Історія справи

Постанова КЦС ВП від 09.11.2023 року у справі №522/16182/19
Постанова КЦС ВП від 09.11.2023 року у справі №522/16182/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 522/16182/19

провадження № 61-6649св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідачі: ОСОБА_4 , державний реєстратор Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексій Миколайович,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації», Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020 року у складі судді Науменко А. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондаря О. М.,треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації», Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, про визнання рішення державного реєстратора протиправним, скасування рішення

Позов обґрунтований тим, що вони є мешканцями квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .

ОСОБА_4 без їхніх дозволів захопила горищне приміщення у будинку № 28 та приєднала до своєї квартири, а потім відокремила його та отримала у власність як самостійну квартиру № 6а .

Просили визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 липня 2018 року, індексний номер 42292444, щодо реєстрації за ОСОБА_4 права власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 173,8 кв. м, житловою площею 152,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1609998451101, номер запису про право власності 27257303 (далі - квартира 6а); скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_4 права власності на квартиру 6а .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 липня 2018 року, індексний номер 42292444, щодо реєстрації за ОСОБА_4 права власності на квартиру 6а .

Скасовано запису державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_4 права власності на квартиру 6а .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_4 неправомірно зареєструвала за собою право власності на приміщення (частину горища), що належало на праві сумісної власності всім мешканцям будинку АДРЕСА_4 , що призвело до порушення їхніх майнових прав, не довела підстав набуття права власності на квартиру 6а , яка є горищним приміщенням.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 неправомірно зареєструвала за собою право власності на приміщення (частину горища), що належало на праві сумісної власності всім мешканцям будинку АДРЕСА_4 , з порушенням майнових прав останніх. Крім того, ОСОБА_4 не надала доказів правомірності набуття права власності на вищевказане майно.

Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки ОСОБА_4 чи її представник не подали такого клопотання ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції. Наявне в матеріалах справи клопотання про призначення експертизи подано невідомою особою як представником відповідача, до якого не надано доказів представництва.

Суд апеляційної інстанції відхилив доводи ОСОБА_4 про те, що суд першої інстанції не звернув уваги, що на момент ухвалення рішення власником кваритири АДРЕСА_2 є ОСОБА_5 , а квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 , та те, що суд не розглянув клопотання ОСОБА_7 , яка є власником квартири № 7 , про залучення її до участі у справі як третьої особи. Суд апеляційної інстанції зазначив, що якщо суд першої інстанції порушив права зазначених осіб, то вони не позбавлені права звернутись до суду за захистом своїх прав та обов`язків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2022 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року, просила їх скасувати, справу направити на новий розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 568/879/17, провадження № 61-45041св18, від 30 жовтня 2019 року у справі № 711/9146/16-ц, провадження № 61-20453св18, від 25 травня 2022 року у справі № 457/1153/20, провадження № 61-2446св22.

Суди встановили обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, на підставі недопустимих доказів, зокрема встановили належність спірних приміщень до спільного майна багатоквартирного будинку на підставі скріншотів оголошень з продажу квартир. Належним доказом має бути технічний паспорт нерухомого майна, якого у матеріалах справи немає.

Суд необґрунтовано взяв до уваги паперові копії електронного доказу - знімків вмісту екрану монітора. Суди не перевірили наявність за посиланням в мережі Інтернет відповідних веб-сторінок, які містять інформацію, що відображена на графічних файлах, поданих позивачем у якості роздрукованих скріншотів оголошень. Оригіналів електронних документів позивач не надав. У порушення вимог статті 85 Цивільного процесуального кодексу України суди не оглянули вебсторінки за їх місцезнаходженням, про їх огляд не склали відповідних протоколів. Суди встановили обставини справи на підставі паперових копій не з оригіналів, а з електронних копій оригіналів.

Суд першої інстанції проігнорував клопотання відповідача щодо призначення експертизи у справі.

Суди ухвалили оскаржувані рішення про права, інтереси та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. Суд залишив поза увагою ті обставини, що на момент ухвалення рішення у справі двоє з позивачів не мали права на позов, оскільки не були власниками відповідних квартир. Не залучено до участі у справі власницю квартири № 7 ОСОБА_7 .

Справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, постанова суду апеляційної інстанції ухвалена суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу. Крім того, суддя Князюк О. В. мав заявити самовідвід, з огляду на скоєння ним адміністративного правопорушення.

Справу розглянуто за відсутності заявниці та її законного представника, належним чином неповідомлених про дату, час і місце судового засідання.

Доводи інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшли.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи. У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зупинення виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020 року відмовлено.

У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, пунктами 1, 5, 8 частини першої статті 411 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25 липня 2018 року на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 18607-18, виданого 20 липня 2018 року на квартиру загальною площею 173,8 кв. м, житловою площею 152,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_6 , а також на підставі технічного паспорту від 20 липня 2018 року відповідачка ОСОБА_4 зареєструвала за собою право власності на квартиру 6а (т. 1, а. с. 221).

Відповідно до роздрукованих скріншотів оголошень з продажу квартир № 6 і 6а площа та технічний план квартир співпадає із зазначеними відомостями у технічному паспорті (т. 1, а. с. 18-23).

Згідно з одним із оголошень з продажу квартир № 6 і 6 а повідомлено, що продається трикімнатна квартира площею 92 кв. м, плюс 174 кв. м узаконеного горища (т. 1, а. с. 20).

Відповідно до технічного плану квартири 6а (т. 1, а. с. 213) та висновку експерта від 04 листопада 2019 року, наданого ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 211-214), вона має один вхід, проте не має вікон.

Приміщення, яке наразі є квартирою 6а , ніколи не належало ОСОБА_8 та було приєднано до її квартири без законних підстав

Згідно з фотографіями фасаду будинку над квартирою № 6 немає мансардного поверху та будь-якого іншого приміщення придатного для проживання.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, першочерговонадає оцінку доводам щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які згідно з частиною першою статті 411 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

Щодо доводів касаційної скарги, що суд апеляційної інстанціїрозглянув справу за відсутності відповідачки та її представника, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що учасники справи, зокрема ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на таке.

Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом ( пункт 1 частини другої статті 129 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Водночас під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (частина перша статті 131 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Каназірського Ю. Ф., який діє від імені ОСОБА_4 , на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року призначено справу до розгляду у приміщенні Одеського апеляційного суду на 07 жовтня 2021 року на 15:30 годину. Ухвалено викликати в судове засідання учасників процесу.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на виконання рішень зборів суддів Одеського апеляційного суду від 02 березня 2022 року та 16 березня 2022 року, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, керуючись статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», враховуючи рішення Ради суддів України № 9 від 24 лютого 2022 року та рекомендації Ради суддів України від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з метою вжиття невідкладних заходів для забезпечення безперебійного функціонування Одеського апеляційного суду, головою суду видано розпорядження №1 від 02 березня 2022 року, до якого внесені зміни розпорядженням № 2 від 16 березня 2022 року, відповідно до яких прийнято рішення:

- забезпечити роботу Одеського апеляційного суду в умовах воєнного стану шляхом здійснення розгляду термінових справ, зокрема, пов`язаних із питаннями обороноздатності держави, забезпеченням режиму воєнного стану, мобілізації, розглядом клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів та інших питань, які потребують термінового вирішення;

- тимчасово (на час воєнного стану) обмежити допуск в приміщення суду осіб, які не є учасниками судових засідань;

- зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя розгляд цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення та кримінальні справи, де особи не утримуються під вартою, або не сплили строки тримання їх під вартою продовжити без участі учасників провадження в приміщенні Одеського апеляційного суду;

- справи розглядаються без участі учасників провадження за наявності повідомлення про дату, час та місце розгляду справи та за відсутності заяви (заяв) про відкладення розгляду справи (https://oda.court.gov.ua/sud4813/pres-centr/news/1263469/).

У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції надсилав судову повістку про виклик в судове засідання, призначене на 28 квітня 2022 року на адресу місця проживання ОСОБА_4 , яку вона повідомила суду першої інстанції в численних процесуальних заявах (т. 1, а. с. 80, 105, 139, 1), та суду апеляційної інстанції в апеляційній скарзі (т. 2, а. с. 83) а саме на адресу: АДРЕСА_8 .

Судова повістка, надіслана судом апеляційної інстанції на адресу ОСОБА_4 , повернулася до суду із зазначенням причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з пунктом 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила) рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівник Акціонерного товариства «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку: «Адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено його підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля, що вказує на дотримання пункту 99-1 Правил, тому у суду апеляційної інстанції не було підстав не враховувати причини повернення до суду судової повістки під час вирішення питання про повідомлення заявниці про дату, час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а також про можливість розглядати справу за її відсутності.

За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18.

Верховний Суд також зауважує, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

У справі, що переглядається, ОСОБА_4 звернулась з апеляційною скаргою, тому зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі в суді апеляційної інстанції.

З огляду на вказане заявниця вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, тому доводи касаційної скарги про неналежне повідомлення є необґрунтованими.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо неповноважності складу колегії суддів суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Протоколом автоматизованого розподілу справ від 11 травня 2021 року розгляд апеляційної скарги адвоката Каназірського Ю. Ф., який діє від імені ОСОБА_4 , на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020 року визначено колегії суддів у складі Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Князюка О. В.

На підставі розпорядження в. о. керівника апарату Одеського апеляційного суду Войтова В. О. від 07 жовтня 2021 року № 5079 проведено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Погорєлової С. О. у відпустці.

Розпорядження керівника апарату видано у зв`язку із службовою запискою судді-доповідача Заїкіна А. П. про недопущення порушення строків розгляду справи, у зв`язку з перебуванням судді Погорєлової С. О. у відпустці.

Протоколом автоматизованого розподілу справ від 07 жовтня 2021 року розгляд справи визначено колегії суддів у складі Заїкіна А. П.,Князюка О. В., Таварткіладзе О. М., яка ухвалила оскаржуване у справі судове рішення.

Відповідно до статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач.

Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3.8. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді (https://oda.court.gov.ua /sud4813/gromadyanam/zasadu/zasad1) у виняткових випадках, коли тимчасова відсутність судді-члена складу колегії з причин відгулу, тимчасової непрацездатності, відпустки, зайнятості судді в іншому судовому засіданні, відрядження, участі в семінарах, перебування на навчанні без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду) є перешкодою для закінчення розгляду справи в розумний строк, такі обставини можуть бути підставою для заміни відсутнього судді на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі із обов`язковим обґрунтуванням обставин, що зумовлюють заміну судді. Суддя-доповідач несе персональну відповідальність за достовірність відомостей та обґрунтованість підстав, зазначених у службовій записці для заміни судді.

Заміна відсутньої судді Погорєлової С. О. проведена відповідно до статті 33 ЦПК України та пункту 3.8. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, доводи касаційної скарги в цій частині безпідставні.

Щодо посилання заявниці, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_4 чи її представник не подавали такого клопотання в судах першої та апеляційної інстанцій.

Клопотання про призначення експертизи (т. 1, а. с. 140-141), що знаходиться у матеріалах справи, подано невідомою особою як представником відповідачки, водночас до нього не долучено доказів представництва.

Щодо доводів касаційної скарги, що суди встановили належність квартири 6а до спільного майна багатоквартирного будинку на підставі скріншотів оголошень з продажу квартир, водночас належним доказом має бути технічний паспорт нерухомого майна, Верховний Суд зазначає таке.

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи, і розглядається та оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим (постанови Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).

Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 457/1153/20, провадження № 61-2446св22, від 21 березня 2019 року у справі № 568/879/17, провадження № 61-45041св18, на які посилається заявниця у касаційній скарзі).

У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 711/9146/16-ц, провадження № 61-20453св18, на яку посилається заявниця у касаційній скарзі, зазначено, що роздруківки Інтернет-сторінок (веб-сторінок), які є паперовим відображенням електронного документа, самі по собі не можуть бути доказом у справі.

Водночас позиція суду щодо належності електронного доказу в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 100 ЦПК України, у подібних правовідносинах.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21, провадження № 12-8гс23.

У матеріалах справи немає підтвердження того, що ОСОБА_4 чи її представники в суді першої інстанції ставили під сумнів відповідність оригіналам копій скріншотів оголошень продажу квартири 6а , поданих позивачами.

Водночас суди, взявши до уваги вказані скріншоти, виходили з того, що відомості технічних характеристик належних ОСОБА_4 квартир 6 і 6а на паперових копіях електронних доказів співпадають з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1, а. с. 221), висновком експерта, наданим представником ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 113), висновком щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, проєкту поділу об`єкта нерухомого майна та технічного паспорту на квартиру 6а (т. 1, а. с. 211-214).

Щодо фотокартки будинку № 28 , яку суди взяли до уваги як доказ, Верховний Суд зазначає, що ця фотофіксація архітектурно-художніх елементів, які входять до складу пам`ятки культурної спадщини, а саме будинку ОСОБА_9 , спорудженого у середині ХІХ століття за проєктом архітекторів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є додатком до охоронного договору від 05 грудня 2012 року № 04-02/4398АК, тому немає підстав для висновку про її неналежність.

Посилання заявниці на те, що суди не дослідили технічний паспорт нерухомого майна є необґрунтованими, оскільки суд вчиняв усі дії для витребування документів, щодо набуття прав на спірне майно, його технічних характеристик, зокрема і у заявниці. Згідно з матеріалами справи ОСОБА_4 не надала будь-яких документів щодо підстав набуття у власність квартири 6а та її технічних характеристик, окрім витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та висновку експерта в іншій справі.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не взяли до уваги, що на час ухвалення рішення у справі власниками квартир № 9 і № 5 були ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відповідно, та те, що суд першої інстанції не розглянув клопотання ОСОБА_7 , яка є власником квартири № 7 , про залучення її до участі у справі Верховний Суд не оцінює, оскільки, вказані особи не позбавлені права звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не оскаржували судові рішення у цій справі, а ОСОБА_4 не надала доказів, що вона звертається в їхніх інтересах.

Водночас Верховний Суд погоджується, що такі доводи не спростовують порушення прав власника квартири АДРЕСА_10 , що є позивачем у справі.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак