Постанова

Іменем України

07 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 372/2583/18

провадження № 61-10119св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІПК»,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , відповідачі -Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллаба», Публічне акціонерне товариство «РВС Банк»,,

треті особи - ОСОБА_2 , фізична-особа підприємець ОСОБА_5

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Верланова С. М., Мережко М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст заявлених вимог

У серпні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати припиненими правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІПК» (далі - ТОВ «ІПК») та ОСОБА_1 за договором іпотеки від 22 лютого 2013 року щодо об`єктів нерухомого майна, а також визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллаба» (далі -ТОВ «Коллаба»), Публічним акціонерним товариством «РВС Банк» (далі -ПАТ «РВС Банк») на об`єкти нерухомого майна.

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до суду позов до ТОВ «ІПК», ФОП ОСОБА_5 про відшкодування упущеної вигоди.

Ухвалою Обухівського районного суду від 16 листопада 2018 року об`єднано цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ІПК», ФОП ОСОБА_5 про відшкодування упущеної вигоди з цивільною справою № 372/2583/18 за позовом ТОВ «ІПК» до ОСОБА_1 , ТОВ «Коллаба», ПАТ «РВС Банк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання припиненими правовідносини іпотеки та скасування рішень про реєстрацію права власності, в одне провадження, присвоївши об`єднаній справі № 372/2583/18.

У лютому 2019 року ТОВ «ІПК» подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просило накласти арешт на нерухоме майно: 597462932231 - земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0368 га; 318313432231 - будівля, літня зала загальною площею 197,4 кв. м за адресою АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 ; 318271732231 - будівля, ресторан «ДАЧА», загальною площею 697,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 , що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_3 ; 318178132231 - будівля, готель, загальною площею 476,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_4 ; 310722232231 - земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,1104 га; 597512432231 - земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 площею 0,8072 га, адреса Київська область, Обухівський район, с/рада Нещерівська ;

заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються відчуження і реєстрації прав на вищезазначене майно.

Заява мотивована тим, що у випадку задоволення позову рішення суду неможливо буде реально виконати за умови внесення будь-яких додаткових записів чи рішень державних реєстраторів щодо спірного майна про перехід права власності, обтяження іпотекою тощо, ТОВ «ІПК» буде змушено звертатись до суду із новими позовами про скасування таких реєстраційних дій, усунення перешкод у користуванні, при цьому право і надалі залишатиметься порушеним.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 14 лютого 2019 року в задоволенні заяви ТОВ «ІПК» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду мотивована необґрунтованістю вимог заяви, неспівмірністю запропонованих заходів забезпечення позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «ІПК» задоволено.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 14 лютого 2019 року в частині відмови в забезпеченні позову скасовано.

Заяву ТОВ «ІПК» про забезпечення позову у справі за позовом ТОВ «ІПК» до ОСОБА_1 , ТОВ «Коллаба», ПАТ «РВС Банк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання припиненими правовідносин іпотеки та скасування рішень про реєстрацію права власності, та за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ІПК», фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про відшкодування упущеної вигоди задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно: 597462932231 - земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0368 га; 318313432231 - будівля, літня зала за¬гальною площею 197,4 кв.м. за адресою Київська область АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 ; 318271732231 - будівля, ресторан «ДАЧА», загальною площею 697,7 кв. м. за адресою Київська область, Обухівський район, с/рада Нещерівська, «Дрімленд» садове товариство, обслуговуючий кооператив, 1 , що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_3 ; 318178132231 - будівля, готель, загальною площею 476,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_4 ; 310722232231 - земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,1104 га; 597512432231 - земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 площею 0,8072 га, адреса Київська область, Обухівський район, с/рада Нещерівська .

Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються відчуження і реєстрації прав на нерухоме майно: 597462932231 - земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0368 га; 318313432231 - будівля, літня зала загальною площею 197,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 ; 318271732231 - будівля, ресторан «ДАЧА», загальною площею 697,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 , що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_3 ; 318178132231 - будівля, готель, загальною площею 476,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_4 ; 310722232231 - земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,1104 га; 597512432231 - земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 площею 0,8072 га, адреса Київська область, Обухівський район, с/рада Нещерівська .

Задовольняючи апеляційну скаргу ТОВ «ІПК» суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та не звернув уваги на те, що наявні матеріали справи дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_4 , в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, залишити без змін ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 14 лютого 2019 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не доведено наявність намірів у ПАТ «РВС Банк» відчужити спірне майно або вчинити дії, спрямовані на заниження його вартості, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо відсутності необхідності накладати арешт на спірне майно. Між ТОВ «ІПК» та ОСОБА_1 відсутній спір щодо припинення відносин іпотеки, так як з 23 листопада 2015 року ОСОБА_6 набув право власності на спірне нерухоме майно, внаслідок чого іпотека припинилася. Обставини, на які вказує позивач, не є підставами для визнання правовідносин іпотеки припиненими. Перевищення вартості предмета іпотеки над вартістю забезпечених іпотекою вимог може бути підставою для компенсації позивачу різниці між вартістю предмета іпотеки та розміру забезпечених іпотекою вимог, а тому накладення арешту на спірне майно не може сприяти ефективному відновленню прав позивача. Забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно призведе до порушення прав добросовісного власника ПАТ «РВС БАНК» та може неправомірно зашкодити господарській діяльності закладу харчування.

Позиція інших учасників справи

ТОВ «ІПК» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який підписаний представником Паламарчуком М. А .

У відзиві ТОВ «ІПК» просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції без змін, оскільки заходи забезпечення позову не впливають на права та обов`язки ОСОБА_1 , ними надано відповідні докази щодо підтвердження ризику відчуження майна та існування спору між сторонами

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали з суду першої інстанції.

09 липня 2019 року матеріали цивільної справи № 372/2583/18 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Накладаючи арешт на об`єкти нерухомого майна суд апеляційної інстанції виходив із того, що між сторонами виник спір, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Колегія суддів вважає такі висновки помилковими, оскільки суд не врахував, що обраний позивачем вид забезпечення позову - «накладення арешту на об`єкти нерухомого майна» неспівмірний із предметом позову «про визнання припиненими правовідносини іпотеки та скасування рішень про реєстрацію права власності», якій заявлений до ОСОБА_1 , ТОВ «ІПК», ПАТ «РВС Банк».

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 201/12570/18 (провадження № 61-4591св19), від 03 липня 2019 року у справі № 127/220/19 (провадження № 61-8690св19).

Крім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За таких обставин постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову - залишенню в силі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки судом апеляційної інстанції безпідставно скасовано судове рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, то рішення апеляційного суду в оскарженій частині необхідно скасувати із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із ТОВ «ІПК» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 384,20 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_4 , задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року скасувати.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 14 лютого 2019 року в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПК» про забезпечення позову залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПК» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 384, 20 грн.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року втрачає законної сили.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук