Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.12.2019 року у справі №234/2045/18

Постанова

Іменем України

05 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 234/2045/18-ц

провадження № 61-22126св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 липня 2019 року у складі судді Кравченко О. Ю.

та постанову Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року

у складі колегії суддів: Соломахи Л. І., Канурної О. Д., Мальованого Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулося до суду з позовом

до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву мотивовано тим, що 09 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (далі -

ВАТ АБ "Укргазбанк"), правонаступником прав і обов'язків якого

є АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_1, яка у зв'язку із укладанням шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № 2233/3/33, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 12
900,00 доларів США, строком до 08 вересня 2028 року, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 16,5 % річних. Кредит було надано для придбання житлової нерухомості, а саме: житлового будинку

АДРЕСА_1.

На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 09 вересня 2008 року було укладено договір іпотеки № 1149, предметом іпотеки за яким було нерухоме майно,

а саме: житловий будинок з господарськими та побутовими будовами

та спорудами, АДРЕСА_1, на земельній ділянці земель Краматорської міської ради Донецької області, та належить іпотекодавцю на праві власності.

ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором здійснювала

не належним чином, в результаті чого станом на 07 лютого 2018 року утворилась заборгованість, яка становила 14 343,86 доларів США,

та 123 780,95 грн, з яких: заборгованість за кредитом строкова -

6 880,00 доларів США; заборгованість за кредитом прострочена -

2 310,83 доларів США; заборгованість за процентами поточна -

160,27 доларів США; заборгованість за процентами прострочена -

4 992,76 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту -

41 117,79 грн; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 82 663,25 грн.

Також ПАТ АБ "Укргазбанк" посилалося на те, що відповідно до умов кредитного договору та договору іпотеки позичальник зобов'язана одночасно з укладенням кредитного договору надати до банку укладені виключно у акредитованих у банку страхових компаніях договір страхування власного життя позичальника та договір страхування майна, яке береться в іпотеку, а також надати до банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію зазначених договорів страхування на строк не менший, ніж на рік; вчиняти всі необхідні дії для дійсності зазначених договорів страхування, зокрема вчасно сплачувати страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого позичальник виконає зобов'язання за цим кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік; не пізніше, ніж

за 3 робочі дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначених договорами страхування, сплачувати такі чергові страхові платежі та не пізніше, ніж за 1 робочий день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, надавати до банку докази таких сплат.

Проте, на час подання позову до суду першої інстанції відповідачем

не надано до банку будь-яких доказів дійсності договору страхування предмету іпотеки та сплати страхових платежів.

Пунктом 4.2. договору іпотеки визначено, що за невиконання або неналежне виконання (у тому числі невчасне) виконання

пунктів 3.3.1-3.3.13 цього договору іпотекодавець сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5 % від заставної вартості предмета іпотеки, яка згідно до пункту 2.3 договору становить 63 000,00 грн.

Ураховуючи викладене, ПАТ АБ "Укргазбанк" просило суд стягнути

з ОСОБА_1 на його користь кредитну заборгованість у розмірі

14 343,86 доларів США, та 123 780,95 грн, а також штраф за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки у розмірі

3 150,00 грн.

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом

до ПАТ АБ "Укргазбанк" про захист прав споживачів.

Зустрічну позовну заяву мотивовано тим, що протягом дії кредитного договору виникали форс-мажорні обставини, у зв'язку із чим вона вимушена була звертатися до ПАТ АБ "Укргазбанк" з тим, щоб або змінити умови договору на такі, які можна було виконувати, або зупинити дію договору

на час дії форс-мажорних обставин. Проте кожного разу отримувала відмову, незважаючи на те, що пунктом 5.5 кредитного договору сторонами врегульовано, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на період дії зазначених обставин. У порушення цієї домовленості банк вимагає повернення всього кредиту, у разі його неповернення, буде ставити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Починаючи з 2009 року, на думку ОСОБА_1, банк свідомо, після отримання від неї повідомлень про зміну обставин виконання договору у зв'язку

із непереборною силою та зміною обставин виконання договору, висловлював намір звернути стягнення на іпотечне майно, погіршував

її фінансовий стан та сприяв виникненню обставин, за яких вона не могла своєчасно виконувати умови кредитного договору, у результаті чого вона кожного разу отримувала додатково до сукупної вартості кредиту суму нарахованої пені.

ОСОБА_1 зазначала, що норми Закону України "Про тимчасові заходи

на період проведення антитерористичної операції в Україні" забороняють банкам нараховувати пеню та зобов'язують списати вже нараховану пеню

з 14 квітня 2014 року.

Згідно умов пункту 3.3.8 кредитного договору кошти для погашення заборгованості в першу чергу направляються на погашення простроченої комісії, потім простроченої заборгованості по процентах, потім простроченої заборгованості по кредиту, потім строкової заборгованості по комісії, потім пені, потім строкової заборгованості по процентах, потім строкової заборгованості по кредиту.

Зазначала, що не сплативши пені, вона не має можливості вільно виконувати умови кредитного договору та погашати кредит.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд: усунути перешкоди для виконання нею зобов'язань за кредитним договором від 09 вересня

2008 року № 2233/3/33 шляхом скасування пені, нарахованої

АБ "Укргазбанк" за період з 14 квітня 2014 року до ухвалення судом рішення; заборонити банку нараховувати пеню за зазначеним кредитним договором до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій

на території України; звільнити її від виконання зобов'язань за цим кредитним договором на період проведення антитерористичної операції

в Україні, оголошеної Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, припинивши дію кредитного договору від 09 вересня 2008 року № 2233/3/33 на цей період.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 03 липня 2019 року позовні вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість

за кредитним договором від 09 вересня 2008 року № 2233/3/33 у розмірі 5 475,38

доларів США.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні інших позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" щодо стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю правових підстав для стягнення заборгованості за процентами у розмірі 5 153,03 доларів США, оскільки банк у відповідності до частини 2 статті 1050 ЦК України

та пункту 3.2.5 кредитного договору звертався до відповідача з вимогою дострокового повернення позики у розмірі 12 530,77 доларів США,

що залишилася, а також сплати процентів у розмірі 2 585,24 грн, у зв'язку

із чим нарахування процентів припиняється після пред'явлення боржнику такої вимоги.

Разом із тим, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги у частині стягнення пені у загальній сумі 123 780,95 грн та штрафу за невиконання умов договору іпотеки - 3 150,00 грн нараховані необґрунтовано

та задоволенню не підлягають, оскільки відповідач зареєстрована

та мешкає в зоні проведення АТО та зазначені пеня, штраф виникли та були нараховані банком після 14 квітня 2014 року.

Щодо наявності дії для відповідача форс-мажорних обставин та звільнення з цих підстав від виконання зобов'язань за кредитним договором на період дії форс-мажорних обставин (дії непереборної сили), відповідно до пункту 5.5 кредитного договору, суд першої інстанції виходив із того, що сума основного боргу, яка підлягає стягненню у розмірі 5 475,38 доларів США виникла станом на грудень 2010 року, тобто до збройного конфлікту

на території України та складання 03 травня 2018 року Донецькою торгово-промисловою палатою певного висновку про настання істотних змін обставин за укладеним кредитним договором, тому позовні вимоги

в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 475,38
доларів США підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод для виконання своїх зобов'язань за кредитним договором шляхом скасування пені, нарахованої банком за період

з 14 квітня 2014 року, заборони нараховувати пеню за кредитним договором до завершення проведення АТО та звільнення її від виконання зобов'язань за кредитним договором на період проведення АТО, припинивши дію кредитного договору на цей період, суд першої інстанції виходив зі того,

що зустрічні позовні вимоги не є тлумаченням договору, дії банку щодо нарахування пені не порушують будь-яких прав ОСОБА_1, а тому зазначені вимоги не є належним способом захисту.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині відмови

у задоволенні позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" про стягнення

з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі

8 868,48 доларів США та штрафу за порушення умов договору іпотеки - 3 150,00
грн, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до Донецького апеляційного суду із апеляційною скаргою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено частково. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 липня 2019 року

у частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" змінено.

Відмовлено ПАТ АБ "Укргазбанк" у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі

8 868,48 доларів США, пені у розмірі 123 780,95 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" штраф

за невиконання пункту 3.3.4 (підпункти 3.3.4.1-3.3.4.2) договору іпотеки

від 09 вересня 2008 року № 1149 у розмірі 3 150,00 грн.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 липня

2019 року у частині розподілу судових витрат - стягнення з ОСОБА_1

на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" судового збору у розмірі 2 254,65 грн змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" на відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції 2 288,08 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" на відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 70,88 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення у частині стягнення заборгованості

за тілом кредиту та процентами, частково задовольнивши позовні вимоги

у розмірі 5 475,38 доларів США та відмовивши у задоволенні позовних вимог про стягнення 8 868,48 доларів США, з додержанням норм матеріального права.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 8 868,48 доларів США або призвели до неправильного вирішення справи у цій частині, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції

у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення

8 868,48 доларів США.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції вважав помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для стягнення штрафу за невиконання умов договору іпотеки у розмірі 3 150,00 грн, оскільки мораторій на нарахування штрафів, встановлений статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", не розповсюджується на договірні зобов'язання за договором іпотеки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду,

ПАТ АБ "Укргазбанк", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої

та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог

у розмірі 8 868,48 доларів США та в цій частині ухвалити нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог.

У іншій частині позовних вимог судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи № 234/2045/18-ц

із Краматорського міського суду Донецької області.

У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення у частині відмови банку в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 8 868,48 доларів США

є необґрунтованими, та такими, що ухвалені з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку із чим, на думку

ПАТ АБ "Укргазбанк", підлягають скасуванню у цій частині.

ПАТ АБ "Укргазбанк" вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій

не досліджувалось та фактично проігноровано зміст претензії банку

від 10 грудня 2010 року. Банком у судових засіданнях та у власних поясненнях ніколи не стверджувалось, що зазначеною претензією банк фактично скористався правом, передбаченим частиною другою

статті 1050 ЦК України. Текст самої претензії не містить посилання

ані на вказану статтю ЦК України, ані на належний пункт кредитного договору, який містить право банку в односторонньому порядку змінювати умови кредитного договору.

Судами попередніх інстанцій не враховано, що у розділі ІV кредитного договору сторонами визначено окремий порядок внесення змін до договору в односторонньому порядку, та який не містить такої форми односторонньої зміни зобов'язання як претензія. Разом із тим, пунктом 4.3 кредитного договору встановлено, що якщо позичальник сплатить заборгованість

за процентами за кредитом та кредит, а також іншу заборгованість, штрафні санкції та витрати банку, що випливають з цього договору, зміна зобов'язань, встановлених банком в односторонньому порядку, може здійснюватися лише за письмовим погодженням сторін та з одночасним внесенням відповідних змін до договорів, що укладені в забезпечення виконання позичальником умов цього договору.

ПАТ АБ "Укргазбанк" зазначає, що після отримання зазначеної претензії ОСОБА_1 сплатила заборгованість за простроченими процентами

та кредитом і в подальшому до 2015 року належним чином виконувала власні зобов'язання за кредитним договором.

На думку банку судами попередніх інстанцій взагалі не враховано, що згідно із пунктом 3.1.7 кредитного договору сторони визначили, що банк зобов'язався нараховувати проценти та зобов'язаннями позичальника

за період з дня одержання кредиту до дня його погашення, ураховуючи перший день кредиту та не враховуючи останній день користування кредитом. Проценти нараховуються на залишок заборгованості

за кредитним договором. У зв'язку із чим банк не лише мав право, а був зобов'язаний нараховувати проценти за користування кредитом по день його фактичного погашення.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1

на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

09 вересня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та

ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2233/3/33, відповідно до умов, якого остання отримала кредит у розмірі

12 900,00 доларів США, строком до 08 вересня 2028 року або по день, визначений в пункті 1.6 та/або в пункті 3.3.11 цього договору. Кредит надавався на придбання житлової нерухомості, а саме: житлового будинку, загальною площею 47,3 кв. м, житловою площею 28,5 кв. м, який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 16-22, т. 1).

Відповідно до пункту 3.3.3 кредитного договору позичальник зобов'язується повернення суми кредиту здійснювати щомісячно з 1 по 10 число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту,

в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту, що становить

53,75 доларів США, а останній платіж сплачується у розмірі 53,75 доларів США не пізніше 08 вересня 2028 року.

Згідно із пунктом 3.3.4. кредитного договору позичальник зобов'язується щомісячно, один раз на місяць не пізніше 10-го числа місяця наступного

за місяцем користування кредитом (окрім останнього місяця користування кредитом) та в день закінчення строку, на який надано кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки зазначеної в пункті 1.1 цього договору (16,5 % річних). У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти

за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої пунктом
3.1.10 цього договору, а саме: на залишок простроченої заборгованості за кредитом проценти нараховувати, виходячи із процентної ставки зазначеної у пункті 1.1, збільшеної на 1 %, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Пунктом 1.6 кредитного договору передбачено, що строк (термін) виконання зобов'язань позичальника перед банком щодо повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів, можливої неустойки, комісій та інших видатків, передбачених цим договором, вважається таким, що настав у разі настання строку/терміну, визначеного пунктом 1.1 цього договору, а також за рішенням банку у разі (незалежно від настання строку/терміну, на який надано кредит згідно пункту 1.1 цього договору або строків/термінів часткової сплати кредиту та/або сплати процентів, встановлених цим договором) неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань згідно цього договору та зокрема зобов'язань, передбачених пунктом 3.3 цього договору та/або у разі прострочення (включаючи одноразове прострочення) строків/термінів сплати процентів та/або часткового погашення кредиту згідно умов цього договору. У вказаному рішенні банку зазначається дата настання строку (терміну) виконання зобов'язань позичальника перед банком щодо повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів, можливої неустойки та інших видатків, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 3.2.5 кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язання позичальника за цим договором, забезпеченого іпотекою, зокрема, у разі: 1) передання іпотекодавцем предмета іпотеки іншій особі без згоди Банку, якщо одержання такої згоди необхідне; 2) порушення іпотекодавцем правил про зміну предмета іпотеки, 3) втрати/пошкодження предмета іпотеки за обставин, за які банк

не відповідає, якщо іпотекодавець не змінив або не відновив предмет іпотеки; 4) неналежної сплати страхових платежів по договору страхування майна, яке береться в іпотеку за ризиками від вогню, стихійних лих

та впливу рідини з водопровідних і каналізаційних труб, опалювальних

та протипожежних систем у акредитованій у банку страховій компанії

та договору страхування власного життя у страховій компанії закрите акціонерне товариство страхова компанія "Українська страхова група "Життя".

На забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором 09 вересня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 1149, посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Соловйовою С. С.

(а. с. 23-30, т. 1).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2233/3/33 від 09 вересня 2008 року заборгованість

за кредитним договором станом на 07 лютого 2018 року становила -

14 343,86 доларів США, із яких: заборгованість за кредитом строкова -

6 880,00 доларів США; заборгованість за кредитом прострочена -

2 310,83 доларів США; заборгованість за процентами поточна -

160,76 доларів США; заборгованість за процентами прострочена -

4 992,76 доларів США; заборгованість по пені - 123 780,95 грн, з яких: пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 41 117,70 грн, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 82 663,25 грн (а. с. 8-15, т. 1).

Згідно із претензією про повернення заборгованості за кредитом

від 10 грудня 2010 року № 328/225-510 ПАТ АБ "Укргазбанк", керуючись пунктом
3.2.5 кредитного договору, пред'явив позичальнику

ОСОБА_1 вимогу про дострокове виконання своїх зобов'язань,

а саме: сплатити банку протягом 10 днів від дати отримання даної претензії суму заборгованості за простроченими та поточними нарахуваннями

за кредитом, процентам та штрафним санкціям за кредитним договором, яка станом на 09 грудня 2010 року становить, зокрема: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 859,91 доларів США; поточна заборгованість за процентами - 168,36 доларів США; поточна заборгованість за кредитом - 11 502,50 доларів США; заборгованість

за штрафними санкціями за несвоєчасну сплату кредиту - 1 755,04 грн; заборгованість за штрафними санкціями (неустойка) за несвоєчасну сплату процентів - 830,20 грн; заборгованість за штрафними санкціями відповідно до пункту 4.2 договору іпотеки за невиконання або неналежне виконання пунктів
3.3.1-3.3.13 договору іпотеки - 3 150,00 грн (а. с. 67,68, т. 1).

Відповідно до висновку Донецької торгово-промислової палати про істотну зміну обставин, який складений 03 травня 2018 року, Торгово-промислова палата підтверджує ОСОБА_1 настання істотних змін обставин

за укладеним кредитним договором від 09 вересня 2008 року № 2233/3/33, пов'язаних із суттєвим зростанням курсу валюти, наявністю на території місця проживання терористичних актів, воєнних дії в ході проведення

на території Донецької і Луганської областей антитерористичної операції, веденням бойових дій, протиправних дій третіх осіб, наявності загрози життю та здоров'ю людини; обмеженням проїзду та пересування; пошкодженням та знищенням шляхів сполучення, блокадами, встановлених фактів незаконного відчуження та знищення товарно-матеріальних цінностей, рухомого та нерухомого майна тощо (а. с. 125-127, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", положеннями якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинностіЗакон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частинами 1 та 2 статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,

що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем)

у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України (стаття 526 ЦК України).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), за правилом статті 610 ЦК України є порушенням зобов'язання.

Згідно із частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами

(з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно

до Частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши, що звертаючись 10 грудня 2010 року

до ОСОБА_1 із вимогою про дострокове виконання кредитного зобов'язання, банк реалізував своє право на пред'явлення вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України, чим змінив строк виконання

у повному обсязі кредитного зобов'язання ОСОБА_1, обґрунтовано вважав, що у ПАТ
АБ "Укргазбанк" припинилося право нараховувати проценти

за кредитом, після чого товариство не вправі здійснювати нарахування процентів.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, проте такі вимоги банком не заявлялись.

Ураховуючи те, що відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, який доданий позивачем до позовної заяви, заборгованість

за кредитним договором (тіло та проценти) станом на 07 лютого 2018 року становила 14 343,86 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом строкова - 6
880,00 доларів США, заборгованість за кредитом

прострочена - 2 310,83 доларів США, заборгованість за процентами

поточна - 160,76 доларів США, заборгованість за процентами прострочена -

4 992,76 доларів США, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про стягнення несплачених до моменту звернення ПАТ АБ "Укргазбанк" до суду платежів

у розмірі 5 475,38 доларів США та відмови у задоволенні позовних вимог

на суму 8 868,48 доларів США (14 343,86-5 475,38).

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, згідно якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення

до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі

статті 599 та частини 4 статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) також зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно

від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти

за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо

за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість

за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції

та постанову суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" щодо стягнення заборгованості

за кредитним договором у розмірі 8 868,48 доларів США - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 липня

2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року у частині позовних вимог публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 8 868,48 доларів США залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович