Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 524/7234/18

провадження № 61-12652св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк", відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Автозаводський районний відділ державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції в Полтавській області,

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 квітня 2020 року у складі судді Предоляк О. С. та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (далі - ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (далі - АТ "ПроКредит Банк"), відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - ВП ВР УДВС ГТУЮ у м. Києві), Автозаводського районного відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі -Автозаводський РВ ДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області), третя особа - ОСОБА_2, про визнання права власності на нежиле приміщення, виключення його з акту опису майна, звільнення з-під арешту.

У квітні 2020 року позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 подали заяву про забезпечення позову, у якій просили: забезпечити позов шляхом зупинення реалізації (продажу) на публічних електронних торгах, які організувало Державне підприємство "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), за лотом № 411906 (уцінено лот № 4055230), арештованого нежилого приміщення площею 875,2 кв. м по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15 жовтня 2002 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ліньковою І. Б. за № 6008, за виконавчим провадженням № ~organization0~, відкритим на підставі виконавчого листа від 06 серпня 2014 року № 2-4952/11, виданого на підставі рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року.

Заява обґрунтована тим, що спірне нерухоме майно виставлено на публічні електронні торги на 16 квітня 2020 року о 09 год 00 хв з приховуванням від ОСОБА_1 таких виконавчих дій державними виконавцями ВП ВР УДВС ГТУЮ у м. Києві Подолянко І. А. та Амборським А. В. Продаж нерухомого майна позбавить її права власності на нежиле приміщення, щодо якого відсутнє будь-яке рішення про стягнення заборгованості за рахунок його за будь-якими угодами. Вказують, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до того, що майно буде продано іншій особі з прилюдних торгів, а виконання можливого рішення у цій справі стане неможливим, оскільки особа, яка його придбає, матиме можливість посилатися на добросовісність набуття права власності на нього.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Зупинено реалізацію (продаж) на публічних електронних торгах, які організувало ДП "Сетам", за лотом № 411906 (уцінено лот № 4055230), арештованого нежилого приміщення, площею 875,2 кв. м, по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15 жовтня 2002 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ліньковою І. Б., за виконавчим провадженням № ~organization1~, відкритим на підставі виконавчого листа від 06 серпня 2014 року № 2-4952/11. В частині вимог третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4 відмовлено. Ухвала підлягала негайному виконанню. Установлено, що про виконання ухвали має бути повідомлено Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області не пізніше наступного дня з дня виконання ухвали суду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Судом першої інстанції визнано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову обґрунтованою, а вид забезпечення позову у вигляді заборони реалізації (продажу) на публічних електронних торгах нерухомого майна - співмірним із позовними вимогами про зняття арешту з майна, що прямо передбачено пунктом 5 частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року апеляційну скаргу ПАТ "ПроКредит Банк" залишено без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 квітня 2020 року - без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, виходив з того, суд першої інстанції правильно вказав на те, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Встановивши наявність реального спору між сторонами, надавши оцінку обставинам та доказам, долученим до заяви позивачем, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині зупинення реалізації арештованого майна.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У серпні 2020 року АТ "ПроКредит Банк" засобами поштового зв'язку звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 квітня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає вирішення судами питання про забезпечення позову з порушенням судами норм процесуального права та без урахування фактичних обставин справи. Зокрема, зазначає, що судами не з'ясовано чи дійсно між сторонами виник спір та чи є заходи забезпечення співмірними із заявленими вимогами.

Також АТ "ПроКредит Банк" вказує на те, що:

- у позовній заяві не міститься обґрунтування, з яких підстав ОСОБА_1 подано позов про визнання права власності на нежиле приміщення площею 875,2 кв. м. по АДРЕСА_1, ким її право власності не визнається або оспорюється. Предметом позовних вимог є визнання за ОСОБА_1 права власності на нежиле приміщення, хоча право власності на вказаний об'єкт зареєстроване за позивачем 11 жовтня 2007 року. Позовна заява ОСОБА_1 у справі фактично зводиться до того, що вона не погоджується із діями державних виконавців, які 28 серпня 2018 року провели опис належного боржнику нерухомого майна з метою його подальшої реалізації для погашення заборгованості ОСОБА_1 перед банком;

- зупинення реалізації арештованого майна призвело до зупинення виконання судового рішення у справі № 2-4952/11, що набрало законної сили 10 червня 2014 року;

- забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом зупинення реалізації майна на публічних електронних торгах, організованих ДП "Сетам", порушує припис частини 11 статті 150 ЦПК України;

- зупинення реалізації (продажу) на публічних електронних торгах, організованих ДП "Сетам ", порушує права АТ "ПроКредит Банк" як стягувача у виконавчому провадженні № ~organization2~.

У вересні 2020 року на електронну пошту Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за участю сторін та проведення судового засідання в режимі відеоконференції без застосування електронного цифрового підпису.

У вересні 2020 року на електронну пошту Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про закриття касаційного провадження та заява про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скріплені електронним цифровим підписом.

Відзиви на касаційну скаргу АТ "ПроКредит Банк" станом на дату розгляду справи Верховним Судом не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу АТ "ПроКредит Банк"" передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "ПроКредит Банк" на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 квітня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року у цій справі, витребувано виділені матеріали справи № 524/7234/18 із Автозаводського районного суду м.

Кременчука Полтавської області та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У вересні 2020 року виділені матеріали справи № 524/7234/18 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2020 року клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за її участю та проведення судового засідання в режимі відеоконференції повернуто особі, яка її подала; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі відмовлено; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено та справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

З огляду на предмет оскарження та зміст касаційної скарги касаційний перегляд ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 квітня 2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року здійснюється лише щодо ОСОБА_1.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року у справі № 2-4952/11 позов ПАТ "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ "ПроКредит Банк" 371 431,78 дол США, еквівалент суми 2 967 739,92
грн боргу по капіталу, 12 111,83 дол США, еквівалент суми 96 773,52 грн боргу по процентах по графіку, 142 184,41 грн комісії за управління кредитом, 37 122,01
грн пені. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ "ПроКредит Банк" 1 700,00 грн судового збору, 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ПАТ "ПроКредит Банк" про визнання правовідносин за договором поруки припиненими відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ "ПроКредит Банк", ОСОБА_5 про визнання договору про надання траншу недійсним відмовлено.

10 червня 2014 року рішенням Апеляційного суду міста Києва у справі № 22-ц/796/757/2014 апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 відхилено.

Апеляційну скаргу ПАТ "ПроКредит Банк" задоволено частково. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року в частині відмови ПАТ "ПроКредит Банк" у стягненні кредитної заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2 як солідарних із ОСОБА_5 боржників скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення наступного змісту. Позов ПАТ "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Солідарно з ОСОБА_5 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПроКредит Банк" заборгованість за рамковою угодою від 12 жовтня 2007 року № 9 та договором про надання траншу від 12 жовтня 2007 року № 20.1215/9 (із змінами та доповненнями) у розмірі 371 431,78 дол США, еквівалент суми 2 968 854,22 грн боргу по капіталу, 12 111,83 дол США, еквівалент суми 96 773,52 грн боргу по процентах згідно з графіком та 37 122,01
грн пені. Солідарно з ОСОБА_5 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ПроКредит Банк" заборгованість за рамковою угодою від 12 жовтня 2007 року № 9 та договором про надання траншу від 12 жовтня 2007 року № 20.1215/9 (із змінами та доповненнями) у розмірі 371 431,78 дол США, еквівалент суми 2 968 854,00 грн боргу по капіталу, 12 111,83 дол США, еквівалент суми 96 773,52 грн боргу по процентах згідно з графіком та 37 122,01 грн пені. В іншій оскаржуваній частині рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року залишено без змін.

06 серпня 2014 року Подільським районним судом м. Києва виданий виконавчий лист № 2-4952/11.

26 серпня 2014 року ВП ВР УДВС ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ~organization3~ про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа у справі № 2-4952/11.

28 серпня 2018 року державним виконавцем Автозаводського РВ ДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області винесено постанову про опис та арешт майна (коштів), що належить боржнику, а саме нежитлового приміщення площею 875,2 кв. м по АДРЕСА_1.

03 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ "ПроКредит Банк", ВП ВР УДВС ГТУЮ у м. Києві, Автозаводського РВ ДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_2, про визнання права власності на нежитлове приміщення, виключення його з акта опису майна, звільнення з-під арешту нежитлового приміщення площею 875,2 кв. м по АДРЕСА_1, у виконавчому провадженні № ~organization4~.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 вересня 2018 року відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04 жовтня 2018 року.

Нежитлове приміщення площею 875,2 кв. м по АДРЕСА_1 у виконавчому провадженні № ~organization5~, що є предметом спору у справі, передано на реалізацію на електронних торгах, проведення яких здійснює ДП "Сетам".

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених частини 1 та 2 статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 5 частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру (частина 11 статті 150 ЦПК України).

Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, враховуючи предмет її позовних вимог, наявність спору між сторонами та норму пункту 5 частини 1 статті 150 ЦПК України, а також те, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально-правових інтересів власника майна ОСОБА_1 від можливих недобросовісних дій відповідачів і не є обмеженням їх прав в повній мірі, носить тимчасовий характер, пов'язано з необхідністю перевірки судом документів, наданих стягувачем для реалізації майна, та враховує наслідки для позивача в разі відчуження спірного нерухомого майна. Апеляційний суд наголосив, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання права власності на нежиле приміщення, виключення його з акта опису, звільнення з-під арешту, тому позов може бути забезпечений згідно з пунктом 5 частини 1 статті 150 ЦПК України.

Із висновками судів попередніх інстанцій Верховний Суд не погоджується, виходячи із такого.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Оцінюючи співмірність, необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, відповідність заявленій вимозі, їхній меті, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник у поданій заяві зазначала, що виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження, не відповідає змісту судового рішення про стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості перед ПАТ "ПроКредит Банк", свідчить про потрійне стягнення з ОСОБА_1 неіснуючої заборгованості, у зв'язку з відсутністю судового рішення про стягнення саме з позивача заборгованості за рахунок належного їй іпотечного майна, його продаж виключений, існує заборона на підставі ухвали суду здійснювати стягнення на спірне нежиле приміщення, позов про визнання права власності на спірне нежиле приміщення, виключення його з акта опису, зняття арешту та обтяжень не розглянуто, рішення не прийнято, що свідчить про зловживання матеріальними та процесуальними правами банком та зловживання службовим становищем державними виконавцями, та призвело до заволодіння останніми 28 серпня 2018 року майном для передачі його на публічні електронні торги ДП "Сетам" 16 квітня 2020 року, чим порушено конституційне право власності та завдано шкоди ОСОБА_1 в особливо великих розмірах. За твердженням позивача ПАТ "ПроКредит Банк" не звертався до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за основним зобов'язанням ОСОБА_5 за рахунок іпотечного майна ні за його життя, ні після його смерті, і у нього відсутні правові підстави для такого звернення.

Отже, на думку ОСОБА_1, невжиття такого виду забезпечення як зупинення продажу арештованого майна шляхом публічних електронних торгів, щодо якого позивач подала позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, призведе до того, що буде порушено її право користування та володіння спірним нежилим приміщенням, а в подальшому ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. У цій справі, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди не взяли до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Фактично обраний позивачем спосіб забезпечення позову зупиняє виконання судового рішення у іншій справі № 2-4952/11.

Згідно зі статтею 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Верховний Суд виходить з того, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Отже, зупинення продажу на публічних електронних торгах арештованого нерухомого майна порушує права ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", як стягувача у виконавчому провадженні, відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства.

Окрім цього, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що, як у своєму позові, так і у заяві про забезпечення позову, ОСОБА_1 вказує на те, що вона є власником спірного нерухомого майна, переданого в іпотеку за зобов'язаннями померлого боржника ОСОБА_5 за іпотечним договором, укладеним між відповідачем та ОСОБА_1, щодо якого матеріали справи не містять відомостей про визнання його недійсним, водночас заявник подає позов про визнання за нею права власності на арештоване нерухоме майно, право власності на яке відповідачем не оспорюється, виключення його з акта опису, зняття арешту та обтяжень в межах виконавчого провадження, відкритого ще в 2014 році на підставі виконавчого листа, щодо якого матеріали справи не містять відомостей про визнання його таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин оскаржувані судові рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 412 ЦПК України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).

З огляду на висновок Верховного Суду щодо суті вирішення касаційної скарги, понесені АТ "ПроКредит Банк" судові витрати у зв'язку з подачею апеляційної та касаційної скарг у розмірі 4 204,00 грн покладаються на ОСОБА_1.

Керуючись статтями 141, 400, 401, 406, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" задовольнити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 квітня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року в оскаржуваній частині скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації (продажу) на публічних електронних торгах, які організувало Державне підприємство "Сетам", за лотом № 411906 (уцінено лот № 4055230), арештованого нежилого приміщення, площею 875,2 кв. м, по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15 жовтня 2002 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ліньковою Іриною Борисівною, зареєстрованого за № 6008, за виконавчим провадженням № ~organization6~, відкритим на підставі виданого 06 серпня 2014 року Подільським районним судом м.

Києва виконавчого листа у справі № 2-4952/11.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 4 204,00
грн на відшкодування судових витрат.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В.

Яремко