Постанова

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа № 308/6023/15-ц

провадження № 61-4447 сво 18

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач),

суддів: Крата В. І., Луспеника Д. Д., Стрільчука В. А., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - Перечинська районна кредитна спілка «Тур'я»;

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3;

представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у складі судді Світлик О. М.від 30 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Кожух О. А., Джуги С. Д.,від 31 травня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2015 року Перечинська районна кредитна спілка «Тур'я» (далі - КС «Тур'я») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Позовна заява мотивована тим, що досудовим розслідуванням у кримінальній справі № 308/8387/14-к було встановлено, що унаслідок використання ОСОБА_3 завідомо підроблених документів 05 вересня 2007 року між КС «Тур'я» і позичальником - ОСОБА_1 та поручителями: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту-поруки № 340/1, за умовами якого позичальником отримано кредитні кошти у розмірі 25 тис. грн зі сплатою 45 % річних за користування ними.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань за цим договором утворилася заборгованість, а саме: 13 745 грн 82 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 20 120 грн 04 коп. - заборгованість за процентами за користуванням кредитом, а всього 33 865 грн 86 коп.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 вересня 2014 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 закрито у зв'язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

Посилаючись на положення статті 1166 ЦК України, КС «Тур'я» просило суд стягнути солідарно з відповідачів 33 865 грн 86 коп. збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 липня 2015 року позов КС «Тур'я» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КС «Тур'я» 33 865 грн 86 коп. збитків, завданих кримінальним правопорушенням. У решті позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв'язку з протиправними й незаконними діями ОСОБА_3, яка скоїла кримінальне правопорушення, укладено незабезпечений договір кредиту-поруки, чим КС «Тур'я» заподіяно 33 865 грн 86 коп. збитків, а у межах кримінального провадження цивільний позов пред'явлено не було. Відмовляючи у задоволенні позову до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 вчинила протиправні дії без відома й згоди ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які до кримінальної відповідальності не притягувалися, а тому положення статті 1190 ЦК України щодо солідарної відповідальності перед потерпілим покладена бути не може, так як не має взаємопов'язаних дій, об'єднаних спільним злочинним наміром.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 31 травня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилено, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 липня 2015 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий суд правильно визначив зміст спірних правовідносин, які виникли між сторонами, належним чином оцінив надані у справі докази, а висновок суду про необхідність відшкодувати збитки, завдані кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_3, відповідає положенням статті 1166 ЦК України та фактичним обставинам справи. При цьому ОСОБА_3 не спростувала відсутність своєї вини. Договір кредиту-поруки було укладено під час наявності у КС «Тур'я» ліцензії з надання фінансових послуг.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2016 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 липня 2016 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 року справу за позовом КС «Тур'я» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, призначено до судового розгляду.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У січні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової плати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

15 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що у справі відсутні визначені статтею 1166 ЦК України підстави для майнової відповідальності ОСОБА_3, а саме сукупність чотирьох складових цивільно-правової відповідальності. Також зазначається про те, що між сторонами наявні цивільно-правові зобов'язання і в інших аналогічних позовах КС «Тур'я» про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, відмовлено. Крім того, у листопаді 2008 року закінчився строк дії ліцензії з надання фінансових послуг КС «Тур'я», а тому після цього часу спілка була позбавлена права нараховувати проценти на кредитні кошти.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У серпні 2016 року КС «Тур'я» надала заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення у справі - без змін. Факт винних та неправомірних дій відповідача повністю доведено та міститься у матеріалах цієї та кримінальної справи. ОСОБА_3 згідно з вимогами статей 10, 60 ЦПК України 2004 року не подала доказів і не довела відсутність своєї вини у завданні кредитній спілці шкоди, як і не подала доказів на спростування розміру заподіяної шкоди, заявленої позивачем, а тому суди дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

У справі, яка переглядається, суди встановили, що ОСОБА_3 із корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, діючи умисно, повторно, з метою заволодіння грошовими коштами КС «Тур'я» спонукала ОСОБА_1 оформити на себе кредит та отримати 25 тис. грн у КС «Тур'я» з метою подальшого привласнення коштів.

Крім того, знаючи про необхідність поруки як умови надання кредиту, ОСОБА_3 спонукала ОСОБА_2 виступити поручителем за договором кредиту, завідомо знаючи про свою неплатоспроможність, а також про неплатоспроможність ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Усвідомлюючи, що без довідок про належний дохід кредит отримати не можливо, ОСОБА_3, не ставлячи до відома ОСОБА_1 і ОСОБА_2, виготовила фіктивні документи, а саме: довідку про доходи від 04 вересня 2007 року на ім'я ОСОБА_1, зокрема про роботу останньої секретарем агенції нерухомості «Мегаполіс»; довідку про доходи від 04 вересня 2007 року на ім'я ОСОБА_3, зокрема про роботу останньої директором агенції нерухомості «Мегаполіс»; довідку про доходи від 04 вересня 2007 року на ім'я ОСОБА_2, зокрема про роботу останньої помічником бухгалтера агенції нерухомості «Мегаполіс», до яких внесла завідомо неправдиві відомості щодо місця роботи та розмір заробітної плати зазначених осіб.

Зазначені фіктивні документи стали підставою для укладення 05 вересня 2007 року договору кредиту-поруки на ім'я ОСОБА_1, у якому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначені як поручителі.

У квітні 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_3 внесені відомості про кримінальне провадження за ознаками кримінальних порушень, передбачених частинами другою, третьою статті 358, частиною першою статті 190 КК України.

У кримінальному проваджені ОСОБА_3 свою вину визнала повністю, щиро розкаялася, просила закрити провадження у зв'язку із закінченням строку давності. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у кримінальному провадженні перебували у процесуальному статусі свідків.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 вересня 2014 року провадження у справі відносно ОСОБА_3 закрито з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 49 КК України.

Цивільний позов у кримінальному проваджені КС «Тур'я» не пред'являвся.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, передаючи справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

Необхідність передання справи, яка переглядається,на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з посиланням на частину другу статті 403 ЦПК України колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду обґрунтовувала тим, що існує інший правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/8180/15-ц, провадження № 61-10576св18, в якій суд дійшов висновку про наявність між сторонами договірно-зобов'язальних правовідносин, а не майнової шкоди (деліктні правовідносини). При цьому наявність заборгованості за договором кредиту не свідчить про наявність шкоди. Тому Верховний Суд у цій справі погодився з висновком апеляційного суду, який скасував рішення районного суду про задоволення позову і відмовив у позові КС «Тур'я».

Колегія суддів Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/8180/15-ц, провадження № 61-10576св18, яка зазначила, що з урахуванням положень статей 22, 1166, 1192 ЦК України та обставин справи, яка переглядається, не можна вважати, що правовідносини, які виникли між сторонами, випливають із договірно-зобов'язальних, а не з деліктних правовідносин, оскільки протиправними діями ОСОБА_3 було завдано КС «Тур'я» збитків у вигляді неповернутої суми кредиту та упущеної вигоди, яка обчислена у процентах за користуванням кредитом, внаслідок кримінального правопорушення, які б кредитна спілка отримала за умови укладання угоди за звичайних умов.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Пред'являючи позов, КС «Тур'я» посилалась на те, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3, яка визнала свою вину у вчиненні злочину, кредитній спілці було завдано збитків у вигляді неповернутої суми кредиту та упущеної вигоди, яка обчислена у процентах за користуванням кредитом, які на підставі статей 22, 1166 ЦК України просила суд стягнути з відповідачки на свою користь в якості відшкодування майнової шкоди.

Разом з тим, заявляючи таку вимогу про відшкодування шкоди, тобто про притягнення відповідачки до деліктної відповідальності, КС «Тур'я» не враховано факт існування договірних правовідносин між сторонами цього спору, які виникли на підставі кредитного договору та договорів поруки. Ці договори не були визнані недійсними, а, відтак, підстав вважати їх нікчемними відсутні.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, правовідносини за договорами позики та поруки будуть припинені між сторонами відповідно до статті 599 ЦК України належним їх виконанням, а неналежне їх виконання тягне майнову цивільно-правову відповідальність.

Натомість наявність кримінально-правового правопорушення не впливає на договірні правовідносини, не спростовує їх існування та не припиняє їх.

Вимоги потерпілого про майнову відповідальність правопорушника, що настає внаслідок злочину, можуть бути пред'явлені на підставі цивільного позову у кримінальному провадженні. Проте у справі, яка переглядається, такий позов не пред'являвся.

Також відносини із відшкодування шкоди й відповідно відповідальність за завдану шкоду може мати місце, як правило, лише за відсутності договірних правовідносин, а за їх наявності має йтися про договірну відповідальність.

Таким чином, між сторонами у справі, яка переглядається, склалися та існують до належного виконання договірні правовідносини, які виникли на підставі кредитного договору, виконання якого забезпечено договорами поруки, а тому підстав для стягнення недоговірної шкоди відсутні.

У зв'язку з викладеним Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, згідно з яким у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми права про деліктну відповідальність.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Висновки про застосування норм права

Зобов?язання із відшкодування шкоди, як правило, може мати місце лише за відсутності договірних правовідносин.

Наявність кримінального правопорушення не впливає на договірні правовідносини, не спростовує їх існування та не припиняє їх.

Вимоги КС «Тур'я» зумовлені неналежним виконанням укладеного між сторонами договору, порушення зобов'язань за договором.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв'язку з цим з КС «Тур'я» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 372 грн 52 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого відповідачкою за подання апеляційної скарги, та 292 грн 32 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого відповідачкою за подання касаційної скарги.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської від 30 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 31 травня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, відмовити.

Стягнути з Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» на користь ОСОБА_3 372 грн 52 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, та 292 грн 32 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Б. І. Гулько

Судді: В. І. Крат

Д.Д. Луспеник

В.А. Стрільчук

М.Є. Червинська