Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.02.2018 року у справі №520/6013/17

Постанова

Іменем України

08 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 520/6013/17

провадження № 61-3421св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представники позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідач - обслуговуючий кооператив «МЖСТ ДОМ»,

представник відповідача - Куклін АндрійОлексійович,

третя особа - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д»,

розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_4, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року у складі судді Калініченко Л. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Черевка П. М.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу «Молодіжне житлово-будівельне товариство ДОМ» (далі - ОК «МЖСТ ДОМ»), третя особа - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» (далі - ОСББ «Вільямса 59Д»), про захист прав споживача.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано п'ятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: сплати судового збору та чіткого викладення позовної вимоги про стягнення майнової шкоди, зазначивши яку саме грошову суму у відшкодування майнової шкоди позивачем заявлено до стягнення з відповідача, а також для визначення у позові ціни позову щодо вимог майнового характеру про відшкодування майнової шкоди.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись із указаною ухвалою позивач звернулася до апеляційного суду зі скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_4, відхилено. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір за розгляд апеляційної скарги на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року в розмірі

320,00 грн.

28 листопада 2017 року ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_4, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просила скасувати ухвали судів попередніх інстанцій та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що вона є звільненою від сплати судового збору, проте суди попередніх інстанцій безпідставно повернули її позовну заяву з підстав того, що нею не сплачено судовий збір, оскільки на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

20 березня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, посилався на те, що з 01 вересня 2015 року споживачі за позовами, пов'язаними із порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, а тому посилання на положення статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути взяті до уваги.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд посилався на те, що позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2017 року, а саме: не визначено у позові ціни позову щодо вимог майнового характеру про відшкодування майнової шкоди. Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку про те, що за розгляд апеляційної скарги споживачі не звільняються від сплати судового збору.

Проте із такими висновками судів попередніх інстанцій погодитися неможливо.

Системне тлумачення норм статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Аналогічний висновок зроблений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.

Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно поклали на ОСОБА_2, яка звернулася до суду за захистом прав споживача, обов'язок зі сплати судового збору та передчасно визнали її позовну заяву неподаною і повернули її.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувані ухвали судів попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 08 червня

2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року скасувати та передати справу № 520/6013/17 до Київського районного суду

м. Одеси для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись статтями 389 400 406 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_4, задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В.М. Коротун

В.П. Курило