Історія справи

Постанова

Іменем України

06 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 286/498/17

провадження № 61-24940св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С., Пророка В.В.,

учасники справи:

позивач - Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 23 червня 2017 року в складі судді Кулініча Я. В. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 05 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Галацевич О. М., Микитюк О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2017 року Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про вилучення та повернення транспортного засобу забезпеченого за рахунок коштів державного бюджету.

Позовна заява мотивована тим, що інваліду ОСОБА_5 на пільгових умовах був наданий автомобіль ЗАЗ-110307-42, а право керування надано її чоловікові - ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1) спірний автомобіль підлягає поверненню позивачу, проте відповідач користується цим автомобілем та незаконно утримує його у себе. Відповідач не підпадає під категорію осіб, які мають право безоплатного залишити автомобіль померлого інваліда.

На підставі викладеного Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації просив вилучити у ОСОБА_4 автомобіль ЗАЗ-110307-42, вартістю 29 871 грн, та передати його позивачу.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 23 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач був членом сім'ї померлого інваліда ОСОБА_5, у нього відсутній іншій автомобіль, у тому числі отриманий через Головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції. Відповідач має намір сплатити відповідні кошти за спірний автомобіль, тому звернувся до позивача з відповідною заявою, яка залишена без задоволення. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року зобов'язано позивача надати відповідачу розрахунок з розрахунковою сумою для викупу автомобіля та дозвіл на його перереєстрацію з покійної дружини ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 зі сплатою його залишкової вартості.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 05 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації зобов'язано надати ОСОБА_4 розрахунок з розрахунковою сумою для викупу спірного автомобіля та дозвіл на його перереєстрацію, а тому правових підстав для вилучення та повернення його немає.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач як власник спірного автомобіля має право витребувати його у відповідача, якому було надано лише право управління автомобілем, а не користування. Позивач не відноситься до категорії осіб, які мають право залишити спірний автомобіль у себе після смерті інваліда. Суди залишили поза увагою вказані обставини та помилково відмовили у задоволенні позову.

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення є законними та обґрунтованими, а встановлені судом обставини відповідають фактичним обставинам справи. Відповідач відповідно Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» має право залишити у себе спірний автомобіль на умовах, визначених Порядком забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999. Разом з тим, саме на позивача, який виконує функції держави у соціальній сфері, покладено обов'язок запропонувати відповідачу скористатися правом, яке виникло після смерті його дружини, вказавши спосіб його реалізації з наданням довідки-рахунку та реквізитів рахунку, на який необхідно перерахувати кошти за автомобіль. Рішенням суду, яке набрало законної сили, Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації зобов'язано надати ОСОБА_4 розрахунок з розрахунковою сумою для викупу спірного автомобіля та дозвіл на його перереєстрацію.

15 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди встановили, що відповідно до довідки від 21 серпня 2008 року Сацковій О. П., як інваліду другої групи, на пільгових умовах (доплата 7 % від вартості транспортного засобу) був наданий автомобіль ЗАЗ-110307-42 без права продажу, дарування та передачі іншій особі. Право керування автомобілем надано її чоловіку Сацкову І. Й., який проживає разом з інвалідом та обслуговує її.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

ОСОБА_4 звернувся із заявою до Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про надання дозволу на переоформлення спірного автомобіля на себе.

Листом позивача від 16 січня 2017 року ОСОБА_4 відмовлено у переоформленні автомобіля.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року в нескасованій частині, яка набрала законної сили в цій частині, зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_4 розрахунок з розрахунковою сумою для викупу спірного автомобіля та дозвіл на перереєстрацію з покійної дружини ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 зі сплатою його залишкової вартості.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказана норма також закріплена і у частині четвертій статті 82 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом касаційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації зобов'язано надати ОСОБА_4 розрахунок з розрахунковою сумою для викупу спірного автомобіля та дозвіл на його перереєстрацію, а тому правових підстав для вилучення та повернення його немає.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 23 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 05 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В.С. Висоцька

В. В. Пророк