Історія справи

Постанова

Іменем України

07 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 610/1694/17

провадження № 61-90св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області у складі судді Тімонової В. М. від 26 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області у складі суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенка І. С., від 16 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

22 червня 2017 ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 23 червня 2016 року з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 червня 2013 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 виповнилось 18 років, внаслідок чого стягнення аліментів на її утримання припинилось. На даний час з відповідача на утримання ОСОБА_7 стягуються аліменти в розмірі 1/8 частини його доходів, що складає 1 234 грн, проте така сума не задовольняє потреби дитини. ОСОБА_5 є забезпеченою людиною, офіційно працює та отримує чималу зарплату, також є приватним підприємцем - має власний магазин в с. Андріївка Балаклійського району Харківської області, тобто має всі можливості сплачувати аліменти в більшому розмірі. Вважає, що збільшення розміру аліментів не призведе до погіршення матеріального стану відповідача.

Із урахуванням зазначеного, позивач просила суд змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього ОСОБА_7

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 26 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підстави для збільшення стягуваних аліментів відсутні, оскільки позивачем не доведено покращення майнового стану відповідача, в якого на утриманні є також малолітня донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка хворіє на дисплазію тазостегнового суглоба. Крім того, заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 липня 2017 року на користь позивача із відповідача стягнуто аліменти на утримання повнолітньої доньки до досягнення нею 23-х років за умови продовження навчання у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. При вирішенні справи суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

06 грудня 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 26 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2017 року і ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина у більшому розмірі, ніж 1/8 частина від його доходу. Заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова 31 липня 2017 року, на який посилався районний суд, скасоване ухвалою цього ж суду від 23 серпня 2017 року та винесено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, яке на момент розгляду апеляційної скарги не набрало законної сили. Відповідач не надав належних доказів того, що його матеріальний стан не дозволяє сплачувати аліменти на утримання сина у більшому розмірі.

Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду в складі судді Касаційного цивільного суду від 29 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 23 червня 2016 року було стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового миінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 червня 2013 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_4 найстаршій дитині - ОСОБА_6 виповнилось 18 років, внаслідок чого стягнення аліментів на її утримання закінчилось (а.с. 4).

Заочним рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 липня 2017 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з 22 червня 2017 року до 07 липня 2017 року, а з 08 липня 2017 року і до досягнення дитиною 23-х років за умови продовження навчання в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 52).

За результатами перегляду вказаного заочного рішення, рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2017 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до закінчення строку навчання, тобто до червня 2020 року, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-х років (а.с. 84).

Згідно довідки ПП «Солві Україна» від 07 листопада 2017 року № 2 ОСОБА_4 працює в ПП «Солві Україна» на посаді менеджера з логістики та отримала сукупний дохід з 01 травня 2017 року по 31 жовтня 2017 року у розмірі 19 924 грн 38 коп (а.с. 91).

Згідно свідоцтва про народження від 16 березня 2017 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 51).

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, хворіє на дисплазію тазостегнового суглоба, що підтверджено виписками лікаря (а.с.49-50).

Відповідно до наказу філії газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування» від 27 квітня 2017 року ОСОБА_9 з 27 квітня 2017 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною (а.с. 48).

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Сімейний кодекс Українипередбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із батьків та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій на підставі доказів, поданих сторонами, що були належним чином оцінені, виходили із того, що позивачем не доведено покращення майнового стану відповідача, судами враховано ту обставину, що на утриманні відповідача є також малолітня донька - ОСОБА_8 та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Крім того, за рішенням суду із відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання повнолітньої доньки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції. Судами вірно застосовано положення статей 182, 192 СК України, на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 212 ЦПК України, у редакції чинній на момент розгляду справи).

Посилання заявника на те, що судами при розгляді даної справи було враховано заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 липня 2017 року, яке на момент розгляду справи не набрало законної сили та в подальшому було предметом перегляду за наслідками якого було ухвалено рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2017 року про часткове задоволення позовних вимог, не спростовують висновки суду першої та апеляційної інстанцій про недоведеність позивачем зміни майнового стану відповідача, спроможності останнього сплачувати аліменти у більшому розмірі, що є підставою для зміни розміру стягуваних аліментів. Вказане рішення набрало законної сили 25 листопада 2017 року.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 26 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников О. В. Білоконь С. Ф. Хопта