Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.04.2019 року у справі №592/9536/17

Постанова

Іменем України

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 592/9536/17

провадження № 61-7767св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5,

третя особа - Служба у справах дітей Сумської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову Сумського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Криворотенка В. І., Хвостика С. Г. та постанову Сумського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Хвостика С. Г., Собини О. І., Левченко Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк" та/або банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Сумської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 23 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11257326000, згідно з яким останній отримав кредит в іноземній валюті в розмірі 82 475 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором, та строком повернення до 22 листопада 2028 року.

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань 05 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 70825, згідно з яким останній передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 липня 2016 року в справі № 592/3851/14-ц за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позов банку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 53 7311,50 грн заборгованості за кредитним договором.

Однак станом на 29 серпня 2017 року рішення суду не виконано, заборгованість не сплачена, розмір якої на час звернення з даним позовом складає 791 757,42 грн.

Посилаючись на викладене позивач просив:

- у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 791 757,42
грн звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1;

- виселити з квартири, яка є предметом іпотеки, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інших мешканців, які зареєстровані або проживають, без надання іншого житлового приміщення та зняти їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 січня 2019 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед банком у розмірі 791 757,42 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 05 грудня 2007 року № 70825, що укладений між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бирченко Л. Л. та зареєстрований в реєстрі за № 2030, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 59,04 кв. м, житловою площею 34,9 кв. м, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бирченко Л. Л. 23 листопада 2007 року за № 1947 та зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, номер запису 873 в книзі 19, реєстраційний номер 8371826, шляхом реалізації предмету іпотеки у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" та встановлено початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності в розмірі 671 715,00 грн.

У задоволені позову ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, про виселення без надання іншого жилого приміщення, зняття з реєстраційного обліку відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором і наявністю в нього заборгованості банк набув право звернення на предмет іпотеки. Також місцевий суд зазначив, що банк звернувся до суду в межах позовної давності.

Відмова в задоволенні позову про виселення відповідачів з квартири без надання іншого жилого приміщення та зняття їх з реєстраційного обліку мотивована тим, що позивач не надав доказів, що відповідачі проживають у спірній квартирі та відмовляються добровільно її звільнити, а також відомостей про те, що у іпотекодавця наявне інше житло.

ОСОБА_1 не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки оскаржив його в цій частині до апеляційного суду.

В подальшому, ПАТ "УкрСиббанк" не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині виселення відповідачів зі спірної квартири та зняття їх з реєстраційного обліку оскаржило його в цій частині в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 12 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 січня 2019 року в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки і розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" відмовлено.

Стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5 550,00
грн.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що, пред'явивши 07 березня 2014 року вимогу позичальнику про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування, яка отримана ним 15 березня 2014 року, банк відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов'язання, отже, звернувшись до суду з позовом 01 вересня 2017 року, позивач пропустив позовну давність.

Постановою Сумського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково, рішення Ковпаківського районного суду м.

Суми від 16 січня 2019 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову про виселення відповідачів зі спірної квартири без надання іншого житлового приміщення та зняття їх з реєстраційного обліку.

Апеляційний суд виходив із того, щоправові підстави для виселення відсутні, оскільки вони заявлені банком як похідні від вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, в задоволенні якої рішенням суду апеляційної інстанції відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ПАТ "УкрСиббанк" подало касаційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані постанови апеляційного суду скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ПАТ "УкрСиббанк" аргументована тим, що заявник не погоджується з висновком апеляційного суду про сплив позовної давності, оскільки суд неправильно застосував частину 4 статті 267 ЦК України та не застосував норми частини 1 статті 264 ЦК України.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

ОСОБА_1 подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Сумської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за касаційною скаргою ПАТ "УкрСиббанк" на постанову Сумського апеляційного суду від 12 березня 2019 року.

Витребувано із Ковпаківського районного суду м. Суми зазначену справу.

У задоволенні клопотання ПАТ "УкрСиббанк" про зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 12 березня 2019 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року поновлено акціонерному товариству "УкрСиббанк" строк на касаційне оскарження постанови Сумського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року.

Відкрито касаційне провадження у справі № 592/9536/17 за касаційною скаргою ПАТ "УкрСиббанк" на постанову Сумського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 23 листопада 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11257326000, згідно з яким останній отримав кредит в іноземній валюті в розмірі 82 475 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором, та строком повернення до 22 листопада 2028 року.

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 05 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 70825, згідно з яким останній передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до пунктів 4.1,4.1.1. договору іпотеки іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекдодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором.

Пунктом 4.2 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення здійснюється, в тому числі на підставі рішення суду.

Апеляційний суд установив, що 07 березня 2014 року банк надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень кредитного договору, а саме: погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одержання цього повідомлення в розмірі 84 924,15 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Також банківська установа повідомила, що у випадку неусунення порушень на 32 день з дня отримання цієї вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41 календарного дня з дати відправлення позичальнику вимоги про дострокове повернення кредиту ПАТ "УкрСиббанк" вимагає виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме: сплатити банку заборгованість, що разом становить 509 844,37 грн та підлягає уточненню на дату фактичного повернення коштів.

Вказана вимога була отримана ОСОБА_1 15 березня 2014 року.

Рішенням Ковпавківського районного суду м. Суми від 28 липня 2016 року в справі № 592/3851/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 537 311,50 грн заборгованості за кредитним договором та 3 654 грн у рахунок повернення судового збору.

Зазначене рішення суду не виконано.

Відповідно до довідкивід 28 квітня 2017 року, виданої ТОВ "КК "ДомКом Суми", в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Наведені в касаційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог статті 526 Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

01 вересня 2017 року ПАТ "УкрСиббанк" звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення відповідачів з квартири без надання іншого житлового приміщення та зняття з реєстраційного обліку, обґрунтовуючи його невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та наявністю заборгованості перед банком.

Вирішуючи спір у частині вимог ПАТ "УкрСиббанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд установив, що ПАТ "Укрсиббанк" пред'явив вимогу позичальнику про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, яку ОСОБА_1 отримав 15 березня 2014 року, внаслідок чого відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов'язання.

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов'язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Пред'явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, кредитор відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов'язання.

Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло в кредитора у зв'язку з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.

При цьому таке право згідно з умовами укладеного договору виникає через тридцять календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги та за умови її невиконання.

У справі, яка є предметом перегляду, позивач міг пред'явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі).

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України в постанові від 05 липня 2017 року в справі № 6-311цс16.

Суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки звернувшись до суду із зазначеним позовом 01 вересня 2017 року банк звернувся зі спливом трирічного строку позовної давності.

Вирішуючи спір, в частині позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" про виселення відповідачів з квартири без надання іншого житлового приміщення та зняття їх з реєстраційного обліку, суд апеляційної інстанції вважав, що ця вимога є похідною від вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з чим зробив правильний висновок про відмову у задоволенні цих вимог.

Доводи касаційних скарг ПАТ "УкрСиббанк" зводяться до незгоди заявника з висновками апеляційного суду та оцінки доказів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною 3 статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційних скарг без задоволення, а постанов апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 389, 400, 401 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишити без задоволення.

Постанову Сумського апеляційного суду від 12 березня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук