Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.08.2019 року у справі №504/370/17

Постанова

Іменем України

09 квітня 2020 року

м. Київ

справа №504/370/17

провадження № 61-13914св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В.М., Штелик С. П.,

учасники справи:

особа, яка подала касаційну скаргу - Заступник прокурора Одеської області,

позивач - виконувач обов`язків керівника Комінтернівської місцевої прокуратури,

відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області,

третя особа - Обслуговуючий кооператив «ЖБК «Південна будівельна компанія»,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного суду від 05 червня 2019 року, ухвалену в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дрішлюка А.І., суддів Черевка П.М., Драгомерецького М.М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року виконувач обов`язків керівника Комінтернівської місцевої прокуратури звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , Крижанівської сільської ради Лиманського р-ну Одеської області про визнання незаконним рішення сесії сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що за результатами вивчення місцевою прокуратурою стану додержання вимог земельного законодавства при розпорядженні земельними ділянками органами місцевого самоврядування на території Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 право власності на вказану земельну ділянку набуто з порушенням вимог ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій», оскільки, як було встановлено в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160330001967 від 16.11.2016, останній із клопотанням до Крижанівської сільської ради щодо надання спірної земельної ділянки не звертався, розроблення та погодження проекту землеустрою не ініціював та не підписував.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд:

1. Визнати незаконним рішення сесії Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 571-V від 30 вересня 2008 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0, 214 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,214 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) серії ЯЖ 707377, виданого 11 грудня 2008 року ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 липня 2017 року позовні вимоги виконуючого обов`язків керівника Комінтернівської місцевої прокуратури задоволено.

Визнано незаконним рішення сесії Крижанівської сільської ради Комінтернівського (на теперішній час Лиманського) району Одеської області №571-Vвід 30 вересня 2008 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,214 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,214га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) серії ЯЖ 707377, виданий 11 грудня 2008 року ОСОБА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 будь-яких дій на отримання безоплатно у власність земельної ділянки на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області не здійснював, із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не звертався, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не замовляв, проект землеустрою щодо ведення земельної ділянки до Крижанівської сільської ради на затвердження не подавав, що свідчить про порушення порядку приватизації громадянами земельних ділянок визначеної ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій», Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Рішення сесії Крижанівської сільської ради Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області № 571-V від 30 вересня 2008 року, прийнято усупереч вимогам чинного законодавства, відповідно і державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 на підставі неправомірного рішення про передачу земельної ділянки є недійсним.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 червня 2019 року рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 липня 2017 року - скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог виконувача обов`язків керівника Комінтернівської місцевої прокуратури до ОСОБА_1 , Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання незаконним рішення сесії сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстава для звернення до суду з відповідними позовними вимогами фактично була побудована на свідченнях відповідача ОСОБА_1 , наданими в рамках кримінального провадження № 12016160330001967 від 16 листопада 2016 року, які є суперечливими, оскільки власне показання свідка суперечать один одному, вирок за матеріалами кримінального провадження № 12016160330001967 не винесено, тому висновки суду першої інстанції по суті спору є передчасними. Крім того, наявність обставин необхідних для застосування ст. 21 ЦК України в контексті встановлених обставин справи не доведені.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції та рух справи у суді касаційної інстанції

16 липня 2019 року заступник прокурора Одеської області подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 05 червня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Комінтернівського районного суду Одеської області матеріали цивільної справи №504/370/17.

У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Скаржник просив суд оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу на новий апеляційний розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку відносно того, що прокурором не доведено, що ОСОБА_1 з заявою про розроблення та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Крижанівської сільської ради Комінтернівського району не звертався.

Судом апеляційної інстанції встановлено обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, а саме.

Судом апеляційної інстанції з порушенням встановленого порядку було прийнято від представника відповідача протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 15жовтня 2018 року у кримінальному провадженні № 12016160330001967, у якому він пояснював, що попередні показання його в якості свідка від 15 грудня 2016 року ним подано під тиском працівників правоохоронних органів і він їх не підтримує.

Судом апеляційної інстанції не було надано оцінку тому, що представник відповідача ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12016160330001967 процесуального статусу не має, а тому використання нею протоколу допиту свідка в якості доказу у судовому засіданні є розголошення відомостей досудового розслідування.

Судом апеляційної інстанції було прийнято протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 15 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні № 12016160330001967, при відсутності обґрунтування неможливості його подання до суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції не було надано для ознайомлення вказаний доказ.

Суд апеляційної інстанції не обґрунтовано чому надано перевагу одному протоколу допиту над іншим, а саме протоколу від 15 жовтня 2018 року.

Суд апеляційної інстанції мав усунути суперечності доказів шляхом визнання явки відповідача ОСОБА_1 обов`язковою та заслухати його пояснення, або відкинути обидва протоколи як докази у цивільній справі.

Безпідставним є посилання суду апеляційної інстанції на постанову ГУНП в Одеській області від 23 червня 2018 року про закриття кримінального провадження № 12016160330001967, оскільки вказана постанова була скасована Комінтернівською місцевою прокуратурою 27 липня 2018 року та повернено матеріали кримінального провадження № 12016160330001967 до СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області для організації досудового розслідування.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу матеріали справи не містять.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що рішенням XVIсесії Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області № 571-V від 30 вересня 2008 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 5,252 га, в тому числі площею 0,214 га ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).

11 грудня 2008 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку серії ЯЖ № 707377 на підставі вище вказаного рішення сесії сільської ради (а.с. 13).

15 травня 2014 року гр. України ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 подарувала Обслуговуючому кооперативу «ЖБК «Південна будівельна компанія» спірну земельну ділянку (а.с. 27-28, 29).

Відповідно до кримінального провадження № 12016160330001967 від 16 листопада 2016 року, 15 листопада 2016 року до чергової частини Лиманського ВП ГУНП в Одеській області надійшла колективна заява мешканців с. Крижанівки Лиманського району Одеської області про те, що при оформленні земельних ділянок на території «Зелений мис», який в межах Крижанівської сільської ради, невстановленими особами підроблені документи на отримання земельних ділянок від низки громадян. В судовому засіданні 05 червня 2019 року апеляційному суду був наданий Витяг з ЄРДР від 05 червня 2019 року, який відповідає відомостям у Витязі від 22 грудня 2018 року (а.с. 180 зворотній бік).

В протоколі допиту свідка від 15 грудня 2016 року в рамках вказаного кримінального провадження містяться пояснення ОСОБА_1 , в якому він пояснив, що з заявою до Крижанівської сільської ради Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області щодо отримання спірної земельної ділянки в порядку, передбаченому ст. ст. 118-122 Земельного кодексу України він не звертався, питання щодо розроблення та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Крижанівської сільської ради не ініціював. В період 2007-2008 року він працював на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області підсобним працівником під час будівництва житлового комплексу «Зелений мис», під час чого, незнайомий йому раніше чоловік запропонував за матеріальну винагороду підписати пустий (не заповнений) лист паперу, не пояснюючі для чого саме, на що ОСОБА_1 надав свою згоду, будь-якої технічної документації з виділення йому у власність земельної ділянки на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району він не бачив та жодної документації з цього приводу не підписував. Власне державною реєстрацією земельної ділянки, розташованої на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області він не займався (а.с. 15-19).

05 червня 2019 року разом з письмовими поясненнями представник ОСОБА_1 подав до суду протокол допиту свідка від 15 жовтня 2018 року, в рамках кримінального провадження № 12016160330001967, відповідно до якого свідок ОСОБА_1 пояснив, що працював в с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області на будівельній площадці «Зелений мис» у 2008 році та дійсно отримував земельну ділянку у власність та власноручно підписував заяву про виділення земельної ділянки. В подальшому ним та його дружиною ОСОБА_4 в приватного нотаріуса підписувались документи щодо відчуження земельної ділянки. Свідок вказав, що земельну ділянку отримав законно. Також разом з письмовими поясненнями до суду була надана постанова Слідчого відділення ГУ НП в Одеській області від 23 червня 2018 року про закриття кримінального провадження № 12016160330001967 від 16 листопада 2016 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Згідно Витягу з ЄРДР від 05 червня 2019 року результат розслідування кримінального провадження № 12016160330001967 не зазначено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстава для звернення до суду з відповідними позовними вимогами фактично була побудована на свідченнях відповідача ОСОБА_1 , наданих в рамках кримінального провадження № 12016160330001967 від 16 листопада 2016 року, які однак є суперечливими, оскільки власні показання свідка суперечать один одному, вирок за матеріалами кримінального провадження № 12016160330001967 не винесено, тому висновки суду першої інстанції по суті спору передчасними. Крім того, наявність обставин необхідних для застосування ст. 21 ЦК України в контексті встановлених обставин справи не доведені.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За положеннями ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Доводи касаційної скарги відносно того, що судом апеляційної інстанції встановлено обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів а також те, що судом апеляційної інстанції з порушенням встановленого порядку було прийнято від представника відповідача протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 15 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні № 12016160330001967 не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

В основу судового рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог прокурора, як доказ відсутності дій ОСОБА_1 направлених на надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надання проекту землеустрою щодо ведення земельної ділянки до Крижанівської сільської ради , було покладено протокол допиту ОСОБА_1 , як свідка від 15 грудня 2016 року в рамках кримінального провадження №12016160330001967, в якому останній підтвердив вищевказане.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у справі та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції в основу свого рішення поклав новий доказ, наданий представником відповідача ОСОБА_1 - новий протокол допиту ОСОБА_1 від 15 жовтня 2018 року. Також ОСОБА_1 пояснив, що попередні показання його в якості свідка від 15 грудня 2016 року ним подано під тиском працівників правоохоронних органів і він їх не підтримує.

Посилання в касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції було прийнято протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 15 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні № 12016160330001967, при відсутності обґрунтування неможливості його подання до суду першої інстанції не заслуговують на увагу, оскільки причина неможливості подачі вказаних доказів до суду першої інстанції є очевидною та додаткового пояснення з боку відповідача ОСОБА_1 не потребує.

Доводи касаційної скарги відносно того, що судом апеляційної інстанції не було надано оцінку тому, що представник відповідача ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12016160330001967 процесуального статусу не має, а тому використання нею протоколу допиту свідка в якості доказу судовому засіданні є розголошення відомостей досудового розслідування є припущенням та не має значення для встановлення обставин справи у даній справі.

Доводи касаційної скарги відносно того, що судом апеляційної інстанції не обґрунтовано чому надано перевагу одному протоколу допиту над іншим, а саме протоколу від 15 жовтня 2018 року а також те, що суд апеляційної інстанції мав усунути суперечності доказів шляхом визнання явки відповідача ОСОБА_1 обов`язковою та заслухати його пояснення, або відкинути обидва протоколи як докази у цивільній справі не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів та направлені на вирішення питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим, що в силу вимог ст. 400 ЦПК України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги відносно того, що судом апеляційної інстанції не було надано для ознайомлення вказаний доказ не заслуговують на увагу, оскільки клопотань прокурора про надання часу для ознайомлення з вказаним доказом заявлено не було.

Доводи касаційної інстанції відносно того, що безпідставним є посилання суду апеляційної інстанції на постанову ГУНП в Одеській області від 23 червня 2018 року про закриття кримінального провадження № 12016160330001967, оскільки вказана постанова була скасована Комінтернівською місцевою прокуратурою 27 липня 2018 року та повернено матеріали кримінального провадження № 12016160330001967 до СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області для організації досудового розслідування не заслуговують на увагу, оскільки наявність відкритого та триваючого кримінального провадження не свідчить наперед встановленої вини до винесення вироку (кінцевого судового рішення) у кримінальній справі.

Доводи касаційної скарги відносно того, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку відносно того, що прокурором не доведено, що ОСОБА_1 з заявою про розроблення та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Крижанівської сільської ради Комінтернівського району не звертався не заслуговують на увагу та зводяться до переоцінки доказів.

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін,

Керуючись статтями 400, 401, 402, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 05 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: А. А. Калараш

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик