Історія справи

Постанова

Іменем України

6 березня 2018 року

м. Київ

справа № 643/17100/14-ц

провадження №61- 970 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - державне підприємство «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»,

представники відповідача: Смирнова ОльгаМиколаївна, Терновська Марія Леонтіївна,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: генеральний директор державного підприємства «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_8, заступник генерального директора державного підприємства «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_9,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу державного підприємства «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 липня 2016 року у складі судді Оксененко В. А. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Кіся П. В., Круглової С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі - ДП «Харківстандартметрологія») про скасування наказів про дисциплінарні стягнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що з 10 лютого 2000 року він працював на посаді начальника сектору повірки відділу калібрування фізико-механічних засобів вимірювальної техніки та випробування продукції ДП «Харківстандартметрологія» (далі - відділ калібрування фізико-механічних ЗВТ та випробування продукції ДП «Харківстандартметрологія»). Після проведення у лютому 2014 року аудиту зазначеного відділу йому було оголошено догану на підставі наказу від 28 травня 2014 року № 373. У подальшому 4 вересня 2014 року представниками підприємства здійснено огляд його робочого місця, сейфа, документів та особистих речей і складено акт комісії від 8 вересня 2014 року про виявлені порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього розпорядку, які він вважає такими, що не належать до посадових обов'язків начальника відділу. Зазначає, що 2 жовтня 2014 року після виходу на роботу з лікарняного йому було запропоновано надати пояснення, а наказом від 10 листопада 2014 року № 169-К звільнено із займаної посади на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Вважає своє звільнення незаконним, оскільки порушення трудової дисципліни не вчиняв.

Після уточнення позовних вимог ОСОБА_4 просив визнати незаконним та скасувати накази про оголошення догани та про звільнення з роботи, зобов'язати поновити його на посаді начальника відділу та стягнути 63 219,65 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу і 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова 18 липня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора ДП «Харківстандартметрологія» від 28 травня 2014 року № 323 про оголошення догани та наказ від 6 листопада 2014 року № 169-К про звільнення ОСОБА_4 на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника відділу начальника повірки калібрування, фізико-механічних ЗВТ та випробувань продукції ДП «Харківстандартметрологія», а в разі скорочення такої посади - на іншій рівнозначній за умовами праці та оплатою праці посаді. Стягнуто з ДП ««Харківстандартметрологія» на користь ОСОБА_4 63 219,65 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 листопада 2014 року по 10 листопада 2015 року та 5 000 грн у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ДП «Харківстандартметрологія» на користь держави 875,79 грн судового збору.

Ухвалою цього ж суду від 25 серпня 2016 року виправлено описку у зазначенні дати прийняття наказу про звільнення позивача, зазначено в абзаці третьому резолютивної частини рішення дату наказу № 169-к: від 10 листопада 2014 року.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення, передбачений статтею 149 КЗпП України, не відібрано у позивача письмових пояснень та не ознайомлено його під розписку з наказом про оголошення догани, що є підставою для визнання такого наказу незаконним, а тому немає правової підстави для звільнення ОСОБА_4 з ініціативи власника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України (попереднє притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності). Поновлюючи позивача на іншій посаді, суд виходив з того, що посада, яку він обіймав до звільнення, у штаті підприємства скорочена. Стягуючи на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах одного року та відшкодування моральної шкоди, суд керувався положеннями статей 235, 237-1 КЗпП України.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, а доводи скарги є несуттєвими і правильності висновків суду не спростовують.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ДП «Харківстандартметрологія» просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не навели обґрунтування та мотивів для задоволення позову і не виконали вимоги процесуального законодавства щодо сприяння всебічному та повному з'ясуванню обставин справи. Зокрема, суд першої інстанції, оцінюючи критично достовірність наданого відповідачем акта про відмову позивача ознайомлюватись з наказом про оголошення догани, не повернувся до судового розгляду з нарадчої кімнати для допиту свідків. Також зазначає, що апеляційний суд не досліджував доказів та безпідставно відмовив у клопотанні відповідача про виклик і допит свідків, що не заявлялося у суді першої інстанції з поважних причин. Крім того, позивач пропустив тримісячний строк на оскарження наказу про винесення догани.

Відзив на касаційну скаргу, поданий ОСОБА_4 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у березні 2017 року, мотивований тим, що судові рішення є законними і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги спростовуються встановленими обставинами справи. Крім того, зазначає, що після поновлення його на роботі він звільнився з посади за згодою сторін.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

26 грудня 2017 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з абзацом шостим статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Суд встановив, що ОСОБА_4 працював з 10 лютого 2000 року начальником відділу повірки, калібрування фізико-механічних ЗВТ та випробувань продукції ДП «Харківстандартметрологія».

28 травня 2014 року ОСОБА_4 оголошено догану на підставі наказу ДП «Харківстандартметрологія» № 323 за погіршення морально-психологічного клімату у відділі, що заважає виконанню планових та виробничих завдань, порушення пункту 7.2 розділу 7 Положення про відділ та Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Наказом ДП «Харківстандартметрологія» від 10 листопада 2014 року № 169-К за суттєві недоліки в роботі начальника відділу повірки, калібрування фізико-механічних ЗВТ та випробувань продукції згідно з актом перевірки від 8 вересня 2014 року, та за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на начальника відділу правилами внутрішнього трудового розпорядку, враховуючи раніше винесену догану, ОСОБА_4 звільнено із займаної посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України в перший день виходу його з лікарняного на роботу.

Згідно з пунктом 3 статті 40 КЗпП Українитрудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Таким чином, підставою звільнення є лише безпосереднє порушення трудової дисципліни чи невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, за наявності застосованого і не втратившого юридичної сили за давністю або не знятого заходу дисциплінарного чи громадського стягнення.

Заходами дисциплінарного стягнення є догана і звільнення (частина перша статті 147 КЗпП України).

Суд встановив, що у квітні 2014 року в очолюваному ОСОБА_4 відділі проводився внутрішній аудит. У протоколі заключної наради з проведення аудиту метрологічного підрозділу цього відділу від 16 квітня 2014 року за результатами аудиту визначено об'єктивним перелік невідповідностей, що були виявлені під час перевірки, та рекомендовано керівнику підрозділу і фахівцю з якості розробити заходи коригувальних та запобіжних дій.

Висновок суду першої інстанції, що позивач брав участь у проведенні цього внутрішнього аудиту та усвідомлював незадовільність роботи відділу повірки, калібрування фізико-механічних ЗВТ та випробувань продукції ДП «Харківстандартметрологія», не підтверджений доказами у справі. Крім того, суд не встановив, у який спосіб результати аудиту доводилися до відома ОСОБА_4, чи надавався йому строк на усунення невідповідності у роботі відділу, чи залишались ці недоліки не виправленими на момент оголошення догани.

У пункті 7.2 розділу 7 положення про відділ ДП «Харківстандартметрологія», затвердженого 8 лютого 2007 року визначено, що начальник відділу несе дисциплінарну відповідальність за невиконання планових завдань відділу в обсязі виконуваних робіт і доходів; недотримання правил техніки безпеки, пожежної безпеки, внутрішнього трудового розпорядку, трудової і виконавчої дисципліни ним та співробітниками відділу; недотримання конфіденційності інформації, якщо її необхідність була встановлена керівництвом ДП «Харківстандартметрологія» чи замовником; неналежне виконання обов'язків, покладених на нього та співробітників відділу посадовими інструкціями.

Посилання на зазначений пункт міститься у наказі від 28 травня 2014 року № 323 про оголошення догани.

Суди не досліджували, які конкретно планові завдання повірки, калібрування фізико-механічних ЗВТ та випробувань продукції ДП «Харківстандартметрологія» ставилися перед керівником цього відділу, зокрема після проведення у квітні 2014 року внутрішнього аудиту, які саме посадові обов'язки не виконав ОСОБА_4 та чи може це вважатися дисциплінарним проступком відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку та посадових інструкцій, що стало приводом для оголошення йому догани.

Частиною четвертою статті 149 КЗпП України визначено, що стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

ОСОБА_4 відмовився ознайомлюватись під розписку з наказом від 28 травня 2014 року № 323 про оголошення догани, про що ДП «Харківстандартметрологія» цього ж дня у складі комісії складено відповідний акт.

Згідно зі статтею 60 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, подати докази та доводити перед судом їх переконливість.

Оскаржуючи накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_4 заперечував факт такої відмови.

З огляду на частину четверту статті 338 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 23 грудня 2015 року, якою справу після скасування рішень направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, звернув увагу судів на те, що ОСОБА_4 ознайомлено з наказом про оголошення догани у присутності чотирьох співробітників ДП «Харківстандартметрологія», проте позивач від підпису відмовився, про що складено відповідний акт.

Під час нового розгляду справи без дослідження у справі нових доказів суди дійшли висновку, що позивач не ознайомлювався з наказом про оголошення догани, залишивши поза увагою висновки суду касаційної інстанції та не врахувавши, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої та третьої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Суди дійшли висновків, що до застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани у позивача не відібрано письмових пояснень, не встановивши, чи є зазначене окремою підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Відповідно до пунктів 1 і 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанції та вирішувати питання достовірності або недостовірності того чи іншого доказу, а тому справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:С. Ю. Мартєв В. В. Пророк І. М. Фаловська С. П. Штелик