітня 2017 року № 601 отримано судом 25 квітня 2017 року. Крім того, факт сплати судового збору у зазначеному розмірі встановлено також в ухвалі Апеляційного суду Черкаської області від 16 травня 2017 року про відкриття провадження у справі, у якій зазначено, що ГУ Державної казначейської служби України в м. Черкасах листом від 11 травня 2017 року № 05-122/736-2568 підтвердило зарахування коштів судового збору, сплаченого прокуратурою Черкаської області за платіжним дорученням № 601 у розмірі 1 600,00 грн.

Таким чином, апеляційний суд фактично не вирішив питання про повернення сплаченого судового збору, чим порушив норми процесуального права, а саме: статей 89, 141 ЦПК України.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У вересні 2016 року Черкаська місцева прокуратура в інтересах держави в особі державного підприємства "Черкаське лісове господарство" (далі - ДП "Черкаське лісове господарство") звернулась з позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу

Старовойтов О. С., приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Е. А., виконавчий комітет Свидівоцької сільської ради Черкаського району, про скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. (а. с. 4-12, т. 1)

За подання позову Черкаська місцева прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 1 378,00 грн та 2 067,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. (а. с. 2-3, т. 1)

У квітні 2017 року прокуратурою до суду подано заяву про забезпечення позову з вимогами про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення будь-яких дій, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно земельної ділянки площею 0,20га, що розташована в адміністративних межах Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 7124982500:03:001:0072. (а. с. 113-116, т. 1)

За звернення до суду із заявою про забезпечення позову прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 800,00 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. (а. с. 112, т. 1)

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі відмовлено. (а. с. 118-119, т. 1)

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2017 року ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову скасовано. (а. с. 81-82, виділених матеріалів)

Заяву керівника Черкаської місцевої прокуратури про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно земельної ділянки площею 0,20 га, що розташована в адміністративних межах Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 7124982500:03:001:0072.

Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області

від 19 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. (а. с. 139-144, т. 1)

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, прокуратура оскаржила його в апеляційному порядку та сплатила за подачу апеляційної скарги 3 290,32 грн відповідно до платіжного доручення від 31 липня 2017 року № 1227. (а. с. 149, т. 1)

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 02 жовтня 2018 року скасовано заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 липня

2017 року та ухвалено нове рішення про задоволення позову. (а. с. 68-73, т. 2)

Витребувано у ОСОБА_1 1/2 частку земельної ділянки за кадастровим номером 7124982500:03:001:0072, що становить 0,10 га, розташовану в адміністративних межах Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, шляхом виготовлення технічної документації щодо її поділу.

Скасовано рішення державного реєстратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіної-Богданової К. О. від 20 лютого 2017 року за № 33927682 про державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу на земельну ділянку за кадастровим номером undefined загальною площею 0,20 га, розташовану в адміністративних межах Геронимівської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту за ОСОБА_1 (об'єкт нерухомого майна № 1176650171249).

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь прокуратури Черкаської області судові витрати в розмірі 7 353,00 грн, а саме:

- судовий збір за подання позову в розмірі 1378,00 грн (платіжне доручення № 1374 від 29 вересня 2016 року) (а. с. 2, том. 1);

- судовий збір за подання позову в розмірі 2067,00 грн (платіжне доручення № 1378 від 29 вересня 2016 року) (а. с. 3, том. 1);

- судовий збір за заяву про забезпечення позову в розмірі 800,00 грн (платіжне доручення № 558 від 13 квітня 2017 року) (а. с. 112, том. 1);

- судовий збір за апеляційну скаргу в розмірі 3290,32 грн (платіжне доручення №1227 від 31 липня 2017 року) (а. с. 149, том. 1).

Постановою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року рішення Апеляційного суду Черкаської області від 02 жовтня 2017 року залишено без змін. (а. с. 118-123, т. 2)

10 грудня 2018 року до апеляційного суду Черкаської області надійшла заява заступника прокурора області про ухвалення додаткового рішення у справі. (а. с. 146-148, т. 2)

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року (08 лютого 2020 року).

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Оскаржувана додаткова постанова не відповідає вказаним вимогам закону.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі, процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

У пункті 3 частині 1 статті 270 ЦПК України зазначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У справі, що переглядається, рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 02 жовтня 2018 року скасовано заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 липня 2017 року та ухвалено нове рішення про задоволення позову прокуратури Черкаської області. Цим рішенням вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме: стягнуто із ОСОБА_1 (відповідача) на користь прокуратури Черкаської області (позивача) судові витрати в розмірі 7
353,00 грн.

Разом із тим, 10 грудня 2018 року до апеляційного суду Черкаської області надійшла заява заступника прокурора області про ухвалення додаткового рішення у справі, яка мотивована тим, що судом при ухваленні рішення про задоволення позову прокуратури не вирішено питання про стягнення судового збору у розмірі 1

600,00 грн, сплаченого прокуратурою за подачу апеляційної скарги на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ухвала Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі відмовлено, не оскаржувалася прокуратурою в апеляційному порядку. Доказів на підтвердження витрат у розмірі 1600,00 грн судового збору позивачем матеріали справи не містять, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком апеляційного суду у зв'язку з його передчасністю з огляду на наступне.

У абзаці першому частини 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до підпункту в) пункту 4) частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить про те, що ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 05 травня 2017 року апеляційну скаргу Черкаської місцевої прокуратури на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року про відмову в задоволенні заяви Керівника Черкаської місцевої прокуратури про забезпечення позову залишено без руху та надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме: для сплати суми судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

У зазначеній ухвалі вказано, зокрема, що листом Керівника Черкаської місцевої прокуратури № 167-6318 вих 17 від 25 квітня 2017 року на ім'я голови Черкаського районного суду Морозова В. В. в додаток до апеляційної скарги направлено платіжне доручення № 601 від 24 квітня 2017 року про сплату судового збору за подання зазначеної апеляційної скарги. Платіжне доручення долучено до виділених матеріалів справи (а. с. 41, виділені матеріали) та надіслано разом із апеляційною скаргою до апеляційного суду Черкаської області. (а. с. 46-48, виділені матеріали)

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі у виконання вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судом було встановлено, що за відомостями автоматизованої системи документообігу апеляційного суду Черкаської області, платіжне доручення № 601 від 24 квітня 2017 року про сплату апелянтом суми судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 600,00 грн станом на 05 травня 2017 року не приєднано до обліково-статистичної картки по вищезазначеній цивільній справі, а отже відсутні підтвердження про зарахування коштів по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 16 травня 2017 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою Черкаської місцевої прокуратури на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року про відмову в задоволенні заяви керівника Черкаської місцевої прокуратури про забезпечення позову. (а. с. 53-54, виділені матеріали)

В ухвалі встановлено, що згідно з відповіддю ГУ Державної Казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області від 11 травня 2017 року № 05-122/736-2568, отриманої апеляційним судом 15 травня 2017 року, підтверджено зарахування коштів судового збору, сплаченого прокуратурою Черкаської області 24 квітня 2017 року платіжним дорученням № 601 у розмірі 1 600,00 грн за подачу апеляційної скарги на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року у справі № 707/2307/16-ц. (а. с. 51, виділені матеріали)

Таким чином, апеляційний суд зазначеного не врахував та не звернув уваги на те, що у виділених матеріалах справи № 707/2307/16-ц наявне платіжне доручення від 24 квітня 2017 року № 601 про сплату прокуратурою Черкаської області судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року про відмову в задоволенні заяви Керівника Черкаської місцевої прокуратури про забезпечення позову (а. с. 41, виділені матеріали), лист ГУ Державної Казначейської служби України у м.

Черкасах Черкаської області від 11 травня 2017 року № 05-122/736-2568, яким підтверджено зарахування коштів судового збору, сплаченого прокуратурою Черкаської області 24 квітня 2017 року платіжним дорученням № 601 у розмірі 1 600,00 грн за подачу апеляційної скарги на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року у справі № 707/2307/16-ц. (а. с. 51, виділені матеріали).

Зазначене свідчить про те, що апеляційний суд, не врахувавши вимог статті 141, 260, 270, 382 ЦПК України, зробив помилковий висновок про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, встановивши, що судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушено норми процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду з урахуванням принципу розгляду справи в розумні строки, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування додаткової постанови Черкаського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року.

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Частинами 1 , 3 статті 412 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена додаткова постанова прийнята без додержанням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана додаткова постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу прокуратури Черкаської області задовольнити.

Додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року скасувати.

Заяву прокуратури Черкаської області про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь прокуратури Черкаської області судові витрати у розмірі 1 600,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров